Рішення № 26519915, 18.10.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.10.12 Справа № 11/5014/1551/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ - Сервіс", м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 1687423 грн. 47 коп.

судова колегія у складі суддів:

Москаленко М.О. - головуючий суддя

Секірський А.В. - суддя

Яресько Б.В. - суддя

за участю представників сторін:

від позивача - Курило Ю.В., дов. № 48 від 15.06.2012;

від відповідача - не прибув;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за неналежне виконання умов договору фінансового лізингу № 081-09/2008 від 10.09.2008 в сумі 1380735 грн. 82 коп., пені у розмірі 135094 грн. 90 коп., штрафу у розмірі 10568 грн. 75 коп., 3 % річних у розмірі 26632 грн. 81 коп., інфляційних нарахувань в сумі 9391 грн. 19 коп. та 125000 грн. 00 коп. збитків.

Відповідач в судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином шляхом надсилання за його належною юридичною адресою рекомендованою кореспонденцією ухвали господарського суду.

Відзивом на позовну заяву б/н від 20.07.2012 (том справи 1, а.с. 119 -120) та додатковими письмовими поясненнями по суті спору відповідач проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві та письмових поясненнях.

Відповідачем заявлене письмове клопотання (том справи 2, а.с. 93 -95) про зменшення розміру заявленої до стягнення за позовом неустойки, а саме пені до розміру 1350 грн. 94 коп., штрафу до розміру 105 грн. 68 коп.

Клопотання відповідача мотивоване фактом накладення арешту на усі банківські рахунки відповідача в межах провадження у кримінальній справі, а також тим, що фактично позивачеві не спричинено жодних збитків -відповідачем сплачено більшу частину вартості предмету лізингу, а сам предмет лізингу у відповідача вилучений та повернутий позивачеві

Дослідивши обставини справи, надані докази, вислухавши представників сторін у справі, суд встановив такі фактичні обставини.

10.09.2012 між сторонами у даній справі укладений договір фінансового лізингу № 081-09/2008 (далі за текстом -договір) (том справи 1, а.с. 17 - 25), предметом якого є надання позивачем як Лізингодавцем в платне володіння і користування на умовах фінансового лізингу відповідачеві як Лізингоодержувачу майна - самоскида зчленованого Volvo A35E вартістю: 2 113 750 грн. 00 коп. (далі за текстом -предмет лізингу).

Відповідач зобов'язався вчасно прийняти предмет лізингу, що відповідає Специфікації на умовах, зазначених у розділі 5 договору (п. 8.1.2 договору), та вчасно сплачувати всі платежі, передбачені договором та у змінах і доповненнях до нього (п. 8.1.3 договору).

29.09.2008 між сторонами у справі укладено Додаток №3/1 «Акт прийому - передачі №081/1»до Договору фінансового лізингу, за яким Лізингодавець передав, а Лізингоодержувач прийняв предмет лізингу.

З моменту підписання Акта прийому - передачі №081/1 від 29.10.08 до договору за умов обов'язкового виконання положень договору відповідач отримав право використання предмету лізингу у своїх господарських цілях (п.З Акта прийому - передачі №081/1).

Всі платежі, що здійснюються на підставі договору, відповідач повинен сплачувати на умовах, вказаних у договорі, Графіку лізингових платежів та Умовах фінансування (п.3.1 договору).

Предмет лізингу, порядок, умови, строки оплати та орієнтовний розмір Лізингових платежів (які підлягають коригуванню (зміні) за правилами Розділу 3 договору) за договором сторонами погоджено у Додатку №4/1 «Графік лізингових платежів»від 29.09.2008:

- початковий внесок: 15,00% від вартості предмета лізингу, що складає 317 062,50 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 52 843,75 грн.;

- адміністративна комісія: 1% від вартості предмета лізингу;

- метод: амортизація боргу частинами; нарахування відсоткової ставки на залишкову вартість предмета лізингу;

- відсоткова ставка: ЗМ LIBOR (переглядається станом на перший робочий день першого календарного місяця кожного року) + 10%. Ставка ЗМ LIBOR. на 26.09.08 - 3,76188%;

- строк лізингу, на який предмет лізингу було передано у користування відповідача, поділено на 36 Лізингових періодів тривалістю в один місяць кожний. У відповідності до Додатку №4/1 «Графік лізингових платежів»відповідач зобов'язався сплачувати Лізингові платежі, що складаються з суми відшкодування частини вартості предмета лізингу та/або винагороди Лізингодавця (проценти або комісії) щомісяця (розділ «Визначення»договору).

30.09.2008 між сторонами у справі укладено Додаткову угоду № 1 до договору, якою узгоджено доповнення розділу «Визначення»новим визначенням «Заборгованість Лізингоодержувача перед Лізингодавцем за Предмет(и) лізингу»та викладено у новій редакції п.3.6., п.15.3 Договору фінансового лізингу.

16.02.2009 укладено Додаткову угоду № 2 до договору, згідно якої сторонами було узгоджено внесення змін до Додатку №4/1 «Графік лізингових платежів».

18.06.2009 укладено Додаткову угоду № 3 до договору, якою сторонами було узгоджено внесення змін до Додатку №4/1 «Графік лізингових платежів», викладення у новій редакції п.3.6. Договору.

01.06.2010 укладено Додаткову угоду № 4 до договору, згідно якої сторонами було узгоджено розмір, параметри розрахунку та умови оплати Лізингових платежів за 3, 5, 6, 7 Лізингові періоди.

22.06.210 укладено Додаткові угоди № 5 та №6 до договору, згідно яких, зокрема, Додаткової угоди №6, сторонами було узгоджено внесення змін до Додатку №4/1 «Графік лізингових платежів», узгоджено формулу розрахунків Лізингових платежів з 15-ого Лізингового періоду тощо. Також сторонами узгоджено, що підставою для сплати Лізингоодержувачем Лізингових платежів є Договір фінансового лізингу №081-09/2008 від 10.09.2008 з усіма змінами та доповненнями (п.4 Додаткової угоди №5 від 22.06.2010).

11.01.2011 укладено Додаткову угоду № 8 до договору і додатково узгоджено розміри та строки оплати Лізингових платежів за 15-26 Лізингові періоди.

Відповідно до умов пункту 3.4 договору відповідач сплачує передбачені договором лізингові платежі щомісяця на підставі рахунку позивача, направленого на вказану в договорі електронну адресу відповідача або за допомогою факсимільного зв'язку.

На адресу відповідача у справі електронною поштою відповідно до умов пункту 3.4 договору електронною поштою направлялися рахунки на сплату чергових лізингових платежів (зокрема, з 15 по 38 лізингові періоди), що підтверджено наданими позивачем до матеріалів справи витягами з електронного реєстру відправлених рахунків (том справи 2, а.с. 66 -79).

Докази своєчасної та повної оплати вказаних рахунків відповідачем під час судового розгляду справи надані не були.

У зв'язку з несплатою лізингових платежів (протягом більше ніж 30 днів) на підставі звернення позивача на договорі фінансового лізингу приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левчук К.М. було вчинено виконавчий напис від 28.10.2011 за реєстраційним номером 3265 (том справи 1, а.с. 42).

В ході виконавчого провадження 04.11.2011 згідно Акта вилучення у боржника предметів, зазначених у виконавчому написі та передачі їх стягувану серії АА №064878 (том справи 1, а.с. 43) у відповідача було вилучено на користь позивача предмет лізингу.

10.11.2011 виконавче провадження було закінчено у зв'язку з виконанням (том справи 1, а. с. 44).

Згідно п. 18.1.3 договору він може бути розірваний Лізингодавцем в односторонньому порядку, якщо Лізингоодержувач у строк, що перевищує 30 (тридцять) календарних днів від встановленої відповідно договору дати платежу, не виплачує будь - який із платежів, що підлягає до сплати за Договором (включаючи пені і штрафи).

Листом №148 від 06.03.2012 (том справи 1, а.с. 45), одержання якого відповідачем не спростовується та підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0305603560464, відповідача було повідомлено про розірвання договору на підставі пункту 18.1.3.

При припиненні дії Договору фінансового лізингу всі платежі, виплачені Лізингодавцю на виконання даного Договору до припинення його дії, Лізингоодержувачу не повертаються, а також Лізингоодержувач зобов'язаний відшкодувати Лізингодавцю збитки, які б відновили фінансовий стан Лізингодавця у такий стан, у якому він мав би бути, якби Лізингоодержувач виконував умови Договору належним чином (п.18.4 договору).

Відповідно до умов пункту 18.4.3 договору протягом одного тижня від дня припинення дії договору Лізингоодержувач зобов'язаний сплатити Лізингодавцю всі платежі, які підлягають сплаті на день припинення дії договору.

Посилаючись на те, що припинення дії договору не звільняє відповідача від виконання невиконаних за договором зобов'язань, строк виконання яких настав до моменту припинення дії договору, позивач заявив до стягнення з відповідача заборгованість з лізингових платежів у розмірі 1380735 грн. 82 коп.

За порушення умов пункту 8.1.6 договору щодо надання документів у підтвердження фінансового стану підприємства позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 0,5% від вартості предмету лізингу, що складає 10568 грн. 75 коп.

Відповідно до умов пункту 3.17 договору за порушення грошових зобов'язань пеня нараховується після закінчення строку сплати відповідного платежу та припиняє нараховуватися в день, коли лізингоодержувач повністю сплатить прострочене зобов'язання. Посилаючись на те, що вказана умова договору повністю узгоджується із приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, позивач заявив до стягнення з відповідача пеню за прострочення строків сплати лізингових платежів у розмірі 135094 грн. 90 коп.

На підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача у справі 3 % річних у розмірі 26632 грн. 81 коп., інфляційні нарахування на суму заборгованості з лізингових платежів у розмірі 9391 грн. 19 коп.

Розрахунок сум пені, штрафу, 3% річних та інфляційних нарахувань на суму заборгованості з лізингових платежів наданий позивачем о матеріалів справи (том справи 2, а..с 11 -24).

Крім вказаних нарахувань та штрафних санкцій позивачем до стягнення з відповідача заявлено 100000 грн. 00 коп. збитків, спричинених, як зазначає позивач, необхідністю витрачення додаткових грошових коштів для оплати розшуку предмету лізингу для його вилучення у відповідача. Крім того, до стягнення з відповідача позивачем заявлені збитки у розмірі 25000 грн. 00 коп., що, як зазначає позивач, складаються з витрачених позивачем грошових коштів на оплату вчинення зазначеного вище виконавчого напису.

У підтвердження розміру збитків позивачем до справи надано договір про надання послуг від 24.06.2011 (том справи 1, а.с. 72 -75), укладений позивачем та ТОВ «Колекшн Асістенс», предметом якого є, зокрема, вчинення ТОВ «Колекшн Асістенс»на користь позивача дій, спрямованих на погашення заборгованості відповідача за позовом за договором фінансового лізингу, адміністрування договору фінансового лізингу, вилучення активів позивача.

Відповідно до Додатку № 1 до договору про надання послуг від 24.06.2011 (том справи 1, а.с. 76) сторони вказаного договору конкретизували вид послуг, що повинні були надаватися ТОВ «Колекшн Асістенс»: представництво інтересів позивача у відносинах з органами внутрішніх справ, органами державної виконавчої служби України з метою відкриття та супроводження виконавчих проваджень до їх закінчення, зокрема, підготовка та подача заяв про відкриття виконавчих проваджень на підставі виконавчих написів; надання усних та письмових пояснень в процесі виконавчих дій; підготовка необхідних процесуальних документів в ході виконавчого провадження; організація транспортування вилучених активів на територію позивача (узгодження деталей перевезення з перевізником на місці, координація його дій).

Інтереси позивача у справі під час судового розгляду справи представляли представники на підставі доручень від позивача. Ці ж особи надавали усі витребувані господарським судом документи та письмові пояснення.

Нормативного обгрунтування та документального підтвердження неможливості представництва інтересів позивача саме представниками позивача у відносинах з перевізниками, органами внутрішніх справ та державної виконавчої служби позивачем суду не надано.

При цьому позивачем до матеріалів справи надано платіжні доручення № 5022 від 01.11.2011 на суму 50000 грн. 00 коп., № 5033 від 04.11.2011 на суму 140000 грн. 00 коп., № 5075 від 15.11.2011 на суму 10000 грн. 00 коп., якими, за доводами позивача, було оплачено послуги ТОВ «Колекшн Асістенс»з написання заяви про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса, а також послуги з ведення переговорів з перевізником транспортного засобу, що є предметом договору лізингу. Письмових пояснень щодо того, чому транспортний засіб, що є предметом договору фінансового лізингу, слід було перевозити за допомогою перевізника, позивач не надав.

Не обґрунтував позивач також і співрозмірність вартості послуг ТОВ «Колекшн Асістенс»із їх обсягом.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт передачі відповідачеві предмету лізингу та факт несвоєчасної сплати відповідачем лізингових платежів за вказаний у позові період.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового Лізингу; за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт передачі відповідачеві предмету лізингу та факт несвоєчасної сплати відповідачем лізингових платежів.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг», п.п. 5.1, 8.1.4 Загальних умов фінансового лізингу Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до приписів ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджений факт виконання позивачем зобов'язань з передачі відповідачеві у користування предмету лізингу.

Знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду справи й факт наявності заборгованості відповідача зі сплати лізингових платежів за 15 -38 періоди у загальному розмірі 1380735 грн. 82 коп., що позивач підтвердив наданим суду розрахунком (том справи 2, а.с. 11-24). Відповідач відомості щодо суми заборгованості не спростував, доказів погашення суми боргу не надав.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості з лізингових платежів у загальному розмірі 1380735 грн. 82 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Наданий позивачем розрахунок суми пені відповідає умовам пункту 3.17 договору, приписам ч. 6ст. 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», тому вимога про стягнення пені у розмірі 135094 грн. 90 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

За порушення умов пункту 8.1.6 договору щодо надання документів у підтвердження фінансового стану підприємства позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 0,5% від вартості предмету лізингу, що складає 10568 грн. 75 коп.

Доказів надання зазначених документів відповідач під час судового розгляду справи не надав, тому вимога про стягнення штрафу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 26632 грн. 81 коп., інфляційні нарахування на суми заборгованості у загальній сумі 9391 грн. 19 коп., що підтверджено наданим суду відповідним розрахунком.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 26632 грн. 81 коп., інфляційних нарахувань на суми заборгованості у загальній сумі 9391 грн. 19 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У задоволенні вимоги про стягнення з відповідача 100000 грн. 00 коп. збитків, спричинених, як зазначає позивач, необхідністю витрачення додаткових грошових коштів для оплати розшуку предмету лізингу для його вилучення у відповідача, слід відмовити за необґрунтованістю.

Крім того, є безпідставною вимога позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 25000 грн. 00 коп., що, як зазначає позивач, складаються з витрачених позивачем грошових коштів на оплату вчинення зазначеного вище виконавчого напису.

Під час вирішення вимог про стягнення збитків судом враховано таке.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України захист цивільних прав та інтересів здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків.

У відповідності з приписами ч.1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з приписами частини 2 статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються господарські санкції, однією з яких є відшкодування збитків. Підставою господарсько -правової відповідальності учасника господарських правовідносин є скоєне ним правопорушення у сфері господарювання. Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин повинен відшкодувати спричинені ним збитки суб'єкту, права чи законні інтереси якого були порушені. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата чи пошкодження її майна, а також неотримання доходів, які управнена сторона отримала б при належному виконанні зобов'язання іншою стороною.

Як зазначено вище, нормативного обгрунтування та документального підтвердження неможливості представництва інтересів позивача саме представниками позивача у відносинах з перевізниками, органами внутрішніх справ та державної виконавчої служби позивачем суду не надано.

Вартість послуг ТОВ «Колекшн Асістенс»з написання заяви про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса, а також послуг з ведення переговорів з перевізником транспортного засобу, що є предметом договору лізингу, позивачем не обгрунтована. Письмових пояснень щодо того, чому транспортний засіб, що є предметом договору фінансового лізингу, слід було перевозити за допомогою перевізника, позивач не надав.

Необхідність укладення договору про надання юридичних послуг за наявності власних представників, що діють на підставі відповідних доручень, та директора підприємства, який особисто представляє інтереси підприємства у зносинах з усіма установами та організаціями, позивач не обґрунтував.

За таких обставин у задоволенні вимог про стягнення 125000 грн. 00 коп. збитків слід відмовити за необґрунтованістю.

Із врахуванням викладеного вище позовні вимоги підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам частково, тому підлягають задоволенню у частині вимог про стягнення з відповідача заборгованості за неналежне виконання умов договору фінансового лізингу № 081-09/2008 від 10.09.2008 в сумі 1380735 грн. 82 коп., пені у розмірі 135094 грн. 90 коп., штрафу у розмірі 10568 грн. 75 коп., 3 % річних у розмірі 26632 грн. 81 коп., інфляційних нарахувань в сумі 9391 грн. 19 коп.

Судові витрати відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог на підставі приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідачем заявлене письмове клопотання (том справи 2, а.с. 93 -95) про зменшення розміру заявленої до стягнення за позовом неустойки, а саме пені до розміру 1350 грн. 94 коп., штрафу до розміру 105 грн. 68 коп.

Клопотання відповідача мотивоване фактом накладення арешту на усі банківські рахунки відповідача в межах провадження у кримінальній справі, а також тим, що фактично позивачеві не спричинено жодних збитків -відповідачем сплачено більшу частину вартості предмету лізингу, а сам предмет лізингу у відповідача вилучений та повернутий позивачеві

У відповідності із ст. 233 Господарського кодексу України суд має право зменшити розмір санкцій у разі, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, а також якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора; при цьому повинно бути взято до уваги інтереси сторін, що заслуговують на увагу, у тому числі ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні.

Як встановлено судом, заявлені до стягнення штрафні санкції не є надмірно великими порівняно із сумою заборгованості відповідача зі сплати лізингових платежів. Відповідачем ані нормативно, ані документально належним чином не обґрунтовано наявності підстав для зменшення заявлених до стягнення штрафних санкцій, тому у задоволенні вказаного клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ -Сервіс», Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Донецька, буд. 37 «а», код 23473764, на користь ТОВ «Цюпо Альпе-Адріа-Лізинг», м. Київ, вул. Польова, 24, код 35378830, заборгованість в сумі 1380735 грн. 82 коп., пеню у розмірі 135094 грн. 90 коп., штраф у розмірі 10568 грн. 75 коп., 3 % річних у розмірі 26632 грн. 81 коп., інфляційні нарахування в сумі 9391 грн. 19 коп., судовий збір у розмірі 15624 грн. 23 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Дата складення та підписання повного рішення -23.10.2012.

Судді М.О. Москаленко

А.В. Секірський

Б.В. Яресько