Рішення № 26518606, 17.10.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.10.12р. Справа № 16/5005/8359/2012За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ТехноНіколь-Центр", м. Київ

до Приватного підприємства „Севак", м. Нікополь Дніпропетровської області

про стягнення 14 878 грн. 50 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином;

від відповідача: Саргсян Т.С.- керівник, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія ААВ №649768.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 14 878 грн. 50 коп. -заборгованості за товар, поставлений відповідно до умов договору від 26.04.2012р. № НП 251 про постачання матеріалів будівельного призначення на умовах відстрочення платежу товар.

Відповідач відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, його представник у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував у зв'язку з погашенням заборгованості у повному обсязі до звернення позивача з позовом до суду.

Позивач у клопотанні (вх. №57495/12 від 10.10.2012р) просить суд видати ухвалу про повернення судового збору у зв'язку з проплатою суми боргу відповідачем та відсутністю будь-яких претензій зі сторони позивача.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представником відповідача заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.04.2012р. між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „ТехноНіколь-Центр" (постачальником) та відповідачем - Приватним підприємством „Севак" (покупцем) було укладено договір № НП 251 про постачання матеріалів будівельного призначення на умовах відстрочення платежу (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник, на підставі заявки покупця, зобов'язується передати у власність покупця матеріали будівельного призначення, а саме матеріали асортимент, кількість та ціна яких визначена в рахунках-фактурах та/або Специфікаціях до Договору (надалі -Рахунок фактура), що надані постачальником та являють собою невід'ємну частину даного Договору (надалі матеріали, що зазначені в рахунках фактурах - Товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.

З моменту підписання даного Договору будь-яке постачання покупцю вважається здійсненим на підставі і в межах даного Договору (пункт 1.2 Договору).

Згідно пункту 3.1 Договору загальна сума Договору визначається сумою вартості всіх окремих поставок здійснених за даним Договором.

Як вбачається з матеріалів справи на виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 19 493 грн. 43 коп., про що свідчить видаткова накладна від 22.06.2012р. №НП00000733.

Відповідно до пункту 3.4 Договору покупець в повному обсязі здійснює оплату за кожну отриману партію товару у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів покупця на поточний рахунок постачальника.

Покупець оплачує кожну поставлену партію товару не пізніше 21-го календарного дня з дати поставки, якщо інше не буде узгоджено між сторонами в Специфікаціях до договору (пункт 3.5 Договору).

Отже, за отриманий товар відповідач повинен був розрахуватися до 13.07.2012р.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було сплачено за поставлений товар у повному обсязі, про що свідчать банківські виписки від 16.08.2012р. №ЗН00000833 на суму 3 500 грн. 00 коп. (а.с. 12) та від 13.09.2012р. на суму 15 993 грн. 43 коп. (а.с. 25).

Також матеріали справи свідчать, що відповідачем було оплачено за поставлений позивачем товар до звернення позивача з позовом до суду, оскільки на конверті, в якому надійшла позовна заява до господарського суду Дніпропетровської області, міститься поштовий штемпель, що свідчить про її направлення -22.09.2912р., тобто після повної сплати відповідачем заборгованості за товар

Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, позивачем не доведено, що на момент звернення з позовом до суду, його права та охоронювані законом інтереси були порушені.

З урахуванням викладеного позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Що стосується клопотання позивача про повернення судового збору у зв'язку з проплатою суми боргу відповідачем, то у господарського суду відсутні будь-які підстави для такого повернення, оскільки позов було пред'явлено необґрунтовано через відсутність на момент звернення до суду порушеного права позивача, у зв'язку з чим відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід віднести за рахунок позивача.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Судові витрати у справі віднести за рахунок позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

"22" жовтня 2012р.