Ухвала суду № 26532133, 26.09.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

26 вересня 2012 р. № 5013/1323/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіМогил С.К.,суддів:Данилової Т.Б., Подоляк О.А., Селіваненка В.П., Удовиченка О.С.,розглянувши заявуЗакритого акціонерного товариства "Союз"про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 10.05.2012у справі№ 5013/1323/11за позовомЗакритого акціонерного товариства "Союз"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоград-Союз" 2. Фізичної особи -підприємця ОСОБА_6провизнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння,В С Т А Н О В И В:

Закрите акціонерне товариство "Союз" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоград-Союз" та Фізичної особи -підприємця ОСОБА_6 про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 04.10.2011 у справі № 5013/1323/11 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.12.2011 у даній справі рішення місцевого господарського суду скасовано, позов задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.05.2012 постанову апеляційного господарського суду скасовано, рішення місцевого господарського суду залишено в силі.

Закрите акціонерне товариство "Союз" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 10.05.2012 у справі № 5013/1323/11, в якій просить зазначену постанову скасувати, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого прийнято різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своїх вимог заявником подано постанови Вищого господарського суду України від 29.03.2011 у справі № 14/119(4/164), від 09.12.2009 у справі № 01/15-57(04/47-57), від 18.11.2009 у справі № 34-11-15-30-1/150-04-3983, від 14.09.2006 у справі № 8/290-05, від 20.10.2009 у справі № 8/231-08(12/39-07), від 24.02.2009 у справі № 50/15-06 та від 02.08.2007 у справі № 32/678.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Як вбачається зі змісту заяви та доданих до неї документів, у постанові від 10.05.2012 у справі № 5013/1323/11, в якій заявлено про перегляд постанови, Вищий господарський суд України погодився з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову про визнання за позивачем права власності на об'єкт нерухомого майна та витребування майна з чужого незаконного володіння, враховуючи те, що позивачем в порядку статей 32, 33 ГПК України не доведено фактів неукладення контракту, за яким спірне майно було відчужене відповідачу-2, та фальсифікацію протоколу, згідно з яким позивачем була надана згода на укладення вказаного контракту, оскільки зазначені обставини (фальсифікація протоколу) можуть бути підтверджені лише вироком суду з кримінальної справи відповідно до частини третьої статті 35 ГПК України.

Водночас у постанові від 02.08.2008 у справі № 32/678, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції визнав обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо задоволення позову про визнання за позивачем права власності на об'єкт нерухомого майна з урахуванням того, що відповідно до умов укладених сторонами договорів, зокрема договору на дольову участь у фінансуванні будівництва, договору переведення боргу, угоди про закріплення частки власності за інвесторами, що профінансували будівництво та введення в експлуатацію вбудованих приміщень, відповідачем було передано позивачу за відповідним актом введення в експлуатацію закінчені будівництвом вбудовані приміщення в житловому будинку (спірне майно), а позивачем прийнято зазначені приміщення в профінансованій ним частині на свій баланс, у зв'язку з чим позивач, згідно з вимогами статті 128 Цивільного кодексу УРСР, набув право власності на таке майно.

Таким чином, наведені постанови не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, оскільки свідчить про наявність різних фактичних обставин, у зв'язку з чим суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Крім того, постанови Вищого господарського суду України від 29.03.2011 у справі № 14/119(4/164), від 09.12.2009 у справі № 01/15-57(04/47-57), від 18.11.2009 у справі № 34-11-15-30-1/150-04-3983, від 14.09.2006 у справі № 8/290-05, від 20.10.2009 у справі № 8/231-08(12/39-07), від 24.02.2009 у справі № 50/15-06 також не можуть бути доказами неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, з огляду на відмінність предметів позовів у названих справах у порівнянні зі справою № 5013/1323/11, у якій заявлено про перегляд постанови, що виключає подібність правовідносин у цих справах в розумінні статті 11116 ГПК України. Так, у справі № 5013/1323/11 заявлено позов про визнання за позивачем права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння; водночас у справі № 14/119(4/164) заявлено позов про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором купівлі-продажу; у справі № 01/15-57(04/47-57) -розірвання контракту та стягнення збитків; у справі № 34-11-15-30-1/150-04-3983 -визнання договору купівлі-продажу дійсним та стягнення штрафу; у справі № 8/290-05 -усунення перешкод в користуванні майном (нежилим приміщенням) шляхом виселення; у справі № 8/231-08(12/39-07) -зобов'язання вчинити певні дії (спонукання відповідачів солідарно відновити в натурі заставлений соняшник, видати подвійне складське свідоцтво на зерно) та стягнення штрафу; у справі № 50/15-06 -стягнення заборгованості з орендної плати.

За таких обставин відсутні визначені статтею 11116 ГПК України підстави для допуску справи № 5013/1323/11 до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 11116,11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Закритому акціонерному товариству "Союз" у допуску справи № 5013/1323/11 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяС.Могил Судді: Т.Данилова О.Подоляк В.Селіваненко О.Удовиченко

KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)