ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" жовтня 2012 р. Справа № 20/194 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддя суддіЯценко О.В., Корсак В.А., Сибіга О.М.розглянувши матеріали касаційної скаргиПершого заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Рівненської міської радина постановуРівненського апеляційного господарського суду від 18.07.2012 рокуу справі№ 20/194господарського судуРівненської областіза позовом Заступника прокурора міста Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської радидоВідкритого акціонерного товариства "Рівне-Авто"про стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 125 578, 88 грн.та за зустрічним позовомПублічного акціонерного товариства "Рівне-Авто"доРівненської міської радипровизнання договору оренди частково недійснимв судовому засіданні взяли участь представники від відповідача прокуратури Снітко Г.В. дов. № 08/12 від 06.02.2012 року, Савицька О.В. посвідчення № 000603 від 01.08.2012 року
ВСТАНОВИВ:
Заступник прокурора міста Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до відкритого акціонерного товариства "Рівне-Авто" (далі за текстом -ВАТ "Рівне-Авто") про стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 125 578, 88 грн.
07.12.2010 року публічне акціонерне товариство "Рівне-Авто" (далі за текстом -ПАТ "Рівне-Авто") звернулось до господарського суду Рівненської області із зустрічною позовною заявою до Рівненської міської ради про визнання договору оренди частково недійсним, яку ухвалою місцевого господарського суду від 07.12.2010 року, на підставі ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, прийнято до провадження.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 12.09.2011 року в задоволенні позовних вимог заступнику прокурора міста Рівне про стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 125 578, 88 грн. -відмовлено. Зустрічний позовні вимоги ПАТ "Рівне-Авто" задоволено: визнано недійсною ч. 3 п. 9 договору оренди земельної ділянки від 21.10.2009 року, укладеного між Рівненською міською радою та ВАТ "Рівне-Авто", зареєстрованого у Рівненському міськрайонному відділі Рівненської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у державному реєстрі земель внесено запис №040958300254 від 10.12.2009 року.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, заступник прокурора міста Рівне подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого господарського суду від 12.09.2011 року у справі № 20/194 та прийняти нове рішення, яким задовольнити первісні позовні вимоги заступника прокурора міста Рівне та відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог ПАТ "Рівне-Авто".
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.11.2011 року, яку залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 02.02.2012 року, апеляційну скаргу заступника прокурора міста Рівне задоволено, рішення господарського суду Рівненської області від 12.09.2011 року скасовано, прийняти нове рішення, яким позов заступника прокурора міста Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради задоволено частково: стягнуто з ПАТ "Рівне-Авто" на користь Рівненської міської ради 115 135, 04 грн. заборгованості по орендній платі, в решті первісного позову відмовлено. В задоволенні зустрічного позову ПАТ "Рівне-Авто" відмовлено.
30.05.2012 року ПАТ "Рівне-Авто" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду із заявою про перегляд постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 29.11.2011 року у справі № 20/194 за нововиявленими обставинами.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.07.2012 року заяву ПАТ "Рівне-Авто" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 29.11.2011 року задоволено, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.11.2011 року у справі № 20/194 -скасовано, прийнято нову постанову, якою рішення господарського суду Рівненської області від 12.09.2011 року у справі №20/194 залишено без змін, а апеляційну скаргу заступника прокурора місто Рівне -без задоволення.
Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду від 18.07.2012 року, заступник прокурора Рівненської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду від 18.07.2012 року у справі № 20/194, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.11.2011 року залишити без змін, аргументуючи порушенням норм права, зокрема ст. ст. 6, 627, 628 Цивільного кодексу України, ст. 125 Земельного кодексу України, ст. ст. 179, 180, 181, 184 Господарського кодексу України ст. ст. 26, 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.10.2012 року, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд касаційної скарги заступника прокурора Рівненської області на постанову апеляційного господарського суду від 18.07.2012 року відкладено до 23.10.2012 року.
Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 22.03.2012 року № 03.08-05/1002 для перегляду в касаційному порядку справи № 20/194 у зв'язку з перебуванням судді Полянського А.Г. у відпустці сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя -Яценко О.В., судді Корсак В.А., Сибіга О.М.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з оглядну на наступне.
Згідно положень ч. 7 ст. 114 ГПК України рішення, ухвала, постанова, прийняті за результатами перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, можуть бути переглянуті на загальних підставах.
Відповідно до вимог статей 107, 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.04.2009 року Рівненською міською радою прийнято рішення "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Київській та відкладення вирішення питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Відінській, 9-А" № 2344, відповідно до п. 1 та п. 2 якого вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Київській ВАТ "Рівне-Авто" для влаштування виставочного торгового майданчика автомобілів, без права спорудження на цій ділянці капітальних будівель та споруд, посадки багаторічних насаджень та з правом її дострокового вилучення для потреб міста, передати ВАТ "Рівне-Авто" в оренду на десять років земельну ділянку площею 11 808 кв. м. на вул. Київській з числа земель житлової та громадської забудови міста для влаштування виставочного торгового майданчика автомобілів, без права спорудження на цій ділянці капітальних будівель та споруд, посадки багаторічних насаджень та з правом її дострокового вилучення для потреб міста.
Так, відповідно до п. 9 вказаного рішення нарахування орендної плати за земельні ділянки проводиться з дня прийняття Рівненською міською радою Рішення про надання в оренду земельних ділянок (відповідно до Рішення Рівненської міської ради "Про внесення змін до Положення "Про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у власності Рівненської міської ради" від 17.10.2006 року № 264).
З матеріалів справи вбачається, що на підставі вказаного рішення 21.10.2009 року між Рівненською міською радою та ВАТ "Рівне-Авто" було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для влаштування виставкового торгового майданчика автомобілів, без права спорудження на цій ділянці капітальних будівель та споруд, посадки багаторічних насаджень та з правом її дострокового вилучення для потреб міста, яка знаходиться в м. Рівне на вул. Київська.
Пунктом 9 Договору оренди встановлено, що за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендодавцю орендну плату виключно у грошовій формі, розмір якої в рік складає 176 595, 32 грн. відповідно до розрахунок управлінням Держкомзему у м. Рівному.
29.11.2011 року постановою Рівненського апеляційного господарського суду частково задоволено позов заступника прокурора міста Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради до ПАТ "Рівне-Авто": стягнуто з відповідача на користь Рівненської міської ради 115 135, 04 грн. заборгованості по орендній платі, в решті позову та у задоволенні зустрічного позову ПАТ "Рівне-Авто" до Рівненської міської ради про визнання ч. 3 п. 9 Договору оренди земельної ділянки від 21.10.2009 року недійсним було відмовлено.
Вказана постанова апеляційного господарського суду від 29.11.2011 року залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 02.02.2012 року.
Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами визначено ст. 112 ГПК України.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.
Частиною 2 ст. 114 ГПК України встановлено, що перегляд за нововиявленими обставинами постанов і ухвал апеляційної і касаційної інстанції, якими змінено або скасовано судове рішення суду першої інстанції, здійснюється судом тієї інстанції, яким змінено або прийнято нове рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 112 ГПК України підставою для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Відповідно до абзацу 2 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" № 1 від 27.02.1981 року з наступними змінами не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону.
До нововиявлених обставин можуть бути віднесені матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду справи та те, що ці обставини не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 23.10.2007 року у справі № 6/47.
Апеляційним господарським судом встановлено, що 07.06.2010 року постановою Рівненського міського суду у справі № 30758/10/9104, яка набрала законної сили 03.05.2012 року (ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.05.2012 року), було визнано не чинним п. 9 рішення Рівненської міської ради "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Київській та відкладення вирішення питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Відінській, 9а" № 2344 від 15.04.2009 року.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що рішення Рівненської міської ради "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Київській та відкладення вирішення питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Відінській, 9а" № 2344 від 15.04.2009 року міститься в матеріалах справи, а відтак було предметом дослідження господарських судів всіх інстанцій згідно з визначеною законом юрисдикцією.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що при винесені постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 29.11.2011 року, яку залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 02.02.2012 року, рішення Рівненської міської ради № 2344 від 15.04.2009 року, на підставі якого укладено договір оренди від 21.10.2009 року, було предметом дослідження та відповідно враховано при розгляді зустрічних позовних вимог.
Так, постановою апеляційного господарського суду від 29.11.2011 року, з врахуванням положень ст. ст. 6, 627, 628 Цивільного кодексу України встановлено, що сторонами договору оренди від 21.10.2009 року, в порядку ст. ст. 179, 181 Господарського кодексу України, було узгоджено умови договору оренди та скріплено вказаний договір підписами та печатками сторін.
Вказаний факт апеляційним господарським судом, при перегляді за нововиявленими обставинами постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 29.11.2011 року, до уваги взято не було.
Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов до помилкового висновку у справі щодо наявності обставин які є нововиявленими в даній справі, а тому нововиявлені обставини, викладені відповідачем у своїй заяві, не доведені суду у встановленому порядку, у зв'язку з чим апеляційний господарський суд у порушення правил розділу XIII Господарського процесуального кодексу України безпідставно встановив наявність правових підстав для задоволення даної заяви та скасування постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 29.11.2011 року.
Таким чином, всупереч покладеному на суд обов'язок щодо повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи, апеляційний господарський суд на вищенаведене уваги не звернули, а тому оскаржуваний судовий акт не можна визнати законними та обґрунтованими.
Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що обставини, на які посилається заявник не є нововиявленими в зв'язку з чим касаційна інстанція не вбачає підстав для скасування постанови від 29.11.2011 року Рівненського апеляційного господарського суду, а тому постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 18.07.2012 року підлягає скасуванню, як така що прийнята з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.
Таким чином, посилання апеляційного господарського суду на факт скасування п. 9 рішення Рівненської міської ради "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Київській та відкладення вирішення питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Відінській, 9-А" № 2344 від 15.04.2009 року як на нововиявлену обставину у справі № 20/194 -є помилковим, оскільки вказана обставини, в порядку ст. 112 ГПК України, не може вважатися нововиявленою з огляду на те, що вказане рішення міської ради було предметом дослідження справи при першому розгляді.
Згідно з ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставою для скасування або зміни рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що постанова апеляційного господарського суду від 18.07.2012 року підлягає скасуванню, як така що прийнята з порушенням норм процесуального права, а постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 29.11.2011 року у справі № 20/194 залишенню без змін.
Згідно ч. 3 ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Отже, розмір суми несплаченого судового збору за розгляд касаційної скарги слід покласти на відповідача у справі -публічне акціонерне товариство "Рівне-Авто".
Керуючись ст. ст. 49, 1115, 1117, 1119 - 11111, 112 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу першого заступника прокурора Рівненської області на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.07.2012 року у справі № 20/194 задовольнити.
2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.07.2012 року у справі № 20/194 скасувати.
3. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.11.2011 року залишити без змін.
4. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Рівне-Авто" на користь спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі м. Києва, 22030004, код отримувача: 38004897, рахунок отримувача: 31211254700007, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача: 820019) 1687 (тисячу шістсот вісімдесят сім) грн. 85 коп. несплачених витрат судового збору за розгляд касаційної скарги. Видачу наказу покласти на господарський суд Рівненської області.
Головуючий суддяО.В. ЯценкосуддіВ.А. Корсак О.М. Сибіга
Судове рішення № 26527470, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 23.10.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 20/194. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: