Постанова № 26515319, 21.09.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2012 року Справа № 2а/0370/2676/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Кравчик В.В.,

з участю представників позивача Гордійчук О.К., Ярошика Т.В.,

представника відповідача Мартинюка С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медео-Захід", за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю СП "Янікс" про стягнення коштів, одержаних за нікчемним правочином,

ВСТАНОВИВ:

Луцька об'єднана державна податкова інспекція Волинської області Державної податкової служби (далі- Луцька ОДПІ) звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медео-Захід" (далі - ТзОВ "Медео-Захід"), за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ СП "Янікс" (далі- ТзОВ СП "Янікс") про стягнення коштів, одержаних за нікчемним правочином.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Луцькою ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ СП "Янікс" з питань правових відносин з ТзОВ "Медео-Захід" за квітень, травень, червень 2010 року. За результатами перевірки складено акт №907/22-6/32964061 від 25.04.2010 року.

В акті перевірки зазначено, що згідно даних декларацій з ПДВ за квітень, травень, червень 2010 року та додатку № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» ТзОВ СП "Янікс" по взаємовідносинах з ТзОВ "Медео-Захід" задекларовано податковий кредит на загальну суму 9 700 грн. в тому числі у квітні 2010 року - 3283,33 грн., травні 2010 року - 716, 67 грн. та червні 2010 року - 5700 грн.

Позивач вказує, що формування податкового кредиту відбулося внаслідок проведення господарської операції ТзОВ СП "Янікс" з ТзОВ "Медео-Захід", а саме отримання послуг оренди нежитлового приміщення на загальну суму 58 200 грн. на підставі договору оренди № 29/03/10 ОР-02 від 29.03.2010 року згідно умов якого, ТзОВ "Медео-Захід" передано ТзОВ СП "Янікс" у строкове оплатне користування нежитлове приміщення загальною площею 240 кв.м., яке розташоване в с. Підцир'я Камінь-Каширського району на строк з 01.04.2010 року по 31.05.2010 року з оплатою за орендоване майно в розмірі 12 000 грн. та договору оренди нерухомого майна № 31/05/10 ОР-04 від 31.05.2010 року згідно умов якого відповідачем ТзОВ СП "Янікс" було передано у строкове платне користування це ж саме приміщення на строк з 01.06.20010 року по 30.06.2010 року із розміром орендної плати - 34200 грн.

Оплата за вказані послуги здійснювалася в безготівковій формі на загальну суму 58 200 грн.

Позивач зазначає, що при перевірці ТзОВ СП "Янікс", останнім не надано документів на підтвердження права власності ТзОВ "Медео-Захід" на передане в оренду майно згідно умов договорів №907/22-6/32964061 від 25.04.2010 року та № 31/05/10 ОР-04 від 31.05.2010 року.

За даними декларацій з податку на прибуток за півріччя 2010 року основні засоби у ТзОВ "Медео-Захід" відсутні. Крім цього, згідно інформації ВПМ Луцької ОДПІ Волинської області ДПС викладеної в листі від 23.04.2012 року № 887/07-2 та відповіді КП «Волинське обласне БТІ» ні ТзОВ "Медео-Захід", ні директор товариства Стасюк А.А. не мають у власності нерухоме майно.

Крім цього в акті перевірки № 753/22-6/35594018 від 18.04.2012 року ТзОВ "Медео-Захід" податковим органом встановлено порушення відповідачем ч.5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215 та статті 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених норм в момент вчинення правочинів (надання в оренду нерухомого майна) , які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними.

Позивач просить суд стягнути в дохід держави кошти, одержані за нікчемними правочинами.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, подав до суду письмові заперечення в яких зазначив, що між ТзОВ "Медео-Захід" та ТзОВ СП «Янікс» 29.03.2010 року було укладено вищевказані договори оренди нерухомого майна. Факт виконання зобов'язання між сторонами підтверджується актами передачі нерухомого майна від 01.04.2010 року та від 01.06.2010 року. Згідно банківських виписок орендарем в повному розмірі було оплачено орендну плату обумовлену договорами оренди з урахуванням ПДВ. Відповідно до акту прийому - передачі від 30.06.2010 року ТзОВ СП «Янікс» повернуто орендодавцю орендоване майно. Наведені обставини вказують на те, що сторони виконали передбачені договорами зобов'язання. Тому просив суд в задоволенні позову відмовити повністю з підстав викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників позивача та представника відпвідача, дослідивши подані письмові докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що Луцькою ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ СП "Янікс" з питань правових відносин з ТзОВ "Медео-Захід" за квітень, травень, червень 2010 року. За результатами перевірки складено акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ СП "Янікс" з питань правових відносин з ТзОВ "Медео-Захід" №907/22-6/32964061 від 25.04.2010 року.

В акті перевірки зафіксовано порушення ТзОВ СП "Янікс" п. 3.1 ст. 3, п. 7.4, п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме завищення податкового кредиту 9700 грн. в тому числі у квітні 2010 року - 3283,33 грн., травні 2010 року - 716, 67 грн. та червні 2010 року - 5700 грн. по взаємовідносинах з ТзОВ "Медео-Захід" в результаті чого занижено суму ПДВ на загальну суму 9700 грн. в тому числі у квітні 2010 року - 3283,33 грн., травні 2010 року - 716, 67 грн. та червні 2010 року - 5700 грн.

За результатами перевірки позивачем зроблено висновок що формування податкового кредиту ТзОВ СП "Янікс" відбулося внаслідок проведення господарських операцій з ТзОВ "Медео-Захід", а саме отримання послуг оренди нежитлового приміщення на загальну суму 58 200 грн. за договорами оренди нежитлового приміщення № 29/03/10 ОР-02 від 29.03.2010 року та № 31/05/10 ОР-04 від 31.05.2010 року згідно умов яких ТзОВ "Медео-Захід" передано ТзОВ СП "Янікс" у строкове оплатне користування нежитлове приміщення загальною площею 240 кв.м., яке розташоване в с. Підцир'я Камінь-Каширського району, які не спрямовані на настання наслідків, що обумовлені ними та є нікчемними.

Суд не погоджується з висновками податкового органу стосовно того, що проведення господарських операцій ТзОВ СП "Янікс" з ТзОВ "Медео-Захід", відповідно до умов договорів оренди нежитлового приміщення не спрямовані на настання правових наслідків, що обумовлені ними з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що між ТзОВ "Медео-Захід" (орендодавець) та ТзОВ СП «Янікс» (орендар) 29.03.2010 року було укладено договір оренди нерухомого майна № 29/03/10 ОР-02 згідно умов якого останньому передано в оплатне строкове користування на термін з 01.04.2010 року по 31.05.2010 року нежитлове приміщення загальною площею 240 кв.м., яке розташоване в с. Підцир'я Камінь-Каширського району з розміром орендної плати за все майно 12000 грн. в тому числі ПДВ.

Згідно акту передачі нерухомого майна від 01.04.2010 року орендар отримав у строкове користування обумовлене даним договором нерухоме майно.

Крім цього 31.05.2010 року було укладено договір оренди нерухомого майна № 31/05/10 ОР-04 згідно умов якого ТзОВ СП «Янікс» передано в оплатне строкове користування на термін з 01.06.2010 року по 30.06.2010 року це ж саме нежитлове приміщення з розміром орендної плати за все майно 34 200 грн. в тому числі ПДВ.

Факт виконання даного зобов'язання підтверджується актом передачі нерухомого майна від 01.06.2010 року.

За результатами укладених угод оренди нежитлового приміщення ТзОВ "Медео-Захід" виписані податкові накладні № 57 від 29.04.2010 року на суму 19700 грн. в тому числі ПДВ 3283,33 грн. № 85 від 07.05.2010 року на суму 4300 грн. в тому числі ПДВ 716,67 грн. та № 271 від 30.06.2010 року на суму 34200 грн. в тому числі ПДВ на суму 5700 грн.

Згідно банківських виписок вбачається, що ТзОВ СП «Янікс» через відділення № 900 АКІБ «УкрСиббанк» було перераховано ТзОВ "Медео-Захід" платежі за оренду приміщення, а саме: 19700 грн. з урахуванням ПДВ в сумі 3283, 33 грн. від 29.04.2010 року; 4300 грн. з урахуванням ПДВ 716, 66 грн. від 07.05.2012 року та 34200 грн. з урахуванням ПДВ 5700 грн. від 20.07.2010 року.

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України (далі -ГК України) під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі -ПК України) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з частиною 1 статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до частини 2 статті 215 частини 1 статті 216 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, зокрема це: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до статті 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути, на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади, визнано судом недійсним повністю або в частині.

Необхідними умовами для визнання зобов'язання недійсним відповідно до частини 1 статті 207 ГК України є, зокрема, його вчинення з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність вчинення зобов'язання і суперечність його мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Таким чином, при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

В судовому засіданні встановлено, що умови договору оренди від 29.03.2010 року № 29/03/10 ОР-02 та договору оренди від 31.05.2010 року № 31/05/10 ОР-04 укладених між ТзОВ "Медео-Захід" та ТзОВ СП «Янікс» виконані сторонами в повному обсязі.

За таких обставин суд вважає, що податковим органом не доведено, що господарські зобов'язання між даними суб'єктами господарської діяльності вчинені з метою, заздалегідь суперечною інтересам держави та суспільства, та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Згідно зі статтею 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Сторони самостійно визначають форму договору. В силу статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Луцькою ОДПІ не надано доказів, які б свідчили про відсутність волевиявлення за істотними умовами договору однією із сторін.

Судом також встановлено, що ТзОВ "Медео-Захід" є орендарем нерухомого майна в розташованого АДРЕСА_1 у орендодавця ОСОБА_6, що підтверджується договором про безоплатне користування майном № 01/04 від 11.02.2010 року та не суперечить статтям 208,209 та 217 ЦК України. Тому посилання позивача на те, що ТзОВ "Медео-Захід" та директор товариства Стасюк А.А. не мають у власності нерухоме майно як на підставу нікчемності укладених угод є необґрунтовані.

Крім того, з оглянутої в судовому засіданні заяви ОСОБА_6 від 08.08.2012 року, поданої до суду, вбачається, що остання підтверджує укладення з ТзОВ "Медео-Захід" договору про безоплатне користування своїм майном від 11.02.2010 року та не заперечує стосовно можливості передачі його в оренду третім особам.

При цьому, виписані за результатами укладення договорів оренди нежитлового приміщення № 29/03/10 ОР-02 від 29.03.2010 року та № 31/05/10 ОР-04 від 31.05.2010 року акти здачі-приймання робіт (надання послуг), податкові накладні та банківські квитанції відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та підтверджують обставини реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Отже, твердження позивача про нікчемність угод, укладених між зазначеними контрагентами не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки останнім не надано суду належних доказів, які б давали підстави для сумніву у реальності проведених господарських операцій між ТзОВ "Медео-Захід" по взаємовідносинах з ТзОВ СП "Янікс".

Враховуючи викладене суд вважає, що в судовому засіданні належними та допустимими доказами доведено, що вказаний договір укладений між ТзОВ "Медео-Захід" та ТзОВ СП "Янікс" у відповідності до вимог чинного законодавства, був виконаний в повному об'ємі та спричинив реальні зміни майнового стану платників податків. У результаті реалізації угоди відбувся реальний рух активів платників податків, що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами. Поставку товару було здійснено в повному об'ємі.

Вказані операції відображені в бухгалтерському та податковому обліку контрагентів та порушень законодавства податковими органами при цьому не виявлено.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу;

Тобто, за змістом даної норми відповідні витрати та податковий кредит вважаються сформованими правомірно, якщо контролюючий орган не доведе протилежного.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що Луцькою ОДПІ не надано належних та допустимих доказів стосовно відсутності реально проведених господарських операцій за договорами оренди нежитлового приміщення від 29.03.2010 року № 29/03/10 ОР-02 та від 31.05.2010 року № 31/05/10 ОР-04, укладеним між ТзОВ "Медео-Захід" та ТзОВ СП "Янікс", висновки позивача про нікчемність даних договорів є помилковими та не ґрунтуються на фактичних обставинах по справі, а тому в задоволенні позовних вимог Луцької ОДПІ про стягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином, слід відмовити.

Інші твердження представників позивача, не спростовують висновків суду, зроблених в судовому засіданні.

Керуючись статтями 11, 17, 158, 160 частиною 3, 162, 163, 186 КАС України, на підставі підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, статей 203, 215, 227, 228, 638 та 639 Цивільного кодексу України, статей 3, 207 Господарського кодексу України, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Луцької об'єднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медео-Захід", третя особ на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю СП "Янікс" про стягнення коштів, одержаних за нікчемним правочином, відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі з 26 вересня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий С.Ф. Костюкевич