Рішення № 26528011, 17.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-7/12830-2012 17.10.12За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Сервіс»

про стягнення 20 101,07 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Гаркавенко С.В. -довіреність б/н від 13.02.2012;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго»звернулося в господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Сервіс» про стягнення боргу за спожиту теплову енергію у розмірі 20 101,07 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору № 7560198 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 14.12.2011 не оплатив вартість отриманої теплової енергії за період з 01.03.2012 по 01.06.2012.

З цих підстав позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 19 333,78 грн. - основного боргу, 619,46 грн. -пені, 27,52 грн. -інфляційних втрат, 120,31 грн. -3% річних, 1 609,50 грн. -судового збору.

Ухвалою від 20.09.2012 порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 17.10.2012.

В судове засідання 17.10.2012 представник відповідача не з'явився, відзив на позов не надав, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні 17.10.2012 зазначив про сплату основного боргу, та просив суд стягнути з відповідача штрафні санкції та судовий збір.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 17.10.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24 14.12.2011 між Публічним акціонерним товариством «Київенерго»(далі по тексту -«енергопостачальна організація», позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Сервіс»(далі по тексту -«Абонент», відповідач) було укладено Договір № 7560198 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі по тесту - Договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язався постачати, а відповідач споживати теплову енергію та здійснювати її оплату відповідно до умов Договору.

Згідно з п. 2.2.1 Договору «енергопостачальна організація»зобов'язується постачати теплову енергію у гарячій воді на потреби: опалення та вентиляції -в період опалювального сезону, гарячого водопостачання -протягом року; в кількостях та в обсязі згідно з додатком № 1 до цього Договору.

Відповідно до п. 2.3.1. Договору «абонент» зобов'язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені в додатку № 1 до Договору, не допускаючи її перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Згідно Додатку № 3 до Договору, сторони визначили вартість вартість відпущеної теплової енергії, а саме: для опалення 800,61 грн./Гкал; для гарячого водопостачання 800,61 грн./Гкал.

Відповідно до п. 5.1 Договору облік споживання «Абонентом»теплової енергії проводиться за приладами обліку.

Пунктом 5 Додатку № 4 до Договору передбачено, що «Абонент»щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримує у районі теплозбуту облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітній період, акт звіряння рохрахункі на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки «Абонент»повертає у РВТ).

Відповідно до п. 2 Додатку № 4 до Договору «Абонент»до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує «Енергопостачальній організації»вартість, заявленої у Договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює Договір про заставу майна, згідно Закону України «Про заставу», як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, за період з 01.03.2012 по 01.06.2012 поставив, а відповідач спожив теплову енергію на суму 19 333,78 грн., що підтверджується відомостями обліку споживання теплової енергії, обліковими картками, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що договір, укладений між сторонами є договором енергопостачання.

Відповідно до статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, відповідачем порушено зобов'язання за Договором щодо оплати поставленої позивачем теплової енергії.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

17.10.2012 в судовому засіданні представник позивача зазначив про сплату основного боргу в розмір і 19 333,78 грн., на підтвердження чого надав суду розрахунок основного боргу за теплову енергію по договору № 7560198.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, суд дійшов висновку що основний борг в розмірі 19 333,78 грн. було сплачено відповідачем, а тому провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 19 333,78 грн. підлягає припиненню у зв'язку з відсутню предмету спору.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, на підставі п. 7 Додатку 4 до Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 619,46 грн.

Відповідно до п. 7 Додатку № 4 до Договору встановлено, що «Абоненту»на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) «Енергопостачальною організацією» нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день, до моменту його повного погашення але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало було виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачами взятих на себе зобов'язань в розмірі 619,46 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути на свою користь 27,52 грн. -індексу інфляції та 120,31 грн. -3 % річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з нього, на підставі статті 625 ЦК України, підлягають стягненню 27,52 грн. -індексу інфляції та 120,31 грн. -3 % річних за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 19 333 (дев'ятнадцять тисяч триста тридцять три) грн. 78 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Сервіс» (02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, буд. № 9, код ЄДРПОУ 37331470) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305, поточний рахунок № 26000306201 у ГУ по м. Києву та Київській обл. ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669, одержувач -ПАТ Київенерго») 619 (шістсот дев'ятнадцять) грн. 46 коп. -пені, 120 (сто двадцять) грн. 31 коп. -3% річних, 27 (двадцять сім) грн. 52 коп. -інфляційних втрат, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -судового збору.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М.Якименко

Дата підписання рішення: 22.10.2012р.