Постанова № 26525765, 17.10.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 жовтня 2012 р. (10:35) Справа №2а-10730/12/0170/28

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Калініченко Г.Б., за участю секретаря Колосовій Ю.В.,розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості у сумі 1347,70 грн.,

ВСТАНОВИВ:

ВСТАНОВИВ:

Джанкойська об'єднана державна податкова інспекція в АР Крим Державної податкової служби (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості з орендної плати за землю у сумі 1347,70 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має податкову заборгованість з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у сумі 1347,70 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.10.12 відкрито провадження по адміністративній справі, закінчено підготовче провадження і справа призначена до судового розгляду.

Позивач та відповідач у судове засідання, яке відбулось 17.10.12 явку своїх представників не забезпечили, про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином, 16.10.2012, до суду позивач надіслав клопотання про розгляд справи за відсутністю представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України. Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються суб'єктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Джанкойська об'єднана державна податкова інспекція в АР Крим Державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень.

Тобто, зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно витягу з ЄДР Нижньогірською районною державною адміністрацією Автономної Республіки Крим 09.01.2002 зареєстрована фізична особа-підприємець ОСОБА_1.

Згідно довідки позивача №331 від 11.01.2001 відповідач взятий на податковий облік як платник податків з 11.01.2002 за №9.

Судом встановлено, що між відповідачем та Желябівською селищною радою у 2011 році були укладені договори оренди: від 30 грудня 2011, зареєстрованого у Желябівській селищний раді за № 1142, про оренду земельної ділянки площею 0,0547 га., яка розташован за адресою АДРЕСА_1, із сумою орендної плати 567,39 грн. на місяць, що складає 6 808,68 грн. на рік; від 30 грудня 2011 року, зареєстрованого у Желябівській селищний раді за № 1143, про оренду земельної ділянки площею 0,010831 га., розташованої за адресою АДРЕСА_2, із сумою орендної плати 107,05 грн. на місяць, що складає 1 284, 66 грн. на рік.

Відповідачем подано податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2012 рік (вх. № 12001378 від 20.02.2012р.), відповідно до якої з плати за землю за 2012 рік, щомісячний платіж орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, орендованих відповідно до зазначених договорів, складає 674, 45 грн.

В порушення вимог Податкового кодексу України, ФОП ОСОБА_1 визначені у податковій декларації податкові зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, у встановлені строки сплачені не були, та заборгованість перед бюджетом за період липень та серпень місяці 2012 року складає - 1321,12 грн., у тому числі за липень місяць 2012 року, по строку сплати 30.07.2012р. - 674,45 грн. та за серпень місяць 2012 року, по строку сплати 30.08.2012р. - 674, 45грн.

13.09.2012 відповідачем було частково сплачено податкового зобов'язання за липень 2012 р. у сумі 27,78 грн. Таким чином, сума заборгованості з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності по строку сплати 30.07.2012 складає 646,67 грн., по строку сплати 30.08.2012 складає 674,45 грн., а всього заборгованість за відповідачем перед бюджетом станом на 26.09.2012 грн. становить 1321,12 грн.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, позивачем була нарахована пеня у сумі 26,58 грн.

Таким чином податковий борг відповідача з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності з урахуванням пені у сумі 26,58 грн. складає 1347,70 грн., у тому числі: за липень місяць 2012 року - 646,67 грн., за серпень місяць 2012 року - 674,45 грн. та пені - 26,58 грн.

Позивачем було вжито заходів щодо стягнення податкового боргу з відповідача згідно ст..59 Податкового кодексу України від 02.12.2010р №2755-VI, а саме виставлена вимога №694 від 03.03.2012, корінець якої є в матеріалах справи. Зазначена вимога була отримана особисто відповідачем 03.03.2011, що підтверджується відповідною позначкою на корінцю.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту -ПК України).

Пунктом 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46. 1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 ст. 49 ПК України).

Відповідно до п. 54. 1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Згідно ч.2. ст.116 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України) набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

З урахуванням того, що Податковий кодекс України почав діяти з 01.01.2011року, плата за землю починаючи з 01.01.11р нараховується у відповідності до розділу XIII "Плата за землю" цього кодексу, який встановлює аналогічні положення.

Так, ст.269 ПК України встановлює, що платниками податку є:

269.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

269.1.2. землекористувачі.

У статті 270 ПК України зазначено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Пунктом 285.1 ст. 285 ПК України передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Пункт 285.2 ст.285 ПК України встановлює, що базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) (п. 286.2 ст. 286 ПК України) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

У відповідності до ч.1 п. 287.1 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Частиною 2 п. 287.1 ст. 287 ПК України передбачено, що у разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Згідно з п. 287.3. ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно п. 287.7.ст.287 ПК України у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, у тому числі зазначеними у пунктах 276.1, 276.4 статті 276, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

У відповідності до п.288.1. ст.288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до пункту 288.2 ст. 288 ПК України встановлено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Пунктом 288.3 ст. 288 ПК України зазначено, що об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Пункт 288.7. ст.288 ПК України встановлює, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Враховуючи визнання судом обов'язку відповідача щодо сплати орендної плати за землю з фізичних осіб, нарахування штрафу та пені податковим органом є обґрунтованим.

Таким чином, як вбачається з облікової картки платника, розрахунку суми позову про стягнення податкової заборгованості, заборгованість відповідача з орендної плати за землю складає у сумі 1347,70 грн.

Згідно з п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податного боргу або його частини.

Враховуючи зазначене, суд вважає правомірним звернення позивача до суду з позовом щодо стягнення з відповідача суми податкового боргу.

Приймаючи до уваги те, що відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів сплати заборгованості в сумі 1347,70 грн., суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи, що позивач не здійснював судових витрат по справі, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1, 97140, АДРЕСА_3) заборгованість з орендної плати за землю в сумі 1347,70 грн в дохід місцевого бюджету Желябівської сільської ради, Нижньогірського району, на р/р 33219815700197, код платежу 13050500 (орендна плата з фізичних осіб) в ГУ ДКСУ в АРК, МФО 824026, ЗКПО 37956998.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Калініченко Г.Б.