Постанова № 26530451, 10.07.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2012 р.

справа № 0870/817/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Туркіної Л.П. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 березня 2012 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія ЛТД"

до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустрія ЛТД" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про скасування податкових повідомлень–рішень від 18.01.2012 року №0000122305, від 18.01.2012 року №0000112305, від 18.01.2012 року №0000132305.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01 березня 2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія ТДЛ" до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про скасування податкових повідомлень - рішень задоволено повністю, скасовано податкові повідомлення –рішення винесені Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 18.01.2012 року №0000122305, від 18.01.2012 року №0000112305, від 18.01.2012 року №0000132305.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просив скасувати постанову суду та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги викладені в апеляційній скарзі задовольнити, постанову суду скасувати, виходячи з наступних підстав.

Вирішуючи спір суд першої інстанції виходив з того, що витрати для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на додану вартість здійсненні і підтверджені первинними документами, що відображають реальність господарської операції, при цьому товаро-транспорта накладна не являється документом податкового обліку, на підставі яких можна нарахувати податки та обов’язкові платежі.

З таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна з огляду на таке.

Статтею 1 Закону України від «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі товаро-транспортні накладні, договори, акти виконаних робіт, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як встановлено судом, ДПІ у Орджонікідзевському р-ні м. Запоріжжя була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Індустрія ТДЛ»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011року по 30.09.2011року. В порушення вимог п.п.14.1.231. п.14.1 ст.14, п.138.2 ст.138 п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями) встановлено завищення валових витрату загальній сумі 6 851 927 грн.

ТОВ «Індустрія ТДЛ»за період з березня-вересень 2011року придбавало у контрагента ТОВ «КОНСЕНТ-2007» цукор- пісок, кількістю 928 694 кг., на загальну суму 7.965300,00 грн. за договором №3811 від 01.03.2011року від ТОВ «КОНСЕНТ-2007».

Транспортування товару за період з березня по вересень 2011 рік, було проведено за рахунок покупця ТОВ «Індустрія ТДЛ», найманим транспортом від ТОВ «ШАКТИ Д», ТОВ «ВАЙЛ ТРАНС», ПВКП «СПЕЦІНСТРУМЕНТ».

При цьому, ТОВ «Індустрія ТДЛ »820853 кг цукру-піску, здійснено підприємством згідно договору відповідального зберігання №010311 від 01.03.2011року, який відвантажувався на адресу ТОВ «КОНСЕНТ-2007» Дніпропетровська область, Томаківський район, с. Мирове, вул. Міжколгоспстройна, складське приміщення 31.

Суд першої інстанції не звернув уваги та ухилився від дослідження та правового аналізу договору відповідального зберігання від 01.03.2011 року, оскільки із зробленого документального аналізу вбачається, що фактично було передано за договором 114 550,00 кг цукру-піску в мішках.

Відповідно до п.1.3 Приймання майна на відповідальне зберігання та повернення його з відповідального зберігання здійснюється Сторонами за щомісячними актами звірки, які є невід'ємною частиною Договору №010311 від 01.03.2011року

Відповідно до п. 4.1 Плата за зберігання майна становить 100 грн/тона на рік з ПДВ та підлягає сплаті на користь Зберігача шляхом перерахування в безготівковій формі на поточний рахунок протягом 10 днів після повного повернення майна з відповідального зберігання, що підтверджується заключним актом звірки, підписаний Сторонами Договору.

Відповідно до актів звірки проведеною перевіркою встановлено наступне:

- у березні 2011р. покладено на відповідальне зберігання 114550 кг.;

- у квітні 2011р. покладено на відповідальне зберігання 34975 кг.;

- у травні 2011р. покладено на відповідальне зберігання 47000 кг.;

- у червні 2011р. покладено на відповідальне зберігання 0 кг.;

- у липні 2011р. покладено на відповідальне зберігання 230737 кг.;

- у серпні 2011р. покладено на відповідальне зберігання 230737 кг.;

- у вересні 2011р. покладено на відповідальне зберігання 315957 кг.

Отже, всього покладено на зберігання з 01.03.2011року по 30.09.2011року 763 219 кг.

Транспортування цукру-піску за період з березня по вересень 2011 року на відповідальне зберігання за адресою Дніпропетровська область Томаківський район, с. Мирове, вул.. Міжколгоспстройна, складське приміщення 31, було проведено за рахунок покупця ТОВ « Індустрія ТДЛ », власним автомобільним транспортом, що суперечить відомостям зазначеним у договорі.

Відповідно до п.138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, виходячи з вищенаведеного, представлені документи ТОВ « Індустрія ТДЛ »не є підтвердженням реального факту отримання товару (цукру-піску), інформації, яка ідентифікує об'єкт оподаткування, не є визначальною ознакою валових витрат та не має зв'язок з господарською діяльністю платника податку в межах якої здійснюється компенсація вартості продукції (робіт, послуг).

В порушення п.1.32 ст.1, п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. № 334/94-ВР у редакції Закону України від 22.05.1997р. №283/97-ВР (із змінами і доповненнями), п.п.14.1.231. п.14.1 ст.14, п.138.2 ст. 138 п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України від 02.12.10 №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), акту перевірки від 11.11.2011р. за «1798/236-36917523 від Алчевської ОДПІ м. Алчевська, встановлено завищення валових витрату загальній сумі 1 344 551 грн.

В ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки встановлено факт відображення у складі валових витрат у ТОВ « Індустрія ТДЛ »сум витрат по контрагенту ТОВ «ОРІАЛ», згідно наданих до перевірки видаткових накладних, виписаних на підставі договору купівлі-продажу (оптової партії товарів) №010111 від 01.01.2011року.

При перевірці реєстру отриманих податкових накладних за лютий-березень 2011року порушення вимог п.198.2, 198.3 ст.198 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України встановлено факт відображення у складі податкового кредит у ТОВ « Індустрія ТДЛ»сум ПДВ по контрагенту ТОВ «ОРІАЛ», згідно наданих до перевірки податкових накладних, виписаних на підставі договору купівлі-продажу оптової партії товарів №010111 від 01.01.2011року.

Транспортування товару також проводилось власним автомобільним транспортом ТОВ « Індустрія ТДЛ ».

Відповідно до реєстрів форми 1ДФ, наданих до Алчевської ОДПІ та інформації персоніфікованого обліку відділу Управління ПФУ м. Алчевська Луганської області, отриманого листом від 09.11.2011 № 12169/05-42 у відповідь на запит від 07.11.2011р. №4863/7/26-3115 по страхованим особам , чисельність працюючих у штатному розкладі становила: за 1 квартал 2011 року 1 особа; за 2 квартал 2011 року 2 особи.

До Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за II квартал 2011 року додаток АМ не надавався, що свідчить про відсутність власних основних фондів та засобів на ТОВ «ОРІАЛ», інформація щодо наявності складських та виробничих приміщень відсутня.

Факт відсутності за місцезнаходженням ТОВ «ОРІАЛ»документів, які свідчать про фінансово-господарську діяльність, техніки та інших засобів, а також працівників, необхідних для здійснення господарської діяльності підприємства надає можливість стверджувати, що підприємство, (його посадові особи) за місцем своєї реєстрації не могло здійснювати фінансово-господарську діяльність, здійснювати дії спрямовані на встановлення, зміну або припинення правовідносин та здійснювати фактичні дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобов'язань.

В ході перевірки встановлено відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині, купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, свідчить про відсутність у ТОВ «ОРІАЛ»адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість зть бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини, як наявність фізичних, технічних та технологічних можливостей певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, зиміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини як всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників, отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб (наприклад, експорт товару на підставну особу, яка не має відповідної реєстрації чи - не веде будь-якої господарської діяльності, виключно з метою отримання документів, до підтверджують право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість; "тимчасова" поставка товару (тобто з подальшим поверненням того самого товару без обґрунтованої економічної причини в наступних податкових періодах постачальнику від покупця безпосередньо або через ланцюг посередників) тим платником податку, в якого за результатами певного податкового періоду наявне від'ємне значення податкових зобов'язань із податку на додану вартість тому учаснику, ян їй має зобов'язання до сплати в бюджет тощо); результати відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції.

Отже, виходячи з відсутності у контрагентів Позивача фізичних, технічних та технологічних їх можливостей до вчинення дій, що становлять зміст договору: наявність кваліфікованого персона у, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання матеріалів, а також відсутності документів, що дають змоги визначити фактичний обсяг виконаних робіт, тому ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя дійшла вірного висновку щодо відсутності реального характеру досліджених операцій та відсутність права Позивача на врахування цього визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Разом з тим, наявність законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту та відшкодування податку на додану вартість, зокрема належним чином оформлених податкових накладних, податкових декларацій, розрахунків суми бюджетного відшкодування, заяв про повернення бюджетного відшкодування, є обов’язковою, але, не є безумовною підставою для визнання правомірності формування податкового кредиту та відшкодування податку на додану вартість за умови, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, в тому числі, коли господарські операції не мали реального характеру через їх безтоварність.

Встановлення в ході судового розгляду факту невідповідності усіх первинних документів, в тому числі відсутність актів взаєморозрахунків по розрахункам між контрагентами, відсутність актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, відсутність даних про відповідальних осіб які приймали товар та ставили свій підпис на документах в підтвердження факту передачі товару від постачальника до покупця, відсутність доведеності факту погашення заліку заборгованості в сумі 500 003,28 грн., дійсності та факту укладення договору з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та заявлені суми податку на додану вартість до бюджетного відшкодування, або факту узгодженості дій платника податків з постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов’язань, є підставою для відмови в отриманні бюджетного відшкодування.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону передбачено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Приймаючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції входив з того, що несплата ПДВ постачальником товару по ланцюгу сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену продавцю разом із ціною товару.

Однак при цьому місцевий суд залишив поза увагою те, що у разі підтвердження доводів податкового органу про безтоварність операцій визначення податкового кредиту слід визнати безпідставним і ПДВ не підлягає відшкодуванню з бюджету, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

Так, податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, якщо для цілей оподаткування операції враховані не відповідно до їх дійсного економічного змісту.

Отже, суд апеляційної інстанції, з’ясувавши неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з поставки відповідної кількості цукру-піску з урахуванням термінів передачі цього товару по ланцюгу та обсягу матеріальних ресурсів, необхідних для зберігання цього товару в обсягах такої поставки, а також відсутність у позивача необхідних документів, які б достовірно свідчили про реальне виконання відповідних операцій з поставки зазначеного товару, дійшов висновку про відсутність у позивача права на одержання заявленої суми бюджетного відшкодування.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи податкового органу щодо нікчемності вчинених позивачем господарських зобов'язань, оскільки для цього необхідно встановити наявність у платника податку при вчинення таких зобов'язань мети, суперечної інтересам держави і суспільства. Про наявність такої мети у платника податку (покупця) не можуть свідчити лише факти певних порушень правил ведення господарської діяльності чи оподаткування будь-ким з постачальників товару у ланцюгу постачання.

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог.

Оскільки судом першої інстанції прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, таке рішення, згідно п.4 ч.1 ст.202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія ТДЛ".

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 202, 205, 206 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 березня 2012 року- скасувати.

В задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія ЛТД" –відмовити.

Постанова суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: А.А. Щербак