Рішення № 26519242, 16.10.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" жовтня 2012 р. Справа № 5/067-12

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційна компанія "РОЗА ВІТРІВ", м. Київдо Дочірнього підприємства "Кюне і Нагель", смт Гостомельпро стягнення 406556,70 грн.за участю представників:

позивача:Силкіна В.С. -дов. від 21.05.2012р. № 12/05-821відповідача:Шульга С.М. -дов. від 20.12.2011р. суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційна компанія "РОЗА ВІТРІВ" (далі - позивач) до Дочірнього підприємства "Кюне і Нагель" (далі -відповідач) про стягнення 406556,70 грн. збитків.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором транспортного експедирування від 15.07.2009р. № КН-158-FA щодо доставки вантажу у визначений сторонами пункт призначення, чим завдав позивачу збитки у заявленій до стягнення сумі.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Представник відповідача, присутній у судовому засіданні, позовні вимоги визнав частково з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, які зводяться до того, що відповідно до положень статті 22 Конвенції про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень, вчиненої 28.05.1999р. у м. Монреалі, відповідальність експедитора -відповідача у випадку знищення, утрати, пошкодження або затримки в перевезенні вантажу обмежується сумою 17 спеціальних прав запозичення, що за його розрахунком за 126,6 кг брутто ваги вантажу станом на день його втрати складає 27074,68 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір транспортного експедирування від 15.07.2009р. № КН-158-FA (далі -договір), відповідно до умов якого клієнт -позивач замовляє, а експедитор -відповідач за плату і за рахунок клієнта надає транспортно-експедиційне обслуговування, відповідно до узгоджених сторонами заявок (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 3.1.3 та п. 3.1.8 договору експедитор зобов'язується організувати перевезення вантажу відповідно до встановленого клієнтом маршруту та оформити авіаційну накладну для перевезення вантажу, один екземпляр якої видати відправнику вантажу.

Згідно п. 5.1 клієнт зобов'язаний сповістити експедитора письмовою заявкою про необхідність перевезення вантажів не пізніше, аніж за 1 добу до запланованої дати початку виконання доручення.

Строк дії цього договору встановлюється з моменту його підписання і діє до 31.12.2012р. (п. 9.1 договору з урахуванням положень п. 1 додаткової угоди від 30.09.2011р. до договору).

Відповідно до узгодженої заявки від 12.09.2011р. № 137, копія якої залучена до матеріалів справи, позивач доручив відповідачу здійснити перевезення вантажу BRAKE ASSY P/N C20534000-1 S/N 5781. Адресою пункту відвантаження згідно умов заявки є TPA SOLUTIONS Niace-Avitech Technolodgies 4544 W, Russell Suite F Las Vegas, NV 89118, USA. Дата завантаження - 13.09.2011р. Відправник вантажу -TP Aerospace Solutions APS Stamholmen 165R, 2650 Hvidovre, Denmark. Одержувачем вантажу є Windrose Airlines, Windrose Aviations Company, Borispil Int`l Airport (KBP), Borispil, 7/08307, Ukraine.

На виконання умов узгодженої сторонами заявки, та відповідно до встановленого позивачем маршруту відповідач прийняв до перевезення авіаційним транспортом зазначений вантаж повною вагою 126,6 кг за маршрутом Лос Анжелес -Київ-Бориспіль, про що було складено авіанакладну (Air Waybill) 020 LAX 88887164 (LAX36491835), копія якої залучена до матеріалів справи.

З часом, відповідач листом повідомив позивача про те, що у зв'язку з некоректним маркуванням вантажу він був помилково відправлений в іншу країну - Еквадор та зазначив, що вживає всіх можливих заходів щодо повернення вантажу в Україну.

Враховуючи, що вантаж, так і не був доставлений позивачу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіаційна компанія "РОЗА ВІТРІВ" звернулось до Дочірнього підприємства "Кюне і Нагель" з претензією від 17.07.2012р. № 12/07-1110, якою вимагало сплатити повну вартість неотриманого вантажу, а саме 51000 доларів США, що за курсом НБУ на дату оплати позивачем зазначеного вантажу складає 406556,70 грн.

Однак, відповідач у своїй відповіді від 10.08.2012р. на вказану претензію зазначив, що згідно положень ст. 22 Монреальської конвенції, яка регулює відносини, які виникли між сторонами у справі, розмір відповідальності перевізника у випадку знищення, втрати пошкодження, затримки вантажу обмежується 19 спеціальних прав запозичення за кілограм, у зв'язку з чим розмір відповідальності експедитора за втрату вантажу повною вагою 126,6 кг за його розрахунком складає 29026 грн.

Позивач, не погоджуючись з вказаною сумою відшкодування за неотриманий вантаж звернувся з позовом до суду та посилаючись на приписи ст.ст. 22, 623 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача збитки, яких він зазнав у зв'язку з неотриманням вантажу у розмірі 406556,70 грн., що складає вартість вантажу, придбаного позивачем у TP Aerospace Solutions згідно інвойсу від 13.09.2011р. № 102807 на суму 51000 доларів США та за який він повністю розрахувався, що підтверджується платіжним дорученням від 02.09.2011р. № МТ103. Копії перелічених документів залучені до матеріалів справи.

Згідно ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до ст. 934 Цивільного кодексу України за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч. 1, 2 ст. 623 Цивільного кодексу України, яка міститься в главі 51 цього Кодексу).

Згідно приписів статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно п. 6.1.1 договору сторони несуть взаємну відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором відповідно до його умов, а у випадках, не врегульованих даним договором -відповідно до чинного законодавства України та міжнародних конвенцій.

Авіанакладна (Air Waybill) 020 LAX 88887164 (LAX36491835) містить повідомлення для вантажовідправника, що якщо перевезення включає кінцевий пункт призначення або зупинку в країні, окрім країни-вильоту, то може застосовуватись Варшавська конвенція, яка регулює та у більшості випадків обмежує відповідальність перевізників у відношенні до втрати або пошкодження вантажу.

Відповідно до положень ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Приписами ст. 10 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України" встановлено, що чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, є частиною національного цивільного законодавства України. Якщо у чинному міжнародному договорі України, укладеному у встановленому законом порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом цивільного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України.

Законом України "Про приєднання України до Конвенції про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень" Верховна рада України постановила приєднатися до Конвенції про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень, вчиненої 28 травня 1999 року у м. Монреалі (далі -Монреальська конвенція).

Згідно із ст. 55 Монреальської конвенції норми цієї Конвенції мають переважну силу над будь-якими нормами, що застосовуються до міжнародного повітряного перевезення між державами - сторонами цієї Конвенції внаслідок спільної участі цих держав, зокрема, у Конвенції про уніфікацію деяких правил, що стосуються міжнародних повітряних перевезень, підписаній у Варшаві 12 жовтня 1929 року (Варшавська конвенція).

Відповідно до положень ст. 1 Монреальської конвенції ця конвенція застосовується до будь-якого міжнародного перевезення пасажирів, багажу або вантажу, яке здійснюється повітряним судном за винагороду. Для цілей цієї конвенції "міжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення, при якому, згідно з визначенням сторін, місце відправлення й місце призначення незалежно від того, чи є перерва у перевезенні або перевантаження, розташовані або на території двох держав-сторін, або на території однієї й тієї самої держави-сторони, якщо погоджена зупинка передбачена на території іншої держави, навіть якщо ця держава не є державою-стороною.

Згідно ст. 2 Монреальської конвенції ця конвенція застосовується до перевезень, що здійснюються державою або законно створеними суб'єктами публічного права та відповідають умовам, передбаченим у статті 1.

Якщо перевізником визнана втрата вантажу або якщо вантаж не прибув після закінчення семиденного строку з дня, коли він повинен був прибути, одержувач має право застосувати проти перевізника санкції, які випливають з договору перевезення (ч. 3 ст. 13 Монреальської конвенції).

Положеннями п. 6.2.1 договору визначено, що експедитор несе відповідальність відповідно до "Правил надання транспортно-експедиційних послуг FIATA", які підписуються сторонами та є невід'ємною частиною даного договору.

Разом з тим, доказів підписання "Правил надання транспортно-експедиційних послуг FIATA" сторонами у справі не надано.

В силу положень ст. 26 Монреальської конвенції будь-яке положення, спрямоване на звільнення перевізника від відповідальності або на встановлення межі відповідальності, нижчої, ніж та, яка встановлена цією Конвенцією, є недійсним і не має юридичної сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Монреальської конвенції відповідальність перевізника у випадку знищення, утрати, пошкодження або затримки в перевезенні вантажу обмежується сумою 17 спеціальних прав запозичення за кілограм, за винятком випадків, коли вантажовідправник зробив у момент передачі вантажного місця перевізнику особливу заяву про заінтересованість у доставці та сплатив додатковий збір, якщо це необхідно. У цьому випадку перевізник зобов'язаний сплатити суму, що не перевищує заявленої суми, якщо він не доведе, що ця сума перевищує дійсну заінтересованість відправника в доставці.

Доказів того, що вантажовідправник зробив у момент передачі вантажного місця перевізнику особливу заяву про заінтересованість у доставці та сплатив у разі такої необхідності додатковий збір сторонами у справі суду не надано.

Згідно ч. 1 ст. 23 Монреальської конвенції суми, зазначені в спеціальних правах запозичення, у цій Конвенції розглядаються як такі, що стосуються спеціальних прав запозичення, як вони визначені Міжнародним валютним фондом. Переведення цих сум у національні валюти у випадку судових розглядів відбувається відповідно до вартості цих валют у спеціальних правах запозичення на дату ухвали суду.

Згідно даних, що містяться на офіційному сайті Національного банку України, офіційний курс спеціальних прав запозичень до гривні на 16.10.2012р., тобто на дату винесення рішення суду, становить 12,31 грн. за 1 спеціальне право запозичення.

Таким чином, враховуючи, що вага відправленого вантажу відповідно до авіанакладної (Air Waybill) 020 LAX 88887164 (LAX36491835) складає 126,6 кг., розмір відповідальності відповідача за втрачений вантаж становить 26493,59 грн. (17 спеціальних прав запозичення х 12,31 грн. х 126,6 кг = 26493,59 грн.).

З огляду на зазначене та враховуючи, що відповідач порушив взяті на себе договірні зобов'язання щодо доставки в пункт призначення вантажу і на час розгляду справи не поставив вантаж позивачу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 26493,59 грн. збитків є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В решті позовних вимог суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Кюне і Нагель" (08290, Київська область, м. Ірпінь, смт Гостомель, вул. Садова, 26-А, ідентифікаційний код 24596990) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційна компанія "РОЗА ВІТРІВ" (04071, м. Київ, вул. Волоська, 50/38, оф. 134, ідентифікаційний код 32657656) 26493 (двадцять шість тисяч чотириста дев'яносто три) грн. 59 коп. збитків, 529 (п'ятсот двадцять дев'ять) грн. 88 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.