Рішення № 26519633, 18.10.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" жовтня 2012 р. Справа № 5019/1263/12

Суддя Войтюк В.Р. розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства «Айслаг»

до відповідача Дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор»Публічного акціонерного товариства Державна компанія «Автомобільні дороги України»

про стягнення в сумі 1 255 718 грн. 17 коп.

за зустрічним позовом Дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор»Публічного акціонерного товариства Державна компанія «Автомобільні дороги України»

до відповідача Приватного підприємства «Айслаг»

про визнання недійсним договору поставки № 10/10-07 від 10 жовтня 2008 року.

В засіданні приймали участь:

Від позивача : Процик В.І. дов. № 07 від 22.01.2012 р.

Від відповідача : Дворак Т.Б. дов. № 6/7-12 від 05.01.2012 р.

У судовому засіданні 26 вересня 2012 року було оголошено перерву до 18 жовтня 2012 року.

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство «Айслаг»звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача -Дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор»Публічного акціонерного товариства Державна компанія «Автомобільні дороги України»380 887 грн. 88 коп. заборгованості за поставлений згідно договору поставки № 10/10-7 від 10.10.08 р. товар та 874 830 грн. 29 коп. відсотків за користування товарним кредитом .

До початку розгляду господарським судом справи по суті Дочірнім підприємством «Рівненський облавтодор»Публічного акціонерного товариства Державна компанія «Автомобільні дороги України»подано до суду зустрічний позов по справі №5019/1263/12 про визнання договору 10/10-7 від 10.10.2008 р. недійсним, для спільного розгляду з первісним позовом.

Ухвалою від 27 серпня 2012 року зустрічний позов Дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор»Публічного акціонерного товариства Державна компанія «Автомобільні дороги України»до Приватного підприємства «Айслаг»про визнання договору 10/10-7 від 10.10.2008 р. недійсним, прийнято до розгляду.

Первісний позивач покликається, що 10 жовтня 2008 року між Приватним підприємством «Айслаг»та ДП «Рівненський облавтодор»ПАТ ДАК «Автомобільні дороги України»в особі філії «Доркомплект», правонаступником якої є Філія «Рівненський райавтодор»був укладений договір поставки № 10/10-7, що не суперечить діючому законодавству, зокрема, ст. 536, ст.1057 ЦК України. Відповідно до даного договору:

Приватне підприємство «Айслаг»зобов'язується поставити та передати або передати зі свого складу у власність відповідачеві товар - нафтопродукти в асортименті, а відповідач має право здійснити повну або часткову оплату вартості отриманого товару протягом 30 (тридцяти) календарних днів (п.5.1. договору), або , у випадку не оплати відвантаженої партії товару в строки передбачені п.5.1. договору, Покупець дає згоду на те, щоб неоплачений товар, рахувався поставленим на умовах товарного кредиту, терміном на 50 днів, починаючи з дня після відвантаження товару з нарахуванням Покупцю 1% за кожен день ; використання товарного кредиту.

На виконання умов договору приватне підприємство «Айслаг»поставило та передало відповідачу в 2012 році нафтопродукти на загальну суму 829280,08 грн., що підтверджується накладними на відвантаження товару:

Факт отримання товару відповідачем також підтверджується довіреностями.

Відповідач прийняв поставлений товар, не заявивши претензій ні до кількості, ні до якості товару.

Відповідач не оплатив товар, в строки передбачені п.5.1 договору №10/10-7 тому весь товар поставлявся на умовах товарного кредиту відповідно до п.5.2 договору з нарахування 1% за користування товарним кредитом, що підтверджується платіжним дорученням на оплату:

Платіжне доручення від 23.02.2012 р. - 200000,00 грн. ( з яких 101607,80 грн. оплата за поставленний товар в 2011 році)

Платіжне доручення від 06.03.2012 р. - 150000,00 грн.

Платіжне доручення від 06.04.2012 р. - 50000,00 грн.

Платіжне доручення від 24.04.2012 р. - 150000,00 грн.

Всього проведена оплата на суму 448392,20 грн.

На сьогоднішній день заборгованість відповідача за поставлений товар становить 380887,88 грн. (829280,08-448392,00)

Крім цього, відповідач жодного разу не провів оплату за користування товарним кредитом.

Заборгованість по оплаті за користування товарним кредитом за період часу з 16.01.2012 р. по 27.07.2012 р. становить 874830,29 грн.

01 червня 2012 року Приватне підприємство «Айслаг», звернулось до відповідача з листом-вимогою щодо сплати боргу. На момент подання позову, відповідач борг не оплатив, чим самим прострочив виконання зобов'язання.

Зустрічний позов первинний позивач заперечує, посилаючись на таке.

Згідно зі ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Згідно з ч. 1 ст. 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Згідно з частиною четвертою ст. 95 Цивільного кодексу керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Тому вони не є органами юридичної особи, хоча безпосередньо беруть участь у здійсненні її правоздатності. Угоди, що укладаються філіями, утворюють права та обов'язки безпосередньо для юридичної особи.

Враховуючи, той факт, що ПП «Айслаг»надало докази здійснення філією дій щодо прийняття поставленого товару: накладні на відвантаження товару, довіреності на прийняття товару та його часткової оплати за договором №10/10-7 від 10.10.2008р. платіжні доручення про оплату, можна зробити висновок про фактичне схвалення цього правочину юридичною особою ДП «Рівненський облавтодор».

Крім цього, заперечуючи первісний позов відповідач в своєму відзиві, не заперечує факт отримання відповідачем продукції, вартість якої стягується за первісним позовом.

Відповідні дії (зокрема, правочини) керівник філії здійснює від імені юридичної особи. Особливо необхідно підкреслити, що сама філія ніяких дій від свого імені здійснювати не вправі. Також відповідальність за всі угоди чи інші дії керівника філії у межах наданих йому повноважень несе юридична особа, причому всім своїм майном, адже дії керівника філії - це дії юридичної особи. .

На виконання умов оспорюванного договору ПП «Айслаг»поставило, а відповідач за первісним позовом прийняв нафтопродукти, що підтверджується накладними на і відвантаження товару.

Відповідач за первісним позовом частково сплатив вартість поставленного товару, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких додаються.

Про прийняття до виконання відповідачем за первісним позовом договору поставки №10/10-7 від 10.10.2008 року також свідчать дані довідки Луцької ОДШ №382/22-708/13369787 від 25.04.2012 р. «Про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Айслаг»щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ДП «Рівненський облавтодор»за період червень-грудень 2011 року.

Таким чином, відповідач за первісним позовом прийнявши поставленний товар та сплативши його вартість, схвалив укладений договір.

Зустрічний позивач просить відмовити в задоволенні первісного позову та задоволити вимоги зустрічного, зазначаючи таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 95 ЦК України та роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 30.03.1995 р. № 02-5/220 - керівники її відособлених підрозділів (філій) мають право укладати договори від імені юридичної особи у межах наданих повноважень за наявності належно оформлених повноважень юридичної особи.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 95 ЦК України - керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

Філія «Доркомплект»ДП «Рівненський облавтодор»ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України»створена як відособлений структурний підрозділ дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор»ВАТ «ДАК»Автомобільні дороги України.

Відповідно до Положення філії «Доркомплект»філія може від імені і за дорученням директора підприємства укладати договори відповідно до предмета діяльності Підприємства. П.5.8. Положення передбачено, що відносини Філії з іншими суб'єктами підприємницької діяльності будуються на підставі договорів, що укладаються Підприємством і доручень Підприємства. Начальник філії призначається директором Підприємства та діє на підставі виданої Довіреності.

Довіреність № 6/07-08 від 03.01.2008 року видана начальнику філії «Доркомплект»ДП «Рівненський облавтодор»встановлює певні обмеження відносно підписання договорів. Відповідно до п.З Довіреності № 6/07-08 від 03.01.2008 року встановлено обмеженість щодо самостійності укладання договорів на суму, що перевищують 50 тисяч гривень.

Отже, спірний договір в порушення статті 241 Цивільного кодексу України вчинено з перевищенням повноважень і відповідно, останній створює, змінює цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

Відповідач повідомляє суд, що ним не могло бути схвалено укладення спірного договору, оскільки у первинних документах, поданих суду позивачем міститься виключно посилання на філію (накладні, довіреності ТМЦ), всі документи, які надані Позивачем по справі по стягненню боргу підписувались керівником філії, який не мав на це повноважень, та завірялись печаткою філії, а не довірителя - юридичної особи і при цьому письмової згоди директора Підприємства - відповідача (як цього вимагають чинне законодавство та установчі документи відповідача) не було.

Зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази про прийняття товару, оплати товару тощо юридичною особою - ДП «Рівненський облавтодор», що свідчить про те, що особа яку представляє з перевищенням повноважень філія не мала жодних дій зі схвалення спірного договору.

Крім того, юридичною особою ДП «Рівненський облавтодор»- не було вчинено жодних дій, які могли б свідчити про схвалення правочину. У жодному з наданих відповідачем первинних документів по справі № 5019/1263/12 за позовом ПП «Айслаг»до ДП «Рівненський облавтодор»не було відомостей, що могли б свідчити про схвалення правочину юридичною особою - всі документи, які надані Позивачем по справі по стягненню боргу підписувались керівником філії, який не мав на це повноважень, та завірялись печаткою філії, а не довірителя - юридичної особи.

Також зустрічний позивач звертає увагу на те, що укладений договір уважається укладеним лише на 1 рік, положення договору про товарний кредит суперечать закону, відсутні замовлення і заявки на отримання товару, відсутній документ, що посвідчує якість пального, та на невиставлення рахунків для оплати.

Заслухавши пояснення представників сторін, давши оцінку доказам, суд прийшов до висновку, що первинний позов підлягає задоволенню частково, а зустрічний позов слід задоволити повністю з огляду на таке.

10 жовтня 2008 року між Приватним підприємством «Айслаг»та ДП «Рівненський облавтодор»ПАТ ДАК «Автомобільні дороги України»в особі філії «Доркомплект», правонаступником якої є Філія «Рівненський райавтодор»укладений договір поставки №10/10-7на суму поставки 50 000 000 грн. Відповідно до договору приватне підприємство «Айслаг" зобов'язується поставити та передати або передати зі свого складу у власність відповідачеві товар - нафтопродукти в асортименті, а відповідач має право здійснити повну або часткову оплату вартості отриманого товару протягом ЗО (тридцяти) календарних днів (п.5.1. договору), або , у випадку не оплати відвантаженої партії товару в строки передбачені п.5.1. договору, Покупець дає згоду на те, щоб неоплачений товар, рахувався поставленим на умовах товарного кредиту, терміном на 50 днів, починаючи з дня після відвантаження товару з нарахуванням Покупцю 1% за кожен день використання товарного кредиту.

Приватне підприємство «Айслаг" поставило та передало відповідачу в 2012 році нафтопродукти на загальну суму 829280,08 грн., що підтверджується накладними на відвантаження товару:

№144 від 16.01.2012 р. - 27971,44 грн.

№145 від 16.01.2012 р. - 27971,44 грн.

№146 від 16.01.2012 р.- 49447,00 грн.

№179 від 17.01.2012 р.- 27971,44 грн.

№180 від 17.01.2012 р. - 27971,44 грн.

№181 від 17.01.2012 р. -21826,96 грн.

№182 від 17.01.2012 р.-21826,96 грн.

№202 від 18.01.2012 р.- 27971,44 грн.

№203 від 18.01.2012 р. - 21826,96 грн.

№204 від 18.01.2012 р.-27776,42 грн.

№205 від 18.01.2012 р. -21674,78 грн.

№238 від 20.01.2012 р. - 26378,90 грн.

№239 від 20.01.2012 р. - 26378,90 грн.

№240 від 20.01.2012 р.-21912,00 грн.

№241 від 20.01.2012 р.-21912,00 грн.

№270 від 23.01.2012 р. - 24547,80 грн.

№271 від 23.01.2012 р. - 27971,44 грн.

№272 від 23.01.2012 р. -21826,96 грн.

№455 від 03.02.2012 р. -21957,40 грн.

№456 від 03.02.2012 р. -28138,60 грн.

№457 від 03.02.2012 р. - 28138,60 грн.

№557 від 14.02.2012 р. - 21957,40 грн.

№558 від 14.02.2012 р. - 28138,60 грн.

№683 від 22.02.2012 р. - 21913,92 грн.

№684 від 22.02.2012 р. - 28082,88 грн.

№685 від 22.02.2012 р. - 28082,88 грн.

№986 від 14.03.2012 р. - 46559,52 грн.

№1390 від 10.04.2012 р.-28528,64 грн.

№1391 від 10.04.2012 р.-28528,64 грн.

№1392 від 10.04.2012 р. - 22261,76 грн.

Факт отримання товару відповідачем також підтверджується виданими довіреностями.

Відповідач прийняв поставлений товар, не заявивши претензій ні до кількості, ні до якості товару.

Відповідач оплатив товар, частково, що підтверджується платіжними дорученнями на оплату:

Платіжне доручення від 23.02.2012 р. - 200000,00 грн. ( з яких 101607,80 грн. оплата за поставлений товар в 2011 році)

Платіжне доручення від 06.03.2012 р. - 150000,00 грн.

Платіжне доручення від 06.04.2012 р. - 50000,00 грн.

Платіжне доручення від 24.04.2012 р. - 150000,00 грн.

Всього проведена оплата на суму 448392,20 грн.

На сьогоднішній день заборгованість відповідача за поставлений товар становить 380887,88 грн. (829280,08-448392,00). Покупець отримав лист вимогу щодо оплати товару від 01.06.12 р.

При оцінці обставин укладення спірного договору суд ураховує наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 95 ЦК України та роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 30.03.1995 р. № 02-5/220 - керівники її відособлених підрозділів (філій) мають право укладати договори від імені юридичної особи у межах наданих повноважень за наявності належно оформлених повноважень юридичної особи.

Згідно ч. 1, 3, 4 ст. 95 ЦК України - керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі видано нею довіреності.

Філія «Доркомплект»ДП «Рівненський облавтодор ВАТ»ДАК»Автомобільні дороги України»створена як відособлений структурний підрозділ дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор»ВАТ ДАК»Автомобільні дороги України.

Відповідно до Положення філії «Доркомплект»вона може від імені і дорученням директора підприємства укладати договори відповідно до предмета діяльності Підприємства. П.5.8. Положення передбачено, що відносини Філії з іншими суб'єктами підприємницької діяльності будуються на підставі договору що укладаються Підприємством і доручень Підприємства. Начальник філії призначається директором Підприємства та діє на підставі виданої Довіреності.

Довіреність № 6/07-08 від 03.01.2008 року видана начальнику філії «Доркомплект»ДП «Рівненський облавтодор»встановлює певні обмеження відносно підписання договорів.

Відповідно до п.З Довіреності № 6/07-08 від 03.01.2008 р. встановлено обмеження самостійності укладання договорів на суму, що перевищують 50 тисяч гривень.

Отже, спірний договір в порушення статті 241 Цивільного кодексу України вчинено з перевищенням повноважень і відповідно, останній створює, змінює цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

У первинних документах, поданих суду позивачем міститься виключно посилання на документи філії (накладні, довіреності ТМЦ) які завірялись печаткою філії. При цьому письмової згоди директора Підприємства - відповідача (як цього вимагають чинне законодавство та установчі документи відповідача) не було.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази про прийняття товару, оплати товару тощо юридичною особою - ДП «Рівненський облавтодор», що свідчить про те, що особа, яку представляє з перевищенням повноважень філія, не вчиняла жодних дій зі схвалення спірного договору.

За вимогами ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Неправомірним є посилання ПП «Айслаг»на довідки Луцької ОДПІ № 382/22-708/13369787 від 25.04.2012 «Про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Айслаг»щодо документальної підтвердження господарських відносин із платником податків ДП «Рівненська облавтодор»за період червень - грудень 2011 року як на доказ про прийняття виконання юридичною особою договору поставки 10/10-7 від 10.10.2008 року та схвалення його умов.

Як видно з довідки Луцької ДПІ № 382/22-708/13369787 від 25.04.2012 невиїзна документальна перевірка ПП «Айслаг»проводилась за період червень грудень 2011 року, а стягнення заборгованості по спірним відносинам заявлені позивачем за період з 16.01.2012 року по 10.04.2012 року. Тобто, убачається, що вказана довідка не є належним і допустимим доказом у справі, оскільки не могло бути схвалено поставки січня-квітня 2012 року в червні чи грудні 2011р.

Крім того, довідка Луцької ДПІ № 382/22-708/13369787 не може вважатись належним доказом схвалення юридичною особою господарських операцій оскільки відображає відносини безпосередньо з філією.

Відповідно до Положення філії «Доркомплект»і філії «Рівненський райавтодор», філія може від імені і за дорученням лише директора підприємства укладати договори відповідно до предмета діяльності Підприємства. П.5.8. Положення передбачено, що відносини Філії з іншими суб'єктами підприємницької діяльності будуються на підставі договорів, що укладаються Підприємством і доручень Підприємства. Головний бухгалтер підприємства не наділений повноваженнями щодо погодження укладання договорів чи інших правочинів філіями підприємства, а здійснює лише бухгалтерський та податковий облік на підставі зведеної податкової звітності, яку надають філії. З наведеного вбачається, що схвалення правочину може бути здійснено лише тією особою до повноважень якої згідно статутних документів належить укладення договорів або надання згоди чи довіреності на їх укладення. Тобто, схвалення правочину може бути вчинено лише керівником або іншою особою, якщо це передбачено у статутних документах чи довіреностях.

Головний бухгалтер підприємства здійснює формування доходів і витрат на підставі даних філії і такі дії головного бухгалтера не можуть вважатися схваленням правочину.

Відтак, на думку суду, поставка відбулася в позадоговірному порядку, оскільки установлені обставини свідчать про недійсність спірного договору.

Разом з тим, суд прийшов до висновку, що поставка товару відбулася, товар прийнятий відповідачем, претензії щодо якості не заявлені, кількість підтверджена видатковими документами та довіреностями у яких і визначена ціна, а тому первинний відповідач повинен оплатити прийняте пальне.

При цьому суд ураховує факт отримання відповідачем вимог про оплату товару, а також приписи ст.692 ЦК України згідно якої товар підлягає оплаті після його прийняття, або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Відповідно до вимог ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст.525 цього ж Кодексу, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Статтею ст.33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 80-82 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Первинний позов задоволити частково.

Стягнути із Дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор» (33028, м.Рівне, вул.Остафова, 7, код ЄДРПОУ 31994540) на користь Приватного підприємства «Айсланг» (43021, Волинська обл. м.Луцьк, вул.Стрілецька, 4, код ЄДРПОУ 13369787) 380 887 грн. 88 коп. боргу, 7 617 грн. 75 коп. судового збору.

Відмовити в задоволенні решти вимог первинного позову.

Зустрічний позов задоволити повністю.

Визнати недійсним договір № 10/10-7 від 10.10.08 р. укладений між філією «Доркомплект»ДП «Рівненський облавтодор»та ПП «Айсланг».

Стягнути із Приватного підприємства «Айсланг» (43021, Волинська обл. м.Луцьк, вул.Стрілецька, 4, код ЄДРПОУ 13369787) на користь Дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор» (33028, м.Рівне, вул.Остафова, 7, код ЄДРПОУ 31994540) 1073 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23 жовтня 2012 року.

Суддя Войтюк В.Р.