Постанова № 26529482, 16.10.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2012 р.Справа № 2-а-3826/11/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Брагар В. С.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Коваль М.П.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції на Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Перлина" до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000112301 від 14.04.2011 р., -

встановиЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „Перлина", звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000112301 від 14.04.2011 р.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції № 000112301 від 14.04.2011 р.

Первомайська об'єднана державна податкова інспекція не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року та винести нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Крім того, відповідач посилається на те, що судом першої інстанції не в повній мірі досліджені матеріали справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю „Перлина" зареєстроване як юридична особа та є платником податків.

31.03.2011р. - 01.04.2011р. відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість.

04.04.2011 року за результатами перевірки було складено акт №512/23/25378202, в якому крім іншого зазначено, що позивачем порушено:

пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168. в результаті чого занижено податкові зобов'язання по податку на додану вартість на суму 15 000 грн.

На думку відповідача ці порушення сталися в результаті того, що позивачем при укладені угоди з його контрагентом - ТОВ "ТД Альянс 3" не було дотримано вимог ч. 1,3,4 ст.203 ЦК України, а тому такий правочин в силу ч.1,2 ст.215 та ст.228 ЦК України є нікчемним.

14.04.2011 року па підставі даного акту відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 000112301 за порушення пп.7.4.1. 7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону №168 на підставі п.123.1 ст.123 ПК України визначено податкове зобов'язання з ПДВ в основний платіж 15000 грн., та штрафні санкції 3750 грн.

На підтвердження здійснення господарської операції з ТОВ „ТД Альянс 3" позивачем надано суду видаткову накладну від 30.08.09р. на придбання запчастин на загальну суму 90000 грн. в т.ч. ПДВ 15000 гри., податкову накладну від 30.08.09р. на загальну суму 90000 грн. в т.ч. ПДВ 15000 гри., та платіжне доручення №125 від 6.10.09р. на суму 90000 грн.

Разом з тим, в акті перевірки № 41/23/36365974 від 12.03.2011р. ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя контрагента ТОВ «ТД Альянс-3», встановлено факт нікчемності правочину відповідно до норм Цивільного кодексу, а саме:

- за юридичною адресою контрагент - відсутній;

- відповідно до пояснень власника приміщення за адресою якого знаходився контрагент, встановлено, що дане приміщення ніколи не винаймалось підприємством.

- пояснень та документального підтвердження стосовно правочину не надано;

відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання;

- відсутність складських та торгівельних приміщень;

- відсутність транспортних засобів;

- відповідно до поданої декларації контрагентом з податку на прибуток сума амортизаційних нарахувань становить «0», що свідчить про відсутність у ТОВ «ТД Альянс-3»основних засобів;

- контрагент не декларувало валові доходи та валові витрати (відповідно до інформації в базах даних ДПА України);

- контрагент розрахунки комунального податку надавало без кількісного складу працівників;

- основний вид діяльності контрагента - посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, при тому, як Позивачем надані первинні документи на прибдання у контрагента - комплектуючі засобів для ремонту автокрану КС - 4574А на базі шасі КРАЗ-260.

Відповідно до п.2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно п.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 228 ЦК України правочин вважається таким що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Таким чином, несплачений підприємством податок на додану вартість внаслідок невірного формування податкового зобов'язання та податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вже зазначалось вище, аналіз діяльності контрагента ТОВ «ТД Альянс-3»свідчить про здійснення господарських операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, а також операції здійснені без мети настання реальних наслідків.

Відповідно до Листа Вищий адміністративний суд, від 20.07.2010, № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", якщо ж у процесі встановлення обставин у справі буде з'ясовано, що в діях платника податку, який заявляє право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, вбачається спрямованість на незаконне одержання коштів з державного бюджету або необґрунтоване зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у задоволенні подібної вимоги повинно бути відмовлено. Наявність цивільно-правового договору не є безумовним свідченням правомірності вчиненої платником податку господарської операції у тому разі, якщо такий договір не визнаний недійсним у судовому порядку. З урахуванням вимог статей 219, 228 Цивільного кодексу України суд повинен виходити з того, що договір, який суперечить публічному порядку, є нікчемним, а отже, не породжує передбачених ним правових наслідків. Визнання такого договору недійсним у суді не вимагається. При цьому наявність належним чином оформлених податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість.

Як вже зазначалось вище, в ході перевірки встановлено відсутність надання послуг, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

Згідно із частиною 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

В зв'язку з тим, що договір поставки товару є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Надані позивачем до суду платіжні доручення, видаткові та податкові накладні не свідчать про фактичне здійснення господарських операцій, оскільки крім вказаного вище нічим іншим не підтверджуються, а у ТОВ «ТД Альянс-3»відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, складські та торгівельне приміщення, а отже позивачем не надано доказів на спростування висновків Первомайської об'єднаної державно податкової інспекції в акті № №512/23/25378202 від 04.04.2011 року.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги приватної товариства з обмеженою відповідальністю „Перлина" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000112301 від 14.04.2011 р. не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та приймає нову Постанову, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції на Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року по справі № 2-а-3826/11/1470, - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Перлина" до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000112301 від 14.04.2011 р., - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволені позовних вимог товариству з обмеженою відповідальністю „Перлина", - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили Постанови апеляційного суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя М.П. Коваль