Постанова № 26526491, 02.10.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2012 року о 14 год. 35 хв. Справа № 0870/6582/12

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Шари І.В.

при секретарі судового засідання Ткаченко А.П.

за участю представників

позивача - Калініної Ю.О. (довіреність від 15.06.12 №12)

Дубінської О.В. (довіреність від 06.07.12 №15)

відповідача - Демченко А.А. (довіреність від 02.12.12 №1548/10/22-015)

Карленко Н.Т. (довіреність від 01.10.12 №3576/10/10)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Середньодніпровське ремонтно-будівельне управління", м. Запоріжжя

до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Середньодніпровське ремонтно-будівельне управління", звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000052200 від 27.06.2012.

В обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що податковим органом безпідставно визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток відповідно до п.п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки позивач правомірно, на підставі первинних документів, що підтверджують їх фактичне виконання відобразив в складі валових витрат вартість товарів придбаних у своїх контрагентів.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві, та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, викладених у письмових запереченнях та просив в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування заперечення зазначає, що перевіркою було встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.03.08 по 15.04.10 а також те, що позивачем включено до складу витрат витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і збереження яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку і нарахування податку.

Вислухавши пояснення представників сторін, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні обставини.

На підставі направлень від 05.06.2012 №104 та №105 фахівцями Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби проведено перевірку Приватного акціонерного товариства "Середньодніпровське ремонтно-будівельне управління", за результатами якої складено акт "Про результати планової виїзної перевірки ПрАТ "СДРБСУ"(код за ЄДРПОУ 04720375) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 по 31.12.2011 валютного та іншого законодавства за період 01.04.2010 по 31.12.2011" від 25.06.2012 №381\22-012\04720375 (т.1 а.с. 8-29).

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14, пп. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135 Податкового кодексу України, та п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" за період з 01.04.2010 по 31.12.2011, а саме його заниження всього на суму 1 513 619грн., у тому числі:

ІІ квартал 2010 року в сумі 401 565 грн.;

ІІІ квартал 2010 року в сумі 182 395 грн.;

2010 рік в сумі 917 998 грн.;

І квартал 2011 року 310 753 грн.;

за 2 квартал 2011 року 310 753 грн.;

за 2-3 квартали 2011 року 310 753 грн.;

за 2-4 квартали 2011 року 310 753 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 27 червня 2012 року №0000052200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток, в тому числі: за основним платежем на суму в розмірі 1 513 617 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму в розмірі 229 500,5 грн. (т.1 а.с.7).

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування в повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Як випливає з матеріалів справи за перевіряємий період позивач, Приватне акціонерне товариство "Середньодніпровське ремонтно-будівельне управління", мало господарські відносини з наступними підприємствами: ТОВ «Фоззі-Січ», ТОВ «Фірма П.С.В.», ТОВ «Цоколь», ПП «Від світанку до заходу», «ТОВ «Агрооіл Групп» та віднесло до складу валових витрат господарські операції з цими контрагентами.

Господарські взаємовідносини між ПрАТ "Середньодніпровське ремонтно-будівельне спеціалізоване управління" та ТОВ "Фоззі Січ" підтверджується одним первинним документом - фіскальним чеком від 13.04.2010 року регістратора розрахункових операцій, який було встановлено у магазині "Сільпо", власником якого є ТОВ "Фоззі-Січ". Вказаний чек, як свідчить його інформація отримала ОСОБА_6

Згідно з даними вказаного документу 13 квітня 2010 року в магазині "Сільпо" за готівковий розрахунок було придбано 6 рулонів папіру туалетного вартістю 1,75 грн. за рулон на загальну суму 10,50 грн., перчатки гумові вартістю 7,56 грн., засіб миючий вартістю 16,09 грн., 30 штук пакетів для сміття вартістю 3,46 грн., 80 штук пакетів для сміття вартістю 8,98 грн., 30 штук пакетів для сміття вартістю 3,46 грн. Загальна сума по чеку №5\863\510 вказана у розмірі 50,05 грн., в тому числі ПДВ.

Відповідно до записів звіту про використання коштів, виданих під звіт або на відрядження від 14 квітня 2010 року №А0-0000031 усі вищезазначені цінності були перераховані у другій частині звіту, інформація якого свідчить, що бухгалтерською службою ПрАТ "СДРБСУ" придбаний товар було оприбутковано, про що в регістрах бухгалтерського обліку товариства зроблено відповідний запис.

До валових витрат позивач суми з придбання вищезазначеного товару не включав, а тому зазначене в акті перевірки податковим органом твердження щодо порушення підприємством вимог чинного законодавства при проведенні даної господарської операції суд вважає необґрунтованим.

Що стосується взаємовідносин ПрАТ "Середньодніпровське ремонтно-будівельне спеціалізоване управління" з ТОВ "Фірма ПСВ" судом встановлено та підтверджено матеріалами справи наступне.

Діяльність ПрАТ "Середньодніпровське ремонтно-будівельне спеціалізоване управління" з ТОВ "Фірма ПСВ" підтверджується первинними документами, дані яких накопичено в аналітичних облікових регістрах по рахунках у другого порядку 311 та 631 та перенесено до Головних книг підприємства за відповідні періоди, а потім і до податкової звітності.

29 жовтня 2010 року згідно з видатковою накладною №29\10-57 ТОВ "Фірма ПСВ"передало, а ПрАТ "СДРБСУ"отримало товарно-матеріальні цінності на загальну суму 705,66 грн.

30 листопада 2010 року згідно з видатковими накладними №29\11-571, №29\11-572, №29X11-573 ТОВ "Фірма ПСВ" передало, а ПрАТ "СДРБСУ"отримало товарно-матеріальні цінності на загальну суму 45729,98 грн. (відповідно, 35261,56 грн., 679,74 грн., 9788,68 грн.).

28 грудня 2010 року згідно з видатковими накладними №2812572, №2812571 ТОВ "Фірма ПСВ"передало, а ПрАТ "СДРБСУ"отримало товарно-матеріальні цінності на загальну суму 22053,17 грн. (відповідно, 12015,01 грн., 10038,16 грн.).

18 січня 2011 року згідно з платіжними дорученнями №№ 25, 26, 27, 28 ПрАТ "СДРБСУ"перерахувало на банківський рахунок ТОВ "Фірма ПСВ"кошти у розмірі, відповідно, 705,66 грн., 9788,68 грн., 679,74 грн., 35261,56 грн. Про це в аналітичному обліку було зроблено записи по дебету субрахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" та кредиту субрахунку 311"Поточні рахунки в національній валюті"на загальну суму 46435,64 грн.

31 січня 2011 року згідно з видатковими накладними №3101571, №3101572 ТОВ "Фірма ПСВ"передало, а ПрАТ "СДРБСУ"отримало товарно-матеріальні цінності на загальну суму 197988,23 грн. (відповідно, 61188,23 грн., 136800,00 грн.).

25 лютого 2011 року згідно з видатковими накладними №2502571, №2502572 ТОВ "Фірма ПСВ"передало, а ПрАТ "СДРБСУ"отримало товарно-матеріальні цінності на загальну суму 260976,84 грн.

Станом на 01 березня 2011 року кредитове сальдо-показник заборгованості товариства "СДРБСУ"перед ТОВ "Фірма ПСВ" складало 481018,24 грн. та не змінювалося до травня 2011 року.

26 травня 2011 року ПрАТ "СДРБСУ"платіжними дорученнями №№111, 112, 113 перерахувало на банківський рахунок ТОВ "Фірма ПСВ"кошти на загальну суму 173241,40 грн., а 01 червня 2011 року -307776,84 грн.

Таким чином, судом встановлено, що первинними документами, записи яких накопичено в аналітичному обліку акціонерного товариства "Середньодніпровське ремонтно-будівельне спеціалізоване управління"та узагальнено в його синтетичному обліку, документально підтверджується здійснення господарських операцій ПрАТ "СДРБСУ"з ТОВ "Фірма ПСВ".

В Акті перевірки не наведено посилань на судові рішення про визнання недійсними установчих документів ТОВ "Фірма ПСВ", або скасування їх державної реєстрації, або про визнання недійсними правочинів, укладених цими підприємствами.

Виходячи із вищезазначеного висновки податкового органу про нікчемність всіх правочинів, укладених між ПрАТ "СДРБСУ"та ТОВ "Фірма ПСВ", зроблені працівниками ДПІ безпідставно, оскільки відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин), відтак визнання договору недійсним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, не може входити до компетенції співробітників податкової служби.

Що стосується господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "Цоколь", судом встановлено та підтверджено матеріалами справи наступне.

01 квітня 2010 року між ПрАТ "СДРБСУ", як генпідрядником та ТОВ "Цоколь" було укладено договір субпідряду №6. Згідно з умовами цього договору ТОВ "Цоколь" було доручено виконати частину робіт по реконструкції та ремонту кабельної естакади, яка належить ВАТ "Завод напівпровідників". Загальна вартість робіт по договору субпідряду складала 217908,54 грн.

Первинним обліковим документом, який підтверджує здійснення видатків по договорам на виконання будівельних робіт є "Акт приймання виконаних підрядних робіт"форми КБ-2, типова форма якого затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04 грудня 2009 року № 554 "Про затвердження форм первинних документів по обліку у будівництві".

Згідно з наданими первинними документами, фактичне виконання будівельних робіт ТОВ "Цоколь"по договору субпідряду №6, підтверджує належним чином оформлений акт №4-12-09\4 приймання виконаних субпідрядних робіт за квітень 2010 року.

На підставі цього первинного документу, який містить відомості про господарську операцію та підтверджуює її здійснення, можливо стверджувати те, що в період часу з 01 квітня 2010 року по 30 квітня 2010 року (дата підписання акту) ТОВ "Цоколь"було виконано роботи по посиленню нижнього поясу металевих стропильних та під стропильних ферм профільною сталлю на кабельній естакаді, яка належить ВАТ "Завод напівпровідників", виготовлення індивідуальних металоконструкцій різного призначення переважно з товстолистової сталі, виготовлення сходів прямолінійних з листової, просічної, рифленої та круглої сталі вартістю 19568,17 грн., посилення несущих конструкцій дільниці №3 міжцехової естакади парогазокягеріалів до головного фасаду (відсік АБК) корпусу цеху №18 цеху ВАТ "Завод напівпровідників"вартістю вартістю 33697,20 грн., реконструкція цеху №23 ВАТ "Завод напівпровідників"вартістю 217908,54 грн.

В Акті від 25.06.2012 №381/22-012/04720375 не наведено посилань на проведену співробітниками податкової інспекції перевірки щодо фактичного виконання або невиконання вказаних вище будівельних робіт на ВАТ "Завод напівпроводників".

На підставі цього, висновки про нікчемність всіх правочинів, укладених між ПрАТ "СДРБСУ" та ТОВ "Цоколь", зроблені працівниками ДНІ у Заводському районі міста Запоріжжя, безпідставно, оскільки відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Підсумовуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що операції між ПрАТ "Середньодніпровське ремонтно-будівельне спеціалізоване управління" та ТОВ "Цоколь" підтверджується первинними документами, а отже висновки податкового органу щодо порушень чинного законодавства позивачем, які викладені в акті перевірки є необґрунтованими та недоведеними.

Що стосується взаємовідносин ПрАТ "СДРБСУ" з ПП "Від світанку до заходу" судом встановлено та підтверджено матеріалами справи наступне.

01 липня 2010 року між ПрАТ "СДРБСУ", як генпідрядником та ПП "Від світанку до заходу" було укладено договір субпідряду №10. Згідно з умовами цього договору "Від світанку до заходу"було доручено виконати частину робіт реконструкції та ремонту будівель, які належать ВАТ "Завод напівпровідників". Загальна вартість робіт по договору субпідряду складала 237 778,31 грн.

Суд звертає увагу на те, що документальний облік у суб'єктів господарювання, які займаються будівельною діяльністю здійснюється відповідно до норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ та Положень (стандартів) бухгалтерского обліку.

Згідно з наданими первинними документами, фактичне виконання будівельних робіт ПП "Від світанку до заходу" по договору субпідряду №10, підтверджують належним чином оформлені акт приймання виконаних субпідрядних робіт за липень 2010 року, акт приймання виконаних субпідрядних робіт за липень 2010 року , акт приймання виконаних субпідрядних робіт за липень 2010 року.

На підставі цих первинних документів, які містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення, можливо стверджувати про те, що в період часу з 01 липня 2010 року по 30 липня 2010 року (дата підписання актів) підприємством "Від світанку до заходу" було виконано антикорозійний захист металоконструкцій колон непрохідної технологічної естакади в цеху №23 ВАТ "Завод напівпровідників", вартістю 19568,17 грн., посилення несущих конструкцій дільниці №3 міжцехової естакади парогазоматеріалів до головного фасаду (відсік АБК) корпусу цеху №18 цеху №23 ВАТ "Завод напівпровідників"вартістю 33697,20 грн., реконструкцію з розширенням виробництва полікристалічного кремнію корпусів 101 та 106 цеху №23 ВАТ "Завод напівпровідників"вартістю 184512,94 грн.

В подальшому роботи прийняті у ПП "Від світанку до заходу" були здані замовнику ВАТ "Завод напівпровідників", що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі виконаних робіт.

Суд також звертає увагу, що в акті перевірки не зазначається будь-яких зауважень щодо порушень форми чи змісту податкових та видаткових накладних, рахунків, платіжних документів, які підтверджують фактичне виконання господарських операцій з ПП "Від світанку до заходу".

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що правовідносини позивача з його контрагентом ПП "Від світанку до заходу" належним чином підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, а отже твердження податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є необґрунтованими та безпідставними.

Що стосується господарських взаємовідносин між ПрАТ "СДРБСУ" та ТОВ "Агрооіл Груп" судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи первинними документами наступне.

Між позивачем та ТОВ "Агрооіл Груп" був укладений договір поставки №05\10 від 17.05.2010, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність позивачу товар по характеристикам, цінам та в кількості, передбаченим специфікаціями, які являються невід'ємними частинами договору.

На виконання умов даного договору між сторонами підписані: специфікація №1 від 17.05.2010, згідно якої позивачу передано у власність товар - олію соняшникову нерафіновану першого ґатунку, ГОСТ 4492:2005, в кількості 52332 кг за ціною 360000 грн. 00 коп.; та видаткова накладна від 17.05.2010 №РН-0000126 на суму в розмірі 360000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ - 60000 грн. 00 коп. (т.1 а.с. 206-208).

В подальшому між позивачем та ПП "Діабаз" був укладений договір комісії №4\05 від 18.05.2010, за умовами якого позивач доручив ПП "Діабаз" від його імені здійснити реалізацію на експорт олії соняшникової згідно специфікації №1. На виконання умов договору комісії між сторонами підписано акт приймання-передачі товару №1 від 18.05.2012 -олії соняшникової нерафінованої першого ґатунку, ГОСТ 4492:2005 в кількості 52332 кг вартістю 42127 дол. 26 центів. (т.1 а.с. 213-215).

На виконання умов договору комісії №4\05 від 18.05.2010 між ПП "Діабаз" та фірмою .J. GRAIN TRADE A.G." був укладений контракт від 19.05.2010 №AG114\138-10 на поставку товару - олії соняшникової нерафінованої першого ґатунку, ГОСТ 4492:2005 в кількості 50 тон на умовах СРТ Херсон (ООО "Херсонес") згідно міжнародних правил "Інкотермс 2000". Товар був перевезений до пункту призначення - м. Херсон на підставі актів приймання-передачі від 14.06.2010 та від 21.06.2010 (т.1 а.с.216-226).

На підставі акта приймання-передачі №1 до Контракту фірмі .J. GRAIN TRADE A.G." був переданий товар - олія соняшникова нерафінована першого ґатунку, ГОСТ 4492:2005 в кількості 52,332 тон вартістю 42127 дол. 26 центів та підписаний інвойс №9 (т.1 а.с. 221-222).

Згідно даних виписки РВ АТ "ОТП Банк" на рахунок ПП "Діабаз"23.06.2010 надійшли кошти за Контрактом на суму в розмірі 404377 дол. 26 центів, що в національній валюті складає 3198785 грн. 88 коп. (т.1 а.с. 228).

23.06.2010 між ПП "Діабаз"та позивачем був підписаний акт-звіт №1 приймання-передачі робіт, згідно якого валютна виручка, яка підлягала перерахунку згідно договору комісії, становила 331518 грн. 58 коп.

Як встановлено судом, позивачем до перевірки були надані банківські виписки, відповідно до даних виписок сплату за товар (олію соняшникову) "Діабаз-2007"перерахував на розрахунковий рахунок ПрАТ "СДРБСУ"25.06.2010, 29.06.2010 на загальну суму 970 000 грн.

В ході проведення перевірки було встановлено, що ПрАТ "СДРБСУ"суми, які були перераховані від "Діабаз-2007" в розмірі 970 000 грн. не враховувались та не відображались у складі доходів звітного періоду.

Взаємовідносини ПрАТ "Середньодніпровське ремонтно-будівельне спеціалізоване управління" з приватним підприємством "Діабаз-2007" по договорам комісії від 18 травня 2010 року №4\05, від 31 серпня 2010 року №20\10, від 02 вересня 2010 року №21\10, від 21.04.2011 року №28\11 відображались бухгалтерською службою підприємства в аналітичних, а відповідно, і у синтетичних облікових регістрах на підставі первинних платіжних документів, які свідчили про надходження коштів на банківський рахунок ПрАТ "СДРБСУ", та документів про відвантаження матеріальних активів, за які були перераховані кошти підприємством "Діабаз-2007".

Відповідно до п.п.135.4.1 п.135.4 ст.135 ПК України від 02.12.10 №2755-VI зі змінами та доповненнями «дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшені зобов'язань, та включає: дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому чмислі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо)».

Також слід зазначити, що згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України 30.11.1999 №291, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за №893/4186, таке відображення в бухгалтерському обліку взаємовідносин ПрАТ "СДРБСУ"з ПП "Діабаз- 2007"відповідає їх суті.

Надходження коштів від ПП "Діабаз-2007"на банківський рахунок позивача у період часу з 01 квітня 2010 року по 31 грудня 2011 року підтверджується на суму 1 670 162,22 грн., в тому числі у 2 кварталі 2010 року - на суму 300 000,00 грн., у 3 кварталі 2010 року - на суму 31518,58 грн., у 4 кварталі 2010 року - на суму 368693,64 грн., у 1 кварталі 2011 року -на суму 970000,00 грн., у 2 кварталі 2011 року -на суму 00,00 грн., у 3 кварталі 2011 року -на суму 00,00 грн., у 4 кварталі 2011 року - на суму 00,00 грн.

Суд звертає увагу на те, що в Акті перевірки відповідачем вказано, що "Відповідно до даних виписок сплату за товар (олію соняшникову) ПП "Діабаз-2007"перерахував на розрахунковий рахунок ПрАТ "СДРБСУ"25.06.2010, 29.06.2010 на загальну суму 970000 грн.".

Як встановлено судом, первинними документами - виписками Першого відділення Дніпропертровської філії АТ "Індекс-банк"в місті Запоріжжя підтверджується перерахування підприємством "Діабаз-2007" на розрахунковий рахунок ПрАТ "СДРБСУ" №26001004434001\980 25 червня 2010 року та 29 червня 2010 року коштів на загальну суму тільки 200000,00 грн. А всього у другому кварталі 2010 року, а саме: 25 червня 2010 року, 29 червня 2010 року та 30 червня 2010 року, від ПП "Діабаз- 2007"надійшло 300000,00 грн.

09 серпня 2010 року митним органом відправлення -Херсонською митницею, було посвідчено декларацію форми МД-2 (митна декларація) №508040002/2010/003662 , згідно з записами якої ПП "Діабаз-2007"фактично надало на митну територію порту міста Херсон, олію соняшникову у кількості 52332 кг. Саме ця кількість олії соняшникової була надана товариством "СДРБСУ" підприємству "Діабаз-2007"згідно з умовами договору комісії від 18 травня 2010 року №4\05 по акту №1 приймання-передачі від 18 травня 2010 року.

Також в обґрунтування своєї правової позиції, позивачем надано до матеріалів справи Висновок експертного дослідження від 13.08.2012, яким встановлено, що первинними документами, записами яких накопичено в аналітичному обліку та узагальнено в синтетичному обліку документально підтверджено господарські взаємовідносини позивача з його контрагентами, при цьому має факт відображення в деклараціях на прибуток підприємств в 2010-2011 роках валового доходу від господарської операції з ПП "Діабаз-2007" в повному обсязі (т. 1 а.с.62-102).

Відповідно до п. 138.2 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподатковування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податків витрат, обов'язковість ведення і збереження яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, визначених розділом II цього Кодексу.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування обробки даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи, наприклад, накопичувальні відомості або реєстри.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, визначені ч. 2 зазначеної статті і п. 2.4 Положення № 88: назву документа (форми); дату і місце складання: назву підприємства; зміст і обсяг господарської операції, одиницю її виміру; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, що брала участь у здійсненні господарської операції. При складанні і збереженні первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації норми ч. 6 ст. 9 Закону № 996 зобов'язують підприємства за свій рахунок виготовити копії на паперових носіях за вимогою інших учасників господарських операцій, правоохоронних органів у межах їхніх повноважень, передбачених законами.

Інформація про господарські операції підприємства за звітний період (місяць, квартал, рік) з облікових регістрів переноситься в згрупованому вигляді в бухгалтерські звіти, порядок складання яких установлюється відповідними нормативно-правовими актами (п. 3.7 Положення № 88).

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону № 996 фінансова звітність підприємства складається на підставі даних бухгалтерського обліку і підписується керівником і бухгалтером підприємства.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"визначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п.5.2.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, встановлених п.п.5.3-5.7 цього Закону.

Підсумовуючи вищезазначене суд дійшов висновку, що податковим органом безпідставно визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1 513 617грн., оскільки підприємством на підтвердження фактичного виконання господарських операцій з контрагентами та оплату їх вартості надано усі первинні документи, зміст та форма яких повністю відповідає вимогам діючого законодавства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

У судовому засіданні, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 86, 158, 161-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Середньодніпровське ремонтно-будівельне управління" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя від 27.06.2012 №0000052200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Середньодніпровське ремонтно-будівельне управління" сплачену суму судового збору у розмірі 2146 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Шара