Рішення № 26519428, 15.10.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.12 Справа № 5015/3857/12

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Львівгуртбакалія", м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІ КОМ", с. Кустин

про стягнення 64 824 грн. 48 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

при секретарі Волошин О.Я.

Представники:

Від позивача: Матковська Л. М., представник (довіреність №187 від 27.09.2012 р.);

Від відповідача: не з'явився

Публічне акціонерне товариство "Львівгуртбакалія", м. Львів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІ КОМ", с. Кустин про стягнення 64 824 грн. 48 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 18.09.2012 р. призначив справу до розгляду на 01.10.2012 р. Ухвалою суду від 01.10.2012 р. розгляд справи відкладався на 15.10.2012 р.

Представник позивача в судових засіданнях позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність товар (комбайн зернозбиральний JOHN DEERE вартістю 730 000 грн. 00 коп.). Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати за отриманий товар виконав частково, на дату звернення до суду заборгованість становить 61 000 грн. 00 коп. Враховуючи наведене, просив стягнути з відповідача вартість поставленого та неоплаченого товару в сумі 61 000 грн. 00 коп., а також пеню в розмірі 1 537 грн. 53 коп., інфляційні втрати в розмірі 612 грн. 38 коп., проценти за користування чужими коштами в розмірі 1 674 грн. 57 коп.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 18.09.2012 р. не виконав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (поштові повідомлення знаходяться в матеріалах справи), тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 15.10.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 19.10.2012 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

13 липня 2011 р. між ПАТ "Львівгуртбакалія" (продавець) і ТзОВ "АГРІ КОМ" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №71.

За цим договором продавець (позивач) зобов'язувався передати сільськогосподарську техніку у власність покупцю, а покупець (відповідач) зобов'язувався прийняти і сплатити за неї обумовлену грошову суму.

Предметом вказаного договору згідно п. 1.2. є комбайн зернозбиральний JOHN DEERE в кількості 1 шт.

Позивач відповідно до акту прийому-передачі від 14 липня 2011 р. передав у власність відповідачу комбайн зернозбиральний JOHN DEERE вартістю 730 000 грн. 00 коп.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що оплата здійснюється наступним чином:

- попередня оплата в сумі 65 000 грн. 00 коп. з врахуванням ПДВ;

- остаточний розрахунок по договору проводиться в термін до 15 жовтня 2011 р.

У зв'язку з частковою оплатою, позивач надіслав відповідачу претензію за вих. №19 від 31.01.2012 р., в якій вимагав оплатити заборгованість в розмірі 61 000 грн. 00 коп. Відповідачем вказана претензія залишена без розгляду та задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати вартості отриманого товару виконав частково, на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 61 000 грн. 00 коп.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно п. 4.2. договору купівлі-продажу №71 від 13.07.2011 р., у випадку прострочення платежу покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 5% від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення оплати.

З врахуванням вказаного пункту, позивачем нараховано пеню в сумі 1 537 грн. 53 коп.

Частиною 1 ст. 231 ГК України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом перевірено правильність проведеного позивачем перерахунку пені у відповідності до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та з'ясовано, що після проведеного перерахунку розмір пені становить більшу суму, ніж заявлено до стягнення. Оскільки позивач не скористався своїм правом на збільшення позовних вимог в частині донарахованих ним сум пені, до задоволення підлягає пеня в сумі 1583 грн. 02 коп., тобто в межах заявлених позовних вимог.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем правомірно нараховано інфляційні втрати в розмірі 612 грн. 38 коп., а також 3% за користування чужими коштами в розмірі 1 674 грн. 57 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 61 000 грн. 00 коп. основного боргу, 1 537 грн. 53 коп. пені, 612 грн. 38 коп. інфляційних втрат, 1 674 грн. 57 коп. 3% за користування чужими коштами.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 215, 216, 218, 509, 526, 530, 546, 547, 549, 599, 610, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІ КОМ", с. Кустин, вул. Данилюка, 1А, Радехівський район, Львівська область (ідентифікаційний код 35785557) на користь Публічного акціонерного товариства "Львівгуртбакалія", м. Львів, вул. Бузкова, 2 (ідентифікаційний код 01553327) 61 000 грн. 00 коп. основного боргу, 1 537 грн. 53 коп. пені, 612 грн. 38 коп. інфляційних втрат, 1674 грн. 57 коп. 3% за користування чужими коштами, 1609 грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.