Постанова № 26520360, 17.10.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2012р. Справа: № 5023/2573/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В.,

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

позивача - Черняк І.Ю. за довіреністю № 23 від 30.12.2011р.,

відповідача - Капінос Н.В. за довіреністю № 10 від 10.01.2011р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Техінпром», м. Харків (вх. №2730 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 19.07.2012 року у справі №5023/2573/12

за позовом Публічного акціонерного товариства «Харківська ТЕЦ-5», с. Подвірки,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Техінпром», м. Харків,

про стягнення коштів у розмірі 597 196,84 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ «Харківська ТЕЦ-5»звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з ТОВ Компанія «Техінпром»412 380,31 грн. інфляційних втрат, 184 816,53 грн. 3% річних та 11 943,94 грн. судового збору

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.07.2012 р. у справі №5023/2573/12 (суддя Прохоров С.А.) позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з ТОВ Компанія «Техінпром»на користь ПАТ «Харківська ТЕЦ-5»405 605,41 грн. інфляційних втрат за період червень 2009 р. по травень 2012 р., 184 742,81 грн. 3% річних за період з 09.06.2009 р. по 08.06.2012 р., 11 806,96 грн. судового збору; у частині стягнення інфляційних втрат в сумі 6 774,90 грн. та 3% річних в сумі 73,72 грн. відмовлено.

Відповідач із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 19.07.2012 р. по справі №5023/2573/12 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апелянт вважає, що вимоги про стягнення інфляційних витрат (за період з червня 2009р. по травень 2012р.) та 3% річних (за період з 09.06.2009р. по 08.06.2012р.) за договором № 169 від 26.03.2003р. були подані з пропуском строку позовної давності.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, вважає оскаржуване рішення законним і обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 19.07.2012р. у справі № 5023/2573/12 повністю.

Спростовуючи посилання апелянта на пропуск строку позовної давності для стягнення інфляційних витрат та 3% річних позивач вказує, що оскільки були заявлені вимоги про стягнення інфляційних з червня 2009р., 3% річних з 09.06.2009р., а позов було подано до суду 08.06.2012р., у межах трьохрічного строку встановленого статтею 257 ЦК України.

Щодо нарахування інфляційних витрат та 3% річних позивач вказує, що з урахуванням статей 598 -609 ЦК України, відсутні підстави припинення зобов'язань у зв'язку з винесенням рішення у справі № 15/321-05.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Державне підприємство «Харківська ТЕЦ-5»було перетворено у Відкрите акціонерне товариство «Харківська ТЕЦ-5»відповідно до наказу Мінпаливенерго від 17.03.2003 р. №133. В подальшому позивач змінив назву з Відкритого акціонерного товариства «Харківська ТЕЦ-5» на Публічне акціонерне товариство «Харківська ТЕЦ-5», що підтверджується витягом зі статуту та свідоцтвом про державну реєстрацію серії А01 №393849 ПАТ «Харківська ТЕЦ-5».

26.03.2003р. між відповідачем (новий кредитор) та позивачем (кредитор) було укладено договір №169 про відступлення права вимоги до КП «Харківські теплові мережі».

Відповідно до пунктів 1.1., 1.2. договору №169 від 26.03.2003 р. позивач уступив, а відповідач прийняв на себе право вимоги до боржника позивача -Комунального підприємства «Харківські теплові мережі»по зобов'язанням оплати частини грошових коштів згідно з договором № 505 від 13.08.2001р. та додаткових угод до нього між позивачем та боржником за поставлену теплову енергію на суму 3 000 000,00 грн.; за даним договором до відповідача переходить право (замість позивача) вимагати від боржника належного виконання зобов'язання -сплатити грошову суму 3 000 000,00 грн.

Згідно з пунктами 2.1., 2.2. договору №169 від 26.03.2003 р. за уступку права вимоги відповідач перераховує позивачу грошові кошти у розмірі 3 000 000,00 грн.; грошові кошти, що вказані у пункті 2.1, відповідач перераховує позивачу після виконання боржником зобов'язань, передбачених договором № 505 від 13.08.2001р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.02.2012р. у справі № 15/321-05 за позовом ВАТ «Харківська ТЕЦ-5 до ТОВ компанії «Техінпром»про стягнення 2 461 643,34 грн. заборгованості по договору № 169 від 26.03.2003р. про відступлення права вимоги щодо зобов'язання зі сплати грошових коштів за договором № 505 від 13.08.2001 р. за отриману теплову енергію позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ компанії «Техінпром»на користь ПАТ «Харківська ТЕЦ-5»суму основного боргу у розмірі 2 051 643,34 грн.; у частині стягнення 410 000,00 грн. основного боргу провадження у справі припинено на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України, у зв'язку з погашенням з моменту подання позовної заяви суми заборгованості за договором №169 від 26.03.2003 р. в розмірі 410 000,00 грн.

Вказане рішення було винесено з урахуванням розгляду господарським судом Харківської області справи №08/301-05 між тими ж сторонами.

Зокрема, в постанові Харківського апеляційного господарського суду від 21.06.2006 р. по справі №08/301-06 встановлено, що договір уступки права вимоги №169 від 26.03.2006 р. містить всі необхідні для укладання такого виду договорів умови, його зміст не суперечить чинному на той час законодавству, його дійсність і реальність доведена самим фактом існування заборгованості КП «Харківські теплові мережі»перед ПАТ «Харківська ТЕЦ-5»та сплатою КП «Харківські теплові мережі»на користь ТОВ компанії «Техінпром»грошових коштів саме в розмірі, зазначеному в договорі.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.05.2012р. рішення господарського суду Харківської області від 09.02.2012р. у справі № 15/321-05 залишено без змін.

Відповідно до статті 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи, що відповідач своєчасно не виконав умови договору № 169 від 26.03.2003р. про відступлення права вимоги щодо зобов'язання зі сплати грошових коштів за договором № 505 від 13.08.2001 р. за отриману теплову енергію та рішення господарського суду Харківської області від 09.02.2012р. у справі № 15/321-05, позивач 08.06.2012р. подав до господарського суду позовну заяву про стягнення з відповідача інфляційних витрат у розмірі 412 380,31 грн. за період з червня 2009р. по травень 2012р. та 3% річних у розмірі 184 816,53 грн. за період з 09.06.2009р. по 08.06.2012р.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Оскільки чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків, тому висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для застосування до спірних правовідносин положень статті 625 ЦК України є обґрунтованим.

У зв'язку з чим колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення 405 605,41 грн. інфляційних за період з червня 2009р. по травень 2012р. та 184 742,81 грн.3% річних за період з 09.06.2009р. по 08.06.2012р., та відмові у задоволенні у інший частині заявлених до стягнення інфляційних в розмірі 6 774,90 грн. та 3% річних в розмірі 73,72 грн., як необґрунтованих.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на пропуск строку позовної давності для звернення з позовом по даній справі, оскільки інфляційні були нараховані позивачем за період з червня 2009р. по травень 2012р., а 3% річних за період з 09.06.2009р. по 08.06.2012р., а позов подано до господарського суду 08.06.2012р., тобто у межах трирічного строку встановленого статтею 257 ЦК України.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні, а апеляційна скарга є недоведеною та необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, пункту 1 статті 103, статтею 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 19.07.2012 року у справі №5023/2573/12 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 17.10.2012р.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.В. Лакіза

Суддя О.В. Плахов