Постанова № 26515819, 10.10.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2012 року Справа № 2а/0370/3099/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Кравчик В. В.,

за участю представника відповідача Килиби О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Люблинецького виробничого управління житлово - комунального господарства до Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

27 вересня 2012 року Люблинецьке виробниче управління житлово - комунального господарства (далі - Люблинецьке ВУЖКГ) звернулося в суд з позовом до Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі - Ковельська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 29.03.2012 року Ковельською ОДПІ була проведена камеральна перевірка податкової звітності Люблинецького ВУЖКГ з податку на додану вартість за жовтень 2011 року, грудень 2011 року, січень 2012 року, лютий 2012 року за результатами якої було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000161501 від30.03.2012 року. Також було проведено камеральну перевірку за II - IV квартал 2011 року декларації з податку на прибуток підприємства за результатами якої до Люблинецького ВУЖКГ застосовано податкове повідомлення-рішення № 0000561601 від 30.03.2012 року на суму 170 грн. 06.04.2012 року ліквідатор Тихончук Л. Х. звернулась із скаргою до ДПА у Волинській області. 29.08.2012 року отримали рішення про результати розгляду первинної скарги, яким податкові повідомлення-рішення Ковельської ОДПІ від 30.03.2012 року залишені без змін, а скарга без задоволення. Вважають, що порушення прав Люблинецького ВУЖКГ полягає у винесенні неправомірних та таких що суперечать нормам діючого законодавства податкових повідомлень-рішень, що потягнуло за собою збільшення розміру кредиторських вимог та в подальшому позбавить можливості погашення кредиторських вимог, згідно реєстру вимог кредиторів в черговості визначеній законодавством, тому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ковельської ОДПІ за №0000161501 від 30.03.2012 року та за №0000561601 від 30.03.2012 року.

Позивач на розгляд справи не з'явився, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи у відсутності його представника. Позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю, з наступних підстав.

Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з нормами пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Судом встановлено, що Люблинецьке виробниче управління житлово-комунального господарства зареєстроване Ковельською районною державною адміністрацією Волинської області в якості юридичної особи 25.04.1994 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 572518.

29.03.2012 року головним державним податковим інспектором відділу оподаткування юридичних осіб Ковельської ОДПІ Дубік Р. В. було проведено камеральну перевірку Люблинецького ВУЖКГ за II-IV квартал 2011 року з податку на прибуток підприємства, якою встановлено, що платник порушує терміни подання декларації з податку на прибуток підприємства за II-IV квартал 2011 року, за результатами даної перевірки був складений акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 29.03.2012 року № 95/15-20121504.

Також 29.03.2012 року головним державним податковим інспектором відділу оподаткування юридичних осіб Ковельської ОДПІ Дубік Р. В. було проведено камеральну перевірку Люблинецького ВУЖКГ податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2011 року, грудень 2011 року, січень-лютий 2012 року, якою встановлено, що підприємством несвоєчасно подано до податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2011 року та не подано декларації з ПДВ грудень 2011 року, січень-лютий 2012 року.

За результатами розгляду матеріалів перевірок Ковельською ОДПІ складено та надіслано ліквідатору Люблинецького ВУЖКГ податкові повідомлення-рішення від 30.03.2012 року № 0000561601 про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 680 грн. та № 0000161501 про визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 170 грн.

Однак перебуваючи ще зареєстрованим платником податку на додану вартість і податку на прибуток Люблинецьким ВУЖКГ порушено термін подання декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року (подано 15.12.2011 року за вх.. № 16458), а податкові декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року і січень-лютий 2012 року та податкову декларацію з податку на прибуток за II-IV квартал 2011 року управлінням не подано взагалі.

За порушення терміну подачі звітності та її неподання, до Люблинецького ВУЖКГ застосовано штрафні (фінансові) санкції, передбачені пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України по податку на додану вартість в сумі 680 грн. та по податку на прибуток в сумі 170 грн.

Згідно пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 49.2 статті 49 Кодексу визначено, що платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи проводив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно з пунктом 202.1 статті 202 Кодексу звітним (податковим) періодом для всіх платників податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках особливо визначений цим Кодексом, календарний квартал.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Господарського суду Волинської області від 12.10.2011 року по справі № 5004/1312/11 Люблинецьке ВЖКГ було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Відповідно до статей 1, 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 р., № 2343 - XII ( далі Закон № 2343-ХІІ) мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а також припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення та введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Аналогічні приписи відображені у п. 87.10. ст. 87 Податкового кодексу України, згідно якому з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов'язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» без застосування норм Податкового кодексу України.

Виходячи із змісту, суті та призначення зазначених норм, дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Що стосується порушення позивачем податкових зобов'язань щодо подання звітності встановлені камеральними перевірками і обов'язок позивача сплатити визначені грошові зобов'язання з податку на подану вартість та податку на прибуток за оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями виник після прийняття судового рішення про банкрутство Люблинецьке ВЖКГ, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин вищевказаних приписів Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

В контексті наведеного слід додати, що подача контролюючому органу податкової декларації у порядку, встановленому податковим законодавством, є обов'язком платника податку до виникнення підстав щодо припинення такого обов'язку, крім його виконання, зокрема у разі ліквідації юридичної особи.

Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Правовідносини щодо реєстрації та анулювання реєстрації особи як платника ПДВ регулюються розділом V Податкового кодексу України.

За приписами підпункту « д » п. 184.1 ст.184 ПК України реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі винесення господарським судом рішення про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Відповідно до п.5.3.1 Наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2011 року № 1394 «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.11.2011 року № 1369/20107 для анулювання реєстрації платник ПДВ подає до податкового органу за місцем перебування на обліку заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за формою № 3-ПДВ.

Враховуючи підпункт « д » п. 184.1 ст.184 ПК України та п.5.3.1 Наказу Міністерства

фінансів України від 07.11.2011 року № 1394 після винесення господарським судом ухвали про ліквідацію юридичної особи-банкрута позивачу необхідно буде подати заяву до органу

податкової служби заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ. На даний час свідоцтво

про реєстрацію платника податку на додану вартість Люблинецького ВУЖКГ за № 02422192 не анульовано.

Оскільки свідоцтво платника ПДВ позивачу не анульовано, судове рішення щодо ліквідації юридичної особи - банкрута відсутнє, тому вказані обставини спростовують відсутність обов'язку позивача щодо подання податкової звітності з податку на додану вартість у зв'язку з визнанням його банкрутом.

Посилання позивача на те, що Люблинецький ВУЖКГ не підпадає під поняття «суб'єкт господарювання», так як його стан не стабільний та прослідковується динаміка

неплатоспроможності, є необґрунтованим, оскільки відповідно до приписів Закону № 2343 з

дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу (ст. 23 Закону), що не є фактичним припиненням підприємницької діяльності боржника; в ході ліквідаційної процедури укладаються угоди щодо продажу майна банкрута (ст. ЗО Закону), що свідчить про виникнення у банкрута нових зобов'язань перед своїми контрагентами та зобов'язань по сплаті податків або зборів.

Згідно частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень надав суду належні та допустимі докази в обґрунтування правомірності винесення податкових повідомлень-рішень від 30.03.2012 року № 0000161501 та № 0000561601, довів правомірність своїх дій. Разом з тим, позивачем не подано суду доказів того, що Ковельською ОДПІ незаконно були винесені податкові повідомлення-рішення, а тому суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог Люблинецького ВУЖКГ.

Керуючись статтями 11, 17, 71, 158, частиною 3 статті 160, статтями 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статтей 16, 49, 87, 184, 202 Податкового кодексу України, статтей 1, 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Люблинецького виробничого управління житлово - комунального господарства до Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій та скасування податкового повідомлення - рішення за №0000161501 від 30.03.2012 року та за №0000561601 від 30.03.2012 року відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 15 жовтня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя С.Ф. Костюкевич