Постанова № 26516579, 23.10.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2012 року

м. Полтава

Справа № 2а-1670/6123/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби до Госпрозрахункової житлово-експлуатаційної дільниці №6 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби 21 вересня 2012 року звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Госпрозрахункової житлово-експлуатаційної дільниці №6 про стягнення податкового боргу, посилаючись на наявність за особовим рахунком відповідача заборгованості зі сплати податку на додану вартість в розмірі 34 474 грн., податку на прибуток в розмірі 76 251 грн. 94 коп.

У зв’язку з допущенням помилок у зазначенні реквізитів, на які підлягає зарахуванню сума податкового боргу з податку на прибуток, ДПІ у м. Полтаві 09 жовтня 2012 року подано заяву про уточнення позовних вимог.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив, заяви чи клопотань до суду не надав.

У відповідності до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

При цьому, згідно з частиною шостою вказаної статті, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищезазначене, враховуючи достатність наданих сторонами доказів, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Госпрозрахункова житлово-експлуатаційна дільниця №6 у встановленому законодавством порядку зареєстроване як юридична особа, з 01 березня 1993 року перебуває на обліку платників податків в ДПІ у м. Полтаві, є платником податку на додану вартість (а.с. 4-5).

Відповідно до даних ДПІ у м. Полтаві за особовим рахунком відповідача значиться заборгованість зі сплати податку на додану вартість в розмірі 34 474 грн., податку на прибуток в розмірі 76 251 грн. 94 коп.

Так, ГЖЕД №6 до ДПІ у м. Полтаві подано податкові декларації з податку на додану вартість:

- за травень 2012 року, в якій самостійно визначено суму податку, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 15 862 грн. (а.с. 13);

- за червень 2012 року, в якій самостійно визначено суму податку, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 9 176 грн. (а.с. 14);

- за липень 2012 року, в якій самостійно визначено суму податку, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 9 436 грн. (а.с. 15).

Крім того, відповідачем до податкової інспекції подано податкову декларацію з податку на прибуток за ІІ квартал 2012 року, в якій самостійно розраховано суму податку до сплати в бюджет в розмірі 76 800 грн. (а.с. 10-12).

Вказана сума податкового зобов’язання частково погашена за рахунок переплати по податку на прибуток в розмірі 548 грн. 06 коп.

У зв’язку з вищезазначеним, ДПІ у м. Полтаві просить суд стягнути з платника податків наявну суму податкового боргу.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд зазначає наступне.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов’язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, грошове зобов’язання, визначене ГЖЕД №6 у податкових деклараціях з податку на додану вартість та податку на прибуток за відповідні звітні періоди, оскарженню не підлягає, вважається узгодженим та мало бути сплачено платником податків у строки, визначені Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ДПІ у м. Полтаві 19 квітня 2012 року сформовано та вручено головному бухгалтеру ГЖЕД №6 податкову вимогу №627 про сплату узгодженої суми грошового зобов’язання в розмірі 7 862 грн. 57 коп. (а.с. 6).

Відповідачем суму узгодженого грошового зобов’язання в добровільному порядку не сплачено, доказів оскарження зазначеної вимоги до суду не надано.

При цьому, суд зазначає, що згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відтак, контролюючим органом правомірно заявлено вимогу про стягнення з ГЖЕД №6 податкового боргу загалом в розмірі 110 725 грн. 94 коп.

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач відзиву на позовну заяву та жодних заперечень проти позову чи доказів сплати боргу суду не надав. Разом з тим, наявність за особовим рахунком ГЖЕД №6 податкового боргу зі сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підтверджується даними зворотного боку облікової картки платника (а.с. 46-48).

З огляду на вищезазначене, суд вважає вимогу податкового органу про стягнення коштів з рахунків ГЖЕД №6 правомірною та обґрунтованою, відтак позов в цій частині підлягає задоволенню.

Що ж стосується вимоги про надання дозволу ДПІ у м. Полтаві на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить ГЖЕД №6, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За приписами пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Відповідно до пункту 2 Порядку стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1244, вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками органу державної податкової служби з урахуванням вимог пунктів 95.2 - 95.4 статті 95 Податкового кодексу України.

В силу пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що погашення податкового боргу платника податків за рахунок готівки, що належить такому платнику, здійснюється на підставі рішення суду про стягнення готівкових коштів в рахунок погашення податкового боргу.

Таким чином, заявлена контролюючим органом вимога про надання дозволу на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить платнику податків, не відповідає обсягу прав органу державної податкової служби, передбачених статтею 95 Податкового кодексу України.

Крім того, необхідно зазначити, що позивачем при зверненні до суду з вимогою надати дозвіл на стягнення коштів за рахунок готівки, не були здійсненні заходи по стягненню коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, які передують будь-яким іншим заходам.

Також, позивачем не надано суду доказів, що на розрахункових рахунках відповідача у банківських установах недостатньо коштів для погашення всієї суми податкового боргу.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем не здійсненні необхідні заходи, що передують зверненню податкового органу до суду з вимогою про стягнення коштів за рахунок готівки платника податків.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги ДПІ у м. Полтаві про надання дозволу на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить ГЖЕД №6.

Відтак, позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 69-71, 86, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби до Госпрозрахункової житлово-експлуатаційної дільниці №6 про стягнення податкового боргу задовольнити частково.

Стягнути з Госпрозрахункової житлово-експлуатаційної дільниці №6 (код ЄДРПОУ 13961764; вул. Пушкіна, 133А, м. Полтава, Полтавська область, 36038) кошти з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків в рахунок погашення податкового боргу зі сплати:

- податку на додану вартість в розмірі 34 474 (тридцять чотири тисячі чотириста сімдесят чотири) гривні на р/р 31117029700002, код бюджетної класифікації платежу 14010100, одержувач - УДКС України у місті Полтаві Полтавської області, код ЄДРПОУ 38019510, банк одержувача - ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019;

- податку на прибуток в розмірі 76 251 грн. 94 коп. (сімдесят шість тисяч двісті п’ятдесят одна гривня дев’яносто чотири копійки) на р/р 33210861700002, код бюджетної класифікації платежу 11020201, одержувач - УДКС України у місті Полтаві Полтавської області, код ЄДРПОУ 38019510, банк одержувача - ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.О. Кукоба