Рішення № 26533297, 24.09.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" вересня 2012 р. Справа № 20/049-12

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арис-Юг»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕТ Транспорт-Україна»

про стягнення 200672,49 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: Коркін П.П., довір. б/н від 01.08.2012 р.

від відповідача: не з'явився

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арис-Юг»(далі -позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕТ Транспорт-Україна»(далі -відповідач) про стягнення 200672,49 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 19.03.2007 р. та 01.11.2011 р. відповідно договорів № 22 та № 22/4, згідно яких ТОВ «Арис-Юг»зобов'язувалося надавати послуги, а відповідач -приймати та своєчасно оплачувати їх.

Оскільки позивач надав відповідачеві послуги, які останнім не були оплачені належним чином, позивач просить суд стягнути з відповідача 196580,01 грн. основного боргу, 3316,94 грн. пені, 775,54 грн. 3% річних, а також судові витрати покласти на відповідача.

Розгляд справи відкладався.

28.08.2012 р. до господарського суду Київської області ТОВ «Арис-Юг»було подано клопотання № 447 від 22.08.2012 р., відповідно до якого позивач просив суд стягнути в дохід Державного бюджету України з відповідача штраф за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом Київської області, яке було залишено судом без задоволення.

31.08.2012 р. до господарського суду Київської області ТОВ «ЗЕТ Транспорт-Україна»було подано клопотання № 162 від 31.08.2012 р. про відкладення розгляду справи, призначеної на 03.09.2012 р., яке було задоволено судом.

Представник позивача у судовому засіданні 24.09.2012 р. позовні вимоги підтримав.

У судові засідання 03.09.2012 р., 24.09.2012 р. відповідач не з'явився. Відзиву на позов не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 24.09.2012 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

19.03.2007 р. та 01.11.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Арис-Юг»(товариство) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗЕТ Транспорт-Україна»(підприємство) було укладено договори відповідно № 22 та 22/4, у відповідності з п. 1.1 яких товариство зобов'язується надати послуги із заправки автотранспорту підприємства та надати додаткові послуги на основі пред'явлення підприємством пластикових карток.

Згідно з пп. 2.1.1 п. 2.1 договорів товариство зобов'язується передати підприємству по акту пластикові картки в узгодженому асортименті та кількості, на умовах договорів та протоколів до них.

Підпунктом 2.1.2 п. 2.1 договорів товариство зобов'язується забезпечити заправку топливом автотранспорту підприємства на автозаправних станціях (АЗС), вказаних у списку (згідно порядку роботи АЗС), при пред'явленні пластикової картки.

У відповідності з пп. 2.1.3 п. 2.1 договорів сторони щомісячно повинні здійснювати звірку взаєморозрахунків не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним. Рахунки-фактури на оплату виставляються підприємству через електронну пошту або факсом.

Термін, на протязі якого підприємство оплачує вартість відпущеного топлива і наданих послуг, вказується в протоколі узгодження вартості розрахунків (п. 3.3 договорів).

Відповідно до п. 4.2 договорів при порушенні термінів або умов оплати, передбачених договором або протоколом погоджених умовах розрахунків, підприємство сплачує товариству пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Згідно протоколів узгодження умов розрахунків, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Арис-Юг»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗЕТ Транспорт-Україна»до договорів № 22 та № 22/4, відповідач зобов'язався сплачувати вартість послуг на умовах передоплати протягом 5 календарних днів з дати виставлення рахунку.

Відповідно до умов договорів № 22 від 19.03.2007 р. та № 22/4 від 01.11.2011 р. позивачем було передано відповідачу пластикові картки », що підтверджується актами прийому-передачі, у тому числі - № АВК-007661 від 22.03.2007 р., № АВК-008071 від 19.06.2007 р., № АВК-008440 від 07.09.2007 р., № АВК-011165 від 18.05.2009 р., № АВК-011625 від 21.10.2009 р., № АВК-00022 від 01.02.2010 р., № АВК-00022/2 від 18.03.2010 р., № АВК-00022/3 від 17.06.2010 р., № АВК-00022/4 від 20.01.2011 р., № АВК-00022/5 від 01.07.2011 р., № АВК-00022/6 від 21.07.2011 р., № 22/7 від 18.05.2012 р., № 22/8 від 23.05.2012 р.

Як слідує з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Арис-Юг»були надані послуги Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗЕТ Транспорт-Україна»по заправці автотранспорту дизельним пальним в кількості 79494 л на загальну суму 433971,12 грн.

ТОВ «Арис-Юг»було виставлено ТОВ «ЗЕТ Транспорт-Україна»рахунки-фактури № СФ-95281 від 31.05.2012 р. на суму 42415,26 грн. з терміном оплати до 05.06.2012 р., № СФ-95282 від 31.05.2012 р. на суму 50910,25 грн. з терміном оплати до 05.06.2012 р., № СФ-95620 від 07.06.2012 р. на суму 20374,36 грн. з терміном оплати до 12.06.2012 р., № СФ-95621 від 07.06.2012 р. на суму 19844,50 грн. з терміном оплати до 12.06.2012 р., № СФ-95622 від 07.06.2012 р. на суму 19988,28 грн. з терміном оплати до 12.06.2012 р., № СФ-95623 від 07.06.2012 р. на суму 22459,32 грн. з терміном оплати до 12.06.2012 р., № СФ-96063 від 14.06.2012 р. на суму 18169,79 грн. з терміном оплати до 19.06.2012 р., № СФ-96064 від 14.06.2012 р. на суму 37658,11 грн. з терміном оплати до 19.06.2012 р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не сплатив за надані послуги загалом 196580,01 грн., у тому числі за договором № 22 від 19.03.2007 р. -65564,05 грн., що підтверджується актом № ЗкП-000102 (22)У наданих послуг та звірки взаємних розрахунків від 30.06.2012 р., а також за договором № 22/4 від 01.11.2011 р. -131015,96 грн., що підтверджується актом № ЗкП-000102 (22/4)У наданих послуг та звірки взаємних розрахунків від 30.06.2012 р.

Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем належним чином за отримані послуги за договорами № 22 від 19.03.2007 р. та № 22/4 від 01.11.2011 р., позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ч. 1 статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за договорами № 22 від 19.03.2007 р. та № 22/4 від 01.11.2011 р. в сумі 196580,01 грн. перед позивачем.

Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

З урахуванням наведеного вище, встановлення судом наявності заборгованості ТОВ «ЗЕТ Транспорт-Україна»перед ТОВ «Арис-Юг», позовні вимоги товариства про стягнення 196580,01 грн. основної заборгованості підлягають задоволенню.

Крім суми основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню відповідно до п. 4.2 договорів.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, штрафні санкції є видом господарських санкцій, які застосовуються у сфері господарювання.

У відповідності із зазначеним вище п. 4.2 договорів при порушенні термінів або умов оплати, передбачених договором або протоколом погоджених умовах розрахунків, підприємство (відповідач) сплачує товариству пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що позивачем було визначено розмір пені в сумі 3316,94 грн., у тому числі за рахунками-фактурами № СФ-95281 від 31.05.2012 р. на суму 42415,26 грн. за період з 06.06.2012 р. до 23.07.2012 р. на суму 7175,40 грн. в сумі 141,12 грн., № СФ-95620 від 07.06.2012 р. на суму 20374,36 грн. за період з 13.06.2012 р. до 23.07.2012 р. на суму 20374,36 грн. в сумі 343,17 грн., № СФ-95621 від 07.06.2012 р. на суму 19844,50 грн. за період з 13.06.2012 р. до 23.07.2012 р. на суму 19844,50 грн. в сумі 334,15 грн., № СФ-96063 від 14.06.2012 р. на суму 18169,79 грн. за період з 20.06.2012 р. до 23.07.2012 р. на суму 18169,79 грн. в сумі 253,64 грн., № СФ-95282 від 31.05.2012 р. на суму 50910,25 грн. за період з 06.06.2012 р. до 23.07.2012 р. на суму 50910,25 грн. в сумі 1004,25 грн., № СФ-95622 від 07.06.2012 р. на суму 19988,28 грн. за період з 13.06.2012 р. до 23.07.2012 р. на суму 19988,28 грн. в сумі 336,61 грн., № СФ-95623 від 07.06.2012 р. на суму 22459,32 грн. за період з 20.06.2012 р. до 23.07.2012 р. на суму 22459,32 грн. в сумі 378,02 грн., № СФ-96064 від 14.06.2012 р. на суму 37658,11 грн. за період з 20.06.2012 р. до 23.07.2012 р. на суму 37658,11 грн. в сумі 525,98 грн.

Проте, належна до стягнення з відповідача сума пені, згідно з вірним арифметичним розрахунком, становить 3309,63 грн., у тому числі за рахунками-фактурами № СФ-95281 від 31.05.2012 р. на суму 42415,26 грн. за період з 06.06.2012 р. до 23.07.2012 р. на суму 7175,40 грн. в сумі 141,12 грн., № СФ-95620 від 07.06.2012 р. на суму 20374,36 грн. за період з 13.06.2012 р. до 23.07.2012 р. на суму 20374,36 грн. в сумі 342,36 грн., № СФ-95621 від 07.06.2012 р. на суму 19844,50 грн. за період з 13.06.2012 р. до 23.07.2012 р. на суму 19844,50 грн. в сумі 333,45 грн., № СФ-96063 від 14.06.2012 р. на суму 18169,79 грн. за період з 20.06.2012 р. до 23.07.2012 р. на суму 18169,79 грн. в сумі 253,19 грн., № СФ-95282 від 31.05.2012 р. на суму 50910,25 грн. за період з 06.06.2012 р. до 23.07.2012 р. на суму 50910,25 грн. в сумі 1001,51 грн., № СФ-95622 від 07.06.2012 р. на суму 19988,28 грн. за період з 13.06.2012 р. до 23.07.2012 р. на суму 19988,28 грн. в сумі 335,87 грн., № СФ-95623 від 07.06.2012 р. на суму 22459,32 грн. за період з 20.06.2012 р. до 23.07.2012 р. на суму 22459,32 грн. в сумі 377,39 грн., № СФ-96064 від 14.06.2012 р. на суму 37658,11 грн. за період з 20.06.2012 р. до 23.07.2012 р. на суму 37658,11 грн. в сумі 524,74 грн.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З долученого до матеріалів справи розрахунку 3% річних вбачається, що позивачем було визначено розмір 3% річних у сумі 775,54 грн. за період з 06.06.2012 р. до 23.07.2012 р. на суму 196580,01 грн.

Згідно з вірним арифметичним розрахунком за кожним черговим платежем окремо, розмір 3% річних становить 663,75 грн., у тому числі за рахунками-фактурами № СФ-95281 від 31.05.2012 р. на суму 42415,26 грн. за період з 06.06.2012 р. до 23.07.2012 р. на суму 7175,40 грн. в сумі 28,31 грн., № СФ-95620 від 07.06.2012 р. на суму 20374,36 грн. за період з 13.06.2012 р. до 23.07.2012 р. на суму 20374,36 грн. в сумі 68,66 грн., № СФ-95621 від 07.06.2012 р. на суму 19844,50 грн. за період з 13.06.2012 р. до 23.07.2012 р. на суму 19844,50 грн. в сумі 66,87 грн., № СФ-96063 від 14.06.2012 р. на суму 18169,79 грн. за період з 20.06.2012 р. до 23.07.2012 р. на суму 18169,79 грн. в сумі 50,78 грн., № СФ-95282 від 31.05.2012 р. на суму 50910,25 грн. за період з 06.06.2012 р. до 23.07.2012 р. на суму 50910,25 грн. в сумі 200,85 грн., № СФ-95622 від 07.06.2012 р. на суму 19988,28 грн. за період з 13.06.2012 р. до 23.07.2012 р. на суму 19988,28 грн. в сумі 67,36 грн., № СФ-95623 від 07.06.2012 р. на суму 22459,32 грн. за період з 20.06.2012 р. до 23.07.2012 р. на суму 22459,32 грн. в сумі 75,68 грн., № СФ-96064 від 14.06.2012 р. на суму 37658,11 грн. за період з 20.06.2012 р. до 23.07.2012 р. на суму 37658,11 грн. в сумі 105,24 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Арис-Юг».

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕТ Транспорт-Україна»(08033, Київська обл., Макарівський р-н, с. Копилів, вул. Леніна, 4Б, код 34311246) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арис-Юг»(03028, м. Київ, пр-т Науки, 41, оф. 442, код 31745725) -196580 (сто дев'яносто шість тисяч п'ятсот вісімдесят) грн. 01 коп. основного боргу, 3309 (три тисячі триста дев'ять) грн. 63 коп. пені, 663 (шістсот шістдесят три) грн. 75 коп. 3% річних, 4011 (чотири тисячі одинадцять) грн. 05 коп. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 01.10.2012 р.

Суддя В.М. Бабкіна