Рішення № 26518996, 12.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-72/6063-2012 12.07.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехнік ЛТД і Ко"

до Приватного підприємства "Сінта - Сервіс"

про стягнення 45 916,00 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Кучерявенко О.М.

від відповідача: Косачов Ю.Б.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сантехнік ЛТД і Ко" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Сінта - Сервіс" про стягнення заборгованості за надання послуг генпідряднику у розмірі 45 916,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав зобов'язання щодо відшкодування позивачеві коштів за надання послуг генерального підряду у розмірі 2.1 % від вартості фактично виконаних робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 23.05.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважних представників відповідача та неналежним виконанням сторонами вимог суду.

12.06.2012 р. через загальний відділ діловодства представник позивача подав письмові пояснення в яких зазначає, що відповідачем було фактично виконано будівельних робіт на загальну суму 2 186 478,00 грн., що підтверджується актами виконаних робіт, тому відповідач повинен сплатити позивачу 45 916,00 грн.

У процесі провадження у справі представник відповідача подав заперечення на позовну заяву, в якій проти позову заперечив та пояснив, що п.4.8 договору чітко не визначено, що собою являють послуги генерального підряду.

У судовому засіданні 13.06.2012 р. та 27.06.2012 р. судом оголошувалась перерва відповідно до 27.06.2012 р. та до 12.07.2012 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

09.07.2012 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача подав відзив на позов, в якому проти позову заперечив та пояснив, що позивачем не надано доказів виконання послуг генерального підряду, їх розмір, вартість та якість надання.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені ним вимоги.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 12.07.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.03.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сантехнік ЛТД і Ко" та Приватним підприємством "Сінта - Сервіс" було укладено договір №05-03-09-1, умовами якого передбачено, що в порядку та на умовах, визначених даним договором, відповідач зобов'язується організувати та виконати повний комплекс робіт у відповідності із проектною документацією, з використанням власних матеріалів та обладнання, а саме: - зовнішньо майданчикові мережі: - водопостачання, згідно проекту та влаштування камери з водомірним вузлом; - виконання умов ТУ №4871 від 30.04.2008 р. по мережам водопостачання та ТУ №4797 від 30.04.2008 р. по мережам, по мережам каналізування, виданих ВАТ «АК «Київводоканал»на об'єкті «Будівництво виробничо-торгівельного комплексу «МЕТРО Кеш енд Кері» на перетині вул. М. Закревського, О. Сабурова та Електротехнічної у Деснянському районі м. Києва.

Відповідно до п. 1.2. договору позивач приймає якісно виконані роботи в стані «під ключ», шляхом підписання двохстороннього акту про прийняття повного комплексу робіт, та оплатити якісно виконані роботи на умовах даного договору.

Згідно п. 3.1. договору договірна ціна робіт передбачених до виконання дійсним договором згідно погодженого сторонами розрахунку становить 1 650 000,00 грн.

У п. 4.3.1. договору розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі підписаних позивачем ф. №КБ-2в, КБ-3, які подає відповідач не пізніше 25 числа звітного місяця, а позивач розглядає і підписує протягом 5 днів з дати отримання, або надає мотивовану відмову від приймання робіт.

Пунктом 4.8 договору сторони погодили, що відповідач відшкодовує позивачу кошти за надання послуг генерального підряду у розмірі 2,1% від вартості фактично виконаних робіт у звітному періоді.

Відповідно до п. 10.1. договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.

Судом встановлено, що відповідачем було фактично виконано будівельних робіт за даним договором на загальну суму 2 186 478,00 грн., що підтверджується актами виконаних робіт та довідкою про вартість робіт формами №КБ-2в, КБ-3.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконував зобов'язання щодо відшкодування 2,1 % вартості фактично виконаних робіт, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 45 916,00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору №05-03-09-1 від 05.03.2009 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що відповідачем, на виконання умов договору фактично виконано будівельних робіт за даним договором на загальну суму 2 186 478,00 грн., що підтверджується актами виконаних робіт та довідкою про вартість робіт формами №КБ-2в, КБ-3 (копії у матеріалах справи).

Однак станом на час вирішення спору відповідач не відшкодував позивачеві 2,1 % вартості фактично виконаних робіт за договором №05-03-09-1 від 05.03.2009 р., в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у сумі 45 916,00 грн.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

11.04.2012 р. позивачем була направлена відповідачеві претензія № 148 від 30.03.2012 р., що підтверджується фіскальним чеком № 4365 від 11.04.2012 р. та описом вкладення у цінний лист з вимогою сплатити 45 916,00 грн.

13.04.2012 р. позивачем був направлений відповідачеві лист -вимога про сплату заборгованості, що підтверджується фіскальним чеком №4687 від 13.04.2012 р. з описом вкладення у цінний лист.

Однак, станом на день прийняття рішення по справі відповідач зазначеної заборгованості не погасив.

Враховуючи нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів в місті Києві, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12 грудня 2007 року N 1149 «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів»відповідач вважається таким, що отримав претензію 13.04.2012 р. (враховуючи вихідні дні).

Враховуючи вищенаведене, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, суд приходить до беззаперечного висновку, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання на 20.04.2012 р.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору №05-03-09-1 від 05.03.2009 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому позовні вимоги про стягнення 45 916,00 грн. заборгованості підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Крім того, при подачі позову до Господарського суду міста Києва позивачем було переплачено судовий збір в сумі 31,50 грн., так як, виходячи із заявленої ціни позову у даній справі, в силу вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір»позивач зобов'язаний сплатити судовий збір в сумі 1 609,50 грн., однак сплатив -1 641,00 грн.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір»сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); закриття провадження у справі. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехнік ЛТД і Ко" задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Сінта - Сервіс" (02105, м. Київ, вул. Будівельників, буд. 9, кв. 4, код ЄДРПОУ 33542869), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехнік ЛТД і Ко" (02222, м. Київ, вул. Пухівська, 4, код ЄДРПОУ 19478780) 45 916 (сорок п'ять тисяч дев'ятсот шістнадцять) грн. 00 коп. заборгованості, та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -судового збору.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехнік ЛТД і Ко" (02222, м. Київ, вул. Пухівська, 4, код ЄДРПОУ 19478780) надмірно сплачений судовий збір у розмірі 31 (тридцять одна) грн. 50 коп.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 16.07.2012 р.

Суддя Бондарчук В.В.