Ухвала суду № 26517672, 15.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" жовтня 2012 р. м. Київ К-47639/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.

Кошіля В.В.

при секретарі -Гончар Н.О.,

за участю представників:

позивача -Сатир Л.В.,

відповідача 1 -Стрельбіцький А.В.,

відповідача 2 -не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хілті (Україна) Лтд»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2009

по справі № 6/218

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хілті (Україна) Лтд»

до 1.Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

2. Управління Державного казначейства України в Голосіївському районі м. Києва

про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2008 позовні вимоги ТОВ «Хілті (Україна) Лтд»задоволено: визнанно нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.10.2008 № 0008652308.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2009 скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2008 та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2009, залишивши в силі постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача-1. Представник відповідача-2 в судове засідання не з'явивсь, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеної відповідачем планової виїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2005 по 31.03.2007, складено акт № 537/1-23-04-23162194 від 27.09.2007, в якому встановлено порушення позивачем п. 2.11. п. 2.12 ст. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління НБУ від 15.12.2004р. за №637 із змінами та доповненнями, а саме: підприємство здійснювало видачу готівкових коштів фізичним особам під звіт без повного звітування даних осіб щодо раніше виданих коштів на загальну суму 155 555,72 грн.

В акті перевірки зазначено, що довірені особи підприємства одержували готівку з карткового рахунку із застосуванням платіжної картки, але при поданні до бухгалтерії звіт про використання витрачених коштів не були подані документи про одержання готівки з карткового рахунку.

На підставі вказаного акта, відповідачем прийнято рішення від 09.10.2007 №0008652305 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 38888,93 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що кошти перераховані працівнику на особистий картковий рахунок працівника, у зв'язку з відрядженням та для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань, слід вважати виданими йому під звіт. Підзвітною особою повинні були подані у встановлений термін звіт про їх використання, з обов'язковим наданням підтверджуючих документів (в тому числі і документи про одержання готівки з карткового рахунку - чек банкомата, копія видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанція торгівельного терміналу тощо), а у разі, якщо кошти не використовувалися, вони підлягають поверненню працівником до каси або зарахуванню на відповідний рахунок підприємства, про що складається звіт.

Однак, колегія суддів, переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, не може погодитися з висновком суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову, беручи до уваги наступне.

Порядок оформлення відрядження працівнику підприємства та забезпечення його грошовим авансом визначено «Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон», затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998р. № 59. Зокрема, вимогами цієї Інструкції передбачений обовязок підприємства, що виряджає працівника, забезпечити його грошовими коштами (авансом) у межах суми, визначеної на оплату проїзду, наймання жилого приміщення і добові.

Пунктом 1.15 статті 1 «Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон», затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59, передбачено, що після повернення з відрядження працівник зобов'язаний протягом трьох робочих днів подати авансовий звіт про витрачені у відрядженні кошти. Залишок коштів понад суму, використану згідно з авансовим звітом, підлягає поверненню працівником до каси підприємства в грошових одиницях, у яких було видано аванс, але не пізніше трьох робочих днів після повернення з відрядження; в разі застосування корпоративних пластикових карток міжнародних платіжних систем - не пізніше 10, а з дозволу керівника (за наявності поважних причин) - 20 робочих днів. Разом з авансовим звітом подаються документи (в оригіналі), що підтверджують вартість оплачених витрат, із зазначенням форми їх оплати (готівкою, чеком, кредитною карткою, безготівковим перерахунком).

Відповідно до п. 1.27 ст. 1 Закону України „Про платіжні системи та перекази коштів в Україні" від 05.04.2001р. № 2346-ІІІ визначено, що платіжна картка спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунку платника або з відповідного рахунку банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій передбачених відповідним договором.

У відповідності до п. 2.3 «Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.04.2005 N 137, фізичним особам, які не є суб'єктами підприємницької діяльності, емітент надає особисті платіжні картки, а юридичним і фізичним особам - підприємцям - корпоративні платіжні картки. Держателем корпоративної платіжної картки є довірена особа клієнта , яка на законних підставах використовує платіжну картку для переказу коштів. Якщо довірені особи юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців не мають корпоративних карток, то грошові аванси на відрядження їм можуть видаватися через особисті платіжні картки . При цьому кошти, які зараховані на особистий картрахунок працівника, вважаються виданими йому під звіт. Використання коштів має бути підтверджене відповідними звітними документами (у т. ч. документами за операціями із застосуванням платіжних карток).

Згідно з пунктом 1.2 Постанови Правління Національного банку України „Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" від 15.12.2004 №637, готівка (готівкові кошти) - це грошові знаки національної валюти України банкноти і монети, у тому числі обігові, пам'ятні та ювілейні монети, які є дійсними платіжними засобами.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ „Хілті (Україна) Лтд" не здійснювало видачі готівки працівникам, а перерахувало кошти на особистий картковий рахунок працівників.

Працівниками ТОВ „Хілті (Україна) Лтд", яким здійснювався перерахунок коштів, вчасно подано авансові звіти за формою, встановленою Наказом ДПА України №440, з підтверджуючими звітними документами про витрачання коштів, що не заперечується актом перевірки та підтверджується матеріалами справи.

«Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон»не вимагається подання документів про одержання готівки з карткового рахунку.

За наведених обставин, оскільки витрати працівниками здійснювались без отримання готівки з карткового рахунку, висновки податкового органу про те, що ТОВ „Хілті (Україна) Лтд" здійснювало видачу готівкових коштів фізичним особам під звіт без повного звітування даних осіб щодо раніше виданих коштів є безпідставним та такими, що суперечить фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим судом першої інстанції були правомірно задоволені позовні вимоги та визнанно нечинним спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.10.2008 № 0008652308.

Згідно зі статтею 226 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи вищевикладене, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2009 підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2008.

Керуючись статтями 221, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хілті (Україна) Лтд»задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2009 скасувати, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2008 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль