Рішення № 26518882, 31.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-72/5754-2012 31.05.12

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі - Страхування"

до Приватного акціонерного товариства "Український страховий дім"

про стягнення 8 085,83 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Лавренко Н.О.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Український страховий дім" про стягнення суми відшкодування у розмірі 8 085,83 грн. Позовні вимоги обґрунтовані виплатою страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № АС - 005592 від 09.09.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 17.05.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи переносився через нез'явлення у судове засідання повноважних представників сторін та неналежне виконання ними вимог суду.

29.05.2012 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача подав відзив на позов, в якому зазначає, що розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 7 575,83 грн. за вирахування франшизи, передбаченої полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/4433340.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 31.05.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.09.2011 р. між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі - Страхування" та Герман Ольгою Василівною укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №АС-005592, відповідно до якого було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та /або розпорядженням транспортним засобом -«Honda Civic», державний номер ВН 2146 СВ.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Згідно зі ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з положеннями ст. 980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про страхування»встановлено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страховим ризиком, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про страхування»визначається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Страховим випадком, у відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування», є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Як встановлено судом, 17.10.2011 р. на вул. Магістральній, 131, в м. Одеса сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Honda Civic», державний номер ВН 2146 СВ, що належить Герман Ользі Василівні, яким керував Балик Василь Данилович на законних підставах згідно водійського посвідчення №537995 та автомобіля «ВАЗ 2104», державний номер 54090 ОА, під керуванням Огородніка Василя Артемовича.

При цьому, в результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований в Товаристві з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі - Страхування" автомобіль «Honda Civic», державний номер ВН 2146 СВ.

Постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 11.11.2011 р. Огородніка Василя Артемовича визнано винним у скоєнні правопорушення, що сталось 17.10.2011 р. на вул. Магістральній, 131, в м. Одеса за участю автомобілів «Honda Civic», державний номер ВН 2146 СВ та автомобіля «ВАЗ 2104», державний номер 54090 ОА.

Положеннями ст. 988 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Як вбачається з матеріалів справи відповідно до звіту про оцінку вартості матеріальних збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу від 14.11.2011 р., вартість відновлювального ремонту автомобіля «Honda Civic», державний номер ВН 2146 СВ склала 8 906,46 грн.

05.12.2011 р. позивачем було складено страховий акт № АС-003969, згідно якого виплата страхового відшкодування складає 8 085,83 грн. грн.

Відповідно до зазначених вище звіту про оцінку вартості матеріальних збитків, страхового акту позивачем було виплачено страхове відшкодування у розмірі 8 085,83 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4604 від 07.12.2011 р. (копія -у матеріалах справи).

Обґрунтовуючи свої вимоги, Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі - Страхування" зазначає, що у зв?язку з тим, що ним було здійснено виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого автомобіля «Honda Civic», державний номер ВН 2146 СВ, позивач відповідно до ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», набув право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду. Тож, враховуючи, що цивільно-правова відповідальність за шкоду перед третіми особами, завдану внаслідок експлуатації транспортного засобу «ВАЗ 2104», державний номер 54090 ОА застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Український страховий дім" за полісом № ВЕ/4433340, а також з огляду на те, що водія автомобіля «ВАЗ 2104», державний номер 54090 ОА визнано винним у скоєнні правопорушення, позивач просить стягнути з останнього шкоду, завдану з вини водія застрахованого транспортного засобу.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах;

Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Положеннями ст. 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(в редакції, чинній станом на момент укладення договору страхування) встановлено, що договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися, зокрема, на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

19.11.2010 р. між Приватним акціонерним товариством "Український страховий дім" та Огородніком Василем Артемовичем укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/4433340, відповідно до якого застраховано цивільну відповідальність Огородніка Василя Артемовича за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб, внаслідок експлуатації автомобіля «ВАЗ 2104», державний номер 54090 ОА (договір 3 типу відповідно до ст. 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Частиною 2 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За таких обставин, у зв?язку з настанням страхового випадку -пошкодженням Огородніком Василем Артемовичем автомобіля «Honda Civic», державний номер ВН 2146 СВ, що належить Герман Ользі Василівні у відповідача виник обов?язок відшкодувати останньому витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.

Разом з тим, як встановлено судом, вартість страхового відшкодування власнику автомобіля «Honda Civic», державний номер ВН 2146 СВ у розмірі 8 085,83 грн., було сплачено Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі - Страхування" на підставі договору страхування.

У відповідності до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 1 ст. 1191 Цивільного кодексу встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Тож, враховуючи вищенаведене, з огляду на те, що позивач виплатив страхове відшкодування власнику застрахованого автомобіля «Honda Civic», державний номер ВН 2146 СВ, у нього виникло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, тобто, у даному випадку -до Приватного акціонерного товариства "Український страховий дім".

16.12.2011 р. позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою вих. 15/04/8.04/716-11 від 15.12.2011 р., яка отримана ним 20.12.2011 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, про відшкодування страхової виплати власнику автомобіля «Honda Civic», державний номер ВН 2146 СВ, в розмірі 8 085,83 грн.

Згідно ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

З полісу № ВЕ/4433340 від 15.11.2010 р., яким застраховано цивільну відповідальність Огородніка Василя Артемовича, вбачається, що розмір франшизи за даним полісом становить 510,00 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що розмір страхового відшкодування, яке зобов'язане виплатити Приватне акціонерне товариство "Український страховий дім" зменшується на розмір франшизи 510,00 грн. та становить 7 575,83 грн.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у разі визнання страховиком вимог заявника обґрунтованими, останній зобов?язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому, відповідачем не надано суду доказів розгляду регресної вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі - Страхування" та перерахування коштів у якості регресного відшкодування на суму 7 575,83 грн.

З огляду на вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі - Страхування" задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Український страховий дім" (01023, м. Київ, площа Спортивна, 3, код ЄДРПОУ 32556540), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі - Страхування" (08131, Київська обл., с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 56, код ЄДРПОУ 35429675) суму відшкодування у розмірі 7 575 (сім тисяч п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 83 коп. та 1 507 (тисячу п'ятсот сім) грн. 98 коп. -судового збору.

3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Бондарчук В.В.

Повний текст рішення

підготовлено: 01.06.2012 р.