Рішення № 26533218, 22.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-45/13098-2012 22.10.12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю"Олга-Логістик"

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Домашній магазин"

про: стягнення 6 663,66 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Сіленко А.О. -представник за довіреністю від 01.01.2012, б/н;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Позовні вимоги мотивовані тим, що за договором поставки продукції від 11.05.2012 № 243 позивач, виконуючи свої обов'язки за вказаним договором, поставив відповідачеві товар, проте останній, в свою чергу, його отримав, але не розрахувався. За таких підстав позивач просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2012 порушено провадження та присвоєно справі № 5011-45/13098-2012, а розгляд призначено на 15.10.2012.

В судовому засіданні 15.10.2012 оголошено перерву до 22.10.2012, про що сторони повідомлені належним чином, що підтверджується підписами представників сторін у відповідній розписці.

У судове засідання 22.10.2012 відповідач не з'явився, в той час, як був повідомлений судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується згаданою вище розпискою про оголошення перерви, а також у попередньому судовому засіданні, яке відбулося на десять хвилин раніше, де відповідач є стороною по справі, директор відповідача був присутній, однак дане судове засідання останній проігнорував. Обґрунтованих пояснень відповідач із зазначенням поважних причин неявки у дане судове засідання до суду не подав.

Відповідач, в порядку ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, відзив на позов до суду не подав.

Отже, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 22.10.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Олга-Логістик" (далі -позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія «Домашній Магазин»(далі -відповідач) було укладено договір поставки від 11.05.2012 № 243 (далі -Договір), відповідно до якого позивач зобов'язався продати та поставити, а відповідач оплатити товар на умовах Договору (п. 1.1. Договору).

Загальна сума Договору відповідає загальній сумі всіх накладних, на підставі яких передано позивачем відповідачеві товар (п. 3.2. Договору).

Відповідно до п. 3.3. Договору відповідач зобов'язаний оплатити поставлений позивачем товар протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту передачі товару.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, поставив відповідачеві товар на загальну суму 6 533,62 грн., а відповідач, в свою чергу, його отримав, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією товарно-транспортною накладною від 16.06.2012 № ДОК-018183. Проте, відповідач за отриманий товар не розрахувався, чим порушив умови Договору та права позивача.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Таким чином, станом на момент вирішення судом справи, відповідач має заборгованість перед позивачем за отриманий товар у розмірі 6 553,62 грн.

Сума заборгованості відповідачем спростована не була, а також доказів сплати заборгованості на користь позивача суду не надано.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Отже, виходячи з наведеного вище, вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджується матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

А оскільки Відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Договором, зокрема, пунктом 5.3 передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару, відповідач зобов'язаний сплатити позивачеві пеню у розмірі подвійної ставки Національного Банку України від вартості партії товару за кожен день прострочення платежу.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені (6 533,62 грн. * 15,5% / 365 * 47 = 130,04 грн.), суд визнає його арифметично вірним, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 130,04 грн. підлягають задоволенню в повному розмірі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія «Домашній магазин»(01013, м. Київ, вул. Деревообробна, буд. 5; ідентифікаційний код 35838776, з будь-якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛГА-Логістик»(01001, м. Київ, вул. Софійська, буд. 10-А; ідентифікаційний код 36001805, на будь який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) -6 553 (шість тисяч п'ятсот п'ятдесят три) грн. 62 коп. -основного боргу; 130 (сто тридцять) грн. 04 коп. -пені, 1.609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Балац

Дата підписання повного тексту рішення: 25.10.2012 року.