Постанова № 26516834, 10.10.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2012 р. 14 год.30 хв.Справа № 2-а-2000/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Багненко Т.В.,

за участю:

представника позивача - Загорулька Є.А.,

представника відповідача - Мкртчян Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління №617"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення -рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління №617" (далі - позивач, ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби у якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення від 11.01.2012р. № 0000282301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 190911,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 47728,00 грн.

Спірне рішення прийняте на підставі акту від 22.12.11 р. № 4442/23-2/05473105, складеного за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ФОП ОСОБА_3 за серпень 2011 р. (далі - акт перевірки).

За актом перевірки податковим органом встановлено:

- порушення позивачем ч.1-5 ст. 203, ч. 1-2 ст. 215, ч.1 ст. 216, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "БМУ - 617" при придбанні послуг у постачальника ФОП ОСОБА_3 у серпні 2011 р. Послуги по вказаних правочинах не були передані в порушення ст.. 662, 655 та 656 ЦК України;

- п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198, п. 201.1, 201.7 ст. 201, п. 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит за серпень 2011 р. - на 190911,00 грн.

Такі висновки відповідач зробив у зв'язку з визнанням господарських операцій між ТОВ "БМУ - 617" та ФОП ОСОБА_3, такими, що не створюють реального настання правових наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

За даними податкового органу частину податкового кредиту позивачем було сформовано із вартості послуг (будівельні та автотранспортні) по актам виконаних робіт та податковим накладним, виписаним від імені ФОП ОСОБА_3, у якої відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності.

Податковим органом встановлено, що у ФОП ОСОБА_3 відсутні офісні та складські приміщення, транспортні засоби. У поясненнях, відібраних ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ФОП ОСОБА_3 пояснила, що у період здійснення діяльності із позивачем використовувала працю восьми найманих працівників без укладення із ними трудових договорів. Товарно-транспортні накладні, надані до перевірки не містять інформації про надання послуг перевезення саме ФОП ОСОБА_3

Тому відповідач вважає безпідставним віднесення позивачем до податкового кредиту серпня 2011р. податку на додану вартість за господарськими операціями з ФОП ОСОБА_3

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, просив їх задовольнити, вважає висновок податкового органу про нікчемність правочину передчасним, вказує, що в даному випадку договір може бути визнаний недійсним лише судом, а не податковим органом. Реальність надання послуг підтверджується первинними та іншими бухгалтерськими документами, придбані послуги використані в господарській діяльності позивача, таким чином, всі передбачені законом вимоги для формування податкового кредиту позивач виконав. Щодо допущення порушень податкового законодавства контрагентом, то позивач не може їх контролювати та нести за них відповідальність.

Представник відповідача в задоволенні позову просила відмовити. В обґрунтування заперечень на позов посилається на те, що ФОП ОСОБА_3 - контрагент позивача, не має відповідних можливостей для здійснення господарської діяльності, в тому числі для виконання операцій з надання послуг по розробці та перевезенню грунту. У ФОП ОСОБА_3 відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, транспорті засоби. Враховуючи зазначені обставини, відповідач робить висновок про відсутність отримання послуг від ФОП ОСОБА_3 на адресу позивача. Тобто, операції не мали реального характеру, мало місце лише документування господарських операцій.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

За приписами п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту є належне документування сплаченого (нарахованого) ПДВ та використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податків.

Також суд вважає, що для встановлення обґрунтованості декларування податкового кредиту необхідно встановити також наступні обставини:

- реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту;

- наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності;

- віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

Судом встановлені наступні обставини господарської діяльності позивача.

ТОВ "БМУ-617" як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у м. Херсоні та є платником податку на додану вартість.

Між позивачем та ДП «Херсонський облавтодор» укладено договір № 2р від 13.07.2011р. про надання послуг субпідрядника на будівництві (реконструкції) автодороги (розробка та перевезення грунту). Також позивачем укладено договір із ТОВ «Гарант-Сервіс» № 10 від 07.07.2011р. про надання послуг автосамоскидів.

ТОВ «БМУ-617» додатково, на виконання своїх зобов'язань, передбачених зазначеними угодами залучає ФОП ОСОБА_3

З цією метою між позивачем та ФОП ОСОБА_3 укладено договори, виконання яких здійснювалось протягом серпня 2011 року:

-договір від 20.07.2011 р. №1-р на виконання земляних робіт з реконструкції на автодорозі М-14 Одеса - Мелітополь - Новоазовськ (на Таганрог);

-договір від 20.07.2011 р. №2-р на виконання земляних робіт з реконструкції на автотодорозі М-14 Одеса - Мелітополь - Новоазовськ (на Таганрог);

-договір від 07.08.2011 р. №10 про надання автотранспортних послуг.

Предметом договорів №№1-р та 2-р є виконання ФОП ОСОБА_3 (виконавець) за замовленням ТОВ «БМУ-617» (замовник) земляних робіт з розробки та перевезення грунту, а також з перевезення піску. Договір №10 передбачає надання позивачеві послуг автосамоскидів.

На підтвердження надання послуг з розробки та перевезення грунту ФОП ОСОБА_3 позивачем було надано відповідачеві товарно-транспортні накладні, реєстри, податкові накладні, рахунки. Роботи ФОП ОСОБА_3 були виконані та прийняті ТОВ «БМУ-617», що підтверджується актами виконаних робіт.

На підтвердження надання послуг з перевезення вантажів (послуг автосамоскидів) ФОП ОСОБА_3 позивачем було надано відповідачеві товарно-транспортні накладні (перелічені в Акті перевірки) та подорожні листи вантажного автомобіля. Крім того, виконання договору №10, підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), оплата проведена у безготівковому порядку. Контрагентом позивача - ФОП ОСОБА_3 виписані належним чином оформлені податкові накладні. Всі зазначені первинні документи надані ДПІ під час проведенні перевірки, що не заперечується відповідачем.

На думку ДПІ, визнання господарських операцій позивача із ФОП ОСОБА_3 такими, що не відбулись реально, пов'язані з тим, що для перевірки надані товарно-транспортні накладні, в яких зазначені вантажовідправник та вантажоодержувач ТОВ «Гарант-Сервіс», автопідприємство ТОВ «БМУ-617», а ФОП ОСОБА_3 як особа, що надавала послуги, до ТТН не внесена. Також вирішальне значення мало відсутність у ФОП ОСОБА_3 найманих працівників та транспортних засобів для надання послуг.

Суд не погоджується із позицією податкового органу, у зв'язку із наступним.

Так між ТОВ «Гарант-Сервіс» та ТОВ «БМУ-617» було укладено договір №10 від 07.08.2011р. (замовник - ТОВ «Гарант - Сервіс», виконавець - позивач) про надання транспортних послуг. Характер послуг - перевезення автомобілями грунту з кар'єру до автомобільної дороги М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (на Таганрог), ремонт якої виконувало підприємство ТОВ «Гарант-Сервіс» по замовленню ДП «Херсонський облавтодор». Згідно додаткової угоди від 07.08.2011р. до вказаного договору № 10 позивач для виконання умов договору має право залучати третіх осіб. На підставі цього між ТОВ «БМУ-617» та ФОП ОСОБА_3 укладено договір № 10 від 07.08.2011р. про надання транспортних послуг. Згідно п. 11.5. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом повинен виписувати замовник. Згідно п. 1 вказаних вище Правил замовник - вантажовідправник або вантажоодержувач, який уклав з перевізником договір про перевезення вантажів. Замовником у даному випадку було підприємство ТОВ «Гарант-Сервіс» для якого ТОВ «БМУ-617» було автопідприємством.

Суд погоджується із позицією позивача, що Правилами N 363 не передбачено оформлення двох комплектів товарно - транспортних накладних на один і той же вантаж.

Отже, ТОВ «Гарант-Сервіс» згідно Правил N 363 виписало товарно-транспортну накладну на авто перевізника ТОВ «БМУ-617». При цьому зазначивши дані водія та автомобіля яким здійснювалося перевезення, а саме - водії та автомобілі ФОП ОСОБА_3 А виконання послуг ФОП ОСОБА_3 для ТОВ «БМУ-617» оформлено відповідними актами виконаних робіт.

Відповідно до довідок ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 16.12.2011р. № 3622 та від 03.10.2012р. № 881 «Про результати зустрічної звірки СГД ОСОБА_3 за червень-жовтень 2011р. з питань правових відносин із ТОВ «БМУ 617», ФОП ОСОБА_3 у перевірений період використовувала у господарській діяльності 14 вантажних автомобілів самоскидів Mersedes-Benz Acros - 4140К за договорами фінансового лізингу а також 11 одиниць важкої техніки (екскаватор, бульдозер, трактор, навантажувач) на правах власності. Також ФОП ОСОБА_3 використовувала працю восьми найманих працівників без укладання із ними трудових договорів. ФОП ОСОБА_3 у повному обсязі відобразила податкові зобов'язання за угодами із ТОВ «БМУ 617», а також оформила акти виконаних робіт, податкові накладні, оплата проведена у безготівковому порядку.

Таким чином у судовому засіданні спростовані доводи ДПІ про відсутність у ФОП ОСОБА_3 транспортних засобів та найманих працівників, необхідних для виконання обумовлених договорами послуг.

Судом встановлено, що державні номери та марка самоскидів, зазначені у довідці ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 03.10.2012р. № 881 як такі, що використовувались ФОП ОСОБА_3, повністю співпадають із державними номерами і марками автомобілів, відображених у акті перевірки позивача від 22.12.11 № 4442 як такі, що внесені до ТТН про перевезення грунту, надані до перевірки позивачем.

Також суд ухвалою витребував від ТОВ «Гарант-Сервіс» інформацію та її документальне підтвердження щодо надання ТОВ «БМУ-617» транспортних послуг - перевезення автомобілями грунту з кар'єру до автомобільної дороги М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (на Таганрог), ремонт якої виконувало підприємство ТОВ «Гарант-Сервіс» по замовленню ДП «Херсонський облавтодор».

ТОВ «Гарант-Сервіс» підтвердило виконання ТОВ «БМУ-617» зазначених транспортних послуг договорами, актами виконаних робіт, товарно-транспортними накладними про перевезення грунту автомобілями Mersedes-Benz, що належать ФОП ОСОБА_3 за договорами фінансового лізингу. Також ТОВ «Гарант-Сервіс» надало реєстри змін із зазначенням марок та державних номерів автомобілів та прізвищ водіїв, які здійснювали перевезення грунту, що є тотожними внесеним до акту перевірки позивача від 22.12.11 № 4442.

Зазначеними доказами спростовуються доводи відповідача про безтоварність господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_3

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_3 у декларації з ПДВ за серпень 2011р. у складі податкових зобов'язань відобразила ПДВ по операції із позивачем у повному обсязі, що не заперечується відповідачем.

Крім цього, в акті перевірки не спростовується факт того, що суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість. А, отже, позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними.

Факт того, що ФОП ОСОБА_3 на момент здійснення поставок позивачу мала право на виписку податкових накладних і була зареєстрована платником податку на додану вартість не заперечується ДПІ.

ДПІ не обґрунтовує наявність у позивача реальної можливості з'ясувати всі обставини діяльності постачальника - ФОП ОСОБА_3, на момент придбання у неї послуг, з метою виявлення тих обставин, які унеможливлюють віднесення вартості сум ПДВ до податкового кредиту.

Порушення податкового законодавства контрагентом позивача щодо використання праці найманих працівників без укладення із ними трудових угод не може бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит.

За приписами пп. 16.1.2-16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Таким чином, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Законодавством України не передбачено обов'язок суб'єкта господарювання здійснювати контроль за дотриманням закону іншими платниками податків.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В порушення ч. 2 ст. 71 КАС України ДПІ у м. Херсоні як суб'єкт владних повноважень не довела правомірність спірних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив:

Задовольнити повністю позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління №617" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення -рішення.

Скасувати податкове повідомлення -рішення від 11.01.2012р. № 0000282301.

Стягнути із державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління №617" понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 2188,00 грн. згідно платіжного доручення від 04.05.2012 р. № 32.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 15 жовтня 2012 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.2.1