Постанова № 26520038, 22.10.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

22.10.12 Справа № 5008/437/2012

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого -судді Давид Л.Л.

Суддів Данко Л.С.

Юрченка Я.О.

при секретарі судового засідання Карнидал Л.Ю.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Транскарпатбуд» без номера від 28.09.2012 р. (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 475 від 08.10.2012 р.)

на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 24.09.2012р.

за заявою Публічного акціонерного товариства «Готельно -туристичний комплекс «Інтурист -Закарпаття»про відстрочку та розстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 07.07.2012 р.

у справі № 5008/437/2012 (суддя -Бобрик Г.Й.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транскарпатбуд», с. Лямівці, Ужгородський район

до Публічного акціонерного товариства «Готельно-туристичний комплекс «Інтурист-Закарпаття», м. Ужгород

про стягнення суми 54000,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Маркусь М.І. -представник (довіреність №1 від 05.09.2012 р.);

від відповідача: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 24.09.2012 р. у справі № 5008/437/2012 (суддя-Бобрик Г.Й.) частково задоволено заяву Публічного акціонерного товариства «Готельно -туристичний комплекс «Інтурист -Закарпаття»про відстрочку та розстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 07.07.2012 р. Відстрочено виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 07.07.2012 р. у справі № 5008/437/2012 на один місяць до 24.10.2012 р.

Позивач, -Товариство з обмеженою відповідальністю «Транскарпатбуд», не погодившись з винесеною ухвалою, подав апеляційну скаргу без номера від 28.09.2012 р., в якій посилається на те, що судом неправильно застосовано вимоги ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не враховано матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, а подані докази не підтверджують винятковості обставин справи та не є доказами тяжкого фінансового становища відповідача, його спроможності в майбутньому виконати свої зобов'язання перед позивачем. Крім того, в судових засіданнях відповідач неодноразово наголошував про можливість виконання рішення суду.

Дані обставини, на думку скаржника, є безумовною підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду.

В судове засідання 22.10.2012 р. з'явився представник позивача, який підтримав доводи апеляційної скарги. Відповідач участі уповноваженого представника в дане судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, своїм правом передбаченим ст. 96 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.10.2012 р. участь представників сторін в судовому засіданні визначено на власний розсуд.

Згідно ч. 2 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п»ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги. Враховуючи наведене, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду ухвалила розглядати справу по наявних у ній матеріалах.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів , беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду - скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

У відповідності до вимог ст. 124 Конституції України, що кореспондується ст. 115 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов»язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України та Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відстрочка -це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Відповідно до п. 2 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України №02-5/333 від 12.09.1996р. "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази щодо наявності таких обставин в порядку ст. 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому, вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду, господарський суд враховує матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини, які б свідчили про можливість надання розстрочки виконання судового рішення.

В даному випадку місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі не зазначив мотивів, з яких прийшов до висновку про винятковість наведених у заяві про відстрочку та розстрочку виконання рішення обставин, не надав оцінки іншим зібраним у справі доказам, не врахував інтереси позивача у справі та не зазначив, які саме з наведених Публічним акціонерним товариством «Готельно -туристичний комплекс «Інтурист -Закарпаття»обставин утруднюють виконання рішення суду.

Зі змісту заяви про відстрочку та розстрочку виконання судового рішення , а також доповнень до неї вбачається, що Публічне акціонерне товариство «Готельно -туристичний комплекс «Інтурист - Закарпаття»посилається на знаходження його у тяжкому фінансовому становищі, що унеможливлює виконання рішення господарського суду, та на вплив світової економічної кризи, яка негативно відбилась на туристичній галузі України, що призвело до мізерних прибутків підприємства. Крім того, вказує , що перерахування кредитору всієї суми боргу призведе до невиплати заробітної плати працівникам товариства, відповідних відрахувань до бюджету, що в свою чергу може призвести до банкрутства.

Судова колегія зазначає, що не є доказом винятковості випадку, який міг би слугувати підставою для відстрочення ухваленого у даній справі судовоо рішення, посилання на світову економічну кризу, оскільки ця криза вразила економічні системи країн світу в цілому, а не тільки господарську діяльність відповідача, тому факт наявності зазначеної кризи є загальним чинником, який рівноцінно впливає як на позивача так і на відповідача у справі.

Крім того, в п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26.12.2003 року № 14 зазначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Вирішуючи питання про застосування відстрочки виконання рішення суду, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан тощо. Тобто, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

При перегляді ухвали від 24.09.2012 р., колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду встановила, що з наявних обставин справи, які покладенні в обґрунтування оскаржуваної ухвали, місцевим господарським судом враховано інтереси лише боржника, оскільки підставою задоволення заяви про відстрочку виконання рішення є те, що товариство перебуває у важкому фінансовому становищі, наявність кредиторської заборгованості, перерахування суми 476958,67 грн. державній виконавчій службі у зв'язку з порушення справи про банкрутство ПАТ «Готельно -туристичний комплекс «Інтурист -Закарпаття», вплив світової економічної кризи.

Однак, судом першої інстанції не враховано і той факт, що невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушують матеріальні інтереси позивача, що також може призвести до негативних наслідків для нього.

У Висновку №3 економічного експертного дослідження за заявою директора ПАТ «Готельно -туристичний комплекс «Інтурист -Закарпаття», складеного 17.02.2012 р. встановлено, що коофецієнт загальної платоспроможності, який розрахований на відповідні дати, перевищує встановлене нормативне значення. Це, в свою чергу, свідчить про те, що ПАТ «ГТК «Інтурист -Закарпаття»є платоспроможним (а.с. 100-104).

Відповідач у заяві про відстрочку та розстрочку виконання рішення суду вказує про не перерахування грошових коштів позивачу у зв'язку з частою зміною його рахунку. Однак, відповідач будь -яких доказів на підтвердження його звернень до позивача з пропозицією добровільного виконання рішення суду не подав.

Судова колегія , дослідивши обставини справи в їх сукупності та керуючись законом, пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, конкретними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Відповідач (cкаржник) не навів обґрунтованих доводів, які б могли бути підставою для надання такої відстрочки, а лише вказує на можливість такого погашення .

За таких обставин, судова колегія погоджується з доводами апеляційної скарги про неповне з'ясування судом першої інстанції всіх обставин справи, не врахування інтересів як позивача так і відповідача у справі, що суперечить вимогам ст. 121 ГПК України, а тому ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, - Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Транскарпатбуд» без номера від 28.09.2012 р. (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 475 від 08.10.2012 р.) -задоволити.

2. Ухвалу господарського суду Закарпатської області від 24.09.2012 р. у справі № 5008/437/2012 -скасувати.

3. В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Готельно -туристичний комплекс «Інтурист -Закарпаття»про відстрочку та розстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 07.07.2012 р. у справі № 5008/437/2012 відмовити.

4. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на відповідача:

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Готельно -туристичний комплекс «Інтурист -Закарпаття»(пл. Кирила і Мефодія, 5 , м. Ужгород, код ЄДРПОУ 02574001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транскарпатбуд»(с. Ляхівці, 138, Ужгородського району, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 35347116) -536,50 грн. за подання апеляційної скарги.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.

6. Справу № 5008/437/2012 повернути господарському суду Закарпатської області.

Повний текст постанови складено 23.10.2012 року

Головуючий суддя Давид Л.Л.

Суддя Данко Л.С.

Суддя Юрченко Я.О.