Ухвала суду № 26531314, 11.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2186/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С.

Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

"11" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Степанюка А.Г., Кузьменка В.В.,

при секретарі Киричуку Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2012 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газтрон-Україна" до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва про скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2012 р. вказаний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та залишення адміністративного позову без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.10.2011 за результатами планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Газтрон-Україна»ДПІ у Подільському районі міста Києва було складено акт № 430/23-611/34048506, яким, зокрема, встановлено порушення позивачем: п. 1.32 пп. 5.1 ст. 5, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та, як наслідок, заниження податку на прибуток на загальну суму 45449 грн. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності, зокрема, за 2 квартал 2011 року 1965152 грн.; пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7, пп. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та, як наслідок, заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 395350 грн.

11.11.2011 на підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення: № 0000872360, яким у зв'язку з порушенням п. 1.32 пп. 5.1 ст. 5, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 45449 грн., а також застосовано штрафні санкції у розмірі 11362 грн.; № 0000882360, яким у зв'язку з порушенням п. 1.32 пп. 5.1 ст. 5, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачу визначено суму завищеного від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1965152 грн.; № 0000892360, яким у зв'язку з порушенням пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7, пп. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 395350 грн., а також застосовано штрафні санкції у розмірі 98838 грн.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що зміст акту перевірки не відповідає дійсним обставинам справи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, аргументуючи свою позицію наступним.

Як свідчать матеріали справи, позивачем укладено контракт з компанією TRADING LIMITED»від 05.05.2009 №E-09-3 про надання послуг пов'язаних з організацією оптової закупки газу вуглеводородного скрапленого паливного для комунально-побутового споживання марки СПБТ у відповідності до ГОСТу 20448-90 за митною територією України на загальну суму 66360 доларів США, а також аналогічний контракт від 04.02.2010 №-3 на загальну суму послуг 69920 доларів США. На підставі вказаних контрактів компанія COMP TRADING LIMITED» надала послуги, пов'язані з організацією оптової закупки газу вуглеводородного скрапленого паливного на загальну суму 1010109 грн.

Зазначене підтверджується належним чином оформленими актами прийому передачі наданих послуг, а також угодами та деклараціями з фактичними постачальниками газу позивачу.

Крім того, позивачем на підставі усних договорів протягом 4 кварталу 2009 року та 1 кварталу 2010 року було придбано у ТОВ «Профітрейд і Ко»товари на загальну суму 966644 грн., що підтверджується відповідними видатковими та податковими накладними та було віднесено позивачем до складу валових витрат за відповідні періоди.

Доводи апелянта полягають у тому, що відсутня економічна вигода від понесення платником податків витрат на організацію постачання оптових закупок газу скрапленого; господарські операції між Компанією TRADING LIMITED»та ТОВ «Газтрон-Україна»не є наслідком послуг з організації оптової закупки газу скрапленого, а є наслідком виконання підприємством взаємних зобов'язань при купівлі газу скрапленого по контракту №/07-1 від 01.07.2008; у ТОВ «Профітрейд і Ко»відсутні всі документи, що підтверджують придбання товарів та послуг, а також використання їх в господарській діяльності.

Колегія суддів спростовує зазначені доводи, наступним.

Так, взаємовідносини позивача з компанією TRADING LIMITED», у частині поставок скрапленого газу полягають у виконанні умов контракту №-1 від 01.07.2008, згідно з яким TRADING LIMITED»є постачальником газу, а фактичними вантажовідправниками за цим контрактом є інші підприємства, зокрема, ОАО «Омский каучук»(Росія), АО «Олжа»(Казахстан), ТОО «ОГЕМ»(Казахстан), Самарский филиал по транспорту газу ОАО «СГ-Транс»(Росія) та ін.

Таким чином, компанія TRADING LIMITED»в операціях з поставки скрапленого газу фактично виступає посередником, який забезпечує позивача необхідним обсягом поставок скрапленого газу підприємств-вантажовідправників за відповідну плату.

При цьому, придбаний обсяг газу був реалізований оптовим покупцям газу та за цією реалізацією позивачем визначений дохід.

Отже, послуги компанії TRADING LIMITED»з організації постачання оптових закупок газу скрапленого безпосередньо призвели до отримання позивачем доходу, а, відтак, задекларований позивачем розмір валових витрат на такі послуги є економічно виправданим, що і було вірно зазначено судом першої інстанції.

Що ж стосується відсутності у ТОВ «Профітрейд і Ко»всіх документів, що підтверджують придбання товарів та послуг, а також використання їх в господарській діяльності, то зазначене спростовуються матеріалами справи, а саме належним чином оформленими первинними документами.

Колегія суддів вважає, що позивачем було правомірно сформовано склад об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року - 1965152 грн., при цьому відповідач не заперечує правомірність формування від'ємного значення об'єкта оподаткування 1 кварталу 2011 року.

Згідно з декларацією з податку на прибуток позивача за 2 квартал 2011 року у складі витрат ним зазначено від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду у сумі 1965152 грн.

Особливості справляння податку на прибуток підприємств, з огляду на предмет розгляду даної справи, визначаються підрозділом 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, п. 1 якого визначено, що Розділ III цього Кодексу, положеннями якого визначається порядок обрахування та сплати податку на прибуток підприємств, застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Підпунктами 2 та 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України визначено, що з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу (податок на прибуток підприємств) платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року.

В свою чергу, пункт 150.1 статті 150 Податкового кодексу України у 2011 році повинен застосовуватись з урахуванням того, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до ст. 139 ПК України передбачені витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку, перелік яких є вичерпним та не містить поняття «від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року», а відтак безпідставним є висновок відповідача про те, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Колегія суддів, як і суд першої інстанції, прийшла до висновку, що позивач правомірно сформував склад об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року на загальну суму 1965152 грн.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що твердження відповідача у акті перевірки про встановлення заниження позивачем податку на прибуток за 2009 рік на загальну суму 45449 грн. є хибним та таким, що не знайшло свого підтвердження, не ґрунтується на матеріалах справи та суперечить фактичним обставинам, а тому висновок Акту перевірки про порушення позивачем п. 1.32 пп. 5.1 ст. 5, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є безпідставним та необґрунтованим.

Колегією суддів встановлено, що зобов'язання за контрактами між ТОВ «Газтрон-Україна»та Компанією P TRADING LIMITED», а також придбання у ТОВ «Профітрейд і Ко»ТМЦ, товарів і послуг виконувались сторонами у повному обсязі, що підтверджується відповідними актами прийому передачі наданих послуг, видатковими та податковими накладними, та іншими матеріалами копії яких залучені до матеріалів справи. Реальність спірних господарських операцій підтверджується також залученими до матеріалів справи додатковими угодами № 1, 2, 3 до Контракту від 04.02.2010 №-3 та відповідними калькуляціями.

Суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги посилання відповідача на порушення кримінальної справи № 51-3099, в межах якої встановлено, що ТОВ «Профітрейд і Ко»використовувались для незаконної діяльності (у тому числі, для ухилення від сплати податків), оскільки факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва та ухилення від сплати податків, можуть встановлюватись виключно відповідним рішенням суду.

До того ж, на момент підписання відповідних видаткових та податкових накладних, юридична особа ТОВ «Профітрейд і Ко»не була припинена, доказів існування вироків суду у кримінальних справах, якими б встановлювався факт фіктивного підприємництва, відповідачем не надано.

Таким чином, взаємовідносини по придбанню ТМЦ, робіт і послуг між ТОВ «Газтрон-Україна»та ТОВ «Профітрейд і Ко»були укладені з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності, наявність у ТОВ «Газтрон-Україна»і ТОВ «Профітрейд і Ко»умислу на укладення вказаних договорів з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, відповідачем не доведено, натомість судом встановлено факт здійснення відповідних господарських операцій, а тому вказані правочини не можуть розглядатись як нікчемні з мотивів їх завідомої суперечності інтересам держави і суспільства відповідно до ст. 228 ЦК України.

Відповідно до п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.4 п.7.2, п.п. 7.4.1, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначений виходячи із договірної вартості товарів та складається із сум податків, нарахованих платником податків за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків; до складу податкового кредиту включені суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів, які підтверджені податковими накладними, котрі складені та надані відповідно до вимог законодавства та слугували підставою для визначення сум податкового кредиту; нараховували податок на додану вартість та складали податкові накладні особи, які зареєстровані у якості платників податку у передбаченому законом порядку; датою виникнення права на податковий кредит являлася дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів та послуг.

Колегія суддів вважає, що окружним судом для підтвердження даних податкового обліку вірно взяті до уваги первинні документи позивача, оскільки фіктивності здійснення господарських операцій позивача з названими вище контрагентами відповідачем не доведено.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надані докази, які є у справі, були оцінені колегією суддів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Кузьменко В. В.

Степанюк А.Г.

Повний текст ухвали виготовлено 16.10.2012.