Постанова № 26515267, 18.10.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 жовтня 2012 р. Справа №2а-80/12/0170/2

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.,

при секретарі Проніні Є.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Артек-Союз»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АРКрим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1 - пред-к, дов. від 01.10.2012 р.

від відповідача - не з'явився.

За участю експерта Дубініної І.В. - свідоцтво №1056 від 27.11.2006 р.

Суть спору: Приватне підприємство «Артек-Союз» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом , в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АРКрим (далі відповідач) №0012382301 від 06.12.2011 р. Вимоги мотивовані тим, що під час проведення відповідачем позапланової невиїзної перевірки з питань взаємовідносин з фірмою «Олівер» за лютий 2011 р. було прийнято неогрунтоване рішення про нарахування суми податку . На думку позивача вказане рішення було прийнято без з'ясування обставин справи, вивчення первинних матеріалів бухгалтерського та податкового обліку, в наслідок безпідставного зменшення сум податкового кредиту по ПДВ.

Представник позивача наполягав на задоволенні позову з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача заперечував проти позову, зазначав,що в наслідок встановлення безпідставності формування позивачем податкового кредиту йому нараховані податкові зобов'язання по ПДВ за лютий 2011 р.

У судовому засіданні, яке відбулось 17.04.2012 р. представники позивача заявили клопотання про призначення судової бухгалтерської експертизи та зупинення провадження у справі.

Ухвалами від 17.04.2012 р. була призначена судова-економічна експертиза, провадження по справі зупинено.

До суду 21.09.2012 р. експертною установою були повернені матеріалі справи, 24.09.2012 р. провадження по справі поновлено.

Провадження по справі відкладалось для надання сторонам часу ознайомлення з результатами експертизи, підготовки додаткових пояснень.

У судове засідання 18.10.2012 р. відповідач явку свого представника не забезпечив, про день та час його проведення був сповіщений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надав, представник позивача наполягав на задоволення позову , розгляді справи на підставі залучених до неї документів.

Суд , вивчивши клопотання позивача , приймаючи до уваги те, що всі сторони були сповіщені належним чином про час та день проведення судового засідання , відсутність клопотання про відкладення розгляду справи , закінчення терміну розгляду справи , визначеного у ст. 122 КАС України, керуючись ст. 128 КАС України, ухвалив продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників позивача та відповідача, експерта, суд

ВСТАНОВИВ

Працівники відповідача 18.11.2011 р. провели позапланову невиїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з фірмою «Олівер» за лютий 2011р. , за результати якої склали акт №16966/23-/30741489. У висновках зазначеного акту зафіксовано, що позивачем в порушення п. 14.1.191 ст.14 , п. 49.1 ст.49 , п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1. ст.188, п.198.1, п.198.2 , п.198.6 ст. 198 , п.201.1 ст.201 ПК України занижено суму податкового зобов'язання з ПДВ за лютий 2011 р. у сумі 201944 грн.

Після вивчення матеріалів зазначеної перевірки відповідачем 06.12.2011 р. прийнято податкове повідомлення - рішення № 0012382301, згідно з яким нараховане податкове зобов'язання по ПДВ у сумі 201944 грн., застосовані штрафні санкції у розмірі 1 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий Кодекс України (далі ПК України), розділ V якого визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування.

У п.187.1. ст. 187 ПК України зазначено,що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України (в редакції, яка діяла на час прийняття податкового повідомлення-рішення ) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

Відповідно до п.201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

П.201.6. ст.201 ПК України визначає, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п.201.8 ст.201 ПК України)

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом встановлено, що працівники податкового органу в акті перевірки №16966/23-/30741489 від 18.11.2011 р. зазначили,що позивачем занижено податкові зобов'язання по ПДВ за лютий 2011р. у сумі 201944 грн. в наслідок безпідставного віднесення ним до податкового кредиту по ПДВ зазначеної суми з причин встановлення факту відсутності реального отримання ним товару - продуктів харчування - по договору , укладеному з Фірмою «Олівер» . Висновки податкового органу базуються на тому,що Фірма «Олівер» отримувала товар у ТОВ «Ріона-СТРОЙ» та ТОВ «СІМБІАН» , яки не мають власних складських та виробничих приміщень, що свідчить на неможливість постачання ними продуктів харчування.

Матеріали справи свідчать про те,що між позивачем та Фірмою «Олівер» 01.11.2011 р. був укладений договір № 01/11 -01 , предметом якого було постачання останнім овочів (далі Товар).

До матеріалів справи залучений експертний висновок №24 від 12.09.2012 р. , зроблений на виконання ухвали суду від 17.04.2012 р., в якому зазначено,що при вивченні бухгалтерської документації позивача встановлено придбання ним у фірми «Олівер» у січні 2011 р. продуктів харчування на суму 572274 грн. (в тому числі ПДВ 95379 грн. ) по витратної накладної №ОЛ-0108002 .

Фірма «Олівер» у лютому 2011 р. здійснила постачання позивачу продуктів харчування по витратним накладним №ЛО-0208011 від 08.02.2011 р. на суму 454046,20 грн.( в тому числі ПДВ 75674,37 грн.), №Ол-0202014 від 02.02.2011 р. - на суму 757620,30 грн. ( в тому числі ПДВ 126270грн.).

Постачання товару на адресу позивача у січні - лютому 2011 р. також підтверджено оформленими Фірмою «Олівер» податковими накладними №31 від 08.01.2011 р. на суму 572274 грн.( в тому числі ПДВ 95379 грн.), № 83 від 08.02.2011р. на суму 454046,20 грн. ( в тому числі ПДВ 75674,37 грн.), № 35 від 02.02.2011р. на суму 757620,30 грн. ( в тому числі ПДВ в сумі 126270 грн.) .

Експертом встановлено,що позивач оплатив вартість товару , придбаного у Фірми «Олівер» у січні 2011 р., шляхом перерахування 18.02.2011 р. 572274 грн.

Крім того експертами встановлено,що позивач товар, придбаний у Фірми «Олівер» у січні-лютому 2011 р., в подальшому реалізовував військовим частинам на виконання умов договору № 286/2/8/11/1 , укладеного 15.01.2011 р. з Міністерством оборони України.

В порядку, передбаченому ст.71 КАС України, відповідачем не надано доказів неотримання позивачем товару від Фірми «Олівер» в обсягах, відображений в бухгалтерської та податкової звітності платника податків, подальшої реалізації військовим частинам продуктів харчування, придбаних у інших постачальників.

До матеріалів справи залучена виписка обслуговуючого позивача банку, яка підтверджує перерахування Фірми «Олівер» 09.03.2011 р. 1098000 грн. ( в тому числі ПДВ 183000 грн.) в якості оплати вартості продуктів харчування.

Згідно з податковою звітністю позивача по ПДВ за лютий 2011 р. ним сформований кредит за вказаний період часу у розмірі 201944,37 грн. суми податку , по взаємовідносинам з Фірмою «Олівер» .

Як зазначено вище, під час розгляду справи судом встановлено, що на час формування податкового кредиту за лютий 2011 р. позивачем не тільки отримані товари, частково сплачена їх вартість , але і здійснено їх використання в господарській діяльності.

За таких обставин, приймаючи до уваги наявність доказів оформлення податкових накладних , часткове проведення розрахунків платником податків, отримання ним товару , подальша його реалізація на виконання умов укладеного ним договору, керуючись зазначеними вище положеннями ПК України, суд приходить до висновку, що позивач мав право віднести у лютому 2011 р. до податкового кредиту суми ПДВ , сплачені ТОВ «Олівер» під час розрахунків за придбаний у них товар, а також визначенні останнім у оформлених ним документах.

Суд вважає необхідним визначити, що в умовах підтвердження матеріалами справи факту придбання товару у Фірми «Олівер» , часткове проведення розрахунків за нього ( в тому числі сплати ПДВ), використання його для ведення господарської діяльності платником податків , не може бути належним доказом відсутності у позивача права на включення наведених сум ПДВ до податкового кредиту факт відсутності у контрагентів Фірми «Олівер» складських та виробничих приміщень.

З огляду на зазначене суд вважає , що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки№16966/23-/30741489 від 18.11.2011 р. , про невірне визначення позивачем сум податкових зобов'язань по ПДВ та безпідставності формування податкового кредиту по ПДВ за лютий 2011 р. не відповідають дійсним обставинам справи, в наслідок чого існують підстави для задоволення позову.

Під час судового засідання, яке відбулось 18.10.2012 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 24.10.2012 р.

Керуючись ст.ст.160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити .

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим №0012382301 від 06.12.2011 р.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.