ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-47/9262-2012 11.10.12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерефянська скляна компанія"
до Приватного підприємства "Велена"
про стягнення 827 433, 07 грн.
Суддя Станік С.Р.
Представники:
від позивача: Яцько Н.М. -представник за довіреністю
від відповідача: не з'явився
На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 11.10.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 827 433, 07 грн., а також відшкодування судового збору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2012 було порушено провадження у справі № 5011-47/9262-2012, розгляд справи було призначено на 31.07.2012.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2012 розгляд справи було відкладено до 21.08.2012.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 20.08.2012 справу № 5011-47/9262-2012 передано судді Спичаку О.М. для подальшого розгляду у зв'язку із перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2012 суддя Спичак О.М. прийняв справу № 5011-47/9262-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 25.09.2012.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 03.09.2012, у зв'язку із виходом судді Станіка С.Р. з відпустки та враховуючи велику завантаженість судді Спичака О.М. справу № 5011-47/9262-2012 було передано судді Станіку С.Р. для подальшого розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2012 суддя Cтанік С.Р. прийняв справу № 5011-47/9262-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 25.09.2012.
В судовому засіданні 25.09.2012 було оголошено перерву до 11.10.2012.
В судовому засіданні 11.10.2012 представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив суд позов задовольнити, з урахуванням поданої ним заяви, в якій позивач, у зв'язку із перерахуванням відповідачем на розрахунковий рахунок Товариство з обмеженою відповідальністю "Мерефянська скляна компанія" суму основного боргу в розмірі 712 910,76 грн. та 25 000,00 грн. -пені за несвоєчасну оплату товару , просить суд стягнути з Приватного підприємства "Велена" 16 455,82 грн. -пені за несвоєчасну оплату товару, 954,17 грн. -пені за несвоєчасну оплату піддонів, 69 946,98 грн. -25 % річних та 2 165,34 грн. -інфляційних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на виконання умов договору № 14-11/363 від 31.01.2012 було поставлено відповідачу товар та піддони на загальну суму 887 910,76 грн. Проте відповідач здійснив лише часткову оплату отриманого товару та піддонів, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 712 910,76 грн.
Серед іншого, позивач у відповідності до умов вищевказаного договору просить суд стягнути з відповідача 41 455,00 грн. -пені за несвоєчасну оплату товару, 954,17 грн. -пені за несвоєчасну оплату піддонів, 69 946,98 грн. -25 % річних та 2 165,34 грн. -інфляційних.
Відповідач своїх представників в судове засідання 11.10.2012 - не направив, однак, в судовому засіданні 25.09.2012 представник відповідача надав пояснення по суті спору та заявив про намір сплатити суму заборгованості за договором № 14-11/363 від 31.01.2012 в добровільному порядку.
Також, в судовому засіданні 11.10.2012 судом було розглянуто заяву позивача, в якій він повідомив суд про сплату відповідачем суми основного боргу, а також 25 000,00 грн. -пені за несвоєчасну оплату товару, а тому просив суд стягнути з Приватного підприємства "Велена" лише 16 455,82 грн. -пені за несвоєчасну оплату товару, 954,17 грн. -пені за несвоєчасну оплату піддонів, 69 946,98 грн. -25 % річних та 2 165,34 грн. -інфляційних.
Таким чином, пунктом 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»№ 18 від 26.12.2011 встановлено, що статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п., а тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи- об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Враховуючи вищенаведене, виходячи зі змісту заяви позивача, суд приймає вказану заяву до розгляду як заяву про зменшення позовних вимог.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
31.01.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мерефянська скляна компанія", як постачальником, та відповідачем -Приватним підприємством "Велена", як покупцем, було укладено договір № 14-11/363, за умовами якого позивач зобов'язалося постачати відповідачу товар, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити товар (п. 1.1. договору).
Умовами договору № 14-11/363 від 31.01.2012 сторони погодили, що загальна сума договору визначається сумарною вартістю всього поставленого та прийнятого товару відповідачем згідно специфікаціям до даного договору (п. 4.1.). В ціну товару включена вартість упаковки та маркування, окрім вартості деревяного піддону, яка вказується в специфікаціях до даного договору (п. 4.3.). Розрахунки за товар і піддони здійснюються відповідачем на умовах вказаних в специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору (п. 4.4.).
Відповідно до специфікацій № 1 від 31.01.2012 на суму 1 043 027,70 грн., № 2 від 01.03.2012 на суму 64 186,32 грн. та № 3 від 01.04.2012 на суму 64 186,32 грн. до договору № 14-11/363 від 31.01.2012 (належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), які підписані представниками позивача та відповідача, та скріплені печатками юридичних осіб, сторони погодили, що ціну товару та піддонів за наведеним договором, а також п. 2 вищевказаних специфікацій встановили строк виконання зобов'язання: «Умови оплати за товар та піддони: розрахунки за кожну партію здійснюється відповідачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача на підставі видаткової накладної протягом 30 календарних днів з дати поставки.
Згідно видаткових накладних № М-00000062 від 16.01.2012, № М-00000073 від 17.01.2012, № М-00000077 від 18.01.2012, № М-00000089 від 19.01.2012, № М-00000094 від 20.01.2012, № М-00000095 від 20.01.2012, № М-00000103 від 20.01.2012, № М-00000210 від 13.02.2012, № М-00000216 від 14.02.2012, № М-00000224 від 17.02.2012, № М-00000308 від 27.02.2012, № М-00000631 від 28.03.2012, № М-00000709 від 03.04.2012 позивачем (належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), які підписані представниками позивача та відповідача без будь-яких зауважень та скріплені печатками юридичних осіб, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 887 910,76 грн.
Згідно з довіреностями типової форми М-2 (бланк суворої звітності затверджено наказом Мінстату України від 21.06.1996р. № 192), а саме: № 0000006 від 16.01.2012, № 0000017 від 13.02.2012, № 0000024 від 27.02.2012, № 0000038 від 28.03.2012 (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), виданих ПП "Велена" на ім'я Воробйова Олена Василівна, остання була уповноважена на отримання товару від позивача - ТОВ "Мерефянська скляна компанія".
Позивача наголошує на тому, що ним було виконано свої зобов'язання за договором № 14-11/363 від 31.01.2012 у повному обсязі, поставлено на користь відповідача товар та піддони, натомість, відповідач здійснив розрахунок за отриманий товар з порушенням строків встановлених в п. 4 специфікацій № 1 від 31.01.2012 , № 2 від 01.03.2012 та № 3 від 01.04.2012 до договору № 14-11/363 від 31.01.2012, внаслідок чого позивач просить суд стягнути з відповідача 16 455,82 грн. -пені за несвоєчасну оплату товару, 954,17 грн. -пені за несвоєчасну оплату піддонів, 69 946,98 грн. -25 % річних та 2 165,34 грн. -інфляційних (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).
Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).
Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Пунктом п. 8.3. договору № 14-11/363 від 31.01.2012 встановлено, що в разі, якщо відповідач не виконав умови оплати у встановлені терміни, відповідач виплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від несвоєчасно сплаченої суми.
Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 8.4. договору № 14-11/363 від 31.01.2012 сторони прийшли до згоди, що уразі порушення відповідачем своїх обов'язків в частині своєчасної та/чи повної оплати поставленого товару/піддонів, відповідач у відповідності з ч. 2 ст. 625 ЦК України зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням інфляції, а також 25 % річних від простроченої суми за весь час прострочення.
Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач, як постачальник, на виконання умов договору № 14-11/363 від 31.01.2012 поставив відповідачу товар на загальну суму 887 910,76 грн., що підтверджується видатковими накладними № М-00000062 від 16.01.2012, № М-00000073 від 17.01.2012, № М-00000077 від 18.01.2012, № М-00000089 від 19.01.2012, № М-00000094 від 20.01.2012, № М-00000095 від 20.01.2012, № М-00000103 від 20.01.2012, № М-00000210 від 13.02.2012, № М-00000216 від 14.02.2012, № М-00000224 від 17.02.2012, № М-00000308 від 27.02.2012, № М-00000631 від 28.03.2012, № М-00000709 від 03.04.2012, які підписані представниками позивача та відповідача без будь-яких зауважень та скріплені печатками юридичних осіб. Проте, як зазначає позивача та не заперечує відповідач, ПП "Велена", як покупець, свій обов'язок щодо оплати переданого йому позивачем у власність товару за договором № 14-11/363 від 31.01.2012, виконало з порушенням строку, встановленого п. 4 специфікацій № 1 від 31.01.2012 , № 2 від 01.03.2012 та № 3 від 01.04.2012 до вищевказаного договору.
З урахуванням наведеного та відповідно до п. 8.3. та п. 8.4. договору № 14-11/363 від 31.01.2012 позивач просить суд стягнути з відповідача 16 455,82 грн. -пені за несвоєчасну оплату товару за період з 11.07.2012 до 09.10.2012, 954,17 грн. -пені за несвоєчасну оплату піддонів, 69 946,98 грн. -25 % річних за період з 16.02.2012 до 02.07.2012 (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).
Судом перевірені, надані позивачем розрахунки пені та 25 % річних, з якими суд погоджується щодо сум, строків і ставок нарахувань, а тому враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобов'язання по оплаті отриманого товару та піддонів за договором № 14-11/363 від 31.01.2012, суд дійшов висновку, що відповідач порушив умови вищевказаного договору, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, враховуючи те, що відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов'язань щодо оплати поставленого йому позивачем товару за договором № ЦХП-01-00610-01/83 від 11.03.2010 -не надав, а отже позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та 25 % річних є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, а саме: 16 455,82 грн. -пеня за несвоєчасну оплату товару за період з 11.07.2012 до 09.10.2012 , 954,17 грн. -пеня за несвоєчасну оплату піддонів, 69 946,98 грн. -25 % річних 16.02.2012 до 02.07.2012.
Серед іншого, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні в сумі 2 165,34 грн. за період з 16.02.2012 до 02.07.2012.
Разом з тим, суд перевіривши розрахунок позивача інфляційних щодо сум, строків та ставок нарахувань, прийшов до висновку, що позивачем допущено помилку в методиці розрахунку таких, а тому судом проведено власний розрахунок, який має наступний вигляд:
Видаткова накладна Сума заборгованості за товар, на яку яку нараховуються інфляційніСума заборгованості за піддони, на яку нарахо- вуються інфляційніПеріод прострочення Індекс інфляції за заданий період Інфляційне збільшення заборгова- ності Сума інфляційних (товар)Сума інфляційних (піддони) №М-00000062 від 16.01.201267 975,18 грн.1 560,00 грн. 16.02.2012- 02.07.20120,997-203,93 (товар) - 4,68 (піддони) 00,00 грн.00,00 грн.№М-00000073 від 17.01.201267 975,18 грн.1 560,00 грн.17.02.2012- 02.07.20120,997-203,93 (товар) - 4,68 (піддони) 00,00 грн.00,00 грн.№М-00000077 від 18.01.201267 975,18 грн.1 560,00 грн.18.02.2012- 02.07.20120,997-203,93 (товар) - 4,68 (піддони) 00,00 грн.00,00 грн.№М-00000089 від 19.01.201267 975,18 грн.1 560,00 грн.19.02.2012- 02.07.20120,997-203,93 (товар) - 4,68 (піддони) 00,00 грн.00,00 грн.№М-00000094 від 20.01.201267 975,18 грн.1 560,00 грн.20.02.2012- 02.07.20120,997-203,93 (товар) - 4,68 (піддони) 00,00 грн.00,00 грн.№М-00000095 від 20.01.201267 975,18 грн.1 560,00 грн.20.02.2012- 02.07.20120,997-203,93 (товар) - 4,68 (піддони) 00,00 грн.00,00 грн.№М-00000103 від 20.01.201267 975,18 грн.1 560,00 грн.20.02.2012- 02.07.20120,997-203,93 (товар) - 4,68 (піддони) 00,00 грн.00,00 грн.№М-00000210 від 13.02.201267 975,18 грн.1 560,00 грн.15.03.2012- 02.07.20120,997-203,93 (товар) - 4,68 (піддони) 00,00 грн.00,00 грн.№М-00000216 від 14.02.201267 975,18 грн.1 560,00 грн.16.03.2012- 02.07.20120,994-407,85 (товар) - 9,36 (піддони) 00,00 грн.00,00 грн.№М-00000224 від 17.02.201267 975,18 грн.1 560,00 грн.19.03.2012- 02.07.20120,994-407,85 (товар) - 9,36 (піддони)00,00 грн.00,00 грн.№М-00000308 від 27.02.201267 975,18 грн.1 560,00 грн.29.03.2012- 02.07.20120,994-407,85 (товар) - 9,36 (піддони)00,00 грн.00,00 грн. Всього: 00,00 грн.Всього: 00,00 грн.
Таким чином, з огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних є безпідставними та необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Стягнути з Приватного підприємства «Велена»(ідентифікаційний код -32251552, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 59/5, кв. 15), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерефянська скляна компанія" (ідентифікаційний код -32952061, місцезнаходження: 62472, Харківська обл., Харківський р-н., м. Мерефа, вул. Леонівська, буд. 84-А) 16 455 (шістнадцять тисяч чотириста п'ятдесят п'ять) грн. 82 коп. -пені за несвоєчасну оплату товару, 954 (дев'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 17 коп. -пені за несвоєчасну оплату піддонів, 69 946 (шістдесят девять тисяч дев'ятсот сорок шість) грн. 98 коп. -25 % річних та 1 747 (одна тисяча сімсот сорок сім) грн. 14 коп. -витрат по сплаті судового збору.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Мерефянська скляна компанія" (ідентифікаційний код - 32952061, місцезнаходження: 62472, Харківська обл., Харківський р-н., м. Мерефа, вул. Леонівська, буд. 84-А) з Державного бюджету України, у зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог, судовий збір в сумі 14 758 (чотирнадцять тисяч сімсот п'ятдесят вісім) грн. 22 коп., сплачений платіжним дорученням № 6358 від 04.07.2012 (оригінал платіжного доручення № 6358 від 04.07.2012 залишається в матеріалах справи № 5011-47/9262-2012).
Підставою повернення судового збору є дане рішення підписане судом та скріплене печаткою суду.
5. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С. Р. Станік
Судове рішення № 26528004, Господарський суд м. Києва було прийнято 11.10.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5011-47/9262-2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: