ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
04.10.12 р. Справа № 5006/11/126/2012
Господарський суд Донецької області у складі судді Соболєвої С.М.,
при секретарі Макогон Я.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м.Донецьк, ЄДРПОУ 03337119,
до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,
про стягнення 10 314,51 грн.
за участю уповноважених представників:
від позивача: Базелюк Т.В. - за довіреністю,
від відповідача: не з'явився, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго», м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, про стягнення 10 314,51 грн., у тому числі 9 807,12 грн. суми основного боргу, 132,75 грн. 3% річних, 41,76 грн. інфляційних витрат та 332,88 грн. пені.
В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на укладання договору про постачання теплової енергії №88 від 01.10.2004р. із Відповідачем, систематичне невиконання за ним своїх зобов'язань останнім з оплати отриманого теплопостачання, неповну сплату вартості теплової енергії по рахункам за жовтень 2011р. - квітень 2012р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій, інфляційних витрат та 3% річних.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копії: договору №88 від 01.10.2004р. разом із додатками та додатковими угодами до нього, рахунків №1011_88 від 31.10.2011р., №1111_88 від 30.11.2011р., №1211_88 від 31.12.2011р., №112_88 від 31.01.2012р., №212_88 від 29.02.2012р., №312_88 від 30.03.2012р., №412_88 від 18.04.2012р. із підтвердженнями їх отримання Відповідачем, акту на підключення об'єкту до системи централізованого опалення №5 від 15.10.2011р., а також розрахунок суми позовних вимог.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.1, 54, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.509, 526, 527, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.216, 217, 218, 343 господарського кодексу України та ст.19 Закону України «Про теплопостачання».
04.09.2012р. представником Позивача через канцелярію господарського суду разом із клопотанням №07/31-1 від 27.08.2012р. до матеріалів справи долучено підтвердження направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на юридичну адресу Відповідача, копії документів, що підтверджують правовий статус підприємства та його структурної одиниці, довідка №07/31 від 27.08.2012р., пояснення до позовної заяви №07/54 від 30.08.2012р., копію акту на підключення житлового будинку до системи централізованого опалення №10 від 15.10.2011р., акту прийому в експлуатацію засобу обліку теплової енергії від 12.10.2011р., а також довідка №07/54-1 від 30.08.2012р. щодо часткових оплат Відповідача.
20.09.2012р. представником Позивача надані копії наказу господарського суду Донецької області від 16.11.2009р. про примусове виконання рішення по справі №2/322, постанови про закінчення виконавчого провадження №33486560 від 14.08.2012р., наказу господарського суду Донецької області від 02.09.2011р. про примусове виконання рішення по справі №4/206, акт звірки взаємних розрахунків від 22.08.2012р. із підтвердженням його відправлення Відповідачу.
Представник Відповідача в судові засідання не з'явився, причин неявки не повідомив та не надав суду витребувані документи.
Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача, яка вказана Позивачем в позовній заяві, а також міститься у інших документах, доданих до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином.
Суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами.
Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Предметом позову є стягнення з Відповідача заборгованості за послуги з теплопостачання, надані Позивачем за період з жовтня 2011р. по квітень 2012р. на підставі договору №88 від 01.10.2004р., а також річних, інфляційних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по оплаті послуг та пені.
Відповідно до ч.1 ст.67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.
Статтею 714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно ст.275 Госпоадсрького кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що сторонами підписаний договір №88 від 01.10.2004р. Згідно п.1 цього договору постачальник (позивач) постачає споживачу (відповідач) теплову енергію в гарячій воді, а споживач -оплачує отриману теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Теплова енергія поставляється споживачу у вигляді теплоносія для об'єктів споживача для опалення та гарячого водопостачання в період опалювального періоду (п.2.1 договору). Відповідно до п.3.2.2 договору споживач повинен провести попередню оплату за отриману теплову енергію в розмірі 1,74грн. за 1 м. кв. опалювальної площі без врахування ПДВ. Опалювальна площа до підтвердження довідки БТІ складає 64,26 м. кв. (п.3.3.3 договору).
В п.5 договору «Порядок розрахунків» сторонами передбачений порядок розрахунків, а саме: розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Зміна тарифу проводиться на підстав додаткової угоди підписаного обома сторонами.
01.09.2007р. сторонами підписана додаткова угода до договору, відповідно до якої оплата за спожиту теплову енергію проводиться не пізніше 10 числа місяця наступного за звітнім. Розрахунковим періодом є календарний місяць.
Згідно повідомлення від 30.09.2011р. до договору на поставку теплової енергії №88 від 01.10.2004р. змінено тарифи на послуги теплопостачання та визначено їх застосування з 01.10.2011р. відповідно до постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №20 від 30.09.2011т. на рівні 905,70 грн. (без ПДВ) за 1Гкал.
Згідно п.п.9.1, 9.2, 9.4 договору він діє до 31.12.2005р. якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору, жодна зі сторін не заявила про його припинення, договір вважається укладеним на наступний строк. Закінчення дії договору не звільняє споживача від зобов'язань повної оплати спожитої теплової енергії.
Таким чином, договір на поставку теплової енергії вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.
За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.
Відповідно до вимог ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Господарським судом встановлено, що позивачем послуги з опалення об'єктів відповідача надані належним чином у відповідності до умов договору, про що свідчить акт на включення опалення №5 від 15.10.2011р. та акт про підключення житлового будинку до системи централізованого опалення №10 від 15.10.2011р., копії яких наявні в матеріалах справи.
Позивачем Відповідачу, з метою належного виконання умов договору, за отримані останнім послуги виставлені рахунки №1011_88 від 31.10.2011р. на суму 606,35 грн., №1111_88 від 30.11.2011р. на суму 1 716,01 грн., №1211_88 від 31.12.2011р. на суму 1 430,28грн., №112_88 від 31.01.2012р. на суму 2 279,10 грн., №212_88 від 29.02.2012р. на суму 4 313,66 грн., №312_88 від 30.03.2012р. на суму 1 458,54 грн., №412_88 від 18.04.2012р. на суму 403,21 грн., всього на загальну суму 12 207,15 грн.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно умов додаткової угоди до договору, яка підписана сторонами 01.09.2007р., оплата за спожиту теплову енергію проводиться не пізніше 10 числа місяця наступного за звітнім.
Відповідач, в порушення умов договору, частково сплатив отримані послуги, що не спростовано у порядку Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, за ним утворилась заборгованість за послуги з теплопостачання надані у період з жовтня 2011р. по квітень 2012р. на загальну суму 9 807,12 грн., яка на час звернення з позовом не сплачена.
Враховуючи вищезазначене, а також доведеність наявності у Відповідача заборгованості, господарський суд задовольняє позовну вимогу щодо стягнення боргу в сумі 9 807,12 грн. в повному обсязі.
Враховуючи не в повному обсязі та з порушенням строків оплату відповідачем товару, позивач просить стягнути з нього 41,76грн. інфляційних, які нараховані за період з 11.11.2011р. по 31.07.2012р., 132,75грн. 3%річних, які нараховані за період з 11.11.2011р. по 31.07.2012р.
Вирішуючи ці питання, господарський суд виходить з наступного:
Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3%річних та інфляційних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед кредитором.
Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Ця стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей. Грошові зобов'язання можуть бути частиною інших оплатних зобов'язань (наприклад, обов'язок покупця сплатити гроші за придбаний товар, обов'язок наймача оплатити користування майном тощо), а можуть мати самостійний характер (відносини позики, кредиту, банківського вкладу тощо). Правила цієї статті розповсюджуються на будь-які грошові зобов'язання, а також незалежно від того, чи передбачена сплата грошей в готівковій чи в безготівковій формі.
Частина 2 цієї статті визначає спеціальні правові наслідки прострочення виконання грошових зобов'язань. Таких наслідків є декілька.
- по-перше, боржник зобов'язаний сплатити суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення. Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Індекси інфляції також публікуються в довіднику систем інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.
- по-друге, стаття передбачає можливість стягувати за прострочення виконання грошового зобов'язання проценти річних. Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.
Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.
Відтак, встановлені статтею 625 Цивільний кодекс України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.
Господарським судом при розгляді справи встановлено, що Відповідачем послуги сплачені тільки частково, тому Позивачем нарахована сума річних відсотків та інфляційні.
Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення Відповідачем строків оплати, нарахування річних та інфляційних проведене Позивачем з дотриманням термінів оплати, встановлених сторонами в договорі та загальних правил (методики) нарахування, перевіривши наданий розрахунок, господарський суд задовольняє в повному обсязі вимоги Позивача щодо стягнення суми річних та інфляційних частково, у сумі 19,42 грн.
Одночасно, на підставі п.6.4 договору у редакції додаткової угоди від 01.09.2007р. до спірного правочину, за яким, у разі несвоєчасної оплати (неоплати) у строк, передбачений договором, Споживач сплачує пеню на користь Позивача у розмірі 0,3% від суми боргу, але не більш подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення, заявником за період з 11.03.2012р. по 31.07.2012р. нарахована до стягнення з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України пеня у розмірі 332,88 грн.
Перевіривши правові підстави нарахування даних штрафних санкцій, період та арифметичний їх розрахунок, врахував межі позовних вимог та встановивши часткове не дотримання вимог ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, при цьому, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у цій частині в розмірі визначеному Позивачем.
Приймаючи до уваги, що з вини Відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати в розмірі, передбаченому діючим законодавством.
Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м.Донецьк, до Відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, про стягнення 10 314,51 грн., у тому числі 9 807,12 грн. суми основного боргу, 132,75 грн. 3% річних, 41,76 грн. інфляційних витрат та 332,88 грн. пені, задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (85322, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, банківські реквізити не відомі) на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (83086, м.Донецьк, Ворошиловський район, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119, р/р26001709155704 у ДОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) 10 292,17 грн., у тому числі 9 807,12 грн. суми основного боргу, 132,75 грн. 3% річних, 19,42 грн. інфляційних витрат та 332,88 грн. пені.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (85322, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, банківські реквізити не відомі) на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (83086, м.Донецьк, Ворошиловський район, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119, р/р26001709155704 у ДОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1 606,01 грн.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
6. В судовому засіданні 04.10.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
7. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.
8. Повний текст рішення підписано 09.10.2012р.
Суддя Соболєва С.М.
Судове рішення № 26532730, Господарський суд Донецької області було прийнято 04.10.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5006/11/126/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: