Рішення № 26519246, 22.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-35/7602-2012 22.10.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «Центренерго»

До Державного підприємства "Вугілля України"

Третя особа-1 Державне підприємство «Макіїввугілля»

Третя особа-2 Державне підприємство «Антрацит»

Третя особа-3 Державне підприємство «Донбасантрацит»

про стягнення 14 304,24 грн.

Головуюча суддя Літвінова М.Є.

Судді Кирилюк Т.Ю.

Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Гаврись Я.Б. -предст. за довір.;

від відповідача: Андрусенко Ю.С. -предст. за довір.;

від третіх осіб: не з»явились

В судовому засіданні 22.10.2012, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Центренерго»до Державного підприємства «Вугілля України»про відшкодування 14 304,24 грн., та стягнення судового збору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.06.2012 порушено провадження у справі №5011-35/7602-2012, розгляд справи призначено на 02.07.2012.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.07.2012, на підставі ст.77 ГПК України,розгляд справи відкладений на 13.08.2012.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.08.2012, на підставі ст.77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 17.09.2012. На підставі ст.27 ГПК України залучено до участі у справі в якості третіх осіб: Державне підприємство «Макіїввугілля», Державне підприємство «Антрацит», Державне підприємство «Донбасантрацит».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.08.2012, на підставі розпорядження Заступника голови господарського суду, призначений колегіальний розгляд справи у наступному складі суду: головуюча суддя Літвінова М.Є., судді Кирилюк Т.Ю., Нечай О.В., справу прийнято колегією суддів до провадження, розгляд справи призначений на 17.09.2012.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.09.2012, на підставі ст.77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 22.10.2012. На підставі ст.69 ГПК України, продовжений строк вирішення спору.

В судовому засіданні 22.10.2012, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.04.2011 між Публічним акціонерним товариством "Центренерго" (далі -позивач, покупець) та Державним підприємством "Вугілля України" (далі -відповідач, постачальник) було укладено договір поставки вугілля №111/2 (надалі -Договір).

Відповідно до п.п.1.1, 1.2 Договору постачальник поставляє покупцю вугільну продукцію в асортименті, по реквізитах та за якісними характеристиками, приведеними у договорі, а покупець приймає вугілля, оплачує його вартість на умовах, встановлених договором.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що вугілля постачається рівномірно добовими обсягами протягом періоду поставки залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP (залізнична станція призначення) згідно з міжнародними правилами тлумачення термінів «Інкотермс»в редакції 2000 року з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором, та за реквізитами покупця, вказаними в Додатках до Договору.

Зі змісту п.3.1.2 Договору вбачається, що постачальник зобов'язаний завантажувати вугілля однорідним шаром по всій глибині в справні, очищені від залишків попереднього вантажу, сміття, тощо, вагони відповідно до їх вантажопідйомності.

Відповідно до частини 1 статті 918 Цивільного кодексу України завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

У травні 2011 року за залізничними накладними №51385839, № 51389666, №51389872, №51387264, №51351310, №51351237, №51351674, №51351625, №51349694, 51351575 (вагони №№60213923, 60949989, 65284309, 67669119, 65400186, 65888224, 66823576, 63643498, 67865931, 68822055, 67353557, 60629672, 67906081, 67868810, 65945800, 63638696, 64161722, 66731589, 66823055, 67669267, 65377384, 68148949, 68746072, 68522051, 68604560, 68798636, 68749480) був відправлений вантаж -вугілля (АШ збагачене). Вантажовідправником вантажу є Державне підприємство «Антрацит», одержувачем - позивач, постачальник - відповідач.

Згідно п.5.4 Договору покупець має право перевірити кількість вугілля шляхом зважування вагонів на тензометричних вагах, які вчасно проходять перевірки Держстандарту України. У випадку виявлення розбіжностей у кількості вугілля у вагоні між даними перевізного документу та результатами зважування вугілля на ТЕС понад норму нестачі, ТЕС Ватажоотримувач, протягом 24 годин з моменту виявлення розбіжностей, направляє постачальнику та вантажовідправнику телеграму про виклик їх представників для проведення спільного зважування.

Відповідно до п.5.5 Договору якість вугілля в партії для розрахунків по поставках визначається на підставі даних, зазначених у посвідченні якості, складеному на партію та результатів прийняття у покупця.

Пунктом 3.4.5 Договору передбачено, що покупець має право перевірити якість вугілля, що постачається за Договором.

За даними хімічної лабораторії Зміївській ТЕС позивачем було виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками, відрізнялись від показників якості, зазначених в посвідченні якості, на величину більше, ніж допустима похибка і ця різниця у відносинах (абсолютних) відсотках (проби №2473 від 07.05.2011, №2492 від 08.05.2011).

. Актами спільного приймання вугілля та за фактичною якістю та спільного опломбування №№2473, 2492 від 09.05.2011 було зафіксовано зазначену різницю показників якості вугілля.

Відповідно до умов п.5.6 Договору позивачем були направлені постачальнику та вантажовідправнику телеграми №125438/1,2,3 від 08.05.2011, №125438/30, 31, 32 від 08.05.2011.

Вартість збитків, понесених позивачем за простій вищезазначених вагонів складає 9 743,48 грн., що підтверджується наданими до матеріалів справи доказами.

В травні 2011 за залізничними накладними №№51467470, 51357655, 51585750 (вагони №№68621481, 67676478, 62515150, 68605856, 65381949, 65717225, 67704452, 65306177) був відправлений вантаж -вугілля (АШ збагачене). Вантажовідправником вантажу є Державне підприємство «Донбасантрацит», одержувачем - позивач, постачальник - відповідач.

За даними хімічної лабораторії Зміївській ТЕС було виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками, відрізнялись від показників якості, зазначених в посвідченні якості, на величину більше, ніж допустима похибка і ця різниця у відносинах (абсолютних) відсотках (проби №2474 від 08.05.2011, №2578 від 11.05.2011, №2660 від 14.05.2011).

Відповідно до умов п.5.6 Договору позивачем були направлені постачальнику та вантажовідправнику телеграми №125438/17,18 від 08.05.2011, №125438/1,2 від 11.05.2011, №125438/17, 18 від 15.05.2011).

На спільне зважування представники постачальника та вантажовідправника не прибули, у зв»язку з чим вугілля було прийняте за показниками покупця.

Вартість збитків, понесених позивачем за простій вищезазначених вагонів складає 3 094,12 грн., що підтверджується наданими до матеріалів справи доказами.

В квітні 2011 за залізничними накладними №50863091, 50922640, 50945823 (у вагонах №№65489254, 67869826, 66182981, 65239667, 67910455, 66751430) був відправлений вантаж -вугілля (А 0-100). Вантажовідправником вантажу є Державне підприємство «Донбасантрацит», одержувачем - позивач, постачальник - відповідач.

За даними хімічної лабораторії Зміївській ТЕС було виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками, відрізнялись від показників якості, зазначених в посвідченні якості, на величину більше, ніж допустима похибка і ця різниця у відносинах (абсолютних) відсотках (проби №2150 від 21.04.2011, №2214 від 24.04.2011, №2244 від 26.04.2011).

Відповідно до умов п.5.6 Договору позивачем були направлені постачальнику та вантажовідправнику телеграми №125438/16, 17, 18 від 24.04.2011, №125438/1,2,3 від 22,25, 26 та 27.04.2011, №125438/4,5,6 від 27.04.2011).

На спільне зважування представники постачальника та вантажовідправника не прибули, у зв»язку з чим вугілля було прийняте за показниками покупця (Акт №372/Д від 28.04.20911).

Вартість збитків, понесених позивачем за простій вищезазначених вагонів складає 631,92 грн., що підтверджується наданими до матеріалів справи доказами.

В квітні 2011 за залізничною накладною №50791490, №50791474 (вагони №№67145284, 68018118, 65702961, 63587869, 67169540, 68748581, 66599747, 68820224, 68746346) був відправлений вантаж -вугілля (АШ збагачене). Вантажовідправником вантажу є Державне підприємство «Антрацит», одержувачем - позивач, постачальник - відповідач.

За даними хімічної лабораторії Зміївській ТЕС було виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками, відрізнялись від показників якості, зазначених в посвідченні якості, на величину більше, ніж допустима похибка і ця різниця у відносинах (абсолютних) відсотках (проби №2055 від 16.04.2011).

Відповідно до умов п.5.6 Договору позивачем були направлені постачальнику та вантажовідправнику телеграми №125438/19,20,21 від 17.04.2011.

На спільне зважування представники постачальника та вантажовідправника не прибули, у зв»язку з чим вугілля було прийняте за показниками покупця (Акт №333/А від 24.04.2011).

Вартість збитків, понесених позивачем за простій вищезазначених вагонів складає 735,42 грн., що підтверджується наданими до матеріалів справи доказами.

В квітні 2011 за залізничною накладною №50634393 (вагони №№ 68700053, 67907980) був відправлений вантаж - вугілля (П 0-100). Вантажовідправником вантажу є Державне підприємство «Макіїввугілля», одержувачем - позивач, постачальник - відповідач.

Під час приймання вугілля за кількістю зважування було виявлено розбіжності у кількості вугілля у вагонах між даними перевізних документ ів та результатами зважування та Зміївській ТЕС понад норму нестачі.

Відповідно до умов п.5.6 Договору позивачем були направлені постачальнику та вантажовідправнику телеграми №125438/1,2,3 від 12.04.2011.

На спільне зважування представники постачальника та вантажовідправника не прибули, у зв»язку з чим вугілля було прийняте за показниками покупця.

Вартість збитків, понесених позивачем за простій вищезазначених вагонів складає 99,30 грн., що підтверджується наданими до матеріалів справи доказами.

Загальна сума збитків становить 14 304,24 грн.

Відповідно до п.5.8.1 Договору вартість користування вагонами за час простоювання вагонів в очікуванні представника постачальника покладається на покладається на постачальника у випадку коли результати спільного приймання вугілля на ТЕС будуть відрізнятись від даних постачальника на величину, що перевищує норму нестачі або допустиму похибку опробування.

Згідно п.8.5 Договору у випадку прийняття вугілля якісні показники якого не відповідають умовам Договору, постачальник несе відповідальність перед покупцем у вигляді застосування останнім до ціни вугілля прогресивних знижок, передбачених пунктом 7.2 Договору та відшкодування його затрат по оплаті користування вагонами, витрат на подачу-придбання вагонів, маневрових робіт.

На адресу відповідача було направлено претензії за №25/269-4765, №25/270-4764 від 10.06.2011, №25/234-4271, №25/243-4280, №25/228-4264 від 26.05.2011 про відшкодувати збитки, завдані поставкою неякісного вугілля в розмірі 14 304,24 грн. Однак, відповідачем зазначені претензії залишені без відповіді та задоволення.

Статтею 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Аналогічні норми містяться також в статті 20 Господарського кодексу України, якою встановлено, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.

Статтями 526, 610, 611, 623 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно зі статтею 22 ЦК України збитками є зокрема витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права.

Статтями 193, 224, 225 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору. учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Згідно зі ст.ст. 14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст. 525 Цивільного кодексу України не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.

Відповідно до п. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання.

Відповідно до статті 673 Цивільного кодексу України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору.

Статтею 268 Господарського кодексу України визначено, що у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено, як це передбачено ч. 1 ст. 224 Господарського України.

Відповідно до частини 2 статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

До предмету доказування у даній справі відноситься встановлення судом на підставі належних засобів доказування поставки відповідачем вугілля неналежної якості та порушення ним вимог договору щодо якості товару.

Відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні не одержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Обов'язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов'язання.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності, відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.

Для визначення підстав застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків (шкоди), необхідно з'ясувати наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, розміру збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника і збитками, вину боржника. При цьому кредитор не повинен доводити вину боржника у порушенні зобов'язання, однак на нього покладено обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником, розміру завданих збитків та прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання та завданими збитками.

Заперечення відповідача щодо того, що витрати позивача є плановими та ненадання належних доказів понесених останнім витрат, а саме відсутність ТЕХ ПД спростовується доказами, наявними в матеріалах справи та п.8.5 Договору.

Відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання доводить особа, яка вчинила таке порушення (ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином зобов'язання перед позивачем щодо поставки вугілля належної якості.

Про наявність причинного зв'язку між протиправними діями відповідача та понесенням збитків позивачем свідчить факт порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо поставки вугілля належної якості, що призвело до заподіяння збитків позивачу у вигляді понесених витрат.

Враховуючи, що наявні у матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість вимог позивача, та зважаючи на те, що сума збитків, спричинених порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором та понесених позивачем підтверджується матеріалами справи, суд прийшов до висновку, що вимоги Публічного акціонерного товариства "Центренерго" про стягнення збитків в розмірі 14 304,24 грн. підлягають задоволенню.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Вугілля України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 32709929) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (юридична адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 1; фактична адреса: 08711, Київська обл., смт. Козин, вул. Солов»яненко, код ЄДРПОУ 22927045) 14 304,24 (чотирнадцять тисяч триста чотири гривні 24 коп.) - збитків, 1 609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев»ять гривень 50 коп.) -судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 23.10.2012

Головуюча суддя М.Є. Літвінова

Судді Ю.Т.Кирилюк

О.В. Нечай