Постанова № 26527676, 11.10.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 жовтня 2012 р. № 2-а- 6072/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого -Судді Архіпової С.В.

при секретарі - Пенцові М.В.,

за участю: представників позивача -Зотолока В.А., Попов О.В., Бовдуй Л.М., Пономаренко О.О.

представників відповідача - Єршова О.І., Мілько В.О., Дащенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом

Державне підприємство "Балаклійский ремонтний завод" до Державна фінансова інспекція України в Харківській області в особі Ізюмської міжрайонної державної фінансової інспекції в Харківській області про визнання неправомірними дій, скасування вимоги, ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Державне підприємство «Балаклійський ремонтний завод» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до відповідача - Державної фінансової інспекції України в Харківській області в особі Ізюмської міжрайонної державної фінансової інспекції в Харківській області та просив визнати неправомірними дії відповідача по проведенню ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2009р. по 31.12.2011р.; визнати незаконною вимогу про усунення виявлених ревізією порушень від 26.04.2012р. № 732-15/754, видану Ізюмською міжрайонною державною фінансовою інспекцією в Харківській області в частині перерахування до державного бюджету України на рахунок 31118090700021 «Інші надходження», код доходної класифікації 21080500, одержувач УДКСУ у Балаклійському районі Харківської області, код ЄДРПОУ 38059663, ГУДКСУ, МФО 851011, кошти в сумі 1 899 132,01 грн., визначені як проведення витрат на господарські потреби підприємства всупереч законодавства в обсягах, вищих від їх фактичної вартості, по Контракту з державного оборонного замовлення за кошти Стабілізаційного фонду Державного бюджету від 23.11.2010р. № 342/2/4-Д, у відповідності до вимог п.13, п. 18 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. № 318; визнати незаконною вимогу про усунення виявлених ревізією порушень від 26.04.2012р. № 732-15/754, видану Ізюмською міжрайонною державною фінансовою інспекцією в Харківській області в частині відшкодування нарахованої заробітної плати по Контракту з державного оборонного засмолення на суму 12 557,62 грн. та відкорегування зайво перерахованих внесків до державних цільових фондів на суму 4695,29 грн. у відповідності до вимог п. 1.2 «Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88; визнати незаконною вимогу від 26.04.2012р. № 732-15/754 в частині вжиття заходів щодо списання з балансу приватизованого житлового фонду на суму 414 631,00 грн. у відповідності до вимог п. 33 П(С)БО 7 «Основні засоби», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000р. № 92.

В обґрунтування заявленого позову зазначив, що згідно проведеної планової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2009р. по 31.12.2011р. складено акт ревізії, на підставі якого прийнято оскаржувану в даній справі вимогу.

Позивач вважає, що відповідач не мав підстав для здійснення вказаної ревізії, яку проведено незаконно. Крім того позивач зазначає, що висновки акту ревізії, згідно яких виявлено низку порушень фінансово-господарської діяльності позивача, не відповідають дійсності в частині, в якій позивач оскаржує вимогу, надіслану йому за наслідками проведеної перевірки.

В судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити, виходячи з доводів позовної заяви.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували та просили в його задоволенні відмовити через безпідставність. Згідно наданих до суду письмових заперечень відповідач пояснив, що ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача проведено відповідно до вимог чинного законодавства, на підставі відповідних планів роботи органів Держфінінспекції, направлень на перевірку. Крім того, в ході ревізії було виявлено низку порушень вимог чинного законодавства, в зв'язку з чим позивачу надіслано вимогу про їх усунення.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги в даній справі підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 18.08.2011 №389558/2/1-11, п. 2.22 Плану роботи Держфінінспекції України на І квартал 2012 року та п. 1.1.6.2 Плану роботи Ізюмської міжрайонної державної фінансової інспекції на І квартал 2012 року, на підставі направлень виданих начальником Ізюмської МДФІ від 06.02.2011р. № 33 та № 34, від 06.03.2012р. № 59 проведено планову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2009р. по 31.12.2011 р.

При цьому, повідомлення про проведення у період з 06.02.12р. по 28.02.12р. на підприємстві позивача планової ревізії, датоване 25.01.2012р. (лист №730-15/218) (а.с.89 том ІІ), надіслано позивачу нарочно 26.01.12р., що підтверджується підписом уповноваженої особи, зареєстровано 27.01.12р.

Так само і про продовження строку проведення контрольного заходу, що мало місце з 29.02.12р. по 16.03.12р. позивач був повідомлений належним чином - 28.02.12р.

За наслідками проведеної ревізії складено акт ревізії № 730-20/040 від 23.03.2012р. (а.с.12-88 том ІІ), який підписано директором та головним бухгалтером підприємства позивача з запереченнями.

На підставі розгляду вказаного акту ревізії позивачу надіслано вимогу про усунення виявлених ревізією порушень від 26.04.2012 № 732-15/754 (а.с. 45-47 том І), згідно якої, крім іншого, позивача зобов'язано вжити заходів щодо перерахування до державного бюджету України на рахунок 31118090700021 «Інші надходження», код доходної класифікації 21080500, одержувач УДКСУ у Балаклійському районі Харківської області, код ЄДРПОУ 38059663, ГУДКСУ, МФО 851011, кошти в сумі 1 899 132,01 грн., визначені як проведення витрат на господарські потреби підприємства всупереч законодавства в обсягах, вищих від їх фактичної вартості, по Контракту з державного оборонного замовлення за кошти Стабілізаційного фонду Державного бюджету від 23.11.2010р. № 342/2/4-Д, у відповідності до вимог п.13, п. 18 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. № 318; визнати незаконною вимогу про усунення виявлених ревізією порушень від 26.04.2012р. № 732-15/754, видану Ізюмською міжрайонною державною фінансовою інспекцією в Харківській області в частині відшкодування нарахованої заробітної плати по Контракту з державного оборонного засмолення на суму 12 557,62 грн. та відкорегування зайво перерахованих внесків до державних цільових фондів на суму 4695,29 грн. у відповідності до вимог п. 1.2 «Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88; визнати незаконною вимогу від 26.04.2012р. № 732-15/754 в частині вжиття заходів щодо списання з балансу приватизованого житлового фонду на суму 414 631,00 грн. у відповідності до вимог п. 33 П(С)БО 7 «Основні засоби», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000р. № 92 .

З урахуванням викладеного стосовно позовних вимог про визнання незаконними дій відповідача щодо проведення ревізії, а також доводи про відсутність підстав для проведення ревізії, суд відзначає їх як необґрунтовані.

При цьому суд зазначає, що згідно з ч.3 ст.11 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» та п.8 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 р. N 550,. право на проведення планової виїзної ревізії підконтрольних установ надається лише у тому разі, коли їм не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної ревізії надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення. Орган служби, що проводить планову виїзну ревізію, надсилає повідомлення об'єкту контролю одним із способів, визначених у пункті 39 Порядку № 550, а саме нарочним способом або шляхом надсилання рекомендованого листа з повідомленням.

В даній справі таке повідомлення позивачу надіслано в строки передбачені п. 46 Порядку № 550, ревізію проведено згідно плану-графіку роботи, на підставі відповідних направлень на проведення ревізії, наявність яких сторонами у справі не заперечується.

Повноваження відповідача щодо проведення ревізії позивача, як підконтрольної установи, передбачено Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», стаття 2 якого передбачає, що головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому. Повноваження щодо проведення ревізії безпосередньо визначено в ст., ст. 10,11 вказаного Закону.

Стосовно висновків акту ревізії та, відповідно, пунктів оскаржуваної в даній справі вимоги, складених на підставі вищевказаних висновків,суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Міністерством оборони України в особі начальника Центрального ракетно-артилерійського управління Збройних Сил України з позивачем було укладено державний контракт з оборонного замовлення (про надання послуг за кошти державного бюджету) від 23.11.2010р. № 342/2/4-Д (а.с. 93-102 том ІІ). Умовами контракту передбачено виконання позивачем послуг з монтажу, технічного обслуговування і ремонту бойових засобів (капітальний ремонт спеціальної частини з елементами планово-технічного обслуговування базового шасі ЗСУ 2С6 ЗГРК «Тунгуска», БМ 9АЗЗБМЗ ЗРК «Оса-АК(АКМ)», ТЗМ 2Ф77 ЗГРК «Тунгуска», МТО 2В110 ЗГРК Тунгуска» та засобів контрольно-випробувальних 9В921 ЗГРК «Тунгуска»), що є зенітно-ракетним озброєнням (ЗРО). Строк дії контракту до 25.12.2010р.

Доходячи висновку про наявність порушень, відповідач виходив з того, що трудомісткість капітального ремонту за контрактом розрахована відповідно до Відомостей норм часу і розцінок на капітальний ремонт виробів, затверджених директором підприємства, становить в сумі 63670,916 нормо/годин, фактичні витрати робочого часу склали в сумі 20497,16 нормо/годин, що становить 32,19 % від запланованих та заявлених на виконання капремонту згідно калькуляцій.

Кошторисами, затвердженими 13.10.2009р. директором підприємства позивача, питома вага загальновиробничих витрат від основної заробітної плати виробничих працівників на 2010 рік для обчислення планової собівартості продукції підприємства визначена у розмірі 423,5752%, адміністративних витрат підприємства - 66,2660%, додаткової заробітної плати - 74,75%.

Відповідно до Методичних рекомендацій по формуванню собівартості продукції (робіт, послуг) в промисловості», затверджених Наказом Міністерства промислової політики України від 09.07.2007 №373 вартість витрачених матеріалів та запасних частин відноситься на видатки на підставі документів на відпуск їх в виробництво, суми основної заробітної плати.

Таким чином відповідач вважав, що при формуванні собівартості позивачем не дотримано основні принципи її формування, визначені в Наказі Міністерства промислової політики України від 09.07.2007р. №373, а саме: фактичні витрати по додатковій заробітній платі проведені всупереч вищевказаним вимогам, тобто - плановою калькуляцією передбачено витрати в розмірі 435369,56 грн. або 74,75% від фонду основної заробітної плати виробничих працівників (582434,18 грн.), фактично відображено додаткової зарплати в розмірі 962929,93 грн. (включено квартальну премію всього адмінперсоналу та всіх підрозділів підприємства), що відносно заробітної плати основних працівників (185434,84 грн.) становить 519,28 %.

Відповідно з Положенням П(С)БО 16 „Витрати", до складу прямих затрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати працівникам, зайнятим виробництвом продукції, виконанням послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкту витрат.

Відповідачем при проведенні ревізії встановлено, що до фактичних витрат на додаткову заробітну плату, віднесених на собівартість по контракту на замовлення № 602, включено не частину додаткової заробітної плати, розрахованої пропорційно на кожне замовлення, а вся сума квартальної премії персоналу Підприємства за III квартал 2010 року (виплачена у листопаді 2010 року) в повному обсязі віднесена на замовлення № 602 і складає 962929,93 грн, при нормативі 138612,54 грн., що не відповідає вимогам п.13 П(С)БО 16 «Витрати».

Тобто, ревізією встановлено економічно не обґрунтований розмір прямих витрат в частині віднесення додаткової заробітної плати по контракту від 23.11.2010р. № 342/2/4-Д на суму 824317,39 грн.

Враховуючи вищевикладене, відрахування до державних цільових фондів, як вказав відповідач, повинні складати 121161,30 грн. (37,39 % від основної та додаткової заробітної плати), а фактично склали 408514,70 гривень; виробнича собівартість повинна скласти 2967474,11 грн., прибуток (15%) 445121,12 грн.; адміністративні витрати повинні становити в сумі 122869,12 грн., або 66,26 %.

Таким чином, відповідач виходи з того, що оптова ціна ремонту виробів склала з урахуванням ПДВ в сумі 4354465,99 грн., в тому числі: фактичні витрати на сировину і матеріали - 123086,50 грн., покупні комплектуючі та послуги сторонніх організацій - 362655,02 грн., основна заробітна плата - 185434,84 грн., додаткова заробітна плата - 138612,54 грн., відрахування до державних цільових фондів - 121161,32 грн., загальновиробничі витрати - 2036523,93 грн., прибуток - 445121,12 грн. (15%), витрати на збут - 93257,31 грн., адміністративні витрати - 122869,12 грн. Різниця між ціною контракту (6253598,00 грн.) та фактичними витратами, які підтверджено документально можуть бути віднесені на контракт від 23.11.2010 № 342/2/4-Д, з урахуванням ПДВ становить 1899132,01 гривень.

Аналізуючи наведене, відповідач дійшов висновку, що це є порушенням контракту від 23.11.2010р. № 342/2/4-Д.

Проте, суд з такими висновками не погоджується та зазначає, що за своєю правовою природою укладений між позивачем та Міністерством оборони контракт є договором підряду на виконання робіт, правовідносини за яким врегульовано нормами Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про державне оборонне замовлення».

Зокрема, відповідно до приписів ст., ст. 626,627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору. Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Згідно приписів ст., ст. 833, 834 ЦК України ціна роботи визначається в договорі підряду або кошторисі.

В даній справі судом встановлено, що ціна робіт, визначена згідно калькуляції позивачем, було погоджена обома сторонами контракту - позивачем як виконавцем робіт та Міністерством оборони України як замовником. При цьому роботи виконано відповідно до вказаної калькуляції, претензій щодо ціни, якості, інших вимог державного контракту від замовника - Міністерства оборони не надходило, ним підписано акти виконаних робіт, які здійснено відповідно до контракту та калькуляції, проведено оплату робіт. Факт неналежного виконання робіт в частині їх якості, кількості (обсягу), тощо відповідачем у справі не доведено. Позивачем надано копії документів: контракту, актів виконаних робіт, калькуляцій, які свідчать про належне виконання робіт. Крім того, позивачем до суду надано копію Постанови Харківського апеляційного господарського суду від 20.09.2012р. по справі № 5023/2358/12, згідно якої залишено без змін рішення Господарського суду Харківської області від 17.07.2012р., яким встановлено належне виконання позивачем капітального ремонту частини виробів за контрактом від 23.11.2010р. № 342/2/4-Д.

За таких обставин посилання відповідача, надані ним в запереченнях, на ст. 610 ЦК України, з вказанням про неналежне виконання зобов'язання, є необґрунтованими. Посилання відповідача на вимоги ст. 11 ЦК України та ст. 9 Закону України «Про державне оборонне замовлення» висновків суду не спростовують, оскільки сторонами у справі не заперечується, що на правовідносини позивача та Міністерства оборони України за контрактом від 23.11.2010р. № 342/2/4-Д розповсюджується дія вказаних норм, а виконання оборонного замовлення здійснюється відповідно до державного контракту.

Таким чином, отримані підприємством позивача за виконаним контрактом кошти в рахунок оплати виконаних робіт не можна вважати надлишковими чи такими, що отримано без достатньої правової підстави. З оскаржуваної вимоги судом встановлено, що сутність виявленого порушення, на думку відповідача, полягає в проведенні витрат на господарські потреби підприємства позивача всупереч законодавства в обсягах, вищих від їх фактичної вартості. Проте, прибуток, отриманий від виконання контракту від 23.11.2010р. № 342/2/4-Д та суми адміністративних витрат не спрямовувались на господарські потреби підприємства в обсягах вищих від їх вартості, оскільки під завищенням обсягів вартості виконаних робіт слід розуміти включення в акти виконаних робіт обсягів фактично не виконаної роботи та оплата непідтверджених документально робіт, чого не встановлено.

В зв'язку з наведеним необгрунтованою є вимога про перерахування коштів, визначених позивачем як проведення витрат на господарські потреби в обсягах вищих від їх фактичної вартості, оскільки такого завищення фактично не відбувалось, а також вимога про відшкодування незаконно нарахованої заробітної плати, обрахованої, як вказує відповідач, по контракту від 23.11.2010р. № 342/2/4-Д, суд вважає недоведеною.

Разом з тим, позовні вимоги про скасування пункту оскаржуваної вимоги про визнання незаконною вимогу від 26.04.2012р. № 732-15/754 в частині зобов'язання вжиття заходів щодо списання з балансу приватизованого житлового фонду на суму 414 631,00 грн. у відповідності до вимог п. 33 П(С)БО 7 «Основні засоби», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000р. № 92, суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд зауважує, що у бухгалтерському обліку підприємства позивача станом на 01.01.2012р. на рахунку 103 «Будинки та споруди» перебувають квартири, придбані на вторинному ринку житла для офіцерського складу підприємства у 2000-2003 роках.

На підставі рішень виконавчого комітету Балаклійської міської ради Харківської області від 11.02.2004р. №34, від 17.05.2002р. №292, від 20.0.2003 №321 за клопотанням командира військової частини А-2028 (директора КП «Балаклійський ремонтний завод»), вказані квартири виведено із складу службових та сім з них в подальшому приватизовані мешканцями. Виведення квартир із складу службових здійснено без погодження із органом управління майном - Міністерством оборони України.

Отже, станом на 01.01.2012р. по обліку рахується приватизований житловий фонд, первісна вартість якого склала 414631 грн., залишкова вартість 232244,00 гривень.

Таким чином, в порушення п.33 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000р. 2, яким передбачено, що об'єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом», об'єкти приватизованого житлового фонду, які не відповідають критеріям визнання активом, не було знято по бухгалтерському обліку зі складу активів позивача за відсутності відповідного розпорядження органу управління майном - Міністерства оборони України. Це призвело до завищення в обліку вартості активів на суму 414631 гривень.

В зв'язку із встановленими обставинами суд зазначає, що статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Перевіривши на підставі наведеної норми оскаржувані в даній справі дії та рішення, судом встановлено, що відповідачем дії з проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача вчинено відповідно до приписів чинного законодавства, проте при прийнятті рішення (вимоги) невірно встановлено дійсні обставини справи та застосовано норми права при вирішенні питання про наявність порушень стосовно виконання Контракту з державного оборонного замовлення за кошти стабілізаційного фонду Державного бюджету від 23.11.2010р. № 342/2/4-Д, проведення витрат на господарські потреби підприємства всупереч законодавства в обсягах, вищих від їх фактичної вартості, незаконного нарахування заробітної плати та, відповідно, перерахування внесків до державних цільових фондів. В іншій частині, що оскаржувлась в даній справі, рішення (вимога) є обґрунтованою та законною.

На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати незаконною вимогу про усунення виявлених ревізією порушень від 26.04.2012р. № 732-15/754, видану Ізюмською міжрайонною державною фінансовою інспекцією в Харківській області в частині перерахування до державного бюджету України на рахунок 31118090700021 «Інші надходження», код доходної класифікації 21080500, одержувач УДКСУ у Балаклійському районі Харківської області, код ЄДРПОУ 38059663, ГУДКСУ, МФО 851011, кошти в сумі 1 899 132,01 грн., визначені як проведення витрат на господарські потреби підприємства всупереч законодавства в обсягах, вищих від їх фактичної вартості, по Контракту з державного оборонного замовлення за кошти Стабілізаційного фонду Державного бюджету від 23.11.2010р. № 342/2/4-Д, у відповідності до вимог п.13, п. 18 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. № 318;

Визнати незаконною вимогу про усунення виявлених ревізією порушень від 26.04.2012р. № 732-15/754, видану Ізюмською міжрайонною державною фінансовою інспекцією в Харківській області в частині відшкодування нарахованої заробітної плати по Контракту з державного оборонного засмолення на суму 12 557,62 грн. та відкорегування зайво перерахованих внесків до державних цільових фондів на суму 4695,29 грн. у відповідності до вимог п. 1.2 «Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з державного бюджету на користь Державного підприємства «Балаклійський ремонтний завод» (64200, Харківська область, м. Балаклія, вул. Стадіонна,1, р/р 26007114631000 в АТ «УкрСиббанк» м. Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 08252623) судові витрати зі сплати судового пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2224,8 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 16 жовтня 2012 року.

Головуючий Суддя С.В. Архіпова