Ухвала суду № 26530682, 15.03.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Майстренко Н.М.

Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.

УХВАЛА

іменем України

"15" березня 2012 р. Справа № 0670/8850/11

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Одемчука Є.В.

суддів: Майора Г.І.

Бучик А.Ю.,

при секретарі Соморовій В.А. ,

за участю сторін:

розглянувши апеляційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "28" листопада 2011 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Коростенский кар'єр" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство (далі-ПАТ) "Коростенський кар'єр" звернулось з позовом до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області (далі - ДПІ), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.06.2011 року №0001352301.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Коростенської ДПІ Житомирської області від 20.06.2011 року №0001352301, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 107999,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 27000,00 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ДПІ подала апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що посадовими особами відповідача було здійснено планову виїзну перевірку ПАТ "Коростенський кар'єр" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року, за наслідками якої складено акт від 17.06.2011 року №993/23-01/00292422.

У ході здійснення перевірки зроблено висновок про порушення товариством пп. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/94-ВР (з відповідними змінами та доповненнями), з урахуванням Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 року №514-VІ (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 27.04.2010 року №2154-VІ та Законом України від 03.12.2010 року №2774-VІ), у результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у частині несплати до бюджету авансового внеску за І півріччя 2010 року, нарахованого на суму дивідендів, призначених законом для виплати у сумі 107999,00 грн.

Зазначений висновок пов'язаний з тим, що відповідно до показників фінансової звітності форми №1 "Баланс на 31 грудня 2009 року" позивач показав нерозподілений прибуток на початок звітного періоду 2009 року у сумі 1652 тис. грн. та на кінець звітного періоду 2009 року - у сумі 543 тис. грн.

Відповідно до показників фінансової звітності форми №2 "Звіт про фінансові результати за 2009 рік" ПАТ "Коростенський кар'єр" показало фінансові результати (збиток) за 2009 рік у сумі 2195 тис. грн.

У головній книзі та оборотно-сальдовій відомості ПАТ "Коростенський кар'єр" станом на 01.01.2009 року відобразило нерозподілені прибутки минулих років, сальдо по Кредиту рахунку 441 "Нерозподілені прибутки" у сумі 1439988,86 грн.

Оскільки ПАТ "Коростенський кар'єр" зазначило у бухгалтерському обліку та фінансових звітах нерозподілені прибутки минулих років по дебету рахунку 441 "Нерозподілений прибуток" у сумі 143988,86 грн., воно мало нарахувати дивіденди у розмірі не менше 30 відсотків нерозподіленого прибутку минулих років, тобто у сумі 431996,66 грн., та сплатити авансовий внесок з цієї суми у розмірі 107999,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції, яка діяла на момент виникнення у позивача, як вважає відповідач, обов'язку зі сплати авансового внеску з податку на прибуток) емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів.

Диспозиція наведеної правової норми свідчить про те, що законодавець для емітента корпоративних прав, такий правовий наслідок, як обов'язок з нарахування та внесення до бюджету авансового внеску з податку на прибуток, ставить у залежність від двох умов: прийняття рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам) та здійснення нарахування суми дивідендів, призначених для виплати.

Досліджуючи у даній справі наявність умов, за яких виникає обов'язок зі сплати до бюджету авансового внеску з податку на прибуток, судом встановлено, що питання про затвердження річної фінансової звітності товариства за 2009 рік було включено до порядку денного загальних зборів Відкритого акціонерного товариства "Коростенський кар'єр" лише 26 листопада 2010 року, в той час як питання щодо нарахування та виплати дивідендів, взагалі не включалось до порядку денного, з огляду на збитковість діяльності ВАТ "Коростенський кар'єр" у 2008-2009 роках.

Таким чином, позивачем рішення про виплату дивідендів акціонерам не приймалось.

Відповідно, така умова як нарахування суми дивідендів також відсутня. Зазначені обставини не заперечуються відповідачем, що підтверджується змістом акту перевірки, в якому зазначено, що ПАТ "Коростенський кар'єр" у рядку 20 декларації про прибуток підприємства за І квартал 2010 року та за І півріччя 2010 року "авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів" показників не зазначило.

Судом не встановлено обставин, з якими пп. 7.8. 2 п. 7.8 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" пов'язує виникнення у платника податку обов'язку з нарахування та внесення до бюджету авансового внеску з податку на прибуток, нарахованого на суму дивідендів, а відтак і виникнення у контролюючого органу обов'язку донарахувати податкові зобов'язання.

Не спростовують цього висновку і посилання органу державної податкової служби на приписи ч. 2 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства" та ст. 15 Закону України "Про господарські товариства" (зі змінами, внесеними Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік").

Так, відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства" (зі змінами, внесеними згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" від 27.04.2010 року №2154-VI) виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку, у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року. Виплата дивідендів здійснюється господарським товариством з чистого прибутку у звітному році та/або нерозподіленого прибутку в розмірі не менше 30 відсотків. У разі відсутності або недостатності чистого прибутку звітного року та нерозподіленого прибутку минулих років виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється за рахунок резервного капіталу товариства.

Статтею 15 Закону України "Про господарські товариства" (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 27.04.2010 року №2154-VI) прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку товариства сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків та сплати обов'язкової суми дивідендів, залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання.

Закони України "Про акціонерні товариства" та "Про господарські товариства" не є складовою частиною податкового законодавства, а відтак контроль за дотриманням вимог цих Законів не віднесений до повноважень державної податкової інспекції.

Відповідно, Коростенська ДПІ Житомирської області, не будучи наділеною повноваженнями контролювати емітента корпоративних права щодо дотримання ним обов'язку зі сплати дивідендів своїм акціонерам, вийшла за межі наданої їй компетенції, що призвело до прийняття 20.06.2011 року податкового повідомлення-рішення, яке суперечить вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України.

За обставин, які склались у даній справі, рішення про визначення ПАТ "Коростенський кар'єр" грошового зобов'язання зі сплати авансового внеску з податку на прибуток, нарахованого на суму дивідендів, могло бути прийнято тільки за умови прийняття емітентом корпоративних прав рішення про виплату дивідендів та їх нарахування, без сплати передбаченого Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" авансового внеску.

Оскільки таких обставин у даній справі встановлено не було, суд першоїі інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної ДПІ Житомирської області від 20.06.2011 року №0001352301 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами по справі докази, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки постанову Житомирським окружним адміністративним судом від 28.02.2011року винесено відповідно до позовних вимог з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому її потрібно залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст.198,200,205,206,212,254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.В.Одемчук

судді: Г.І. Майор А.Ю.Бучик

Є.В.Одемчук

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Публічне акціонерне товариство "Коростенский кар'єр" вул.В.Сосновського,67,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11509

3- відповідачу Коростенська об'єднана державна податкова інспекція Житомирської області вул. Коротуна, 3,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500