Постанова № 26516421, 26.09.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.6

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 вересня 2012 року Справа № 2а/1270/5794/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Качуріної Л.С.

при секретарі Горобець В.О.

в присутності сторін:

від позивача: Толокольников С.В.,

від відповідача: не прибув.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними податкові повідомлення-рішення від 18.05.2012 року №0000952201 та №0000962201, -

В С Т А Н О В И В:

27 липня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень від 18.05.2012 року: №0000952201 у частині збільшення податку на прибуток у сумі 229151,69 грн. та скасувати його в цій частині, та №0000962201 у частині збільшення податку на додану вартість на суму 195154,13 грн. і відповідно штрафної санкції на суму 48788,53 грн., та скасувати його в цих частинах.

В судовому засіданні в обґрунтування заявленого позову представник позивача зазначив, що на підставі акту планової виїзної перевірки від 28.04.2012 року №300/22-04643841 за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 18.05.2012 року: №0000952201 про збільшення податку на прибуток приватних підприємств на суму 251299,00 грн., з яких 251298,00 грн. - основний платіж, 1 грн. - штрафні санкції та №0000962201 про збільшення податку на додану вартість на суму 584501, 25 грн., з яких 467601,00 - основний платіж, та 116900,25 грн. - штрафні санкції.

Позивач вважає прийняті податкові повідомлення-рішення такими, що не відповідають фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства, оскільки рішення було засновано на результатах перевірки ТОВ «Транс Агентство Сервіс» (код 36713483), проведеної фахівцями Алчевської ОДПІ, оформленої актом від 10.02.2012 року №345/236-36713483 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.09.2011 року по 31.10.2011 року, згідно висновків якого господарські операції між ТОВ «Транс Агентство Сервіс» та його контрагентами не підтверджується стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, яке економічно необхідне для здійснення господарської діяльності, що свідчить, на думку податкового органу, про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності, технічного персоналу, основних фондів і транспортних засобів.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що невиконання його контрагентом ТОВ «Транс Агентство Сервіс» вимог закону, які на думку відповідача зафіксовані актами перевірок податковим органом за місцем його державної реєстрації, не може тягнути відповідальності та негативних наслідків для позивача.

У судові засідання 06.09.2012 та 20.09.2012 прибув представник відповідача, який проти адміністративного позову заперечував та просив суд відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог посилаючись на акти Алчевської ОДПІ від 10.02.2012 року №310/236-36713483 та від 14.02.2012 року №345/236-36713483 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість відповідно за період з 01.01.2011 року по 31.08.2011 року та за період з 01.09.2011 року по 31.10.2011 року, якими господарські операції між ТОВ «Транс Агентство Сервіс» та його контрагентами не установлено фактів перевезення товарів, перетинання транспорту з матеріалами через прохідні ПРАТ «Сєверодонецьке об'єднання Азот», що на думку відповідача свідчить про необґрунтоване віднесення до складу валових витрат враховані витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими платіжними документами та іншими первинними документами.

У судові засідання 26.09.2012 представник відповідача не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомленій належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач - юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» (надалі - ТОВ «СЗХНО), зареєстровано 08.07.1996 року виконавчим комітетом Сєверодонецької міської ради Луганської області за адресою: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вул. Півоварова, буд.5-Д6/1. ТОВ «СЗХНО є платником податку на додану вартість, взято на облік платників податків в ДПІ м. Сєвєродонецька, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 04643841.

28 квітня 2012 року фахівцями ДПІ у м. Сєверодонецьку відповідно до вимог пп.20.1.4, п.20.1 ст.20, пп.75.1.2. п.75.1 ст.75, ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України був складений акт про результати планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року, від 28.04.2012 року №300/22-04643841.

Згідно висновку акту від 28.04.2012 року №300/22-04643841 перевіркою встановлено порушення збоку позивача вимог пп.5.2.1 п.5.2., пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку» від 28.12.1994 року №334/94-ВР (із змінами та доповненнями), п.135.4, п.135.5 ст.135, п.137.1 ст.137, пп.138.1.1. п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.138.5, п.138.8, п.138.10 ст.138, пп.139.1.9., п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у сумі 251298,00 грн., у тому числі: за 1 квартал 2011 року в суму 62854 грн., за 2 квартал 2011 року в сумі 105209 грн., за 2-3 квартали 2011 року 188444 грн.

Крім того згідно висновку цього ж акту встановлено порушення пп.192.1.1. п.192.1 ст.192, п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 467601,00 грн., у тому числі: за серпень 2011 року - 100202 грн., за вересень 2011 року 18143 грн., за жовтень 2011 року 340748 грн., за листопад 2011 року 8508 горн.

Не погодившись з висновками проведеної перевірки ТОВ «СЗХНО» звернулося до відповідача з запереченнями на акт від 28.04.2012 року №300/22-04643841, які були розглянуті, але відповідачем визнані необґрунтованими.

18 травня 2012 року відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 18.05.2012 року: №0000952201 про збільшення податку на прибуток приватних підприємств на суму 251299,00 грн., з яких 251298,00 грн. - основний платіж, 1 грн. - штрафні санкції та №0000962201 про збільшення податку на додану вартість на суму 584501, 25 грн., з яких 467601,00 - основний платіж, та 116900,25 грн. - штрафні санкції.

В обґрунтування висновку про порушення вимог податкового законодавства у розділі 3.1.2. «Валові витрати» акту перевірки від 28.04.2012 року №300/22-04643841 відповідачем зазначено, що проведеною перевіркою відображеного показника з 01.10.2010 року по 31.03.2011 року на підставі документів, перелік яких наведений у додатку №3, встановлено порушення показників в рядку 04.1 декларацій з податку на прибуток «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11» на загальну суму 251417,05 грн., у тому числі за 1 квартал 2011 року у сумі 251417,05 грн. Такий висновок зроблений з посиланням на матеріали перевірок контрагента ТОВ «Транс Агентство Сервіс» (код 36713483), проведених фахівцями Алчевської ОДПІ, які оформлені актом від 10.02.2012 року №310/236-36713483 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Транс Агентство Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.08.2011 року, а також актом від 14.02.2012 року №345/236-36713483 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Транс Агентство Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.09.2011 року по 31.10.2011 року, та зазначається, що за результатом аналізу документів, наданих ТОВ «Транс Агентство Сервіс» до Алчевської ОДПІ встановлено, що на підставі вилучених документів неможливо підтвердити фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ «Транс Агентство Сервіс» з контрагентами в зв'язку з відсутністю пояснювальних листів та документів, які підтверджують ведення бухгалтерського обліку (журнали ордери, оборотні відомості по бухгалтерським рахункам та ін.), розрахунки за надані /придбані товари (послуги, виконані роботи).

Також, фахівцями Алчевської ОДПІ установлено, що відповідно до бази даних 1-ДФ загальна чисельність працюючих у ТОВ «Транс Агентство Сервіс» складала в 1 кварталі 2011 року - 11 осіб, в ІІ кварталі 2011 року - 16 осіб, в ІІІ кварталі 2011 року - 14 осіб.

Таким чином, на підставі даних перевірок Алчевської ОДПІ від 28.04.2012 року №300/22-04643841 у розділі 3.1.4 Акту від 28.04.2012 року №300/22-04643841 відповідачем зроблений висновок про повноту декларування та своєчасності сплати позивачем податку на прибуток за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року, а саме, що перевіркою встановлено його заниження у сумі 251298 грн., у тому числі за 1 квартал 2011 року в сумі 62854 грн., за 2 квартал 2011 року в сумі 105209 грн., за 2-3 квартали 2011 року 188444 грн.

У розділі 3.2.2. Акту від 28.04.2012 року №300/22-04643841 відповідачем з посиланням на матеріали перевірок ТОВ «Транс Агентство Сервіс» (код 36713483), проведених фахівцями Алчевської ОДПІ, які оформлені актом від 10.02.2012 року №310/236-36713483 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Транс Агентство Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.08.2011 року, а також актом від 14.02.2012 року №345/236-36713483 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Транс Агентство Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.09.2011 року по 31.10.2011 року, зроблений висновок, що господарські операції між ТОВ «Транс Агентство Сервіс» та його контрагентами не установлені, а у розділі 3.2.3. акту від 28.04.2012 року №300/22-04643841 відповідачем зазначено, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту по податку на додану вартість за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року встановлено його заниження у сумі 467601 грн.

Позивач вважає винесені на підставі зазначеної перевірки податкові повідомлення-рішення протиправним, оскільки вони не засновані на приписах чинного законодавства України з питань оподаткування.

Суд сприяв сторонам, які брали участь у справі, у доказуванні шляхом витребування та надання доказів, уточнення норми матеріального права, яка підлягає застосуванню, та кола фактів, які необхідно доказати.

Відповідно до частини 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обов'язок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Отже, вирішуючи дану справу суд виходить з того, що на час виникнення спірних правовідносин платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначалися Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР, який діяв до 01.01.2011 року, а починаючи з 01.01.2011 року Податковим кодексом України, введеним в дію Законом України №2755 від 02.12.2010 року.

Суд установив, що усі необхідні первинні документи, що підтверджують факти здійснення господарської діяльності у періоді, що перевірявся, при перевірці позивачем були надані.

Дана обставина підтверджена і актом перевірки, складеним відповідачем від 28.04.2012 року №300/22-04643841, на сторінці 17 якого зазначено, що у ході перевірки надано усі необхідні документи.

Суд також установив, що зміст актів перевірок ТОВ «Транс Агентство Сервіс» від 10.02.2012 року №310/236-36713483 та від 14.02.2012 року №345/236-36713483 не містить будь-яких посилань на дослідження господарських відносин ТОВ «Транс Агентство Сервіс» з позивачем по справі. Також зі змісту зазначених актів суд установив, що ТОВ «Транс Агентство Сервіс» зареєстрованою як платник податку в податковому органі, йому присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, тобто ТОВ «Транс Агентство Сервіс» як суб'єкт господарювання - платник податків відповідає вимогам ПК України.

Разом з цим суд установив, що факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ «Транс Агентство Сервіс» підтверджується первинними документами, а саме: договором поставки №043/02-02/11 від 28.01.2011 року, рахунками фактури №ТРА-100440 від 31.01.2011 року, №ТРА-104221 від 29.06.2011 року, №ТРА-104223 від 29.06.2011 року, №ТРА-104383 від 29.06.2011 року, ТРА-106552 від 08.08.2011 року, №ТРА-105670 від 16.08.2011 року, видатковими накладними №ТРА100173 від 01.02.2011 року, №100173 від 01.02.2011 року, №ТАС700051 від 30.06.2011 року, №ТАС-700052 від 30.06.2011 року, №ТАС 700053 від 30.06.2011 року, №ТАС-700213 від 30.08.2011 року, №ТРА-101699 від 17.08.2011 року, товарно-транспортними накладними №ТРА13, №ТРА91, №14, №ТРА92, №ТРА93, №ТРА144, №ТРА131, платіжними дорученнями №127 від 01.02.2011 року, №987 від 07.07.2011 року, №983 від 06.06.2011 року, №1755 від 21.09.2011 року та №1766 від 22.09.2011 року, №1413 від 16.08.2011 року, податковими накладними №100188 від 01.02.2011, №100189 від 01.02.2011, №100207 від 02.02.2011, №101634 від 30.06.2011, №101653 від 30.06.2011 року, №101636 від 30.06.2011, №101862 від 30.08.2011, №101572 від 07.07.2011, №102045 від 16.08.2011 року.

Отже відомості, на які спирався відповідач, що були отримані Алчевською ОДПІ в ході проведення перевірок контрагента ТОВ «Транс Агентство Сервіс» та викладені в актах від 10.02.2012 року №310/236-36713483 і від 14.02.2012 року №345/236-36713483 не можуть бути підставою для не підтвердження факту господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Транс Агентство Сервіс».

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09.04.2012 року по адміністративній справі №2а/1270/1874/2012 за позовом ТОВ «Транс Агентство Сервіс» до Алчевської ОДПІ визнані протиправними та скасовані накази Алчевської ОДПІ №41 від 12.01.2012 року, №63 від 18.01.2012 року та №184 від 13.02.2012 року про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Транс Агентство Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період 01.01.2011 року по 31.08.2011 року та з 01.09.2011 року по 30.10.2011 року; визнані протиправним дії Алчевської ОДПІ щодо проведення позапланових виїзних документальних перевірок ТОВ «Транс Агентство Сервіс», за результатами яких складені акти від 10.02.2012 року №310/236-36713483 та від 14.02.2012 року №345/236-36713483; зобов'язано Алчевську ОДПІ утриматись від використання цих актів, а також зобов'язано Алчевську ОДПІ вилучити з Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати зазначених перевірок, поновити в ній дані, що містяться у наданих ТОВ «Транс Агентство Сервіс» податкових звітах з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.10.2011 року.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2012 року постанова Луганського окружного адміністративного суду від 09.04.2012 року по адміністративній справі №2а/1270/1874/2012 залишена без змін.

Суд не приймає як підставу не підтвердження факту господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Транс Агентство Сервіс» посилання відповідача на те, що на первинних документах позивача відсутні відмітки прохідних ПРАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот», оскільки такі відмітки не є обов'язковими реквізитами первинних документів.

Відповідно п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (надалі - Положення), зареєстрованого в Мінюсті України 05.06.1995 року за №168/704, первинні документі - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно п.2.4. зазначеного Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Позивач надав суду в якості письмових доказів первинні документи, які складені відповідно до вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, зміст яких дозволяє ідентифікувати найменування підприємства, від імені якого складені надані документи, назви документів, дати і місце складання, зміст та обсяг господарських операцій, одиниці виміру господарських операцій, посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій і правильність її оформлення, їх особистий підпис.

Також, надані суду документи не суперечать вимогам встановленого порядку визначення доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.

Так, стаття 135 ПК України встановлює порядок визначення доходів та їх склад, який є основою класифікації доходів платника податку, відображається у розрахунках до декларації з податку на прибуток підприємства і є уніфікованим переліком, яким керуються як платники податку, так і податкові органи.

До числа доходів, що враховуються для визначення об'єкта оподаткування, відносяться доходи від операційної діяльності та інші доходи. Вони визначаються на основі первинних документів, що підтверджують отримання платником доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, визначених Податковим кодексом у розділі II.

Відповідно п.135.2. ст.135 ПК України доходи платника податків визначаються на основі первинних документів, завданням яких у податкових відносинах є підтвердження факту отримання доходів. Порядок ведення та зберігання таких документів визначається правилами ведення бухгалтерського обліку. Головними документами при цьому виступають рахунки-фактури, накладні, товарно-транспортні накладні, акти виконання робіт, виписки із банківських рахунків, прибуткові касові ордери та ін. Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 17 червня 1999 р. N 996 встановлює, що первинним документом є «документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення».

Відповідно пп.135.4.1 п.135.4 ст.135 ПК України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає в себе дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо).

Тому, враховуючи наявні у справі докази та встановлені обставини суд приходить до обґрунтованого висновку про помилковість висновку відповідача про порушення позивачем вимог п.135.4, п.135.5 ст.135, п.137.1 ст.137, пп.138.1.1. п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.138.5, п.138.8, п.138.10 ст.138, пп.139.1.9., п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України.

За таких підстав податкове повідомлення-рішення від 18.05.2012 року №0000952201 про збільшення податку на прибуток на 229151,69 грн., є протиправним та підлягає скасуванню в частині збільшення податку на прибуток у сумі 229151,69 грн.

Суд також установив, що між позивачем по справі (Покупець) та ТОВ «Транс Агентство Сервіс» (Постачальник) укладений договір поставки №043/02-02/11 від 28 січня 2011 року, згідно предмету якого Постачальник зобов'язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити Товар на умовах, передбачених цим договором (п.1 договору).

Згідно п.2.1. договору передбачено, що кількість, асортимент, ціна, номенклатура, умови та строки поставки товару зазначається в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно п.3 договору передбачено, що товар постачається на умовах, що відповідають Міжнародним правилам «Інкотермс» в редакції 2000 року, указаних в Специфікаціях. Датою поставки вважається дата отримання Покупцем товару на складі Постачальника, вказана в видатковій накладній. Разом з товаром надається наступний пакет документів: накладна, товарно-транспортна накладна, податкова накладна, акт виконаних робіт (при необхідності), сертифікат якості.

Відповідно п.5 договору передбачено, що розрахунки по договору здійснюються в національній валюті України, оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, вказаний в рахунку-фактурі або видатковій накладній.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, оскільки підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Частиною 1 статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 6 ЦК України допускається існування любого договору, з принципу свободи договору, особи мають право врегульовувати свої відносини на власний розсуд. Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладанні договору.

Отже, зміст Договору поставки №043/02-02/11 від 28 січня 2011 року з ТОВ «Транс Агентство Сервіс» становлять визначені на розсуд сторін і погоджені ними умови, які є обов'язковими, та визначені відповідно до актів цивільного законодавства, що цілком відповідає приписам ст.628 ЦК України.

Відповідно ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Загальні положення про купівлю-продаж, які визначені ч.2 ст.689 ЦК України і встановлюють для Покупця обов'язок вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться і необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, цілком виконані, що підтверджується видатковими накладними та податковими накладними, виданими Продавцем (додаються до відповіді на цей запит).

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або врахування сум ПДВ до податкового кредиту звітного податкового періоду визначені Податковим кодексом України, введеним в дію з 01.01.2011 року Законом України від 02.12.2010 року №2755-VI.

Відповідно пункту 198.1. ст.186 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з (а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно пункту 198.2. ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно пункту 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно п. 201.1. ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Суд установив, що позивачем були надані до перевірки усі податкові накладні, виписані ТОВ «Транс Агентство Сервіс», які мають реквізити, передбачені чинним податковим законодавством України. Актом перевірки від 28.04.2012 року №300/22-04643841 підтверджено, що позивач фактично сплатив податок на додану вартість у складі придбаного товару, що підтверджено платіжними дорученнями, наданими суду.

Крім того, чинне законодавство не ставить обґрунтованість отримання податкових накладних суб'єктом господарювання від контрагента у залежність від актів перевірок інших суб'єктів господарювання та їх податкової дисципліни чи інших дефектів у їх господарській діяльності і не передбачає настання відповідальності чи інших негативних наслідків для такого суб'єкта господарювання - платника податків.

Враховуючи наявні у справі докази та встановлені обставини суд приходить до обґрунтованого висновку, що позивач обґрунтовано та на законних підставах включив в податкових періодах, що перевірялись відповідачем, до податкового кредиту з податку на додану вартість суми ПДВ, зазначені у податкових накладних, виписаних його контрагентом ТОВ «Транс Агентство Сервіс», а відповідач необґрунтовано дійшов висновку про наявність порушення збоку позивача вимог пп.192.1.1. п.192.1 ст.192, п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України.

За таких підстав податкове повідомлення-рішення від 18.05.2012 року №0000962201 про збільшення податку на додану вартість на 243942,66 грн., є протиправним в частині збільшення податку на додану вартість на суму 195154,13 грн. і відповідно штрафної санкції на суму 48788,53 грн., та підлягає скасуванню в цій частині.

Таким чином, враховуючи встановлені по справі у судовому засіданні обставини суд вважає, що представник позивача надав докази та навів обставини, що обґрунтовують його вимоги згідно з чинним законодавством, тому, з урахуванням викладеного суд приходить висновку, що позовні вимоги позивача відповідають чинному законодавству України, документально обґрунтовані, підтверджені доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Судове рішення у справі ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158, - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними податкові повідомлення-рішення від 18.05.2012 року №0000952201 та №0000962201, задовольнити.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби від 18.05.2012 року №0000952201 у частині збільшення податку на прибуток у сумі 229151,69 грн. та скасувати його в цій частині.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби від 18.05.2012 року №0000962201 у частині збільшення податку на додану вартість на суму 195154,13 грн. і відповідно штрафної санкції на суму 48788,53 грн., та скасувати його в цих частинах.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» судові витрати у сумі 32 грн.19 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10днів з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 01 жовтня 2012 року.

СуддяЛ.С. Качуріна