Постанова № 26530250, 26.09.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2012 р. Справа № 2а-2049/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Рєзнікової С.С.

при секретарі судового засідання Кудіної Я.Г.

за участі представників:

позивача - Безпалого О.І., Гусарової В.В.

відповідача - Логвінова О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Деметра" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2012р. по справі № 2а-2049/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Деметра"

до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ "Деметра" звернулося до суду із позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби від 28.12.11 року № 0000402301, №0000412301.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 25 квітня 2012 року у задоволенні позову відмовив.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити його позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги послався на невідповідність висновків суду обставинам справи, зокрема неврахування реального характеру спірних господарських правовідносин позивача з ТОВ "Тех-Агроремпоставка" та ТОВ "Бізнес-консалтінг плюс", які підтверджені належними оформленими первинними бухгалтерськими документами.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим просив апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що працівниками Вовчанською МДПІ було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Деметра" з питання правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.06.10 по 30.06.11 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт перевірки від 16.12.11 за №893/23-23757473, згідно висновків якого, ТОВ "Деметра" допустило порушення пп. 7.2.1 п.7.2, пп. 7.4.1, пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України з урахуванням змін та доповнень в результаті чого завищено задекларовану суму податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Тех-Агроремпоставка" в грудні 2010 року на суму 72030,69 грн. та від ТОВ "Бізнес-консалтінг плюс" в червні 2011 року на суму 74526,25 грн., а також порушення п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України з урахуванням змін та доповнень в результаті чого завищено інші витрати на вартість отриманих послуг по дослідженню ринка збуту в 2 кв. 2011 року на суму 74526,25 грн..

На підставі вище зазначеного акту перевірки керівником Вовчанською МДПІ було винесено податкові повідомлення - рішення за № 0000402301 від 28.12.11та за №.0000412301 від 28.12.11 року.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що угоди, укладені ТОВ "Деметра" з ТОВ „Бізнес-Консалтінг Плюс" та ТОВ "Тех-Агроремпоставка" не спрямовані на реальне настання правових наслідків, зумовлених ним, а отже ці правочини не відповідають загальним підставам дійсності правочинів, зазначеним у ч. 5 ст. 203 ЦК України.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість під час дії спірних правовідносин у грудні 2010 року та червні 2011 року визначався Законом України "Про податок на додану вартість" та Податковим кодексом України, а порядок обчислення та сплати податку на прибуток у червні 2011 року - Податковим кодексом України.

Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п.п. 7.7.1., 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до пл. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПК України).

Відповідно до п.п. 138.10.2 п. 138.10 статті 138 Податкового кодексу України, до складу інших витрат що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, в тому числі: г) винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності.

Згідно п.п. 139.1.9. п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Судовим розглядом встановлено, що 02.02.2010 року ТОВ «Деметра» уклало договір доручення № 2/02-10д з ТОВ «Тех-Агроремпоставка», згідно п.1.1. якого, Повірений (ТОВ«Тех-Агроремпоставка») зобов'язувався знайти потенційних покупців та укласти від імені та за рахунок Довірителя (позивача) протоколи про наміри співробітництва з купівлі-продажу товарів або договори купівлі-продажу з третьою особою (покупцем). (а.с.49 т.1)

Крім того, до договору від 02.02.2010 року № 2/02-10д сторони узгодили договірні ціни (а.с.50 том 1).

На виконання вказаного договору Повірений виконав ряд послуг відображених в актах приймання - передачі послуг до договору доручення від 02.02.2010 року (а.с.51-59).

Крім того, виконання зазначеного зобов'язання підтверджується дослідженими у судовому засіданні копіями договорів про наміри, укладеними ТОВ «Тех-Агроремпоставка» в інтересах ТОВ "Деметра" з ТОВ «Кравцівка», СТОВ «Зоря - Маіс Нсіння», ПП «Ясіон», ПП «Будар», ФГ «Шанс», ТОВ «Капітал -Агро», ПОСП «Нива», ТОВ фірма «АГРОТЕХ», ТОВ «Агро сервіс ЛТД», ПСП «Святослав», СФГ «Урожайне», ФГ «ОСОБА_7», СТОВ «Бакирівське», СФГ «Прогрес», ТОВ «Слав'янське -5», Вовчанська ДСДС, ТОВ Агрофірма «Сади України», ТОВ «Агрофірма «Діброва». СФГ «Слобідське».

На виконання вказаного договору ТОВ «Тех-Агроремпоставка» видані податкові накладні від 11.06.2010 року.15.06.2010 року, 21.06.2010 року, 18.06.2010 року, 25.06.2010 року, 29.06.2010 року, 23.06.2010 року, 14.06.2010 року, 10.06.2010 року(а.с.64-72 том 1).

Після отримання послуг від ТОВ «Тех-Агроремпоставка» позивач на підставі договорів про наміри уклав та виконав договори з 20 контрагентами на загальну суму 2158871,72 грн., в тому числі з новими покупцями: КСФГ «Урожайне», ТОВ «фірма Агротех», ФГ «ОСОБА_7», ТОВ «Агрофірма «Сади України», ФГ «Шанс».

Крім того, позивач уклав договір доручення № 06-12/1 з ТОВ «Бізнес-консалтінг плюс» на пошук постачальників насіння сільськогосподарських культур від 06.12.2010 року, згідно якого Повірений зобов'язувався проаналізувати пропозицію на рику насіння сільськогосподарських культур, знайти постачальників насіння сільськогосподарських культур на обов'язкових умовах відстрочення кінцевого розрахунку та супроводжувати договорні відносини між ТОВ «Деметра» та Постачальником. Повірений зобов'язується найти Постачальника, який би згодився отримувати розрахунок за насіння сільськогосподарських культур зустрічною поставкою засобами захисту рослин (а.с.60 том 1).

На підтвердження виконання зазначеного договору повіреним (ТОВ«Бізнес-консалтінг плюс») складено звіт повіреного від 30.06.2011 року відповідно до якого на зазначених у договорі умовах укладено договір з СТОВ «Зоря-Маіс-Насіння» та в результаті направлення пропозицій до потенційних контрагентів укладено договори на поставку сільськогосподарських культур з розрахунком засобами захисту рослин від 09.02.2011 року та 14.03.2011 року.

Крім того, на підтвердження виконання взятих на себе зобов'язань, до суду апеляційної інстанції надані запити, що робилися до потенційних постачальників ТОВ «Бізнес-консалтінг плюс» з метою виконання взятих на себе зобов'язано по договору доручення (а.с.171-182 том 2).

На виконання вказаного договору ТОВ "Бізнес-консалтінг Плюс" видана податкова накладна від 30.06.2011 року №204.

Колегія суддів зазначає, що факт проведення розрахунків за отримані послуги за вказаними зобов'язаннями з ТОВ «Тех-Агроремпоставка» та ТОВ "Бізнес-консалтінг Плюс" не заперечуються сторонами по справі та підтверджуються матеріалами справи.

Отже, з урахуванням проаналізованих в ході розгляду справи у суді апеляційної інстанції зазначених письмових доказів у їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про не спрямованість вищезазначених правочинів на реальне настання правових наслідків, зумовлених ними, оскільки що досліджені первинні документи в сукупності свідчать про реальність виконання укладених між ТОВ "Деметра" з ТОВ „Бізнес-Консалтінг Плюс" та ТОВ "Тех-Агроремпоставка" угод, а матеріалами справи також доведений позитивний економічний ефект від вчинених господарських правовідносин.

При цьому, колегія суддів не погоджується з твердженням суду першої інстанції щодо ненадання позивачем доказів, які б підтверджували використання результатів проведених досліджень ринків збуту та документів економічної доцільності укладання вище зазначених угод, оскільки вищенаведені колегією суддів письмові докази були надані частково позивачем до суду першої інстанції, та не прийняті до уваги останнім без зазначення у судовому рішенні мотивів їх неврахування. Інші докази, були витребувані та досліджені судом апеляційної інстанції, оскільки суд першої інстанції, в порушення частини 4 статті 11 КАС України, не вжив заходів щодо з'ясування всіх обставин справи, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Крім того, колегія суддів зазначає, суд першої інстанції помилково взяв до уваги доводи відповідача як підстави для відмови у задоволенні позову, що TOB "Тех-Агроремпоставка" за юридичною адресою не знаходиться, фактичне місцезнаходження підприємства та його посадових осіб не встановлено, а засновник ТОВ „ Бізнес-Консалтінг Плюс" ОСОБА_4 не надала будь-яких пояснень щодо обставин фінансово-господарських взаємовідносин підприємства з контрагентами в червні, вересні 2011р. та не надала копії будь-яких документів, підтверджуючих реальність здійснення господарських операцій за вказаний період.

Колегія суддів з цього приводу зазначає, що враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, встановлений статтею 61 Конституції України, у разі порушення контрагентами платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків права на віднесення сум до складу податкового кредиту та формування витрат, у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови його отримання (сплатив ПДВ у ціні замовлених та фактично виконаних робіт), а також має документальне підтвердження розміру податкового кредиту та витрат, які за законом враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Таким чином, позивач на законний підставах та у відповідності до п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, сформував податковий кредит з ПДВ який визначив виходячи з вартості послуг, придбаних з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської своєї діяльності, а також правомірно на підставі п.п. 138.10.2 п. 138.10 статті 138 кодексу, відніс вартість отриманих послуг на витрати при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби від 28.12.11 року № 0000402301, №0000412301 винесені на підставі хибних висновків податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Деметра" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2012р. по справі № 2а-2049/12/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Деметра" - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби від 28.12.11 року № 0000402301, № 0000412301.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Катунов В.В. Рєзнікова С.С.

Повний текст постанови виготовлений 01.10.2012 р.