Ухвала суду № 26517970, 15.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/52413/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Гончар Н.О.

за участю представників сторін:

позивача -Мартинюк Н.М.

відповідача -Гучка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2012 року

та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2011 року

по справі № 2а-8700/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)»звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 0009802312/0 від 31.12.2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2011 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2012 року, позов задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з огляду на протиправність його прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної невиїзної перевірки ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Укрєвробізнес»за період з 01.07 по 31.12.2008 року, складено акт № 4637/23-12/20027449 від 23.12.2010р., в якому зафіксовані порушення пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 3 605 793,89 грн., в т.ч.: серпень 2008 року -на суму 2 927 588,71 грн., вересень 2008 року -на суму 386 491,32 грн., жовтень 2008 року -на суму 11 462,75 грн.., листопад 2008 року -на суму 253 704,44 грн., грудень 2008 року -на суму 26 546,67 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 31.12.2010 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0009802312/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 3 605 794 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 802 897 грн.

Приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, відповідач виходив з того, що позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість віднесено суми ПДВ на підставі податкових накладних від ТОВ «Укрєвробізнес»на загальну суму 3 605 793,89 грн., виданих за результатами господарських операцій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 03.07 по 28.11.2008р. між ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)»(покупець) та ТОВ «Укрєвробізнес»(продавець) укладені договори купівлі-продажу продукції (ячменю), згідно яких продавець зобов'язаний поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар.

Факт виконання цих договорів судами встановлено з підтвердженням матеріалів справи, а саме: податкових та видаткових накладних, банківських виписок на суму 21 634 763,34 грн., в т.ч.: ПДВ 3 605 793,89 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно п. 1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування -сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 1.7. ст. 1, абз. 1 пп. 7.4.1. п. 7.4., пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 цього Закону податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно пп. 7.7.2. п. 7.2. ст. 7 вказаного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в даному випадку є фактична оплата ним сум такого податку контрагенту у попередніх податкових періодах, яка позивачем здійснена, що не заперечується відповідачем, підтверджується дослідженими судами матеріалами справи.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2012 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний