Постанова № 26520017, 18.10.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.12 Справа № 5015/7069/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Бойко С.М.

Галушко Н.А.

при секретарі судового засідання Петрик К.О.

розглянув апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека-Обрій" від 17.09.2012 р за вих. № 5/09

на рішення господарського суду Львівської області

від 06.02.2012 року у справі № 5015/7069/11

за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м. Львів", м.Львів

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека-Обрій, м.Моршин

про стягнення заборгованості по кредитному договору № 51 від 17.03.2008 р. на загальну суму 389 423,55 грн.

за участю представників:

від позивача Бачинський А.В.

від відповідача Головацька І.Б.

Права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України, роз'яснено.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2012р. у склад колегії замість судді Бонк Т.Б. введено суддю Бойко С.М. (а.с.111).

Рішенням господарського суду Львівської області від 06.02.2012р. у справі №5015/7069/11 (суддя Фартушок Т.Б.) частково задоволено позов публічного акціонерного товариства (далі-ПАТ) "Акціонерний комерційний банк", присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТзОВ) "Аптека-Обрій" на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Львів" 260 790,67грн. простроченої заборгованості за кредитом, 102 474,06грн. прострочених процентів за користування кредитом за період з 13.08.2010р. по 17.11.2011р., 13 511,10грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту, 3 928,11грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 7 614,08грн. судового збору; в решті позовних вимог -відмовлено; відстрочено виконання рішення строком на півтора місяця.

Рішення суду в частині задоволення позову мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджено невиконання відповідачем умов кредитного договору в частині повернення у встановлений договором строк суми кредиту та відсотків за користування кредитом, відтак, позов задоволено частково з врахуванням ст.ст.525, 530, 625, 1049, 1054 ЦК України. Окрім того, суд на підставі клопотання відповідача та поданих ним доказів, якими підтверджується важке фінансове становище боржника, на підставі ст.83 ГПК України та ст.233 ГК України, зменшив розмір штрафних санкцій на третину, відтак, частково відмовив в позові в цій частині.

Дане рішення оскаржено відповідачем у справі, оскільки, на його думку, прийнято за невідповідністю висновків, викладених в рішенні суду матеріалам та обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права; просить рішення в частині стягнення відсотків за користування кредитом та пені скасувати і прийняти нове, яким в позові в цій частині відмовити. Зокрема, зазначає, що господарським судом при вирішенні питання щодо стягнення відсотків та пені не взято до уваги винятковість обставин, які спричинили прострочення відповідача, ступінь виконання зобов?язання боржником, відсутність вини відповідача у виникненні боргу, його важкий фінансовий стан, які спричинені фінансово-економічною кризою та, на думку скаржника, є підставою для зменшення пені та не застосування до відповідача як позичальника за довогором збільшення процентної ставки за користування кредитом до 35 %. Також вказує, що судом при розгляді даної справи не взято до уваги клопотання відповідача про зобов?язання сторін провести звірку взаємних розрахунків із наданням розшифровки застосування штрафних санкцій, дати виникнення, розміру у відсотках та грошовому виразі; тощо.

Представник відповідача, який брав участь в судових засіданнях, підтримав доводи апеляційної скарги.

Позивач заперечив доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (а.с.112) та усними поясненнями представника в судовому засіданні. Зокрема, зазначає, що відповідачем не дано жодних належних доказів щодо винятковості обставин, з якими закон пов'язує право суду зменшити розмір штрафних санкцій, а відсутність вини відповідача у виникненні боргу, його важкий фінансовий стан не є винятковим випадком та підставою для зменшення пені. Разом з цим, вказує, що суд при розгляді даної справи дослідив ступінь виконання зобов?язання боржником, а також провівши оцінку майнового стану позивача, зменшив розмір пені, заявлений позивачем за невиконання відповідачем грошового зобов?язання, а також відстрочив виконання рішення суду на півтора місяця.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

17.03.2008 року між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», правонаступником якого є ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(позивач у справі, банк по договору) та ТзОВ "Аптека-Обрій" (відповідач у справі, позичальник по договору) було укладено кредитний договір №51 (зі змінами, внесеними договорами від 05.06.2008р., від 20.01.2011р.), відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, кошти в сумі 313500грн. (далі-кредит) для придбання автомобіля, а позичальник - повернути кредит та сплачувати відсотки у розмірі 20% (а.с.7-15).

Відповідно до п.2.2. договору, кінцевий термін повернення кредиту -не пізніше 16.03.2011 року. Погашення кредиту здійснюється позичальником щомісячно у відповідності до графіку (додаток №1), який є невід?ємною частиною договору.

Відповідно до п.4.2.2. договору, відповідач брав взяв на себе зобов'язання своєчасно сплачувати відсотки за користування кредитом та проценти за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а також суми передбаченої цим договором неустойки.

Згідно п.4.3.4. договору, банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання строку погашення кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або відсотків за користування ним, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом, та/або суму неустойки, у випадку, якщо, зокрема, позичальник не виконав у строк своїх обов'язків по поверненню кредиту та/або відсотків за користування кредитом, та/або інші обов'язки по сплаті грошових коштів, передбачених договором.

Відповідно до п.п.5.2.-5.4. договору, за несвоєчасне або неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань, винна сторона сплачує іншій стороні неустойку, передбачену цим договором. Позичальник у випадку прострочення ним виконання зобов'язання по поверненню банку сум кредиту та/або процентів за користування кредитом зобов'язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. За несвоєчасне повернення кредиту та/або несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, та/або процентів за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.

На виконання умов договору, 19.03.2008р. банк перерахував відповідачу 313 500грн., що підтверджується платіжним дорученням (а.с.21). Окрім того, факт отримання даних коштів не заперечується самим відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи та розрахунків позивача, відповідач взяті на себе зобов?язання виконав частково, зокрема, у строки, визначені графіком погашення кредиту, кредитних коштів не повернув, відсотки за користування кредитом за період з 13.08.2010р. по 17.11.2011р. повністю не сплатив.

Направлена позивачем 17.10.2011р. претензія за №39-164 з вимогою до відповідача про погашення заборгованості в розмірі 379 957,26грн, з яких, 260 790,67грн. простроченої заборгованості по кредиту, 93 721,46грн. прострочених відсотків за користування кредитом, 20 266,65грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту, 5 178,48грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків (а.с.22-23), залишені останнім без відповіді та задоволення.

Дані обставини стали підставою для звернення банку з позовом про стягнення з ТзОВ «Аптека-Орій»заборгованості станом на 18.11.2011р. у розмірі 389 423,55грн., в тому числі 260790,67грн. простроченої заборгованість за кредитом, 102474,06грн. прострочених процентів за користування кредитом за період з 13.08.2010р. по 17.11.2011р., 20266,65грн. нарахованої пені за несвоєчасну сплату кредиту в період з 17.03.2011р. по 15.09.2011р., 5892,17грн. нарахованої пені за несвоєчасну сплату відсотків за період з 19.05.2011р. по 17.11.2011р.

Відповідач позов визнав в частині основної заборгованості за кредитом, а також зазначив, що у зв'язку із фінансовою кризою та за відсутності своєї вини у своєчасному виконанні зобов?язання, є недоцільним застосування до відповідача штрафних санкцій, у зв'язку з чим подав клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій і відстрочення виконання рішення строком на 3 місяці (а.с.49-50,62).

Судова колегія, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та, відповідно, скасування оскаржуваного рішення - відсутні, з огляду на наступне:

Спір у даній справі виник з виконання кредитного договору, тому на спірні правовідносини між сторонами поширюються норми глав 48, 49, 71 Цивільного кодексу України та глав 20, 22 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, згідно умов кредитного договору, взяв на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та комісій за користування кредитом, а також у разі порушення (невиконання) умов договору сплати пені від простроченої суми за весь час прострочення.

Факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором, зокрема, щодо погашення суми кредиту підтверджується матеріалами справи, визнано відповідачем, відтак, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості по кредиту в розмірі 260 790,67грн., яка підлягає до стягнення. Доказів погашення даної суми кредиту до матеріалів не долучено.

Що стосується позовних вимог в частині нарахування відсотків, то судова колегія зазначає, що місцевий господарський суд дав правильну оцінку умовам кредитного договору, зокрема, п.3.6. договору, згідно якого у випадку порушення позичальником встановленого п.2.2. цього договору строку погашення одержаного кредиту, позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі 35% процентів річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється п.п.3.3.,3.4. цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи та розрахунку заборгованості по кредиту та відсотках (а.с.25), відповідачем до 04.11.2010р. своєчасно, з дотриманням графіка погашення кредиту проводилась сплата коштів, відтак, до вказаної дати нарахування відсотків здійснювалось по відсотковій ставці у 20%. У зв'язку з порушенням позичальником з 04.11.2010р. строків погашення одержаного кредиту згідно графіка погашення кредиту, позичальнику нараховувались проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі 35% процентів річних (п.3.6. договору).

Отже, факт неналежного виконання позичальником зобов'язань за договором, зокрема, щодо погашення кредиту згідно графіка та процентів за користування кредитом згідно договору, підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем згідно зі ст.33 ГПК України.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.ст.610, 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання (невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання) настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов?язання внаслідок односторонньої відмови від зобов?язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Оскільки умовами кредитного договору (п.п.5.2.-5.4. договору) сторони визначили обов?язок позичальника у випадку порушення (невиконання) умов договору, сплатити на користь кредитора пеню, і таке порушення умов договору мало місце зі сторони відповідача, судова колегія, прийшла до висновку про обґрунтованість та підставність нарахування позивачем 20266,65грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту в період з 17.03.2011р. по 15.09.2011р. та 5892,17грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за період з 19.05.2011р. по 17.11.2011р.

Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов?язання.

У разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі, порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги наступне: ступінь виконання зобов?язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов?язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (с.233 ГК України).

Як вбачається з матеріалів справи, місцевий суд надавши оцінку ступеню виконання зобов'язання відповідачем, причинам неналежного виконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідкам порушення зобов'язання, та з врахуванням вищенаведених норм зменшив розмір штрафних санкцій на третину.

Важке фінансове становище ТзОВ «Аптека-Обрій», на яке покликається скаржник, не визнається судовою колегією підставою для звільнення відповідача від сплати пені, оскільки склалось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу об"єктивних обставин, які б унеможливили виконання договірних зобов"язань. Оскільки товариство здійснює господарську діяльність, зокрема, шляхом укладення договорів, за якими отримує кошти, то повинно нести й обов"язки за цими угодами, а саме, вчасно погашати кредит відповідно до умов договору та чинного законодавства.

Окрім того, судова колегія зазначає, що фінансова криза негативно вплинула на грошовий обіг та можливість вчасного виконання господарських зобов?язань на всіх без винятку суб??єктів підприємницької діяльності, в тому числі і на позивача.

Посилання скаржника на форс-мажорні обставини як на підставу для звільнення від відповідальності, вважаються судової колегією безпідставними, оскільки відсутність вини відповідача у виникненні боргу, відсутність у боржника необхідних коштів, не вважаються судовою колегією обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності (п.2 ст.218 ГК України).

Разом з цим, місцевий господарський суд, відповідно до п.6 ст.83 ГПК України, на підставі поданого відповідачем клопотання та беручи до уваги доводи і докази щодо фінансового становища відповідача, відстрочив виконання рішення строком на 1,5 місяці, визначивши, що даний термін є достатнім для можливості добровільного виконання рішення.

Таким чином, з'ясувавши зміст та природу взаємних зобов'язань сторін за кредитним договором, ступінь їх виконання та правові наслідки порушення зобов'язань, судова колегія прийшла до висновку про обгрунтованість оскаржуваного рішення як такого, що прийнято відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати по апеляційній скарзі, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на скаржника.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Львівської області від 06.02.2012р. у справі №5015/7069/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека-Обрій" -без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 22.10.2012р.

Головуючий суддя Орищин Г.В.

суддя Бойко С.М.

суддя Галушко Н.А.