Постанова № 26515522, 12.10.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2012 року Справа № 2а/0370/2885/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Кравчик В. В.,

за участю представника позивача Підгайної Н. Й.,

представника відповідача Остапюка С. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група "Західсталь" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03 липня 2012 року № 0000222201,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торгова група "Західсталь" (далі -ТзОВ ТГ "Західсталь") звернулося з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі -Луцька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03 липня 2012 року № 0000222201.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ проведена планова виїзна перевірка ТзОВ ТГ «Західсталь» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року по взаємовідносинах з ТзОВ «Транс Агенство Сервіс», про що складено акт № 904/22-1/32273650 від 25.04.2012 року.

В акті перевірки встановлено порушення:

- підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 138.2 статті 138, абзац 2 пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового Кодексу України та пункту 26 статті 1, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 282068,00 грн. за ІІ-ІV квартали 2011 року, та встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2010 рік в сумі 155000,00 грн., за І квартал 2011 року в сумі 367494,00 грн. та за ІІ-ІV квартали 2011 року в сумі 9828037,00 грн. (від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 9702425,00 грн. за ІІ-ІІІ квартал 2011 року знято актами камеральних перевірок);

За результатами адміністративного оскарження відповідачем прийняте нове податкове повідомлення-рішення №0000222201 від 03.07.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТзОВ ТГ «Західсталь» за платежем - податок на прибуток за основним платежем в сумі 224 286 грн..

Вказане податкове повідомлення-рішення №0000222201 було оскаржене в адміністративному порядку, проте рішенням ДПС України скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін, тому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ Волинської області ДПС №0000222201 від 03.07.2012 року.

Представник позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити повністю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю, з наступних підстав.

Частина 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та Законами України.

Судом встановлено, що TзOB ТГ «Західсталь» зареєстроване як юридична особа, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 657588, знаходиться на обліку як платник податків у Луцькій ОДПІ Волинської області ДПС, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 08.02.2006 року № 122, зареєстроване платником ПДВ 21.02.2003 року, про що Луцькою ОДПІ видано Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ від 16.02.2006 року № 02612161. Згідно із статутом, затвердженим зборами учасників товариства (протокол № 1 від 20.01.2005 року), позивач, серед іншого, здійснює діяльність у сфері торгівлі і послуг.

Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС проведена планова виїзна перевірка TзOB ТГ «Західсталь» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року, про що складено акт № 904/22-1/32273650 від 25.04.2012 року.

В ході перевірки було встановлено порушення - підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 138.2 статті 138, абзац 2 пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового Кодексу України та пункту 26 статті 1, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 282068,00 грн. за ІІ-ІV квартали 2011 року, та встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2010 рік в сумі 155000,00 грн., за І квартал 2011 року в сумі 367494,00 грн. та за ІІ-ІV квартали 2011 року в сумі 9828037,00 грн. (від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 9702425,00 грн. за ІІ-ІІІ квартал 2011 року знято актами камеральних перевірок).

На підставі акту перевірки № 904/22-1/32273650 від 25.04.2012 року Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС 18.05.2012 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0004332301, про визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 282 068 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене в адміністративному порядку. Рішенням ДПС у Волинській області від 20.06.2012 року № 2544/10/10-206 скарга TзOB ТГ «Західсталь» задоволена частково та податкове повідомлення-рішення № 0004332301 від 18.05.2012 року скасовано в сумі 57 782 грн.

Луцькою ОДПІ прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 03 липня 2012 року № 0000222201, яким відкореговано суму за платежем податок на прибуток підприємств та встановлено її в сумі 224 286 грн.

Прийняте нове податкове повідомлення-рішення від 03 липня 2012 року № 0000222201 також було оскаржене в адміністративному порядку, проте рішенням ДПС України від 15.08.2012 року № 355/0/61-12/10-2115 первинна скарга TзOB ТГ «Західсталь» залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Згідно розрахунку до податкового повідомлення-рішення № 0000222201 від 03.07.2012 року по акту перевірки ТзОВ ТГ «Західсталь» №904/22-1/32273650 від 52.04.2012 року в розрізі контрагентів вбачається, зокрема:

- по взаємовідносинах із ТзОВ «Транс Агенство Сервіс» - на суму 57 493,70 грн. (штрафні санкції - 13 225,50 грн.);

- по взаємовідносинах із СПД ОСОБА_1 - на суму 310 000 грн. (штрафні санкції - 71 300 грн.);

- по взаємовідносинах із ВАТ «Акселор Міттал Кривий Ріг» - на суму 733 275 грн. (штрафні санкції - 168 653,20 грн.);

1 100 769 грн. - 125 612 грн.(від`ємне значення) = 975 157 грн.(з яких штрафні санкції по податку на прибуток 224 286 грн.)

Щодо взаємовідносин позивача з ТзОВ «Транс Агенство Сервіс»:

Із матеріалів перевірки вбачається, що10 січня 2011 року між ТзОВ «Транс Агенство Сервіс» (далі-постачальник) та TзOB ТГ «Західсталь» (далі-покупець) укладено договір поставки № -11\2798\01\10-0 відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених в договорі, металопродукцію, асортимент, кількість і якість якого вказані у рахунку-фактурі, який надається постачальником покупцю.

За період, що перевірявся TзOB ТГ «Західсталь» придбало у ТзОВ «Транс Агенство Сервіс» відповідно до вищеназваного договору поставки № -11\2798\01\10-0 металопродукцію на загальну суму 68 992,44 грн. Дана обставина підтверджується видатковою накладною від 11.01.2011 року № ТСВ-400013 та рахунком-фактурою від 10.01.2011 року № ТСВ-40022. Виконання вказаного договору також підтверджується дослідженими судом карткою рахунка 63.1, журналом доручень, податковими накладними від 11.01.2011 року № 400023, від 13.01.2011 року № 400052 та розрахунком до податкової накладної від 13.01.2011 року № 400052, банківською випискою від 02.02.2011 року, товарно-транспортною накладною № ТСВ-3 від 11.01.2011 року.

Також 11 січня 2010 року між TзOB ТГ «Західсталь» (далі-постачальник) та ВАТ ППМ «Львівметал» (далі-покупець) укладено договір купівлі-продажу № 13 відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у встановлений термін у власність покупця металопродукцію, тобто саме того товару, що придбаний позивачем.

Ще 04 січня 2011 року між ВАТ ППМ «Львівметал» (далі-орендодавець) та TзOB ТГ «Західсталь» (далі-орендар) укладено договір оренди № 1ор/04-01 відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування складську площадку загальною площею 1245,0 кв.м., що знаходиться на території ПАТ «Львівметал» за адресою: м. Львів, вул.. Навроцького, 1.

Податкова інспекція аргументує свою позицію, тим, що у ТзОВ «Транс Агенство Сервіс» відсутні необхідні умови для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю необхідних трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів; неможливість фактичного здійснення ТзОВ «Транс Агенство Сервіс» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу.

Позивачем відповідно до умов договору купівлі-продажу №11/2798/01/10-0 від 10.01.2011 року підписаного між ТзОВ «Західсталь» та ТзОВ «Транс Агенство Сервіс» було придбано товар (металопродукцію) на загальну суму 68 992,44 грн.

Подані позивачем докази свідчать про те, що внаслідок укладення позивачем договору з ТзОВ «Транс Агенство Сервіс» про продаж металопродукції, TзOB ТГ «Західсталь» досягнено економічного ефекту у власній господарській діяльності - реалізовано товар покупцеві - ВАТ ППМ «Львівметал» та отримано прибуток від реалізації товару. Факт того, що позивачем реалізовано придбаний товар (металопродукцію) ВАТ ППМ «Львівметал» підтверджується видатковими накладними: № 3 Рас-001320 від 24.02.2011 року, № 3-Рас-001215 від 21.02.2011 року, № 3-Рас-000180 від 14.01.2011 року, довіреностями: № 000044 від 21.02.2011 року та №00004 від 12.01.2011 року

Тому висновки відповідача про те, що ТзОВ „Транс Агентство Сервіс" не здійснювало реальної господарської операції з поставки товару за результатами перевірки ТОВ ТГ „Західсталь" з посиланням на п. 5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" по операціях з придбання металопродукції та завищення валових витрат за І квартал 2011 р на загальну суму 57493,70 грн. є безпідставними.

Посилання відповідача, на те, що згідно інформації КП „Алчевське бюро технічної інвентаризації" за ТОВ „Транс Агентство Сервіс" право власності на об'єкти нерухомого майна не зареєстровано також відповідно до інформації Відділу Держкомзему у м. Алчевську від 07.11.11 року підприємство не є землекористувачем та згідно повідомлення від 10.11.2011 року відділення Державтоінспекції Алчевського міського відділу УМВС області у ТзОВ „Транс Агентство Сервіс" транспортні засоби не зареєстровані, не може слугувати підставою для прийняття рішення щодо визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 13223,50 грн.

Також судом встановлено, що згідно акту № 310/236-36713483 від 10.02.2012 року позапланової невиїзної документальної перевірки контрагента позивача ТзОВ «Транс Агенство Сервіс» № 310 від 10.02.2012 року складеного Алчевською ОДПІ встановлено відсутність документального підтвердження податкових зобов'язань та податкового кредиту в.т.ч. по взаємовідносинах з ТзОВ ТГ «Західсталь». Однак дана обставина судом до уваги не береться, оскільки з дослідженої в судовому засіданні постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 33259005 від 02.07.2012 року винесеної відділом державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області вбачається, що на підставі постанови Луганського окружного адміністративного суду у справі № 2а/1874/2012, яка набрала законної сили, зобов'язано Алчевську ОДПІ утриматись від вчинення дій по використанню вищевказаного акту перевірки ТзОВ «Транс Агенство Сервіс» проведеної за період з 01.01.2011 року по 31.08.2011 року.

Відповідно до статті 134 ПК України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи із системного аналізу вищезазначених норм права, податковим законодавством чітко визначено необхідні умови для формування податкового кредиту з податку на додану вартість - наявність належним чином оформленої податкової накладної або іншого документа, передбаченого пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України, які позивач виконав в повному обсязі.

З огляду на викладене перевіркою не зафіксований факт наявності в податкових накладних недоліків або порушення порядку їх видачі, що свідчило б про їх неналежність як первинного документу.

Суд вважає, що Луцькою ОДПІ не доведено нікчемності правочину, згідно якого ТОВ ТГ „Західсталь" придбало у ТзОВ «Транс Агенство Сервіс» товар (металопродукцію).

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України (ЦК України), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до частини 2 статті 215 частини 1 статті 216 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, зокрема це: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути, на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади, визнано судом недійсним повністю або в частині.

Необхідними умовами для визнання зобов'язання недійсним відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України є, зокрема, його вчинення з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність вчинення зобов'язання і суперечність його мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Таким чином, при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

З матеріалів справи вбачається, що правочин, укладений між позивачем та ТзОВ «Транс Агенство Сервіс», виконаний обома сторонами.

Податковим органом не доведено, що господарські зобов'язання між позивачем та ТзОВ «Транс Агенство Сервіс» вчинені з метою, заздалегідь суперечною інтересам держави та суспільства, та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Згідно зі статтею 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Сторони самостійно визначають форму договору. В силу статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про відсутність волевиявлення за істотними умовами договору однією із сторін; спір між сторонами щодо недійсності договору відсутній.

Факт придбання товару підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами: копіями податкових накладних, видаткових накладних, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), довіреностями та платіжними дорученнями.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського обліку. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, що підтверджують господарські операції позивача із ТзОВ «Транс Агенство Сервіс» (договір, податкові накладні, видаткові накладні, довіреності та платіжні доручення) відповідають зазначеним вимогам законодавства, оскільки містять усі вищевказані реквізити.

Луцькою ОДПІ не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, чи ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом, а тому зазначені документи є підставою для бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 36.1, 36.5 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Луцькою ОДПІ в ході перевірки не доведено нікчемності правочину, укладеного між позивачем та ТзОВ «Транс Агенство Сервіс», за таких обставин нарахування позивачу грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 13 225,50 грн. не ґрунтується на вимогах законодавства.

Щодо взаємовідносин позивача з ВАТ «Арселор Міталл Кривий Ріг» та СПД ОСОБА_1:

Між позивачем як покупцем та ВАТ "Арселор Міталл Кривий Ріг" укладено господарські договори на поставку товару (металопродукції) від 20 листопада 2009 року № 7S10 та від 27 грудня 2010 року № 196S11. Пунктом 5.2 зазначених договорів передбачено, що покупець один раз на шість місяців з дати відвантаження першої партії товару сплачує постачальнику платню у розмірі 0,5% від вартості відвантаженого товару за надані постачальником послуги з технічної підтримки. Послуги складаються з технічної підтримки покупців по розвитку продукції, аналіз потреб, рішення претензій, доступ до ноу-хау ArcelorMittal, питання використання торгової марки. Сплата здійснюється протягом 30 календарних діб з моменту закінчення шестимісячного терміну.

На підтвердження факту надання послуг з технічної підтримки позивачем для перевірки надано акти приймання-передачі послуг від 11 квітня 2011 року № 2 на суму 399 966,55 грн. та від 27 липня 2011 року № 3/11 на суму 479 963,47 грн., податкові накладні від 11 квітня 2011 року № 29933 та від 27 липня 2011 року № 67417, платіжні доручення від 04 травня 2011 року № 347 та 03 серпня 2011 року № 1601. Надано також звіт по договору №196S11 за липень-жовтень 2011 року на суму послуг з технічної підтримки 356 119,57 грн., розрахунок сум винагороди за співпрацю та вартості послуг по технічній підтримці від 05 липня 2011 року за договором №196S11.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За правилами пункту 198.1 а) статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Відповідно до пунктів 198.3, 198.6 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначається, серед інших, в окремому рядку такий обов'язковий реквізит, як опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг.

Так дана норма ПК України узгоджується зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", згідно з якою первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Вимоги до первинних документів закріплені у статті 9 цього Закону, яка передбачає, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити як: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Ті первинні документи, правила заповнення яких викладені в статті 9 даного Закону, слугують також підтвердженням виникнення податкових подій.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена і Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року за № 88 і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704.

Разом з тим, суд зауважує, що самі податкові накладні від 11 квітня 2011 року № 29933 та від 27 липня 2011 року № 67417 не розкривають зміст та обсяг господарської операції з надання послуг технічної підтримки. Відтак, здійснення цієї операції платник податків повинен підтвердити іншими документами. Проте, під час проведення податкової перевірки підприємством не було надано інших документів, які б підтверджували реальність надання технічної підтримки, а саме, документів, які б розкривали саму суть вчинених контрагентом позивача дій щодо надання технічної підтримки відповідно до обсягу та змісту, визначеного пунктом 5.2 договорів від 20 листопада 2009 року № 7S10 та від 27 грудня 2010 року № 196S11 (щодо розвитку продукції, про використання торгової марки продукції, про надання додаткової інформації, яка не є конфіденційною (з конкретизацією, яка саме інформація була надана), аналізу потреб покупця, рішення претензій, доступ до ноу-хау тощо). Позивач не спростував належними доказами доводи Луцької ОДПІ про ненадання таких документів. Акти приймання-передачі послуг від 11 квітня 2011 року № 2 та від 27 липня 2011 року № 3/11 не відповідають також умовам пункту 5.4 укладених договорів, згідно з якими плата за послуги з технічної підтримки розраховується щомісячно на підставі складеного та прийнятого сторонами звіту по договору, який готує відповідальний виконавець від постачальника не пізніше 5 числа кожного місяця. Позивач не надав доказів виконання кожного місяця пункту 5.4 договорів від 20 листопада 2009 року № 7S10 та від 27 грудня 2010 року № 196S11. Розрахунок від 05 липня 2011 року винагороди за співпрацю за січень-червень 2011 року та вартості послуг з підтримки, яка становить 399 969,56 грн. та ПДВ 79 993,91 грн., що віднесено до податкового кредиту у липні 2011 року за договором від 27 грудня 2010 року № 196S11, не підтверджено звітами по договору, взагалі стосується періоду липень-жовтень 2011 року). Калькуляцію послуг (розрахунок вартості), ПДВ у сумі 66 661,09 грн. за якими віднесено до податкового кредиту у квітні 2011 року, позивач теж не надав, як і відповідні звіти за договором від 20 листопада 2009 року № 7S10. Необхідно погодитися з доводами Луцької ОДПІ, що акти приймання-передачі робіт від 11 квітня 2011 року № 2 та від 27 липня 2011 року № 3/11 містять узагальнену назву послуг - послуги з технічної підтримки (і обсяг та зміст цих послуг не розкривають), і дійсно, як стверджує сам позивач, зовсім не відрізняються від актів приймання-передачі винагороди за співпрацю, виплата якої згідно з пунктом 5.3 договорів від 20 листопада 2009 року № 7S10 та від 27 грудня 2010 року № 196S11 виплачується позивачу його постачальником. Більше того, в пункті 1 актів приймання-передачі виконаних робіт від 11 квітня 2011 року № 2 та від 27 липня 2011 року № 3/11 вказано про прийом-передачу послуг з технічної підтримки, а в пункті 3 цих актів мова йде про вартість винагороди за співпрацю. У судовому засіданні представник позивача вважає цю обставину опискою, однак варто вказати, що такий недолік має місце в обох актах -і за квітень, і за липень 2011 року. Всього перераховано коштів на суму 733 275 грн., з яким податковою вірно нараховано штрафних санкцій по податку на прибуток в розмірі 168 653,20 грн.

Наданий звіт по договору від 27 грудня 2010 року № 196S11 за липень-жовтень 2011 року не узгоджується за часом складання з податковими накладними від 11 квітня 2011 року № 29933 та від 27 липня 2011 року № 67417, та крім того, на думку суду, не свідчить про надання технічної підтримки у розмінні пункту 5.2 договору; у ньому вказано пункти доставки продукції, вантажоодержувачів, номер вагону, масу і вартість товару (металопродукції), який позивач придбав відповідно до цього договору. Цей документ лише підтверджує факт виконання постачальником пунктів 1.1, 3.1 договорів в частині здійснення поставки залізничним транспортом у пункт призначення, вказаний покупцем, протягом липня-жовтня 2011 року. Проте реальність поставки ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" товару податковим органом під сумнів не ставиться. Сумніви у податкового органу виникли з приводу надання послуг з технічної підтримки. З урахуванням положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" суд вважає, що первинні документи для того, щоб бути підставою для формування, як у даному спірному випадку, податкового кредиту повинні містити не лише загальні формулювання, а й мати конкретні посилання на види наданих постачальником послуг з подальшим належним документальним підтвердженням надання таких послуг. Разом з тим, на думку суду, надані позивачем докази свідчать лише про виконання умов договорів щодо поставки металопродукції, як це такими умовами і передбачено, і не доводять надання послуг технічної підтримки зі сторони його постачальника в обсягах та на умовах, визначених пунктами 5.2, 5.4 договорів поставок від 20 листопада 2009 року № 7S10 та від 27 грудня 2010 року № 196S11.

Доводи позивача про отримання доходу у вигляді винагороди за співпрацю та сплату зобов'язання не спростовує суті вчиненого порушення при формуванні податкового кредиту з послуг технічної підтримки. Отримання винагороди передбачає включення сум до валового доходу і спричиняє податкові зобов'язання вже лише від факту перерахування коштів на рахунок одержувача таких коштів. Сама по собі ця обставина не має нічого спільного із формуванням податкового кредиту при наданні послуг з технічної підтримки.

Також 05 січня 2010 року між ТОВ ТГ „Західсталь" (далі - замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - виконавець) укладено договір про надання юридичних послуг № 1 відповідно до якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. На підтвердження виконання даного договору до суду подано акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), відповідно до яких загальна вартість наданих послуг складає 310 000 грн.

Перевіркою встановлено, що ТОВ ТГ „Західсталь" в порушення п. 1.26 ст. 1, п.5.1 пп.5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" віднесено до складу валових витрат в загальній сумі 310 000 грн., в тому числі у IV кварталі 2010 р. -155000 грн., у І кварталі 2011 р. -155000 грн. по наданих СПД ОСОБА_1 юридичних послугах згідно актів прийому-передачі виконаних робіт, в яких відображено лише загальну назву наданих послуг та їх вартість, але не зазначено які саме конкретно роботи були виконані, їх складові та калькуляцію вартості.

Дослідивши акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) - вбачається відсутність реальних даних, що отримані юридичні послуги, пов`язані з веденням господарської діяльності ТзОВ ТГ «Західсталь».

Крім того, актами прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) не зазначено, які саме питання вивчались та як дані послуги вплинули на діяльність підприємства, не зазначено факту використання в господарській діяльності вищевказаних послуг.

Судом встановлено, що в наданих СПД ОСОБА_1 послугах відсутнє визначення переліку наданих послуг та їх конкретний зв'язок із специфікою діяльності позивача, не надано документів, які б підтверджували оформлення, детальне визначення переліку наданих послуг.

На лист-вимогу за № 3258/10/22-111 від 19.04.2012 р. ТзОВ ТГ „Західсталь" не надано до перевірки документи, які підтверджують реальність надання юридичних послуг, а саме: висновків, переліку додаткових робіт, договорів, складених вищезазначеним СПД, перелік заходів, вжитих СПД ОСОБА_1 щодо ліквідації дебіторської та кредиторської заборгованості, розроблені посадові інструкції, тощо. Крім того, не надано обґрунтування впливу зазначених робіт на діяльність ТзОВ ТГ „Західсталь". Матеріалами перевірки встановлено, що ТзОВ ТГ „Західсталь" до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування віднесено компенсацію за надання технічної підтримки, наданої ВАТ ,Арселор Міттал Кривий Ріг" відповідно до умов договорів № 196S11 від 27.12.2010р. та № 7S10 від 20.11.2011 р. без достатньої доказовості фактичного надання та призначення даних робіт для господарської діяльності ТзОВ ТГ «Західсталь». Всього надано послуг на загальну суму 310 000 грн., з яких податковою інспекцією вірно визначено штрафні санкції по податку на прибуток в розмірі 71 300 грн.

Відповідно до п.4.2 ст.3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Українї» на даних бухгалтерського обліку ґрунтується податкова звітність.

Частиною2 статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти господарських операцій.

Згідно п.1.2. п.2.1, п.2.2, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у І бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995року №8, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995року за №168/704: господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення. Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

За таких обставин позивачем не були надані документи, які підтверджують реальність надання юридичних послуг, а саме: висновків, переліку додаткових робіт, договорів, складених вищезазначеним СПД, перелік заходів, вжитих СПД ОСОБА_1 щодо ліквідації дебіторської та кредиторської заборгованості, розроблені посадові інструкції, тощо. Крім того, не надано обґрунтування впливу зазначених робіт на діяльність ТзОВ ТГ „Західсталь".

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно із частиною другою статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, встановлені судом обставини в своїй сукупності свідчать про те, що фінансово-господарська діяльність позивача здійснювалась поза межами правового поля, щодо взаємовідносин із ВАТ «Арселор Міталл Кривий Ріг» та СПД ОСОБА_1 є такою, що вчинена без наміру створення правових наслідків та спрямовані на здійснення операцій з отримання (надання) податкової вигоди з метою штучного формування податкового кредиту та валових витрат.

Таким чином, суд приходить висновку, що висновки Луцької ОДПІ, викладені в акті перевірки ТзОВ ТГ «Західсталь», про відсутність реального здійснення господарських операцій ВАТ «Арселор Міталл Кривий Ріг» та СПД ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження в ході з'ясування обставин у справі по суті, а тому прийняте на підставі матеріалів перевірки податкове повідомлення-рішення про визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток в частині по взаємовідносинах із ВАТ «Арселор Міталл Кривий Ріг» та СПД ОСОБА_1 є правомірним.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про правомірність винесення Луцькою ОДПІ податкового повідомлення-рішення №0000222201 від 03.07.2012 року в частині, що стосується взаємовідносин із СПД ОСОБА_1 та ВАТ «Акселор Міттал Кривий Ріг», оскільки в судовому засіданні та матеріалами справи не підтверджено факт здійснення господарських операцій між даними суб`єктами, а рішення в частині взаємовідносин ТзОВ ТГ «Західсталь» із ТзОВ «Транс Агенство Сервіс» слід визнати протиправними та скасувати, оскільки повністю підтверджено факт здійснення господарських операцій, тому позов слід задоволити частково.

Представник позивача від позовних вимог про стягнення сплаченого судового збору відмовився, тому сплачена сума судового збору не стягується.

Керуючись ст.ст. 2,11,17,71,128,160,162,163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 1,3,9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.ст. 1,5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", ст.ст. 216,228,638,639 Цивільного кодексу України, ст. 207 Господарського кодексу України, на підставі ст.ст. 36,44,134,138,139,193,198,201 Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 03.07.2012 року № 0000222201 в частині нарахування штрафних санкцій по податку на прибуток в сумі 13 223 (тринадцять тисяч двісті двадцять три) 50 коп. по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс Агенство Сервіс»

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 17 жовтня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя С.Ф. Костюкевич