Постанова № 26520268, 22.10.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2012 р. Справа № 5023/2655/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Білецька А.М. , суддя Гончар Т. В.

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - Мартиненко Н.В., дов.№20545-07/20 від 28.12.2011 р. (копія у справі)

відповідача - Новикова В.А., дов.№461ю від 03.01.2012 р. (копія у справі), Джміля В.П., дов.№223ю від 27.06.2012 р. (копія у справі)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача -Харківського обласного військового комісаріату, м. Харків (вх. №3022 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від "27" серпня 2012 року по справі №5023/2655/12

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, м. Харків

до Харківського обласного військового комісаріату, м. Харків

про стягнення 16939,16 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2012 року позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з Харківського обласного військового комісаріату, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, 13053,06 грн. на відшкодування шкоди внаслідок переплати по пенсіям.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.08.2012 року (суддя Задорожна І.М.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Харківського обласного військового комісаріату на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Харківської області 13053,06 грн. на відшкодування шкоди внаслідок передплати по пенсіям. Також стягнуто з Харківського обласного військового комісаріату на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Харківської області 1609,50 грн. судового збору.

Відповідач, Харківський обласний військовий комісаріат з рішенням господарського суду не погодився, надіслав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області по справі №5023/2655/12 від 27.08.2012 року, як таке, що прийняти при неповному з'ясуванні всіх обставин справи та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Позивач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківської області, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що рішення господарського суду Харківської області від 27.08.2012 р. було постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим останнє є правильним і таким, що не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача є такою, що не підлягає задоволенню.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України у Харківській області є відшкодування шкоди. Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилався на статтю 1166 Цивільного кодексу України та статтю 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме на те, що неправомірними діями Харківського обласного військового комісаріату (поданням недостовірних довідок) позивачу було заподіяно майнову шкоду в розмірі 13053,06 грн. (переплачено пенсії), яка підлягає відшкодуванню винними особами в повному обсязі.

В своїй апеляційній скарзі відповідач наголошує на порушенні судом першої інстанції норм процесуального права. Зокрема, відповідач зазначає, що в даному випадку справа не підлягає розгляду в господарському суді.

Вирішуючи питання про підсудність даного спору за участю позивача - Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частина 1 статті 21 Господарського процесуального кодексу України визначає, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна та з інших підстав.

При цьому вказана стаття встановлює, що господарським судам не підвідомчі спори, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.

За предметним критерієм, до компетенції господарських судів відносяться спори і справи, пов'язані зі здійсненням господарської діяльності.

Постановою пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року №10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам»встановлено, що підвідомчість -це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції. Підсудність визначається колом справ у спорах, вирішення яких віднесено до підвідомчості певного господарського суду.

Відповідно до приписів частини 3 статті 22 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги ст.ст. 1, 4.1, 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Частиною 2 статті 1 Цивільного кодексу України передбачено, що до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Як вже було зазначено вище, предметом спору по даній справі є відшкодування шкоди, заподіяної відповідачем у зв'язку із поданням Управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області недостовірної довідки, через що позивачем було виплачено пенсії в розмірі більшому, ніж вона повинна бути фактично.

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами існує спір, який за суб'єктним складом підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Проте, за предметним складом між сторонами відсутні ознаки публічно-правового спору, а вимога позивача відшкодувати шкоду ґрунтується на нормах Цивільного кодексу України та заявлена окремо від провадження щодо вирішення публічно-правового спору.

Частина 2 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Враховуючи те, що між сторонами у даній справі відсутні публічно-правові відносини, які можна визначити як врегульовані правом суспільні відносини, що складаються в процесі здійснення державою, її органами та посадовими особами, іншими суб'єктами владних повноважень, а натомість мають місце цивільно-правові відносини, то вказаний спір про стягнення шкоди підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Розглядаючи позовні вимоги по суті, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як вже було зазначено господарським судом в оскаржуваному рішенні, військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсії призначаються (перераховуються) органами Пенсійного фонду України, згідно зі ст. 99 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 р. №1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян», функції з призначення і виплати пенсій військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу, на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», передано органам Пенсійного фонду України з 01.01.2007р.

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області згідно п.п. 5 п. 2.2 розд. 2 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27.06.2002 року №11-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.07.2002 року за №581/6869 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 р. №5-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 р. за №208/14899), здійснює призначення (перерахунок) пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно діючого законодавства України обов'язок по підготовці та наданню документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсій покладений на структурні підрозділи відповідних Міністерств, звідки звільнені зазначені особи.

Згідно п.п. 1-4 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок), при виникненні підстав для перерахунку пенсій згідно ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», уповноважені структурні підрозділи повідомляють органи Пенсійного фонду України про зміну розмірів та нові види грошового забезпечення.

В свою чергу, органи Пенсійного фонду України після отримання даних про розмір грошового забезпечення здійснюють відповідний перерахунок пенсії. Так, необхідним документом для перерахунку пенсії є довідка про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії по формі згідно додатка 2 до Порядку, яка надається відповідним структурним підрозділом до головного управління Пенсійного фонду України (п. З Порядку).

Внаслідок набрання чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу»з 01.01.2008 року Харківським обласним військовим комісаріатом були надані до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області підписані посадовими особами та скріплені печаткою довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.01.2008 р., а саме на: Іващенка Ю.В., Крюкова М.П., Семеняченка А.М., Ноконова Д.Г., Грицаєнка А.А., Великого С.В., Горбунова В.І., Мельничука В.І., Андрєєва В.І., Хабарова О.М., Макаревича В.І.

На підставі наданих довідок головним управлінням Пенсійного фонду України Харківської області було проведено перерахунок пенсій вищевказаним особам за 2008-2009 роки та, як вказує позивач, пенсії виплачувались з урахуванням перерахунку, що призвело до переплати пенсій, оскільки вони були виплачені у збільшених розмірах, так як в цих довідках помилково були включені:

Іващенку Ю.В. - надбавка за таємність замість належної надбавки за роботу з особовим складом у розмірі 15% від посадового окладу (50% від норми), (Довідка Харківського облвіськомату ФХ-116903 від 15.03.2008 р.); Крюкову М.П. - надбавку за особливі умови служби у розмірі 15% від посадового окладу, як військовослужбовцю, що забезпечує безпеку польотів замість належної надбавки за роботу з особовим складом у розмірі 15% від посадового окладу (50% від норми), (довідка Харківського облвіськомату ФХ-88644 від 19.03.2008 р.); Семеняченку А.М. -надбавку за особливі умови служби у розмірі 15% від посадового окладу замість належної надбавки за кваліфікаційну категорію лікар -хірург 1 категорії 15% від посадового окладу(50% від норми), (довідка Харківського облвійськкомату ФХ-110784 від 14.03.2008 р.); Никонову Д.Г. -надбавку за особливі умови служби у розмірі 15% від посадового окладу, як військовослужбовцю, що забезпечує безпеку польотів замість належної надбавки за службу у складі в/ч (бойове чергування) 15% від посадового окладу, (довідка Харківського облвійськкомату ФХ-102983 від 13.03.2008 р.); Грицаєнку А.А. -надбавку за особливі умови служби у розмірі 15% від посадового окладу, як військовослужбовцю, що забезпечує безпеку польотів (довідка Харківського облвійськкомату ФХ-79020 від 12.03.2008 р.); Великому С.В. -надбавку за роботу, що становить державну таємницю 15% від посадового окладу, (довідка Харківського облвійськкомату ФХ-106546 від 19.02.2008 р.); Горбунову В.І. - надбавку за особливі умови служби у розмірі 15% від посадового окладу, як військовослужбовцю, що забезпечує безпеку польотів замість належної надбавки за кваліфікацію "спеціаліст 1 класу" у розмірі 8% від посадового окладу (50% від норми), (довідка Харківського облвійськкомату ФХ-114598 від 15.03.2008 р.); Мельничуку В.І. - надбавку за особливі умови служби у розмірі 15% від посадового окладу, (довідка Харківського облвійськкомату ФХ-93041 від 13.03.2008 р.); Богданову А.І. - надбавку за особливі умови служби у розмірі 15% від посадового окладу, (довідка Харківського облвійськкомату ФХ-51711 від 18.03.2008 р.); Андрєєву В.І. - надбавку за особливі умови служби у розмірі 15% від посадового окладу, як військовослужбовцю, що забезпечує безпеку польотів замість належної надбавки за кваліфікацію "спеціаліст 1 класу" у розмірі 8% від посадового окладу (50% від норми), (довідка Харківського облвійськкомату ФХ-86750 від 13.03.2008 р.); Хабарову О.М. - надбавку за роботу, що становить державну таємницю 15% від посадового окладу, (довідка Харківського облвійськкомату ОБ-100952/2001000375 від 09.04.2008 р.); Макаревичу В.І.- надбавку за особливі умови служби у розмірі 15% від посадового окладу, як військовослужбовцю, що забезпечує безпеку польотів і надбавку за кваліфікацію "спеціаліст 1 класу" у розмірі 8% від посадового окладу, замість належної надбавки за кваліфікацію" спеціаліст 1 класу"у розмірі 8% від посадового окладу (50% від норми), (довідка Харківського облвійськкомату ФХ-82962 від 13.03.2008 р.).

Пізніше, Харківським обласним військовим комісаріатом на заміну раніше наданих довідок було надано нові довідки, які підписані посадовими особами та скріплені печаткою та приведені у відповідність з Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294 із зазначенням в супровідних листах, що раніше видані довідки вважати недійсними у зв'язку з неправильно поданою інформацією щодо виплати додаткових видів грошового забезпечення.

Враховуючи зазначені довідки, надані Харківським обласним військовим комісаріатом, за 2008 - 2009 роки Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Харківській області було виплачено пенсії зазначеним особам в розмірі більшому, ніж повинен був бути фактично виплачений, внаслідок чого позивачу було заподіяно шкоду за 2008-2009 роки розмірі 13 053,06 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що з приводу вирішення питання щодо переплат по пенсіям ГУ ПФУ в Харківській області до ХОВК неодноразово надсилалися відповідні листи, в яких пропонувалось погасити переплати пенсій за пенсійними справами, які виникли на підставі наданих відповідачем довідок про розмір грошового забезпечення.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази надання відповідачем відповіді на вищевказані вимоги, або докази відшкодування шкоди.

Не отримавши відповіді на зазначені листи та відсутність задоволення своїх вимог, Управління Пенсійного фонду України в Харківській області звернулось до господарського суду Харківської області із відповідним позовом про стягнення з відповідача майнової шкоди в розмірі 13053,06 грн., яка утворилась внаслідок переплати пенсій, призначених на підставі недостовірних довідок, виданих відповідачем.

Відповідно до статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Частиною 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Згідно з положеннями статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода може відшкодовуватися у вигляді відшкодування збитків, відшкодування в натурі.

Доказів, які б свідчили про відсутність вини відповідача у завданні матеріальної шкоди, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем не надано.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що саме з вини Харківського обласного військового комісаріату сталася переплата пенсії у розмірі 13053,06 грн., що є майновою шкодою, яка підлягає повному відшкодуванню позивачу.

Крім того, відповідач в своїй апеляцій скарзі посилається на необхідність застосування до даного спору положень статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено, повернення надміру сплаченої пенсії внаслідок зловживань з боку пенсіонера, а також положень Постанови Правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003р. №6-4, якою передбачено порядок такого відшкодування.

Проте, колегія суддів відхиляє твердження відповідача, щодо необхідності застосування даних норм права, оскільки вони передбачають порядок відшкодування надміру виплачених пенсій, що сталися внаслідок винних дій пенсіонера. В даному випадку переплата пенсії сталася внаслідок винних дій підприємства, яке видало недостовірні довідки, на підставі яких і було призначено пенсію в розмірі більшому, ніж вона повинна була бути.

Таким чином, господарським судом було цілком правомірно встановлено, що зібрані у справі докази належним чином підтверджують наявність всіх елементів, необхідних для стягнення з відповідача шкоди внаслідок переплати по пенсіям, а наведені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Харківської області від 27.08.2012 року.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Харківського обласного військового комісаріату, м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 27 серпня 2012 року по справі № 5023/2655/12 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено та підписано 19 жовтня 2012 року.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Гончар Т. В.