Ухвала суду № 26521585, 02.10.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2012 р.Справа № 1570/461/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -Бітова А.І.

суддів -Милосердного М.М.

-Ступакової І.Г.

при секретарі -Гарник А.С.

з участю: представника Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби -Нестерової Ольги Валеріївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 травня 2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальність "Експаком" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2012 року товариство з обмеженою відповідальність (далі ТОВ) "Експаком" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27 вересня 2011 року:

· №0013032310, про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 144 631 грн. основного зобов'язання та 36 158 грн. штрафних санкцій, всього на суму 180 789 грн.

· №0013042310, про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі ПДВ) на суму 149 277 грн. основного зобов'язання, та 37 319 грн. - штрафних санкцій, всього 186 596 грн.

Позивач вважає, що він правомірно відніс до складу валових витрат за звітні податкові періоди суми понесених витрат на придбання товарів, робіт (послуг) у задекларованих показниках. Крім того, вважає, що підприємство правомірно сформувало податковий кредит з ПДВ відповідних податкових періодів за товарними операціями з контрагентами, які є платниками ПДВ, які фактично поставили товари, роботи (послуги), а позивач оплатив суму ПДВ у складі їх вартості та отримав відповідні податкові накладні, а порушення законодавства контрагентами позивача не може бути підставою для заборони віднесення цих сум до складу валових витрат.

У ході розгляду справи судом першої інстанції, у зв'язку з реорганізацією, Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси замінена на Державну податкову інспекцію у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі ДПІ у Приморському районі м. Одеси).

Представник відповідача був сповіщений належним чином про день, час та місце слухання справи, але в судове засідання суду першої інстанції не з'явився, тому, на підставі положень ч.4 ст.128 КАС України, справа слухалась за його відсутності за наявними в справі запереченнями та доказами.

В запереченнях проти позову представник відповідача зазначає, що позивач порушив порядок формування валових витрат підприємства у зазначені податкові періоди, вказані ним суми не відносяться до основного виду діяльності підприємства, ці витрат не підтверджені належними первинними документами бухгалтерського обліку, а суми податкового кредиту з ПДВ сформовані по взаємовідносинах з контрагентами, які на час проведення перевірки мали статус зі станом, від'ємним від "0", що свідчить про те, що вказані контрагенти не могли виконувати укладені ними договори поставки товарів, робіт (послуг), в зв'язку із чим, вказані угоди є нікчемними, а тому позивач не мав права відносити сплачені ним суми вартості цих товарів, робіт (послуг) та ПДВ у їх складі до валових витрат підприємства та формувати з цих сум податковий кредит у зазначених податкових періодах.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 травня 2012 року позовні вимоги задоволені повністю.

Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 27 вересня 2011 року №0013032310 та від 27 вересня 2011 року №0013042310.

В апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ у Приморському районі м. Одеси, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

За результатами планової виїзної документальної перевірки ТОВ "Експаком" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 березня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 березня 2011 року був складений акт №6547/23-1/33657086 від 15 вересня 2011 року, яким були встановлені порушення позивачем за перевірений період п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5, п.п.8.2, п.п.8.6.1 ст. 8, п.п.11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п.7.2.3, 7.2.8 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

На підставі цього акту перевірки відповідачем 27 вересня 2011 року були прийняті податкові повідомлення-рішення №0013032310 та №0013042310.

Як вбачається з акту перевірки, підставами для висновку про заниження позивачем податку на прибуток та податку на додану вартість у зв'язку з завищенням податкового кредиту та завищення валових витрат вказується, що за даними АІС "Податки" (ОР) підприємства мають стан платника -9, направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Дата анулювання свідоцтв платника ПДВ 12 серпня 2011 року. Висновок акта перевірки ґрунтується на відсутності висновку зустрічної перевірки з ТОВ "Шторм" та ТОВ "Адам М".

В судовому засіданні суду першої інстанції надані наступні договори з ПП "Консалтинг-Центр-Груп" договір про організацію транспортно-експедиційного обслуговування від 10 лютого 2009 року №1002/09, заявки на організацію перевезень з території порту, податкові накладні (а.с.33), ввізні митні декларації, договір на транспортно-експедиційне обслуговування від 01 грудня 2009 року, інвойс від 31 січня 2010 року №21, акт виконаних робіт від 31 січня 2010 року, інвойс від 30 квітня 2010 року №61, акт виконаних робіт від 30 квітня 2010 року.

Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно відніс до складу валових витрат підприємства за вказані податкові періоди суми понесених витрат на придбання товарів, робіт (послуг) у задекларованих показниках та правомірно сформувало податковий кредит з ПДВ відповідних податкових періодів за товарними операціями з контрагентами, які є платниками ПДВ, які фактично поставили товари, роботи (послуги), а позивач оплатив суму ПДВ у складі їх вартості та отримав відповідні податкові накладні.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст. ст. 5, 8, 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

В апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси вказується, що судом першої інстанції проігноровані висновки акта перевірки, оскільки підприємством до складу валових витрат віднесено витрати на придбання організації експедиторських послуг, не підтверджених відповідними первинними розрахунковими документами, що унеможливлює доведення зв'язок із власною господарською діяльністю у перевіряємому періоді. Крім того, у зв'язку з неможливістю проведення зустрічної перевірки продавців ТОВ "АДАМ М", ТОВ "Шторм" немає можливості підтвердити їх податкові зобов'язання, таким чином в порушення пп. 7.2.3,7.2.8 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ТОВ "Експаком" безпідставно завищено податковий кредит.

Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта, про порушення ТОВ "Експаком" п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп. 7.2.3,7.2.8 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч.1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ст. 41 МК України, митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю.

Здійснення митного контролю, підтверджується відбитками штампів відповідних митних органів України, якими встановлено та підтверджено відповідність даних вказаних у СМR, а саме дані про вантаж, особу перевізника та вантажоотримувача (осіб відповідальних за виконання вимог митного режиму), а також маршрут перевезення та пункт доставки (розмитнення вантажу), тобто усі обов'язкові графи СМR.

Експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування;

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути, зокрема, міжнародна автомобільна накладна (CMR) (ст. 1, 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність").

Для підтвердження факту "товарності" господарської операції позивачем були надані договір №1002/09 від 10 лютого 2009 року, замовлень до договору, рахунки-фактури експедитора та акти виконаних робіт.

Відповідні СМR, яки є окремим типом товаротранспортної накладної встановленого зразку, оформлені згідно із затвердженою формою документу та відповідно до вимог Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Відповідна накладна не передбачає можливості внесення додаткових відомостей усіх учасників транспортного процесу, зокрема посередників.

Так, ТОВ "Експаком" було укладено договір з посередником ПП "Консалтінг-Центр-Груп", який організовує надання послуги, проте фактично не надає її самостійно.

В свою чергу, в СМR передбачено внесення відомостей тільки про безпосереднього перевізника, тобто особи, що фактично здійснює перевезення ТМЦ, а тому наявність печаток усіх експедиторів-посередників, що приймають участь у організації перевезення, є технічно неможливою, у зв'язку з тим, що в СМR не передбачено граф для таких даних.

Крім того, в СМR правильно зазначено реквізити перевізника, який фактично здійснював перевезення ТМЦ. Відповідальним за складення СМR є Перевізник, заповнюється вона водієм-експедитором, який заповнює СМR по факту завантаження транспортного засобу, відповідні відомості вказані у кожній СМR. Відсутність відміток Відправника пояснюється тим, що він фактично є нерезидентом України, та представництв в Україні не має.

Сама по собі СМR не є договором перевезення, а тому не повинна містити посилання на учасників Договору №1002/09 від 10 лютого 2009 року, а саме ПП "Консалтинг-Центр-Груп" та ТОВ "Експаком", оскільки обидва є тільки організаторами транспортного процесу в інтересах третіх осіб.

Крім того, правильність складання відповідних транспортних документів також підтверджується тим, що по ним здійснювалося перевезення ТМЦ в митному режимі - під митним контролем у внутрішньому транзиті.

Таким чином, ТОВ "Експаком" правомірно на підставі первинних документів сформовано податковий кредит з ПДВ.

Щодо доводів апелянта про порушення пп. 7.2.3,7.2.8 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ТОВ "Експаком" судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до договорів постачання позивач придбав у ТОВ "Шторм" та ТОВ "АДАМ М" сільхозпродукцію у квітні 2010 року та у вересні, жовтні 2010 року.

На підтвердження фактичного укладання договорів позивачем надані наступні документи: по взаємовідносинах з ТОВ "Шторм": договір поставки с/продукції від 19 квітня 2010 року №ЕКС-190410, видаткова накладна від 26 квітня 2010 року №2606, податкова накладна; по взаємовідносинах з ТОВ "Адам М": договір поставки від 12 жовтня 2010 року №ЕКС-121010, договір поставки від 22 вересня 2010 року №ЕКС-220910, договір поставки від 05 жовтня 2010 року №ЕКС051010, видаткові накладні, податкові накладні.

Вказані первинні документи надавалися позивачем під час перевірки і жодних зауважень щодо їх змісту у ДПІ в акті перевірки не зазначено.

Як вбачається з акта про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Експаком" (а.с.16), в ході перевірки направлено запит що проведення зустрічної перевірки з ТОВ "Шторм" та ТОВ "Адам М", але станом на момент закінчення перевірки відповіді ДПІ не отримано. За даними АІС "Податки" (ОР) підприємства мають стан платника -9, направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Дата анулювання свідоцтв платника ПДВ 12 серпня 2011 року.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року підтверджена правомірність прийнятої постанови Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2010 року у справі №2а-8123/10/1570 якою встановлена протиправність дій ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області щодо неприйняття від ТОВ "Шторм" податкової звітності з ПДВ за квітень-червень 2010 року та зобов'язано прийняти таку звітність від платника податку.

Факт того, що зазначені підприємства на момент здійснення поставок позивачу мали право на виписку податкових накладних і були зареєстровані платниками ПДВ не заперечується апелянтом.

Крім того, наголошуючи на нікчемності угод, укладених позивачем з ТОВ "Шторм" та ТОВ "АДАМ М", апелянт не зважив на ту обставину, що спрямованість правочину на заволодіння дохідною частиною Державного бюджету України має бути підтверджена допустимими доказами, яким в такому випадку виступає вирок суду в кримінальній справі, де б встановлювалась вина посадових осіб у формі умислу в скоєнні відповідного діяння, що переслідується в кримінальному порядку.

Укладені між позивачем з ТОВ "Шторм" та ТОВ "АДАМ М" угоди не є недійсними в силу вказівки закону, а також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними, реальність вказаних угод підтверджена первинними документами в матеріалах справи.

Крім того, висновок апелянта ґрунтується на встановленні розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту ПДВ та неможливістю проведення зустрічних перевірок по факту підтвердження сум до складу податкових зобов'язань підприємств постачальників.

Апелянт не надав суду належних доказів того, що на момент проведення операцій з позивачем ТОВ "Шторм" та ТОВ "Адам М" були фіктивними підприємствами, документували безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту для інших суб'єктів господарювання, та укладали нікчемні правочини, які завідомо порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства.

Отже, апелянтом зроблено необґрунтований висновок про нікчемність договорів, укладених між позивачем та його контрагентами.

За таких підстав, висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ТОВ "Експаком" до ДПІ у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень є правильними.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 05 жовтня 2012 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: