Ухвала суду № 26520612, 10.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2012 р.Справа № 2а-3943/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2012р. по справі № 2а-3943/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "С.К.С.М."

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "С.К.С.М." (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України (далі - відповідач), в якому просив суд:

- скасувати податкові-повідомлення рішення від 16.03.2012р. № 0000492303 та від 16.03.2012р. № 0000502303 у повному обсязі.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2012р. зазначений позов задоволено.

Скасовано податкові-повідомлення рішення від 16.03.2012р. № 0000492303 та № 0000502303.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Враховуючи приписи ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Відповідачем була проведена документальна виїзна позапланова перевірка Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Промспец Консалтинг" (код ЄДРПОУ 37091549) за період 3 квартал 2010року та 1 квартал 2011 року, за результатами якої Відповідачем був складений акт перевірки №334/23-03-05/36818698 від 06.03.2012 року.

На підставі вказаного акту перевірки №334/23-03-05/36818698 від 06.03.2012 року Відповідачем було прийнято спірні податкові повідомлення-рішення від 16.03.2012 року №0000492303 та від 16.03.2012 року №0000502303, згідно із якими Позивачу визначена до сплати сума грошового зобов'язання із податку на прибуток за основним платежем у розмірі 101 220, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 18 751, 0 грн. сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 82800, 0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 15001,00 грн.

Як вказано у висновку акта перевірки №334/23-03-05/36818698 від 06.03.2012 року Позивачем в порушення:

- п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у 3 кварталі 2010року, 1 кварталі 2011 року частково сформовано за рахунок отриманих ТМЦ від підприємства-постачальника, у якого відсутні об'єкти, які підпадають під визначення ст.4 вказаного Закону, тобто витрати не пов'язані з фінансово-господарською діяльністю підприємства, що призвело до завищення валових витрату 3 кварталі 2010року, 1 кварталі 2011 року на загальну суму 414 000, 0 грн., та до заниження податку на прибуток на загальну суму 101 220, 0 грн;

- п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1 п.7.4 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у вересні 2010року податковий кредит частково сформовано від виконання нікчемних правочинів по придбанню товарів від ТОВ «Промспец Консалтинг», фінансово-господарські відносини якого з Позивачем є нікчемними правочинами, та такими , що не направлені на настання правових наслідків, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість у вересні 2010року у сумі 60000,00 грн., та до заниження податку на додану вартість у суму 60000, 0 грн.;

- п.44.1 ст.44, ст. 185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4 ст.201Податкового кодексу України податковий кредит Позивача частково сформовано за рахунок придбаного товару від підприємства, по якому встановлено відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість по операціям з продажу товарів, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2011 року у суму 22 800, 0 грн. та до заниження податку на додану вартість у сумі 22 800, 00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з незаконності складання та направлення відповідачем позивачу податкових-повідомлень рішень від 16.03.2012р. № 0000492303 та № 0000502303.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем за результатами перевірки взаємовідносин позивача з ТОВ «Промспец Консалтинг».

Так, між ТОВ «Промспец Консалтинг» (в якості продавця) та ТОВ "Торговий будинок "С.К.С.М." (в якості покупця) було укладено договори купівлі-продажу № 0906/10 від 06.09.2010р. та № 9201 від 01.02.2011р., за умовами яких продавець зобов'язувався передати у власність покупця будівельні матеріали, а покупець зобов'язувався прийняти товар та оплатити його. Ціни на поставлений за Договорами товар визначено сторонами у Специфікації.

За видатковими накладними від 30.09.2010р. та від 23.02.2011р. ТОВ «Промспец Консалтинг» поставив позивачу товар на суму 360000,00 грн. у тому числі ПДВ 20% - 60000,00 грн. (а.с.180 т.2) та на суму 136800,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 22800,00 грн.(а.с.174 т.2).

На адресу позивача ТОВ «Промспец Консалтинг» виписав податкові накладні № 543 від 23.02.2011р. (а.с. 175 т. 2) та №347 від 30.09.2010р. (а.с. 181 т.2)

На підтвердження оплати товару позивачем надано копії платіжних доручень (а.с. 3-5 т.2).

Поставка Товариством з обмеженою відповідальністю на склад позивача підтверджується наданими копіями товарно-траспортних накладних № 578 від 23.02.2011р. (а.с. 194 т.2) та № 83 від 30.09.20110р. (а.с. 195 т.2), а також подорожніми листами до товарно-транспортних накладних (а.с. 192, 193 т.2).

Про оприбуткування поставленого ТОВ «Промспец Консалтинг» товару у бухгалтерському та складському обліку ТОВ "Торговий будинок "С.К.С.М." свідчать прибуткові накладні № СК-0000195 від 30.09.2010р. (а.с.182 т.2), №СК-0000010 від 23.02.2011р. (а.с.183 т.2), накладні на внутрішнє переміщення №СК-0000039 від 30.09.2010р. (а.с.182 т.), №СК-000005 від 23.02.2011р. (а.с.183 т.2).

Поставлені позивачу ТОВ «Промспец Консалтинг» будівельні матеріали було оприбутковано на склад, що знаходиться за адресою: м. Харків, Енергетичний тупик, 18). Зазначений склад позивач використовував за договорами оренди 1А/06-10 від 01.06.2010р. (а.с.200 т.2), №2А0411 від 01.04.2011р.(а. 81 т.1).

Також на підтвердження виконання умов договорів між ТОВ «Промспец Консалтинг» та ТОВ "Торговий будинок "С.К.С.М." позивачем надано Специфікації (а.с. 76, 89 т.1).

На підтвердження використання у власній господарській діяльності будівельних матеріалів, поставлених ТОВ «Промспец Консалтинг» позивачем надано до суду копію договору між ТОВ "Торговий будинок "С.К.С.М." (постачальник-отримувач) та ТОВ "С.К.С.М." (переробник) № 01Д/06-10 від 01.06.2010р. (а.с. 202 т. 2). На виконання умов зазначеного договору позивач поставляв ТОВ "С.К.С.М." будівельні матеріали, що були придбані у ТОВ «Промспец Консалтинг» для вироблення із нього переробником готової продукції.

Факт реальності здійснення господарської операції в рамках укладеного між Позивачем та ТОВ "С.К.С.М" Договору №01Д/06-10 від 01.06.2010р. про переробку продукції з сировини постачальника підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), звітами по витратам на виробництво збірний залізобетон, нормами витрат матеріалів на виготовлення пустотних плит перекриттів методом безперервного вібропрасування, накладними на внутрішнє переміщення, сертифікатами відповідності, платіжними дорученнями, що знаходяться в матеріалах справи.

Крім того, використання товару поставленого ТОВ «Промспец Консалтинг» позивачем у своїй господарській діяльності підтверджується копією договору №17/02-11 від 17.02.2011 року, на підставі якого продукція виготовлена для позивача Товариством з обмеженою відповідальністю "С.К.С.М" за договором №01Д/06-10 від 01.06.2010року була реалізована ТОВ «ЧЗ-Буд» (а.с. 239 т.2)

Факт реальності здійснення господарської операції по Договору №17/02-11 від 17.02.2011 року, укладеного між Позивачем та ТОВ "ЧЗ-Буд" підтверджуються видатковими накладними, податковим накладними, довіреностями на отримання уповноваженою особою Контелевим В.А. товарно - матеріальних цінностей, виписки з банку на перерахування грошових коштів ТОВ «ЧЗ-Буд», копії яких наявні в матеріалах справи.

Колегія суддів зазначає, що у всіх вищевказаних первинних документах наявні необхідні реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відсутність яких спричиняє втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. Зауважень щодо змісту або дефекту форми до вказаних документів у податкового органу не виникало.

Також податковим органом не заперечується факт оплати позивачем вартості вищезазначених послуг та отриманого товару від контрагентів, що, в свою чергу, є безумовною підставою належного виконання умов договорів позивачем та правом на формування податкового кредиту та витрат.

Правила формування податкового кредиту в перевіряємому періоді визначались приписами Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (до 01.01.2012 року), Податковим кодексом України (починаючи з 01.01.2012 року).

Відповідно до п.1.6, 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Аналогічне визначення міститься в п.п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України, за яким податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Норми п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлюють, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну в момент виникнення податкових зобов'язань продавця, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За приписами п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України забороняється включення до складу податкового кредиту сум податку, не підтверджених належним чином оформленими податковими накладними.

Виникненням права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України).

З акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Промспец консалтинг" вбачається, що контрагент позивача на момент складання податкових накладних, на підставі яких позивачем був сформований податковий кредит, мав статус платника податку на додану вартість (а.с.111 т.2).

Отже, право платника податку на податковий кредит пов'язано з виникненням визначеної законом події та наявністю належним чином оформленого документа, який засвідчує суму сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість по дійсній операції, пов'язаній з господарською діяльністю платника податку.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності включення до складу податкового кредиту суми ПДВ з витрат по придбанню товарів у ТОВ «Промспец Консалтинг».

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на момент виникнення та існування спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

З положень наведеної норми закону вбачається, що з-поміж витрат, які за своєю сутністю відповідають законодавчо наведеному визначенню валових витрат, до складу валових витрат обігу та виробництва можуть бути віднесені ті витрати, понесення яких є об'єктивно необхідним.

Відповідно до п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, витрати підприємства за придбаний товар повинні бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами.

Враховуючи надані позивачем до матеріалів справи копії платіжних доручень та первинних документів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач законно та обґрунтовано до складу валових включив витрати, пов'язані з придбанням товарів у ТОВ «Промспец Консалтинг».

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи відповідача щодо наявності підстав для нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток через порушення його контрагентами правил ведення господарської діяльності, оскільки зазначені доводи суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно в п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами.

Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не підтверджено правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 16.03.2012р. № 0000492303 та № 0000502303.

Враховуючи вищевикладене, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2012р. по справі № 2а-3943/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В.