Постанова № 26527446, 23.10.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 жовтня 2012 року 10:10 № 2а-13043/12/2670

за позовом Національного комплексу «Експоцентр України»до відповідача Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києвапрозобов'язання вчинити певні дії

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар с/з Юзина О.В.

Представники:

від позивача: Північук Л.І. (довіреність № 02-11/675 від 23.07.2012 р.)

від відповідача: Оксентюк О.С. (довіреність № 204/9/10-009 від 16.03.2012 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 23.10.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся позивач Національний комплекс «Експоцентр України»з позовною заявою до відповідача Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2012 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження у справі № 2а-13043/12/2670 та призначено справу до судового розгляду на 09.10.2012 р.

Також, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2012 р. було відмовлено Національному комплексу «Експоцентр України»в задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

В судовому засіданні 09.10.2012 р. було прийнято ухвалу про витребування доказів від відповідача та оголошено перерву в розгляді справи до 23.10.2012 р.

Представник позивача в судовому засіданні 23.10.2012 р. позовні вимоги підтримав (за виключенням позовних вимог щодо витребування доказів та забезпечення позову, що вже були розглянуті в ухвалах суду від 23.10.2012 р. та 09.10.2012 р. відповідно) та в судових дебатах просив суд:

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі м. Києва (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 23, код ЄДРПОУ 26088788) звільнити майно Національного комплексу «Експоцентр України»(03638, м. Київ, пр-т Академіка Глушкова, 1, код ЄДРПОУ 21710384), яке перебуває у податковій заставі, з податкової застави та подати до Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяву про припинення обтяжень відносно Національного комплексу «Експоцентр України»(03638, м. Київ, пр-т Академіка Глушкова, 1, код ЄДРПОУ 21710384);

- стягнути з Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на користь Національного комплексу «Експоцентр України»витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення вимог чинного законодавства було здійснено опис майна позивача в податкову заставу, відповідно до чого таке майно згідно з актом опису майна у податкову заставу № 31/19-106 від 03.09.2012 р. було протиправно внесено 04.09.2012 р. до державного реєстру обтяжень рухомого майна.

З приводу зазначеного позивач послався на те, що майно, яке було описане відповідачем, згідно з актом опису майна у податкову заставу № 31/19-106 від 03.09.2012 р., не може бути предметом застави згідно Закону України «Про заставу» та відповідно не може бути використано як джерело погашення податкового боргу платників податків, оскільки відповідно до Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», позивач є об'єктом державної власності, що не підлягає приватизації, та крім того відповідачем було порушено вимоги п.2 ст.96 Податкового кодексу України, яка передбачає обов'язкове звернення органу податкової служби до органу виконавчої влади (до сфери управляння якого належить платник податків, що має заборгованість та майно якого не може бути предметом податкової застави), із поданням щодо прийняття відповідного рішення з даного приводу, чого відповідачем в даному випадку зроблено не було.

Відповідачем були подані письмові заперечення на позовну заяву, в яких відповідач позов не визнає та просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача зазначив, що підставою для опису майна позивача у податкову заставу згідно з актом № 31/19-106 від 03.09.2012 р., яке 04.09.2012 р. було внесено до державного реєстру обтяжень рухомого майна, була наявність у позивача несплаченої суми заборгованості після отримання першої та другої податкової вимоги, а також лист Міністерства фінансів України № 31-08310-3-8/3348 від 17.05.2012 року, яким відповідачу були надані відповідні доручення та пропозиції з даного приводу.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Національний комплекс «Експоцентр України» є юридичною особою, що зареєстрована 28.10.1999 року за реєстраційним номером 10000585156, ідентифікаційний код 21710384, та знаходиться за адресою: 03638, м. Київ, пр-т Академіка Глушкова, 1.

Позивач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Голосіївському районі м. Києва та є платником податків.

Відповідно до БД АІС «Облік податків та платежів», станом на 08.10.2012 року за НК «Експоцентр України»обліковується податковий борг в сумі 11 321 000 грн., в т.ч.:

- по податку на додану вартість -4 826 000 грн.;

- по земельному податку з юридичних осіб - 6 495 000 грн.

Зважаючи на таке, відповідачем, на виконання вимог п.6.2 ст.6 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», було направлено НК «Експоцентр України»першу податкову вимогу № 1/21 від 02.04.2009 року. Перша податкова вимога була отримана позивачем 27.04.2009 року, про що свідчить підпис на корінці податкової вимоги.

У зв'язку з непогашенням позивачем боргу протягом місяця з дня отримання першої податкової вимоги, на юридичну адресу боржника було надіслано другу податкову вимогу № 2/32 від 02.06.2009 року з повідомленням про вручення. Друга податкова вимога була отримана позивачем 05.06.2009 року, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення.

Також, Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.07.2011 року по справі № 2а-15325/10/2670 за позовом ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС до НК «Експоцентр України»про стягнення заборгованості у розмірі 8 347 323,07 грн., позовні вимоги позивача було задоволено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2012 року апеляційну скаргу НК «Експоцентр України»залишено без задоволення, а Постанову ОАС м. Києва від 05.07.2011 року по справі № 2а-15325/10/2670 залишено без змін.

Однак, Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.09.2012 року зупинено виконання оскаржуваних рішень до розгляду справи у суді касаційної інстанції.

Також, стан погашення податкового боргу НК «Експоцентр України» розглядався Міністерством фінансів України, та листом № 31-08310-3-8/3348 від 17.05.2012 року МФУ були надані ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС відповідні доручення та пропозиції з даного приводу.

У вказаному листі зазначено, що обсяги доходів від усіх видів діяльності а також отриманий прибуток позивача є незначними, і тому не можуть забезпечити погашення його податкового борну за рахунок власних обігових коштів.

Крім того в зазначеному листі Міністерство фінансів України звернуло увагу на те, що балансова вартість основних засобів та інших необоротних активів НК «Експоцентр України»станом на 01.01.2012 р. перевищує 28,5 млн. грн., та підприємство має об'єкти соціальної сфери, у тому числі - базу відпочинку із земельною ділянкою, яка може бути джерелом погашення податкового боргу.

Таким чином, зважаючи на наявність у позивача несплаченої суми заборгованості після отримання першої та другої податкової вимоги, а також листа Міністерства фінансів України № 31-08310-3-8/3348 від 17.05.2012 року, яким відповідачу були надані відповідні доручення та пропозиції з даного приводу, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС на адресу НК «Експоцентр України»з метою опису майна в податкову заставу було направлено листи № 75154/10/19-010 від 24.07.2012 року, № 2101/10/19-010 від 08.05.2012 року, № 3910/10/19-010 від 21.06.2012 року з проханням надати активи, які не використовуються у виробничому процесі.

Керівництво НК «Експоцентр України»листами № 02-11/473 від 14.05.2012 року, № 02-11/719 від 03.08.2012 року повідомило ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС, що не погоджується з проведенням опису його активів для погашення податкового боргу та відмовляється від підпису акта про опис активів у зв'язку з знаходженням НК «Експоцентр України»в переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Зважаючи на таке, заступником начальника ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС, відповідно до ст.89 Податкового кодексу України та вимог Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 11.10.2011 року № 1273, було прийнято рішення № 3/19-112 від 10.04.2012 р. про опис майна у податкову заставу НК «Експоцентр України».

На підставі зазначеного відповідачем було складено акт опису майна у податкову заставу № 31/19-106 від 03.09.2012 р., а саме: майнового комплексу бази відпочинку «Острівець»за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Солов'яненка (вул. Леніна), буд. 351, який 04.09.2012 р. було внесено до державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Вважаючи такі дії відповідача щодо опису майна, яке не підлягає приватизації та внесення його до державного реєстру обтяжень рухомого майна -протиправними, позивач оскаржив їх в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва та просив суд звільнити таке майно з податкової застави та припинити обтяження даного майна в державному реєстрі.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи зокрема на наступне.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, Національний комплекс «Експоцентр України»було створено відповідно до указу Президента України від 30.09.1999 року № 1253 «Про вдосконалення виставкової діяльності»та постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.1999 р. № 1801 «Про утворення Національного комплексу «Експоцентр України».

Позивач є правонаступником Національного виставкового центру України, який знаходиться в переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації відповідно до ст. 1 Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації»від 07.07.1999 р. № 847-ХІV.

Відповідно до Положення про Національний комплекс «Експоцентр України», затвердженого розпорядженням Керівника Державного управління справами від 12.12.2008 року № 341, позивач за своєю організаційно-правовою формою є державною установою, заснованою на державній власності.

Згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.04.2000 р. № 165-р, Національний комплекс «Експоцентр України»входить до переліку об'єктів державної власності, що передані в управління Державному управлінню справами.

Як було зазначено в обставинах справи, станом на час прийняття рішення про опис майна у податкову заставу та станом на час розгляду даної справи, за позивачем обліковується заборгованість, що відповідно також не заперечується самим позивачем.

Відповідно до п.п. «е»п.7.3.1 ст.7.3 (Джерела погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення) Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», та п.п 87.3.5 ст.87 (Джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платників податків) Податкового Кодексу України, - не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків за його самостійним рішенням або за рішенням органу стягнення майно, що включається до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних.

Згідно ст.73 Господарського Кодексу України та п.1.4 Положення про Національний комплекс «Експоцентр України», позивач є державною установою, заснованою на державній власності, та належить до сфери управління Державного управління справами.

Відповідно до п.4.2 Положення про Національний комплекс «Експоцентр України», майно позивача перебуває у державній власності та закріплено за ним на праві оперативного управління.

Згідно п.7 ст.77 Господарського Кодексу України, Казенне підприємство відповідає за своїми зобов'язаннями лише коштами, що перебувають у його розпорядженні.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 (Підстави для примусового стягнення активів та визначення бюджетного фонду) Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Також, згідно п.1 ст.3 (Об'єкти управління державної власності) Закону України «Про управління об'єктами державної власності»№ 185-V, від 21 вересня 2006 року, об'єктом управління державної власності є майно, яке передане державним комерційним підприємствам (далі - державні підприємства), установам та організаціям

Відповідно до підпункту «и»п.2 ст.7 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», тільки Фонд державного майна України, як суб'єкт управління об'єктами державної власності (стаття 4 Закону), дає дозвіл (погодження) на відчуження державного майна державних підприємств у випадках, встановлених законодавством.

Однак, в рішенні відповідача про опис майна позивача у податкову заставу відсутня інформація, про отримання ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС дозволу Фонду державного майна України на опис майна позивача у податкову заставу, що в подальшому може бути відчужене в рахунок погашення податкового боргу. Також зазначеного дозволу не було надано відповідачем і до матеріалів справи.

Відповідно до підпунктів 87.3 та 87.3.7 статті 87 (Джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платників податків) Податкового Кодексу України, не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платників податків майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу».

Стаття 4 (Предмет застави) Закону України «Про заставу»визначає, що предметом застави не можуть бути об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами.

Як було зазначено вище, та підтверджується наявними матеріалами справи, згідно Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації»від 07 липня 1999 року № 847-ХІV, - НК «Експоцентр України»- є об'єктом державної власності, що не підлягає приватизації.

Також, згідно вимог, п.96.2 ст.96 Податкового кодексу України, у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

- надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків;

- досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету;

- ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

- виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

Як було зазначено вище, позивач НК «Експоцентр України»належить до сфери управління Державного управління справами.

Однак, як видно з наявних матеріалів справи, та не заперечувалося представником відповідача, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС із письмовими запитами до Державного управління справами щодо погашення податкового боргу НК «Експоцентр України»не зверталася.

А отже, прийняття рішення про опис майна платника податків у податкову заставу, що не підлягає приватизації та належить до сфери управління органу виконавчої влади, без звернення до такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить зазначений платник податків -є неправомірним, та таким , що порушує процедуру опису майна у податкову заставу, визначену чинним законодавством.

Крім того, згідно наявних матеріалів справи та наведених норм чинного законодавства вбачається, що в даному випадку опис майна позивача у податкову заставу взагалі є неможливим, оскільки такий опис майна в податкову заставу буде суперечити вимогам законодавства, незалежно від наявності податкового боргу, з тих підстав, що відповідно до ч.6 ст.4 Закону України «Про заставу»від 02 жовтня 1992 року № 2654-ХІІ, предметом застави не можуть бути об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться у процесі корпоратизації.

Аналогічна позиція з даного приводу викладена також в Ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2012 р., якою залишено без змін Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.06.2011 р. по справі № 2а-5537/11/2670 за позовом КП «Кіровгеологія»до ДПІ у Печерському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення від 01 квітня 2011 року про опис майна у податкову заставу.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, в податкового органу не було законодавчо визначених підстав для прийняття рішення № 3/19-112 від 10.04.2012 р. про опис майна НК «Експоцентр України»у податкову заставу та відповідно складення акта опису майна у податкову заставу № 31/19-106 від 03.09.2012 р., а саме: майнового комплексу бази відпочинку «Острівець»за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Солов'яненка (вул. Леніна), буд. 351, та внесення такого майна 04.09.2012 р. до державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірності прийнятого ним рішення № 3/19-112 від 10.04.2012 р. про опис майна НК «Експоцентр України»у податкову заставу та відповідно правомірності складення акта опису майна у податкову заставу № 31/19-106 від 03.09.2012 р., а саме: майнового комплексу бази відпочинку «Острівець»за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Солов'яненка (вул. Леніна), буд. 351, та внесення такого майна 04.09.2012 р. до державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Натоміть позивач надав суду обґрунтовані пояснення, що підтверджуються допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, щодо протиправності прийнятого відповідачем рішення № 3/19-112 від 10.04.2012 р. про опис майна НК «Експоцентр України»у податкову заставу та відповідно протиправності складення акта опису майна у податкову заставу № 31/19-106 від 03.09.2012 р., а саме: майнового комплексу бази відпочинку «Острівець»за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Солов'яненка (вул. Леніна), буд. 351, та внесення такого майна 04.09.2012 р. до державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 86, 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі м. Києва (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 23, код ЄДРПОУ 26088788) звільнити майно Національного комплексу «Експоцентр України»(03638, м. Київ, пр-т Академіка Глушкова, 1, код ЄДРПОУ 21710384), яке перебуває у податковій заставі, з податкової застави та подати до Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяву про припинення обтяжень відносно Національного комплексу «Експоцентр України»(03638, м. Київ, пр-т Академіка Глушкова, 1, код ЄДРПОУ 21710384).

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Національного комплексу «Експоцентр України»(03638, м. Київ, пр-т Академіка Глушкова, 1, код ЄДРПОУ 21710384) витрати зі сплати судового збору в розмірі 32,19 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 23, код ЄДРПОУ 26088788).

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 30.10.2012 р.