Рішення № 26518803, 17.10.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.10.12р. Справа № 16/5005/8357/2012

За позовом Дочірнього підприємства „Дніпропетровський хлібокомбінат №2", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповіальнрістю „Метал", м. Дніпропетровськ

про стягнення 10 927 грн. 75 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Якутіна К.Р.- представник, дов. від 04.09.2012р. б/н;

від відповідача: Сорокін В.В.- представник, дов. від 19.12.2011р. №3712.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 10 927 грн. 75 коп., що складає: 10 193 грн. 80 коп. -заборгованості за товар, відвантажений відповідно до умов договору від 16.11.2011р. №16/11-В/М прийому відходів на утилізацію, та 733 грн. 95 коп. -пені.

Відповідач у відзиві (вх. №59083/12 від 17.10.2012р.) на позовну заяву просить при винесенні рішення надати розстрочку виконання обов'язків по сплаті боргу на період до 30.12.2012р. та зазначає, що: - несвоєчасний розрахунок обумовлений складними економічними обставинами, що сталися у сфері операції з металобрухтом, нестачею оборотних коштів, яка пов'язана із несвоєчасними розрахунками з нашим підприємством з боку боржників, які загалом заборгували підприємству понад 300 000 грн. 00 коп.; - максимальний розмір пені за день прострочки не може перевищувати 0,041%.

Оригінали документів, оглянуті у судовому засіданні, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.11.2011р. між відповідачем -Товариством з обмеженою відповідальністю „Метал", як покупцем, та позивачем - Дочірнім підприємством „Дніпропетровський хлібокомбінат №2", як продавцем, було укладено договір №16/11-В/М прийому відходів на утилізацію (надалі -Договір), відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 1.3 та 1.4 якого продавець згідно вимог статті 17 Закону України „Про хімічні джерела струму" здає відпрацьовані небезпечні відходи (свинцеві та лужні акумуляторні батареї) ємністю 7А/год та більше (надалі - Товар) для утилізації на спеціалізоване підприємство з утилізації, яким є покупець, а покупець приймає на утилізацію відпрацьовані небезпечні відходи (свинцеві та лужні акумуляторні батареї) у номенклатурі та кількості за ціною, відповідно до Специфікації №1, що є невід'ємною частиною даного Договору; продавець передає на утилізацію покупцю товар, а покупець приймає і сплачує за товар; товар являє собою вторинну сировину (макулатура, склобій, полімерні, відходи, гумові відходи, у тому числі зношені шини, матеріали текстильні вторинні) відповідно до Специфікації №2, яка утворилась в результаті виробничо-господарської діяльності продавця, у номенклатурі, кількості з урахуванням засміченості чи вологості й за ціною, відповідно до доданої специфікації, що є невід'ємною частиною даного договору; продавець передає у власність покупця товар, а покупець приймає і сплачує за товар; товар являє собою металобрухт чорних металів відповідно до Специфікації №3, який утворився в результаті виробничо-господарської діяльності продавця, у номенклатурі, кількості з урахуванням засміченості й за ціною, відповідно до доданої специфікації, що є невід'ємною частиною даного договору; товар являє собою металобрухт кольорових металів відповідно до Специфікації №4, який утворився в результаті виробничо-господарської діяльності продавця, у номенклатурі, кількості з урахуванням засміченості й за ціною, відповідно до доданої специфікації, що є невід'ємною частиною договору.

Згідно з пунктом 3.1 Договору поставка товару здійснюється покупцем самовивозом по міри накопичення на складі продавця, після повідомлення продавця про готовність товару до відвантаження не пізніше, ніж за 5-ть днів до числа відвантаження.

Товар вважається зданим продавцем й остаточно прийнятим покупцем відповідно до акту прийому-передачі, відповідно до ваги за результатами зважування на складі продавця у присутності представника покупця з відрахуванням засміченості чи вологості, а для небезпечних відпрацьованих хімічних джерел струму поштучно, згідно марок і загальною вагою (пункт 3.2 Договору).

Як вбачається, на виконання умов Договору позивачем відповідачу було відвантажено товар на суму 15 193 грн. 80 коп., про що свідчить акт від 04.04.2012р. №222/чл приймання металів чорних (вторинних), накладна від 04.04.2012р. №РТН0-0000000070 та довіреність від 04.04.2012р. №127.

Відповідно до пункту 4.1 Договору розрахунки між сторонами здійснюються в національній валюті у вигляді попередньої оплати в розмірі 100% на погоджений обсяг товару до його відвантаження; при цьому продавець зобов'язується відвантажити весь погоджений обсяг товару протягом не більше 3 робочих днів з моменту одержання оплати й надання покупцем автотранспорту під самовивіз; у випадку затримки відвантаження більше 3-х робочих днів продавець зобов'язується протягом 4-го дня повернути суму попередньої оплати на розрахунковий рахунок покупця; у деяких випадках платником є сторона, що передає на утилізацію певний вид відходів; продавець сплачує ціну відходів, які передаються на утилізацію на протязі 3-х банківських днів після підписання Акту прийому-передачі; для уточнення остаточного обсягу здійснених поставок і платежів продавець і покупець на підставі актів прийому-передачі здійснюються щомісячне звірення за бажанням (пункт 4.2 Договору).

В окремих випадках за домовленістю сторін передбачені оплата по факту відвантаження товару та його приймання (пункт 4.3 Договору).

Позивач у позовній заяви зазначив, що згідно усної домовленості було досягнуто згоди щодо оплати відповідачем за товар по факту відвантаження.

Проте, умовами укладеного між сторонами Договору не визначено окремість цих випадків, та з матеріалів справи, зокрема, не вбачається, що здійснена за актом від 04.04.2012р. №222/чл металів чорних (вторинних) та накладною від 04.04.2012р. №РНТО-0000000070 поставка металобрухту є тим окремим випадком, у якому оплата за поставлену продукцію повинна здійснюватися по факту поставки.

Будь-які додаткові угоди до укладеного Договору щодо зміни умов розрахунків сторонами не надано, відсутні.

Отже, умовами Договору строк оплати за вже відвантажений товар не встановлений.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було погашено заборгованість частково, а на решту заборгованості у сумі 10 193 грн. 80 коп. позивачем було пред'явлено відповідачу претензію від 20.08.2012р. №749 з вимогою погашення заборгованості.

Вказану претензію відповідачем було отримано 27.08.2012р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 15).

Отже, відповідач за отриману продукцію повинен був розрахуватися до 03.09.2012р.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 5.2 Договору у випадку несвоєчасної оплати відвантаженого товару покупець сплачує продавцеві пеню в розмірі 0,2% від вартості неоплаченої частини товару, за кожен день прострочення оплати пеню в розмірі 0,2% від вартості неоплаченої частини товару, за кожен день прострочення оплати.

Згідно статті 3 Закону України від 22.11.1996р. №543/ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обмежується подвійною обліковою ставкою НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, пеня з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ становить 87 грн. 73 коп. (з 04.09.2012р. по 24.09.2012р.).

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо розстрочення виконання рішення суду, викладеного у відзиві відповідача на позовну заяву, то у господарського суду відсутні підстави для такого розстрочення, оскільки:

- відповідно до частини 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення;

- розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі;

- за загальним правилом суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення у виняткових випадках, залежно від обставин справи, та за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим,

- отже, виходячи з приписів зазначеної правової норми розстрочка виконання рішення суду можлива у виняткових випадках у разі наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим;

- відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень;

- відповідачем не надано доказів, що можуть підтвердити неможливості виконання рішення суду.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на відповідача у повній сумі, оскільки з його вини спір доведено до суду.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Метал" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Олеся Гончара, 16; ідентифікаційний код 24446930) на користь Дочірнього підприємства „Дніпропетровський хлібокомбінат №2" (юридична адреса: 49069, м. Дніпропетровськ, вул. Виконкомівська, 11; поштова адреса; 49023, м. Дніпропетровськ, вул. Ростовська, 141; ідентифікаційний код 35124341) 10 193 грн. 80 коп. - заборгованості, 87 грн. 73 коп. -пені та 1 609 грн. 50 коп. -витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України

„22„ жовтня 2012р.