Рішення № 26519194, 18.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-30/9002-2012 18.10.12

За позовом Фізичної особи-підприємця Волкова Бориса Юрійовича

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Публічне акціонерне товариство «Завод Маяк»

Про стягнення 24 710,00 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: Матяш Т.В. представник за довіреністю № б/н від 15.06.12.

Від відповідача: не з'явився

Від третьої особи на стороні позивача: не з'явився

Від третьої особи на стороні відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Волкова Бориса Юрійовича (далі -позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат»(далі -відповідач) про стягнення 24 710,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для покладення на відповідача обов'язку по відшкодуванню завданої позивачу у зв'язку із пошкодженням його майна шкоди, що знаходилося в переданому відповідачем за Договором № 69-12/2010 суборенди від 14.12.10. позивачу приміщенні, внаслідок залиття такого майна, спричинено незаконним проведенням відповідачем будівельних робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.12. порушено провадження у справі № 5011-30/9002-2012, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (далі -третя особа на стороні позивача), та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Завод Маяк»(далі -третя особа на стороні відповідача); розгляд справи призначено на 19.07.12.

В судовому засіданні 19.07.12. представником позивача подано письмові пояснення у справі.

19.07.12. представником третьої особи на стороні відповідача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подано письмові пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.12., в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, поданими клопотаннями та невиконанням відповідачем та третьої особою на стороні позивача вимог ухвали суду, розгляд справи відкладено на 10.08.12.

10.08.12. представником відповідача через відділ діловодства суду подано письмовий відзив на позов, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Агат»проти позову заперечує з підстав, викладених в відзиві.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 10.08.12., в зв'язку з перебуванням судді Ващенко Т.М. у відпустці, справу № 5011-30/9002-2012 передано для розгляду судді Смирновій Ю.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.12. суддею Смирновою Ю.М. прийнято дану справу до свого провадження та призначено її до розгляду на 13.09.12.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 10.09.12. справу № 5011-30/9002-2012 передано для розгляду судді Ващенко Т.М., в зв'язку з виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.12. суддею Ващенко Т.М. прийнято дану справу до свого провадження.

12.09.12. третьою особою на стороні позивача через відділ діловодства суду подано письмові пояснення у справі, відповідно до яких Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві просить суд прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства України та розгляд справи проводити без участі її повноваженого представника.

13.09.12. третьою особою на стороні відповідача через відділ діловодства суду подано додаткові письмові пояснення у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.12., в заявку з неявкою в судове засідання представників позивача та третьої особи на стороні позивача, невиконанням позивачем вимоги ухвали суду, розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України відкладено на 04.10.12.

В судовому засіданні 04.10.12. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 18.10.12.

В судовому засіданні 18.10.12. представником позивача підтримано свої позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 18.10.12. не з'явився, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 5011-30/9002-2012.

В судовому засіданні 18.10.12. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.12.10. між відповідачем (Орендодавець) та позивачем (Орендар) було укладено Договір № 69-12/2010 суборенди приміщення (далі -Договір), відповідно до умов якого Орендодавець зобов'язався передати, а Орендар прийняти у строкове платне користування частину торгівельних площ (об'єкт оренди) торгівельного комплексу, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Московський, 8, корпус 16-А (Торгівельний комплекс).

25.06.11. внаслідок випадання опадів у вигляді дощу було залито водою орендоване позивачем за Договором приміщення.

Спір у справі виник у зв'язку із наявністю, на думку позивача, підстав для покладення на відповідача обов'язку по відшкодуванню завданої внаслідок проведення останнім незаконних будівельних робіт з реконструкції даху Торгівельного комплексу шкоди, яка полягає у залитті майна Орендаря, що знаходилося в об'єкті оренди.

Приписами ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків. Аналогічна норма передбачена ст. 20 ГК України, якою встановлено, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема, шляхом відшкодування збитків.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Загальне правило встановлює, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 вказаного Кодексу до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) розміру збитків;

3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;

4) вини.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди (Ухвала Верховного Суду України (судова колегія з цивільних справ) від 21.12.05.).

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода -наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

На підтвердження наявності протиправної поведінки та вини відповідача позивач вказує на здійснення останнім будівельних робіт з реконструкції даху Торгівельного комплексу, в якому знаходилося майно Орендаря, без відповідного дозволу на виконання таких робіт, що призвело до залиття такого майна.

Згідно із ст. 28 Закону України "Про планування і забудову територій" (в редакції, чинній на момент здійснення спірних будівельних робіт) проектна документація на будівництво об'єктів містобудування розробляється згідно з вихідними даними на проектування з дотриманням вимог державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови та затверджується замовником в установленому законом порядку. Порядок розроблення, погодження і затвердження проектної документації на будівництво об'єктів містобудування встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань архітектури та містобудування.

Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 29 Закону України "Про планування і забудову територій" (в редакції, чинній на момент здійснення спірних будівельних робіт) встановлено, що дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

З огляду на викладені норми вбачається, що для здійснення будівельних робіт (реконструкції) законодавець (на момент здійснення спірних робіт) встановлював обов'язковість наявності у замовника (генпідрядника) дозвільної документації на проведення таких робіт, зокрема, проектної документації та дозволу на виконання будівельних робіт.

Суд відзначає, що за змістом п. 3, п. п. 6 п. 4, п. п. 12 п. 5 Положення про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві і м. Севастополі, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19.11.07. № 317, та ч. 1, 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю є органом, уповноваженим державою на здійснення контролю за додержанням вимог законодавства у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Із наданих Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві на виконання вимог ухвали суду документів (актів перевірки додержання вимог містобудівного законодавства від 26.07.11., 05.12.11., припису від 26.07.11.) вбачається, що при проведенні перевірки виконання відповідачем будівельних робіт з реконструкції даху Торгівельного комплексу було встановлено порушення вимог містобудівного законодавства, а саме: виконання таких робіт без документів, які б надавали право на виконання будівельних робіт (без затвердженої проектної документації та дозволу на виконання будівельних робіт).

Встановлені незаконні будівельні роботи Орендодавця призвели до пошкодження стелі Торгівельного комплексу (зафіксовані в постанові ст. ДІМ Оболонського РУ ГУМВС України в м. Києві про відмову в порушенні кримінальної справи від 29.06.11.), що призвело до пошкодження майна позивача, яке знаходилося в орендованому за Договором приміщенні (останній поверх будівлі), шляхом його залиття під час дощу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наявні в матеріалах справи вказані докази спростовують наведені в письмовому відзиві відповідача твердження про відсутність факту проведення будівельних робіт та про те, що копія постанови від 29.06.11. не є належним доказом в даній справі.

При цьому, факт неотримання відповідачем приписів Інспекції та відсутність його представників при проведенні перевірки не є предметом розгляду даної справи.

Відтак, здійснення відповідачем незаконних дій, які призвели до пошкодження стелі Торгового комплексу, внаслідок чого під час випадання опадів у вигляді дощу було пошкоджено майно відповідача, належним чином підтверджують наявність протиправної поведінки та вини Орендодавця у завданні позивачу збитків та причинного зв'язку між такою поведінкою і збитками, що спростовує твердження відповідача про недоведеність наявності протиправної поведінки та зв'язку між такою поведінкою та шкодою, як на те посилається Орендодавець в своєму письмовому відзиві.

Суд критично ставиться до тверджень Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат»стосовно того, що надані позивачем докази є недоведеними з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 780 Цивільного кодексу України, шкода, завдана у зв'язку з користуванням річчю, відшкодовується наймодавцем, якщо буде встановлено, що це сталося внаслідок особливих властивостей або недоліків речі, про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про які він не знав і не міг знати.

Майно позивача пошкодилось під час знаходження в орендованому приміщенні внаслідок його залиття водою.

Ч. 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Умовами Договору, укладеного між позивачем та позивачем, сторони погодили наступне:

- п. 6.9 - обов'язок забезпечення належного стану торгівельного комплексу та відповідно проведення капітального ремонту покладається на Орендодавця (відповідача).

- п. 6.9.3 - Орендодавець, у разі потреби, проводить один раз на два роки капітальний ремонт.

- п. 16.4 - сторона у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань за цим договором відшкодовує іншій стороні заподіяні таким невиконанням збитки.

В якості обґрунтування розміру завданих протиправними діями відповідача збитків позивач вказує на пошкодження його майна, що знаходилося в орендованому приміщенні, зокрема: стіна + кухня, зразки фасаду, журнальний столик, шафа-купе, шафа-пенал, ящик-контейнер, годинник настінний.

Частиною 3 ст. 386 Цивільного кодексу України встановлено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

При цьому, акт вих. № 1676 від 05.08.11., що наявний в матеріалах справи, яким встановлено розмір матеріальних збитків, понесених позивачем, складений Товариством з обмеженою відповідальністю «Агат»та направлений на адресу позивача для підтвердження. Вказаний акт містить підпис уповноваженої особи відповідача та відбиток його печатки та підпис уповноваженої особи позивача, а отже, не потребує окремого додаткового оформлення, як на те посилається Орендодавець.

Відповідно до вказаного погодженого сторонами акту розмір матеріальних збитків становить 24 710,00 грн.

З огляду на викладене, враховуючи встановлення судом наявності всіх складових цивільного правопорушення відповідача, позовні вимоги позивача про покладення на відповідача обов'язку по відшкодуванню збитків у розмірі 24 710,00 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доведення покладається законом на позивача.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення»рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 24 710,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Волкова Бориса Юрійовича задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агат" (04073, м. Київ, проспект Московський, 8; ідентифікаційний код 30697587) на користь Фізичної особи-підприємця Волкова Бориса Юрійовича (03055, м. Київ, вул. Політехнічна, б. 5, кв. 121; ідентифікаційний номер 2423319358) збитки в розмірі 24 710 (двадцять чотири тисячі сімсот десять) грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.10.12.

Суддя Т.М. Ващенко