Постанова № 26515561, 11.09.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2012 року Справа № 2а/0370/2643/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Кравчик В.В.,

з участю представника позивача Величко С.О.,

представників відповідача Остапюка С.П., Решетника О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Луцьк Фудз" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Луцьк Фудз" (далі - ПАТ «Луцьк-Фудз») звернувся з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі - Луцька ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000182201 від 03.08.2012 року.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що в період з 03.07.2012 року по 07.07.2012 року Луцькою ОДПІ було проведено позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Луцьк-Фудз» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Терлич», СГД ОСОБА_4 та ТзОВ «Медео-Захід», за результатами якої 03.08.2012 року складено акт №2659/22-6/00377163 "Про результати позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Луцьк-Фудз» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Терлич», СГД ОСОБА_4 та ТзОВ «Медео-Захід».

На підставі даного акту відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення від 03.08.2012 року №0000182201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по ПДВ в розмірі 2 064 980 грн. та застосовано до товариства штрафні (фінансові) санкції у розмірі 467 690,75 грн.

Позивач вважає податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ №0000182201 від 03.08.2012 року протиправним, так як ПАТ «Луцьк Фудз» правомірно включило до податкового кредиту по податку на додану вартість за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року суму 2 064 980 грн., які підтверджені належним чином оформленими податковими накладними по господарських операціях з суб`єктами підприємницької діяльності ТзОВ «Терлич», СГД ОСОБА_4 та ТзОВ «Медео-Захід», а тому просить скасувати вищеназване податкове повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представники відповідача позов не визнали та пояснили, що податковим органом на підставі акту перевірки оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене у відповідності до норм діючого законодавства і підстав для його скасування немає. Просять в позові відмовити.

Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з нормами пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії АО1 №003795 та виписки з ЄДРПОУ серії ААБ №657591 ПАТ «Луцьк Фудз» включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України за ідентифікаційним кодом 00377163.

Судом встановлено, що на підставі наказу №924 від 27.06.2012 року працівниками Луцької ОДПІ в період з 03.07.2012 року по 07.07.2012 року було проведено позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Луцьк Фудз» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Терлич», СГД ОСОБА_4 та ТзОВ «Медео-Захід» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року, за результатами якої 13.07.2012 року складено акт №2659/22-6/00377163 "Про результати позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Луцьк Фудз», з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Терлич», СГД ОСОБА_4 та ТзОВ «Медео-Захід».

На підставі даного акту відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення від 03.08.2012 року №0000182201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по ПДВ в розмірі 2 064 980 грн. та застосовано до товариства штрафні (фінансові) санкції у розмірі 467 690,75 грн.

З акту №1147/22-1/25091854 від 13.07.2012 року вбачається, що перевіркою встановлено порушення п.3.1 ст.З, п.5.1, п.5.2, п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР від 22.05.1997 року (із змінами та доповненнями), ст. 134, ст. 138, ст 139, ст. 140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) ПАТ«Луцьк Фудз» завищено валові витрати на загальну суму 8374064 грн., в т.ч. у II кв. 2010 року насуму 2253033 грн., у III кв 2010 року на суму 4349923 грн., у IV кв 2010 року на суму 800000,9 грн., у І кв 2011 року на суму 160762,5 грн., у II кв. 2011 року на суму 810345,2 грн. Також встановлено порушення п. 185.1 ст 185, п. 198.2, п 198.3, п.198.6, ст.198 Податкового кодексу України № 2755-VI від02.12.2010р. та п.1.4 ст. 1, пп. 7.2.6. п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок надодану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. (зі змінами та доповненнями) ПАТ «Луцьк Фудз» завищено податковий кредит на загальну суму 2064980 грн. в т.ч. у червні 2010 року на суму450606,5 грн., у липні 2010 року на суму 300001,2 грн., у серпні 2010 року на суму 119983,3 грн., увересні 2010 року на суму 450000 грн., у грудні 2010 року на суму 160000,2 грн., у січні 2011 року насуму 7187,28 грн., у лютому 2011 року на суму 10012,32 грн., у березні 2011 року на суму 14952,9грн., у квітні 2011 року на суму 21410,43 грн., у травні 2011 року на суму 47287,5 грн., у червні 2011року на суму 93371,11 грн., у липні 2011 року на суму 159187,7 грн., у серпні 2011 роук на суму180771,9 грн., у вересні 2011 року на суму 50208,04 грн.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з огляду на наступне.

По взаємовідносинах із суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_4

З матеріалів справи вбачається, що в ході проведення перевірки ПАТ «Луцьк Фудз» встановлено, що у перевіряємий період платник перебував у фінансово-господарських відносинах із СГД ОСОБА_4 - здійснював придбання цукру-піску на загальну суму 14 088 515 грн. в т.ч. ПДВ 2 348 085,84 грн. Придбання цукру здійснювалось згідно договору № 09/08 від 09.08.2010 року.

Договір № 09/08 від 09.08.2010 року укладений між ФОП ОСОБА_4 (продавець) з одної сторони та ВАТ «Луцьк Фудз» (покупець) з другої сторони. Згідно умов даного договору продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити в строк, встановлений договором, товар цукор-пісок в кількості, асортименті та за ціною погодженою в попередньому замовленні. Умови транспортування товару додатково погоджуються у замовленні. Строк поставки становить один день після отримання та погодження замовлення, якщо інше не передбачається в замовленні додатково. Якість товару повинна відповідати ДСТУ 4623:2006. Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

На підтвердження здійснення операцій ПАТ «Луцьк-Фудз» надано видаткові та податкові накладні, які описані в акті перевірки.

Також встановлено, що Луцькою ОДПІ проведено перевірку СГД ОСОБА_4 з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ "Солодка Країна-К", а саме щодо придбання вищевказаного цукру - піску у ТзОВ "Солодка Країна-К" з метою подальшої реалізації ПАТ «Луцьк-Фудз» в результаті якої складено акт № 9510/17-2/НОМЕР_1 від 25.11.2011 року. З даного акту вбачається, що в ході проведення перевірки не пред'явлено документів, що підтверджують транспортування товару цукру-піску. Також Луцькою ОДПІ була сформована вимога (вих. № 310/17-2 від 12.10.11р.) СПД ОСОБА_4 щодо надання належним чином оформлених первинних документів, а саме: що, підтверджують транспортування товарно-матеріальних цінностей, товарно-транспортні накладні, шляхові листи. На останній день перевірки даних документів до перевірки не пред'явлено.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 року № 363 (зі змінами та доповненнями ), товарно - транспортна накладна (ф.№1-ТН) - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Крім того, первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Підприємство, що сплатило за послуги з перевезення вантажу, для віднесення вартості таких послуг до складу валових витрат повинно мати належним чином оформлену первинну транспортну документацію, що підтверджує одержання послуг з перевезення вантажів.

Луцькою ОДПІ були направлені запити до ДПІ у Рогатинському районі про проведення зустрічної перевірки за період контрагента TзOB «Солодка країна-K». Згідно отриманої відповіді щодо взаємовідносин з цього приводу встановлено, що TOB «Солодка країна-K» не має філій, дочірніх підприємств, відокремлених структурних підрозділів. Інформація щодо використання орендованих чи власних виробничих, складських приміщень ТзОВ «Солодка країна-K» в довідці зустрічної звірки відсутня. Інформація щодо чисельності штатних працівників на ТзОВ «Солодка країна-K» відсутня. Також у даного підприємства відсутні і основні засоби. Враховуючи вищевикладене податковою інспекцією зроблено висновок, що правочини укладені між СГД ОСОБА_4 та його контрагентами не спричинили реального настання юридичних наслідків.

Відповідачем встановлено, що оскільки на ТзОВ "Солодка Країна-К" відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Так, господарські операції між ТзОВ «Солодка країна-К» та СГД ОСОБА_4, не підтверджуються з урахування реального часу здійснення операцій, відсутності майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу,основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних мов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Також з досліджених судом матеріалів вбачається, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 не надано товаро транспортних накладних, шляхових листів, що підтверджують рух товару від СГД ОСОБА_4 до покупців.

Згідно пояснення СГД ОСОБА_4 найманих працівників вона немає. Для здійснення господарської діяльності СГД ОСОБА_4 офісних приміщень не орендує і у власності теж не має. Також СГД ОСОБА_4 пояснює, що транспортні засоби не орендує та не має у власності, пошук клієнтів для перевезення шукає в засобах масової інформації. Розрахунок ведеться в безготівковій та готівковій формі.

Отже, СГД - ОСОБА_4 не могла фактично самостійно здійснювати господарську діяльність з надання транспортних та транспортно-експедиційних послуг з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного. Про вищевикладене свідчить, зокрема, відсутність у СГД - ОСОБА_4 адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладених договорах та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

На момент здійснення перевірки у СГД ОСОБА_4 відсутні первинні документи про пророблену транспортну роботу (заявки, додаткові угоди, маршрутні листи, графік-заявки, розрахунки вартості автом.-годин, та документи, що засвідчують факт передачі для перевезення вантажу від Відправника вантажу до Замовника чи Перевізника, від Замовника до Перевізника та від Перевізника до Вантажоодержувача), згідно яких можна би було визначити осіб, які приймали участь у проведенні господарських операцій з перевезення вантажу, визначити номенклатуру, кількість та власників вантажу, тривалість здійснення господарської операції (її початок та кінець), обсяг роботи (послуг), тариф, чи здійснювалось експедирування вантажу, ким воно здійснювалось, вид послуг експедитора, розмір плати експедитора, ким проводилось (чи не проводилось) страхування вантажу.

Зазначене вище свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків за наданими для перевірки договорами.

Отже у суб'єкта господарської діяльності ОСОБА_4 не виявлені наміри та необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, необхідний технічний персонал, виробничі активи, транспортні засоби, згідно ч. 1 ст.201, ч.1-6 ст. 203, ст. 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, тому угода з контрагентом ПАТ «Луцьк Фудз» має ознаки нікчемності.

По взаємовідносинах із ТзОВ «Медео-Захід». Згідно матеріалів перевірки взаємовідносин позивача із ТзОВ «Медео-Захід» встановлено, що здійснювалось придбання сількогосподарської продукції та томатної пасти на загальну суму 8883547,08 грн. в т.ч. ПДВ 1480591,00 грн. Придбання здійснювалось згідно договору № 17/05/10/1 від 17.05.2010 року, про що надавались для перевірки видаткові та податкові накладні.

З матеріалів перевірки вбачається, що транспортування згідно товарно-транспортних накладних здійснювалось приватним підприємцем ОСОБА_5 автомобілем із державними НОМЕР_3. Реєстр товарно-транспортних накладних наведений в акті перевірки. Проте, серія та номер у наданих до перевірки ТТН відсутні.

В ході проведення перевірки від ВПМ Луцької ОДПІ Волинської області ДПС надійшла інформація, що відповідно до відповіді УДАІ УМВС України у Волинській області автомобіль MAN із державними НОМЕР_3 та причіп MOVANA НОМЕР_5 із державними номерами НОМЕР_4 налажеть не ОСОБА_6, а громадянину ОСОБА_7.

З дослідженого в судовому засіданні протоколу допиту свідка ОСОБА_7 від 28.08.2012 року вбачається, що вищевказаний автомобіль належить йому на праві власності і він особисто з травня 2010 року по кінець 2010 року здійснював перевезення вантажів з Польщі на замовлення і в цей період свій транспортний засіб в користування іншим особам не надавав, а лише з липня 2011 року по грудень 2011 року надавав ОСОБА_8

Відповідно до технічних характеристик вказаних у технічному паспорті та свідоцтві про реєстрацію вищезазначеного транспортного засобу повна маса автомобіля складає 7490 кг., маса без навантаження 4900 кг., відповідно вантажопідйомність автомобіля складає 2590 кг. Згідно технічного паспорта та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (причіп) повна маса вищевказаного причіпа 10000 кг., маса без навантаження 3650 кг., відповідно вантажопідйомність причіпа складає 6350 кг, що не співпадає з вагою зазначеною в товарно-транспортних накладних.

Разом з тим під час перевірки були використані акти перевірок по ТзОВ „Медео-Захід". Так, згідно даних актів, з аналізу наданих податкових та видаткових накладних ТзОВ «Медео-Захід» встановлено невідповідність придбаних та реалізованих товарів, зокрема, при придбанні в значних обсягах меблів в асортименті, ПММ, цукру, реалізація (згідно накладних) відбувається томатної пасти, овочів, запасних частин, пиломатеріалів, торфобрикетів, вугілля, тощо.

ТзОВ «Медео Захід» не надано документів у повному обсязі (договорів; документів, що підтверджують транспортування товарів; даних бухгалтерського обліку, що підтверджують здійснення відповідних операцій тощо) складались відповідні акти про ненадання документів (акт №37/23-3 від 12.01.2012р. та акт №42/23-3 від 13.01.2012р. Під час складання фінансової звітності у ТзОВ «Медео-Захід» були відсутні підтверджуючі документи, щодо здійснення ним фінансово-господарської діяльності.

В ході аналізу податкової звітності з ПДВ з початку діяльності ТзОВ «Медео-Захід» за серпень, листопад, грудень 2010 року, березень, липень 2011 року встановлено декларування значних сум податкових зобов'язань та податкового кредиту при незначних сумах до сплати податку на додану вартість.

Даний аналіз свідчить про „вигодотранспортуючий" характер господарської діяльності ТзОВ «Медео-Захід», з метою формування віртуального податкового кредиту для інших суб'єктів господарської діяльності.

Відповідно до бази даних ДПС, податкової звітності, Системою автоматизованого співставлення в розрізі контрагентів на рівні ДПА України ТзОВ «Медео-Захід» та його контрагентів встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Згідно декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року основні засоби у ТзОВ «Медео-Захід» відсутні. Значення в рядках 4.10 "Витрати на поліпшення основних фондів" та 07 "Сума амортизаційних відрахувань" декларації відсутні. Розрахунок транспортного збору до Луцької ОДПІ не подавався. Таким чином, відсутні відомості про наявність у ТзОВ «Медео-Захід» власних або орендованих основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

ТзОВ «Медео-Захід» не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань: головної книги, журналів-ордерів та картки рахунків

№ 311 «Поточні рахунки у національній валюті», 28 «Товари», 70 «Доходи від реалізації», 641 Розрахунки по податкам», 643 «Податкові зобов'язання», 681 «Розрахунки по авансам отриманим», договору купівлі-продажу з додатками та специфікаціями і документи, які підтверджують виконання договору або наявність

яких є обов'язковою згідно із змістом договору, звіти, сертифікати, техпаспорти по придбанню товарів, робіт, послуг, документи, що підтверджують транспортування (перевезення) товарів (договори перевезення, транспортного експедирування та документи про їх виконання: товарно-транспортні накладні тощо, договори зберігання товару, довіреності, акти виконаних робіт, акти приймання-передачі) та інші

первинні документи, що засвідчують факт здійснення господарських операцій.

Отже, операції не підтверджуються при врахуванні реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Угоди, укладені з постачальниками на реалізацію товарів (робіт, послуг) з ТзОВ «Медео-Захід», та в свою чергу угоди укладені ТзОВ «Медео-Захід» на подальшу реалізацію товарів (робіт, послуг), а саме з ПАТ «Луцьк Фудз» мають протиправний характер в наслідок якого неправомірно віднесений ПДВ до складу податкового кредиту. А такий правочин по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави, суперечить інтересам держави і суспільства, вважається т.- ким, що порушує публічний порядок, а отже згідно із частиною 2 статті 228 ЦК України є нікчемним.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає, що неможливо підтвердити реальне придбання сільськогосподарської продукції та томатної пасти ПАТ «Луцьк Фудз» у ТзОВ «Медео-Захід».

Щодо взаємовідносин із ТзОВ „Терлич". Придбання макаронних виробів позивачем здійснювалось згідно договору поставки № 30/08/2010 від 30.08.2010 року, укладеного між ВАТ «Луцьк Фудз» (покупець) та ТзОВ «Терлич» (постачальник). Згідно умов даного договору постачальник зобовязується у вказані строки передати покупцеві товар під приватною маркою покупця, а покупець зобов'язується прийняти даний товар та оплатити його. Форма розрахунків згідно договору - безготівкова, шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Договір діє до 31.12.2010 року.

З матеріалів позову вбачається, що Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС від Млинівської МДПІ, на обліку в якої знаходиться ТзОВ «Терлич», отримано Акт№ 497/23/36921849 від 16.12.2011р про результати планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Терлич".

B ході проведення перевірки встановлено здійснення діяльності з реалізації продукції (макаронних виробів) ТзОВ «Терлич» з порушенням вимог ст.228 ЦК України щодо укладення правочину. який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним так як укладений з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

ТзОВ «Терлич» зобов'язане було виготовити та передати макаронні вироби під торговою маркою покупця.

Як встановлено, до 01.01.2011 року TOB «Терлич» самостійно виробництво не здійснювало (передавало борошно на переробку ТзОВ «Млинівські макарони»). З січня 2011 року TзOB «Терлич» займалося виробництвом макаронних виробів ТМ «Щедрик» згідно з технологічною інструкцією та рецептурою, отриманими в користування від TзOB «Млинівські макарони». Згідно з наданими до перевірки документами використання інших технічних умов, технологічних інструкцій та рецептур перевіркою не встановлено.

Виробництво здійснювалось на власних та орендованих потужностях. Згідно з наданими до перевірки переліками власних та орендованих основних засобів, TзOB «Терлич» мало можливість виготовляти макаронні вироби наступних конфігурацій : Павутинка, піринка, ракушка, ракушка середня з 1 кварталу 2011 року;

Перо, ракушка велика з 06.04.2011 року(наказ про введення в експлуатацію матриць №65-а від * 06.04.2011р.);

Ріжка кручена, гребінець з 09.06.2011 року (наказ про введення в експлуатацію матриць №73-а від 09.06.2011р.);

Матриці для виробництва макаронних виробів інших конфігурацій в експлуатацію не вводились, в оренду не отримувались.

Згідно з наданими для перевірки документами в періоді, що підлягав перевірці, TзOB «Терлич» не отримувало макаронних виробів торгових марок «Руна», «Маріванна», «Хуторок», «LA PASTA».

З матеріалів справи вбачається, що неможливо виготовити 1 326 281,95 кг макаронних виробів з 962 626 кг борошна. Згідно з наданою до перевірки рецептурою, затвердженою директором TзOB «Терлич», на виробництво 1000 кг макаронних виробів використовується 1017 кг борошна, оскільки згідно з наданими до перевірки нормами витрат, затверджною директором TзOB «Терлич», на виробництво 1000 кг макаронних виробів використовується 1,06 кг борошна.

З матеріалів перевірки вбачається, що TзOB «Терлич» немає своїх основних засобів.

В зв`язку з відсутністю відповідної сировини, технологій, рецептур відповідної кількості сировини за період з 01.01.2011р. по 30.09.2011р. TзOB «Терлич» не мало можливості виготовити макаронні вироби торгових марок «Руна», «LA PASTA», хоча за поданими для перевірки документами їх реалізовувало.

Разом з тим в ході проведення перевірки та до моменту винесення оскаржуваного повідомлення-рішення позивачем не пред'явлено довіреностей на право отримання ТМЦ, сертифікатів якості продукції, що поставлялась.

Відповідно до ст.43 ГК України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом, особливості здійснення окремих видів підприємництва встановлюються законодавчими актами, перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, а також перелік видів діяльності, підприємництво в яких забороняється, встановлюється законом.

Відповідно до частини 3 статті 91 ЦК України юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії).

Таким чином операції між ПАТ «Луцьк Фудз» і ТзОВ «Терлич» не підтверджуються при врахуванні реального часу їх здійснення, наявності відповідних сировини, технологій, рецептур, та основних засобів, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської , економічної діяльності.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що операції між TOB «Терлич» та ПАТ «Луцьк Фудз» мали характер штучного формування валових витрат та податкового кредиту в частині придбання макаронних виробів.

На підставі викладеного суд вважає, що фінансово-господарська діяльність ПАТ «Луцьк Фудз» по взаємовідносинах з ТзОВ «Терлич», СГД ОСОБА_4 та ТзОВ «Медео-Захід» здійснювалося поза межами правового поля. Дані фінансово-господарські взаємовідносини є такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Правове регулювання віднесення сум ПДВ до податкового кредиту до 01.01.2011 року здійснювалось Законом України "Про податок на додану вартість". З 01.01.2011 року правові підстави віднесення сум податку до податкового кредиту регламентовано нормами ПК України.

Відповідно до пунктів 7.1, 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції чинні на час виникнення спірних правовідносин) поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7. Закону передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі Закон України № 996-ХІV) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6, 54.3 ст. 54 цього кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України № 996-ХІV та підпункту 1.2 пункту 1 і підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за №168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до положень пункту 2 підпункту 2.16. вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 202 ЦК України).

Правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок.

Оскільки позивач з контрагентами, не могли не усвідомлювати протиправність своїх дій і суперечність їх мети інтересам держави і суспільства, прагнули настання протиправних наслідків у вигляді ненадходження сум податків до державного бюджету, господарські відносини вчинені від їх імені розцінюються як такі, що укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та такими, що порушують публічний порядок.

Таким чином, відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулася, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулася і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту та валових витрат.

Сам по собі факт сплати коштів позивачем не є безумовним підтвердженням того, що поставка продукції мала місце. Не підтверджено позивачем та його представником будь-якими доказами подальше використання придбаних товарів у вищевказаних контрагентів.

Враховуючи викладене суд вважає, що господарські операції, які відображені СГД ОСОБА_4, ТзОВ «Медео-Захід» та TзOB «Терлич» з ПАТ «Луцьк Фудз» в досліджуваних документах не мають необхідної доказовості, фактичного здійснення господарських операцій, як наслідок, така діяльність була спрямована лише на створення умов контрагентам-вигодонабувачам для отримання права на формування податкового кредиту.

Посилання представника позивача на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01.08.2012 року у справі № 2а/0370/2145/12 за позовом ПАТ «Луцьк Фудз» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області про скасування наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки № 924 від 27.06.2012 року, де позовні вимоги було задоволено у зв'язку з порушенням податковою інспекцією процесуальних норм не може бути підставою для скасування оспорюваного податкового повідомлення - рішення, оскільки вищевказане рішення не набрало законної сили. Порушення процесуальних норм з боку податкової інспекції при направленні та проведенні перевірки не може бути підставою для визнання результатів такої перевірки протиправною, де з боку позивача та його контрагентів встановлені порушення податкового законодавства, які знайшли своє підтвердження в даному судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно із частиною другою статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про правомірність винесення Луцькою ОДПІ податкового повідомлення-рішення № 0000182201 від 03.08.2012 року, тому в задоволенні даного адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись статтями 11, 17, 158, частиною 3 статті 160, статтями 162, 163, 186 КАС України, на підставі пунктів 7.1, 7.2 та підпунктів 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", статтями 54, 123 та 198 Податкового кодексу України, статтями 201, 203, 215, 216 та 228 Цивільного Кодексу України, статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість", статтями 1 та 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Луцьк Фудз» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000182201 від 03.08.2012 року відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 16 вересня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя С. Ф. Костюкевич