Рішення № 26519216, 12.10.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" жовтня 2012 р. Справа № 3/097-12

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Вишгородського районного комунального підприємства "Вишгородтепломережа", м. Вишгород

про стягнення 63499,35 грн.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі позивач) заявлено позов до Вишгородського районного комунального підприємства "Вишгородтепломережа" (надалі відповідач) про стягнення пені –27210,89 грн., 3 % річних –5301,41 грн., 7% штрафу –27087,60 грн. та інфляційних втрат –3899,44 грн., загалом 63499,35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання щодо своєчасного проведення розрахунків за отримання природного газу, оплату за газ відповідач проводив з порушенням встановлених строків за договором купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011 р. № 14/2505/11.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.08.2012 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 18.09.2012 р.

18.09.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області представник відповідача подав відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 18.09.2012 р. судом оголошено перерву до 10.10.2012 р., про що сторонами підписано відповідне повідомлення.

У судовому засіданні 10.10.2012 р. судом оголошено перерву до 12.10.2012 р., про що сторонами підписано відповідне повідомлення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, суд

встановив:

30 вересня 2011 року між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України»(продавець, позивач у справі) та Вишгородським районним комунальним підприємством "Вишгородтепломережа" (покупець, відповідач у справі) було укладено договір № 14/2505/11 про купівлю-продаж природного газу (далі договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язався передавати у власність покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями, та іншими споживачами, а покупець зобов’язується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору (п.п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 5.2. договору ціна за 1000 кубічних метрів газу становить 3023,50 грн. без урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м природного газу –3023,50 грн., крім того цільова надбавка –2 % та ПДВ -20%, всього з ПДВ –3700,76 грн.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що продавець передає покупцеві з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року газ в обсязі до 4071,00 тис. куб. м, у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м): у 2011 році 1100,0 і у 2012 році 1100,0.

Оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу (п. 6.1.).

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1.).

Пунктом 3.3. договору встановлено, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформляються актами приймання-передачі газу.

Відповідно до п. 7.2. у разі невиконання покупцем пункту 6.1. договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від суми простроченого платежу. Пеня сплачується протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги продавця. У разі несплати пені у вказані строки покупець вважається таким, що має заборгованість за цим договором.

Пунктом 11.1. договору передбачено, що останній набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє у частині реалізації газу з 01.10.2011 р. до 31.12.2012 р., а в частині проведення розрахунків за газ та послуг за його транспортування –до повного погашення заборгованості.

Зазначений договір підписаний представниками сторін та скріплений відтисками їх печаток.

Додатковою угодою № 1 до договору купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011 р. № 14/2505/11 з 01.10.2011 р. п. 5.2. договору викладено у наступній редакції: "Ціна за 1000 кубічних метрів газу становить 3382,00 грн. без урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м природного газу –3382,00 грн., крім того цільова надбавка –2 % та ПДВ – 20%, всього з ПДВ –4139,57 грн. До ціни газу додається загальний тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 302,30 грн., крім того ПДВ –20 % - 60,46 грн., всього з ПДВ –362,76 грн.".

Додатковою угодою № 2 до договору купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011 р. № 14/2505/11 з 11.10.2011 р. п. 5.2. договору викладено у наступній редакції: "Ціна за 1000 кубічних метрів газу становить 3382,00 грн. без урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м природного газу –3382,00 грн., крім того цільова надбавка –2 % та ПДВ – 0%, всього з ПДВ –3449,64 грн. До ціни газу додається загальний тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 302,30 грн., крім того ПДВ –20 % - 60,46 грн., всього з ПДВ –362,76 грн.".

На виконання умов зазначеного договору позивачем була проведена поставка газу відповідачеві, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2011 р. на загальну суму 468400,72 грн. (копії у матеріалах справи).

Таким чином, відповідно до умов договору (п.п. 6.1), відповідач повинен був остаточно розрахуватися за фактично спожиті обсяги газу на підставі вказаних актів до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу включно, тобто до 14.11.2011 р.

Як зазначає позивач, відповідач сплатив повністю суму основного боргу лише 03.05.2012 р., що підтверджує сам відповідач у відзиві на позовну заяву.

20.04.2012 р. позивач направив на адресу відповідача вимогу про сплату відповідачем заборгованості та штрафних санкцій за її несвоєчасну сплату. Станом на 12.10.2012 р. вказана вимога, залишена відповідачем без задоволення (доказів іншого суду не подано).

У відзиві на позовну заяву відповідач вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних, інфляційних втрат, штрафу і пені не визнає та вказує, що несвоєчасне проведення розрахунків сталось у зв’язку з важким фінансовим станом підприємства, проте належних доказів такого стану відповідачем суду не подано.

Крім того, представник відповідача заявив, що останній листом від 02.03.2012 р. № 383/08, у зв’язку з значною дебіторською заборгованістю бюджетних організацій (198400,00 грн.), звернувся до позивача, про розстрочку заборгованості на 2 місяці який, як зазначає відповідач, проти розстрочки не заперечував, проте належних доказів зазначеного Вишгородське районне КП "Вишгородтепломережа" суду не надало. Разом з тим, присутній у судовому засіданні представник позивача заявила, що відповідачеві вказана розстрочка не надавалась.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд не застосовувати до відповідача штрафні та фінансові санкції у вигляді стягнення пені, 3% річних, 7% штрафу, інфляційних втрат, посилаючись на ст. 233 ГК України.

Згідно з частиною першою ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.3 частини першої ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Приписами частини третьої ст. 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з частиною першою ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Судом встановлено, що за договором, укладеним між позивачем та відповідачем, позивач, відповідно до п. 1.1. договору, поставляв відповідачу імпортований природний газ, який позивач закуповує за зовнішньоекономічним контрактом, яким встановлені строки розрахунків за поставлений газ. Крім того, газ, що постачався за договором № 14/2505/11, відповідно до п. 1.2 договору використовувався відповідачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами, та які, в свою чергу, вносять плату за комунальні послуги по затвердженим тарифам. Належних доказів протилежного суду відповідачем не подано.

Звертаючись з клопотанням про зменшення розміру пені та штрафу, відповідач обґрунтовує його тим, що стягнення з підприємства в примусовому порядку суми заборгованості, з урахуванням штрафних санкцій вплине на вкрай нестабільний фінансовий стан підприємства, приведе до банкрутства та до зриву опалювального сезону 2012-2013 року, а також фактично зробить його виконання неможливим. Проте, належних та допустимих доказів зазначеного останнім не надано.

Таким чином, суд ставиться критично до вказаних у відзиві на позовну заяву спростувань наявної заборгованості у відповідача перед позивачем, оскільки Вишгородським районним КП "Вишгородтепломережа" належних та допустимих доказів викладеного у відзиві суду не надано. Враховуючи наведене, суд вирішив у задоволенні клопотання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню відмовити.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до частини першої ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами частини другої статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв’язку з несвоєчасною сплатою відповідачем основного боргу, позивач просить стягнути з КП Богуславської районної ради "Богуславтепловодопостачання" 27210,89 грн. пені, 5301,41 грн. 3 % річних, 27087,60 грн. штрафу та 3899,44 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до частини другої ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною першою ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини першої ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.2. у разі невиконання покупцем пункту 6.1. договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від суми простроченого платежу.

Відповідно до частини шостої ст. 232 Господарського процесуального кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи той факт, що відповідно до п. 6.1 договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється споживачем до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу, нарахування 3% річних, інфляційних втрат та пені слід здійснювати з 15 числа місяця наступного за розрахунковим.

Зробивши розрахунок пені, за період з 15.11.2011 р. по 03.05.2012 р., суд встановив, що відповідний розрахунок виконано позивачем арифметично невірно, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату заборгованості суд задовольняє частково, а саме у розмірі 27029,64 грн.

Зробивши розрахунок 3% річних, за період з 15.11.2011 р. по 03.05.2012 р., суд встановив, що відповідний розрахунок виконано позивачем арифметично невірно, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних за несвоєчасну сплату заборгованості суд задовольняє частково, а саме у розмірі 5278,72 грн.

Судом встановлено, що позивачем нараховано інфляційні втрати за поточний місяць від простроченої суми у розмір якої включено інфляційні втрати за попередній місяць, що суперечить вимогам ст. 625 ЦК України, у якій вказано, що індекс інфляції нараховується за весь час прострочення, від простроченої суми.

Зробивши розрахунок інфляційних втрат, за період з 15.11.2011 р. по 03.05.2012 р., суд встановив, що відповідний розрахунок виконано позивачем арифметично невірно, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат за несвоєчасну сплату заборгованості суд задовольняє частково, а саме у розмірі 3888,62 грн.

Зробивши розрахунок штрафу у розмірі 7 % від суми простроченого платежу, суд встановив, що результат відповідного розрахунку, який зроблено позивачем, є вірний, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат за несвоєчасну сплату заборгованості суд задовольняє повністю, а саме у розмірі 27087,60 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3888,62 грн. інфляційних втрат, 5278,72 грн. 3% річних, 27029,64 грн. пені та 27087,60 грн. штрафу, загалом 63284,58 грн.

Клопотання про відстрочення на 6 місяців виконання рішення суду також не підлягає задоволенню, оскільки, заборгованість відповідача перед позивачем виникла, ще у листопаді 2011 року, а отже з моменту виникнення заборгованості за поставлений природний газ минуло вже десять місяців, що є значним періодом несплати боргу. Крім того, бюджетом України та фінансовим планом позивача, який затверджений Кабінетом Міністрів України, не передбачені фінансові можливості для кредитування споживачів природного газу.

Судові витрати, відповідно до частини п’ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Вишгородського районного Комунального підприємства "Вишгородтепломережа" (07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Кургузова, буд. 3-В; код ЄДРПО України 13713569) на користь Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПО України 20077720) –27087 (двадцять сім тисяч вісімдесят сім гривень) 60 коп. штрафу, 27029 (двадцять сім тисяч двадцять дев'ять гривень) 64 коп. пені, 3888 (три тисячі вісімсот вісімдесят вісім гривень) 62 коп. інфляційних втрат, 5278 (п'ять тисяч двісті сімдесят вісім гривень) 72 коп. 3% річних та 1604 (одну тисячу шістсот чотири гривні) 06 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.10.2012 р.

Суддя А.В. Лопатін