ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2012 року Справа № 08/5026/1203/2012
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін:
від позивача - Сабан М.Р. - представник за довіреністю,
від відповідача -представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою
позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1"
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Перше травня
комбікормовий завод"
про стягнення 269 104,40 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1" звернулося до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Перше травня комбікормовий завод" про стягнення 251 554,87 грн. основного боргу, 2 924,83 грн. 3% річних, 14 624, 70 грн. пені та 5 382,09 грн. судового збору.
Клопотанням від 21.09.2012 позивач просив припинити провадження в частині стягнення 91 474,13 грн. основного боргу, у зв'язку із сплатою її відповідачем після порушення провадження у справі та просив стягнути з відповідача 177 629,87 грн., заборгованості, яка включає в себе 160 080,34 грн. основного боргу, 2 924,83 грн. три відсотки річних, 14 624,70 грн. пені.
Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання вдруге не направив, про причини його неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, про що свідчить відмітка канцелярії на ухвалі суду про відкладення розгляду справи про її направлення відповідачу рекомендованим листом.
Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача, за наявними в ній матеріалами, виходячи із того, що неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обов'язком.
На підставі ст.75 ГПК України справа розглянута за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.
У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.
14.09.2011 між товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1»(Перевізник - позивач у справ) та товариством з обмеженою відповідальністю «Перше Травня Комбікормовий завод»(Замовник -відповідач у справі), було укладено договір №1409/2 про надання послуг по перевезенню вантажу (далі -договір), за умовами якого Перевізник зобов'язувався своїм автотранспортом надати Замовнику послуги по перевезенню а Замовник прийняти та оплатити ці послуги.
Пунктом 3.2 договору передбачено обов'язок Замовника здійснити оплату наданих послуг на поточний рахунок Перевізника протягом 2 днів після виконання перевезення. Датою виконання перевезення є дата підписання акта виконаних робіт. У випадку відсутності акту виконаних робіт з будь-яких причин, датою виконання перевезення вважається дана надання послуг з перевезення, що зазначена в будь-якому іншому документі, що може підтвердити факт надання послуг.
За доводами позивача, на підставі укладеного договору позивач надав відповідачу транспортні послуги на загальну суму 510 554,87 грн., в підтвердження вказаного надав акти виконаних робіт №10100 від 31.01.2012; №11140 від 16.02.2012; №13569 від 23.03.2012; №13926 від 29.03.2012; №15038 від 09.04.2012; №15412 від 18.04.2012; №15909 від 25.04.2012, які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.
Акт виконаних робіт №16324 від 30.04.2012 був направлений позивачем на адресу відповідача 01.08.2012, проте, останній його не підписав та не повернув позивачеві.
За отримані послуги перевезення відповідач розрахувався лише частково у сумі 259 000,00 грн.
Позивач зазначає, що заборгованість відповідача по оплаті наданих послуг на день звернення з позовом склала 251 554,87 грн.
Крім того, відповідно до умов договору позивач за неналежне виконання його умов нарахував відповідачу 14 624,70 грн. пені та 2 924,83 грн. 3 % річних, які просить стягнути разом із заборгованістю.
Невиконання Замовником зобов'язань щодо строків та порядку оплати отриманих послуг, що передбачено умовами договору, стало підставою для звернення Перевізника до суду.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, з огляду на наступне.
Як встановлено судом підставою виникнення господарських зобов'язань з перевезення є договір про надання транспортних послуг №1409/2 від 14.09.2011, який за своєю правовою природою відповідає визначенню договору про надання послуг (в даному випадку послуг з перевезення). Договір перевезення вантажу є різновидом договірних зобов'язань, що виникають у зв'язку із перевезенням (поряд з договорами перевезення пасажирів, пошти тощо).
Згідно зі ст. 306 Господарського кодексу України, перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.
Як встановлено ст.307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Як встановлено в судовому засіданні, на виконання договору позивачем надавалися відповідачу транспортні послуги, загальна вартість транспортних послуг за період із січня по квітень 2012 становить 510 554,87 грн., що підтверджується актами виконаних робіт №10100 від 31.01.2012 на суму 93 275,52 грн.; №11140 від 16.02.2012 на суму 51 541,98 грн.; №13569 від 23.03.2012 на суму 68 956,36 грн.; №13926 від 29.03.2012 на суму 40 003,60 грн.; №15038 від 09.04.2012 на суму 23 945,32 грн.; №15412 від 18.04.2012 на суму 60 614,81 грн.; №15909 від 25.04.2012 на суму 142 128,32 грн.; №16324 від 30.04.2012 на суму 30 088,96 грн.
За умовами пункту 3.3 договору сторони погодили, що достатнім та належним доказом надання послуг з перевезення перевізником та відповідно їх прийняття Замовником є або підписаний сторонами акт виконаних робіт або товарно-транспортний документ, або інший документ, що може підтвердити факт надання та прийняття послуг за цим договором.
На підтвердження здійснених перевезень, на вимогу суду, позивачем надані також товарно-транспортні накладні за вказаний період, які підписані та скріплені печатками вантажовідправника та вантажоотримувача.
Суд приймає, як належний доказ, наданий позивачем хоча і не підписаний відповідачем, акт виконання робіт (надання послуг) № 16324 від 30.04.2012 на суму 30 088,96 грн., з огляду на п.2.1.6 договору, відповідно до якого Замовник зобов'язаний підписати та відправити Перевізнику акт наданих послуг протягом 1 (одного) робочого дня з моменту його надіслання засобами факсимільного зв'язку або по електронній пошті з послідуючим підписанням оригіналу та відправкою поштою протягом 3 (трьох) робочих днів з дня надсилання оригіналу Перевізником. У разі коли акт наданих послуг не підписаний зі сторони Замовника та немає обґрунтованих на це підстав то вважається, що цей акт є погоджений Замовником та роботи вважаються виконаними на дату вказану в акті.
Судом встановлено, що 01.08.2012 позивач направив відповідачу акт виконання робіт (надання послуг) №16324 від 30.04.2012 на суму 30 088,96 грн., що підтверджується поштовою квитанцією та описом вкладення у цінний лист (а. с. 24-25)
В порушення пункту 3.2 договору відповідач акта виконаних робіт не підписав, не повернув його позивачу та не надав позивачу обґрунтованих підстав про відмову у його підписанні.
На підтвердження здійснених перевезень згідно акту №16324 від 30.04.2012, позивачем надав суду товарно-транспортні накладні №00581, №00580, №00582, тому, суд вважає доведеним факт надання послуг з перевезення на суму 30 088,96 грн. за актом виконаних робіт № 16324 від 30.04.2012.
Таким чином, загальна вартість транспортних послуг, які надавалися позивачем відповідачу за період із січня по квітень 2012 становить 510 554,87 грн., які оплачені відповідачем частково на суму 259 000,00 грн., в підтвердження цього посилається на банківські виписки (а. с. 26-62).
Клопотанням від 21.09.2012 позивач повідомив суд, що відповідач після звернення його з позовом до суду додатково сплатив 91 474,13 грн. основного боргу та просив припинити провадження у справі в цій частині.
Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1" про припинення провадження у справі підлягає до задоволення, а провадження у справі в частині стягнення 91 474,13 грн. основного боргу, відповідно до ч.1-1 ст.80 ГПК України, підлягає до припинення у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Враховуючи вищезазначене, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги з перевезення на час розгляду справи складає 160 080,34 грн. Доказів належного розрахунку із позивачем, по яким відповідач суду не надав.
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі копією договору, копіями актів виконання робіт на надання транспортних послуг, копіями товарно-транспортних накладних.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованим та доведеним право позивача на стягнення з відповідача суми заборгованості за надані послуги у розмірі 160 080,34 грн.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідальність за порушення строків виконання зобов'язань по оплаті послуг, передбачена пунктом 4.2 договору, відповідно до якого при несвоєчасній оплаті послуг Перевізника, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний день прострочення, яка нарахована відповідачем у сумі 14 624,70 грн. за період прострочення. Судом перевірено розрахунок позивача, який зроблено вірно, відповідно до вимог договору та закону.
Суд прийшов до висновку, що вимога про стягнення пені є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вказаних вимог, позивач нарахував відповідачу 2 924,83 грн. - 3% річних, які є обґрунтованими та підлягають до стягнення.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень за допомогою доказів.
Відповідачем всупереч положенням ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення розрахунку за надані послуги, тому суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 160 080,34 грн. заборгованості, 14 624,70 грн. пені та 2 924,83 грн. 3% річних.
На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача, пропорційно до задоволених вимог підлягає до стягнення 3 552,60 грн. судового збору.
Згідно з пунктом 5 частини 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" припинення провадження у справі є підставою для повернення позивачу сплаченого судового збору. Відтак товариству з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1» підлягає поверненню 1 829,49 грн. судового збору сплаченого ним за платіжним дорученням №5436 від 07.08.2012.
Керуючись ст. ст. 49, п.1-1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Перше Травня Комбікормовий Завод»(19603, вул. Центральна, буд. 2, кімната, 18, с. Хутори, Черкаського району, код 36330229) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1»(81118,с. Ставчани, Пустомитівський район, Львівська область, код 32602104) -160 080,34 грн. основного боргу, 14 624,70 грн. пені, 2 924,83 грн. 3% річних та 3 552,60 грн. судового збору.
Провадження у справі в частині стягнення 91 474,13 грн. основного боргу припинити.
Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1»(81118,с. Ставчани, Пустомитівський район, Львівська область, код 32602104) 1 829,49 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять дев'ять грн. 49 коп.) судового збору сплаченого згідно платіжного доручення №5436 від 07.08.2012.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складене та підписане 27.09.2012.
Суддя О.І. Кучеренко
Судове рішення № 26534296, Господарський суд Черкаської області було прийнято 24.09.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5026/1203/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: