Постанова № 26510804, 19.10.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2012 р. Справа № 18/1052/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Білецька А.М. , суддя Слободін М.М.

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача -Жовковського М.В. (дов. б/н від 03.03.2012 р.); Антоненко В.О. (дов. № 19/04-909 від 02.11.2010 р.)

відповідача - не з'явився

3-х осіб - не з'явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-Укрнєфтєпродукт", м. Київ в особі Полтавської філії, м. Полтава (вх. № 2884 П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 21.08.12 р. у справі № 18/1052/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-Укрнєфтєпродукт", м. Київ в особі Полтавської філії, м. Полтава

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопол", м. Полтава

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Товариство з обмеженою відповідальінстю "Ітек Транс", м. Київ;

2) Товариство з обмеженою відповідальінстю "ТНК-ВР Коммерс", м. Київ

про стягнення 27774,11 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-Укрнєфтєпродукт" в особі Полтавської філії, м. Полтава (позивач) звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопол" (відповідач) 27774,11 грн. - суми нестачі нафтопродуктів.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 21.08.2012 р. (суддя Сірош Д.М.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Полтавської області від 21.08.2012 р. по справі № 18/1052/12 скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм чинного законодавства. При цьому зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що позивач свої договірні зобов'язання виконав у повному обсязі, сплативши замовлену кількість товару, а відповідач порушив вимоги п. 6.9 (б) договору не повернувши кошти на протязі 10 банківських днів надлишкову сплачену суму в розмірі 27 774,11 грн. за не поставлений товар; а також той факт, що фактичним постачальником нафтопродуктів по даній справі є ТОВ «Енергопол», який знаходиться з ТОВ «ТНК-ВР Коммерс»в договірних відносинах по поставці дизельного пального для позивача.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання свого представника не направив, про причини неявки суд не попередив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням за № 013755/1 про вручення поштового відправлення уповноваженій особі відповідача.

Треті особи свої пояснення або заперечення по апеляційній скарзі не надали, своїм правом на участь при розгляді апеляційної скарги не скористались, докази їх належного повідомлення про час та місце розгляду справи знаходяться в матеріалах справи.

Згідно з п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч. 1 ст. 77 ГПК України.

Враховуючи, що всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте відповідач та треті особи не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою господарським судом, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів вважає можливим розглянути справу по суті в судовому засіданні 15.10.2012 року за відсутності представників відповідача та третіх осіб за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши уповноважених представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 04.11.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Татнєфть - Укрнєфтєпродукт" в особі Полтавської філії (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергопол" (відповідачем) укладено договір поставки нафтопродуктів за № 31-10, відповідно до умов якого сторони визначили, що відповідач зобов'язується передати у власність позивачу, а позивач зобов'язаний прийняти та оплатити нафтопродукти (визначені у договорі як товар) відповідно до умов договору та додаткової угоди до нього.

Також, сторони домовились, що поставка товару здійснюватиметься окремими партіями, асортимент, строки поставки та умови транспортування яких визначаються відповідними додатковими угодами, що є невід'ємними частинами договору.

09.09.2011 між сторонами укладено додаткову угоду № 27 (додаткова угода), відповідно до умов якої сторони у справі погодили, що відбудеться поставка 180 т дизельного пального ціною за 1 тону з ПДВ без з/т - 10300 грн.

19 вересня 2011 р. на станцію призначення Полтава-Київська по з/накладній № 34185140 прибула вагон - цистерна за № 72846504 з дизельним паливом (Євро) марка С ІІ з вказаною масою вантажу -47 500 кг.

Відповідно до накладної № 34185140 від 15.09.11 р. ТОВ "ІТЕК Транс" доставило вантаж - дизельне пальне вагою 47500 кг, що знаходилось у вагоно-цистерні № 72846504.

16.09.11 р. відповідач передав, а позивач прийняв 47,5000 т палива дизельне пя (Євро) марки С виду ІІ, що підтверджується актом прийому-передачі до договору № 31-10 від 04.11.10 р., в свою чергу, позивач відповідно до платіжних доручень № 6784 від 20.09.11р. та № 6970 26.09.11р. перерахував кошти на рахунок відповідача у розмірі 469313 грн. та 27774,50 грн. відповідно.

Проте, як зазначив позивач, під час приймання нафтопродуктів за кількістю прибором ЗВТ була встановлена нестача нафтопродукту. Подальше приймання було зупинено для виклику представника відповідача (постачальника) для участі в прийманні нафтопродуктів.

Як свідчить вказаний акт № 292 приймання нафтопродуктів за кількістю від 19.09.2011 р., складений комісією у складі директора Полтавської н/б Кунак В.Ю., заст. начальника СЕБ Темяков О.А., оператора Решетняк О.І., машиніста технологічних насосів Дем'янова С.В., представника залізниці Колос А.І., інспектора ТОВ "Інспекторат Україна" Роговенко О.М., який діяв по довіреності №28 від 01.04.2011р., виданої ТОВ "Інспекторат Україна" (позивач вважає його представником відповідача) технічний стан вагоно-цистерни №72846504 задовільний, пломби наявні і неушкоджені, ущільнювальні прокладки присутні, технічно справні, доступу до вантажу не має, вантаж з непошкодженими пломбами відправника. Комісією зроблено висновок про недолив у вагоно-цистерну.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензію щодо відшкодування збитків спричинених недопостачею нафтопродуктів, на яку відповіді відповідач не надіслав.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з позовом до господарського суду про стягнення з відповідача 27774,11 грн. -суми нестачі нафтопродуктів.

Вирішуючи даний господарський спір суд першої інстанції виходив з умов п. 7.3 договору, яким сторони передбачили, що у випадку, якщо постачальник (відповідач) не є безпосереднім вантажовідправником товару, який поставляється в межах даного договору, претензії щодо невідповідної якості та кількості товару, а також вимоги про оплату витрат на проведення експертизи, пред'являються до безпосереднього вантажовідправника товару, зазначеного в товаросупровідних документах, на протязі 30 календарних днів.

При цьому, суд першої інстанції послався на положення Статуту залізниць України та положення Правил приймання вантажів до перевезення, Правил оформлення перевізних документів, зокрема судом зазначено, що згідно статті 24 Статуту, саме вантажовідправник несе відповідальність за неправильність, неточність та неповноту відомостей, вказаних в залізничній накладній.

Згідно залізничної накладної №72846504 на товар безпосереднім вантажовідправником є ТОВ "ІТЕК Транс". В графі 28 накладної зазначено, що вантаж у вагон завантажено вантажовідправником (ТОВ "ІТЕК Транс"). Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач - ТОВ "Енергопол" не є безпосереднім вантажовідправником товару в розумінні закону та договору.

Також місцевий господарський суд вважав, що відповідач відповідно до п. 8 додаткової угоди до договору є таким, що виконав свої обов'язки, як продавець, оскільки момент виконання зобов'язання відповідачем договору відбувся відповідно до акту прийому передач від 16.09.11р.

Враховуючи наведене суд першої інстанції зазначив про відсутність підстав вважати відповідача відповідальним за нестачу товару та дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Однак, колегія суддів з вказаними висновками не погоджується, оскільки суд першої інстанції не в поновному обсязі дослідив умови договору, не з'ясував усіх фактичних обставин справи в сукупності та не застосував до спірних правовідносин ті норми, які підлягають застосуванню, що, в свою чергу, призвело до помилкових висновків викладених в рішенні суду.

Так, предметом даного господарського спору є матеріальна правова вимога про стягнення з відповідача суми нестачі нафтопродуктів в розмірі 27774,11 грн. за договором № 31-10 від 04.11.2010р., укладеним між ТОВ "Татнєфть - Укрнєфтєпродукт" в особі Полтавської філії (покупець) та ТОВ "Енергопол" (постачальник).

Матеріалами справи підтверджено, що свої договірні зобов'язання позивач виконав належним чином та в повному обсязі, сплативши замовлену кількість товару ТОВ «Енергопол» за платіжним дорученням № 6784 від 20.09.2011 р. на суму 469313,00 грн. та за платіжним дорученням № 6970 від 26.09.2011 р. 27 774,50 грн., тобто 100 % вартості нафтопродуктів згідно укладених умов договору та додатків до нього.

Згідно п. 3.1 договору постачальник зобов'язався на підставі поданої покупцем заявки передати у власність останнього товар у відповідності з розділом 1 даного договору з оформленням акту прийому-передачі товару та інших документів.

При цьому, відповідно до п. 5.6 договору послуги по відвантаженню та доставці товару до станцій призначення, вказаних покупцем в заявці, надаються третіми особами -вантажовідправником, вантажоперевізником та ін.

П. 5 додаткової угоди № 27 від 09.09.2011 р. сторони узгодили, що продавець здійснює відгрузку продукції на умовах "СРТ -станція призначення вказана покупцем", згідно заявок, одержаних від покупця.

Як з'ясовано під час розгляду справи, ТОВ «ІТЕК Транс»відповідно до договору № 040ПЦ від 01.05.2011 р., наданого до матеріалів справи, по завданню ТОВ "ТНК -ВР Коммерс", здійснило переадресування, як експедитор, тобто переадресувало вагон -цистерну № 72846504 позивачу по станції Бахмач масою, кількістю і пломбами (ЗПП) первинного відправника -ЗАТ "ТНП-Брянск", який провів навантаження, про що зазначено в залізничній накладній № 34185140 в п. 7 "Заяви відправника", п. 20 "Налив" (а.с. 18).

19.09. товар було доставлено позивачу в справному вагону-цистерні № 72846504 за непошкодженими пломбами відправника.

З матеріалів справи вбачається, що під час приймання нафтопродуктів за кількістю за допомогою прибору ЗВТ повноваженою комісією встановлена його нестача. Подальше приймання було зупинено та викликаний представник постачальника для участі в прийманні нафтопродуктів. Охорону вигону-цистерни за пломбами відправника без їх відкривання до отримання повідомлення про умови їх прийому на території Полтавської нафтобази було покладено на охорону Полтавської філії ТОВ "Татнєфть - Укрнєфтєпродукт".

Позивач у відповідності з Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка затверджена спільним наказом в Міністерстві палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20.05.2008 р., згідно п. 7.2 договору провів прийняття товару, з урахуванням норм природних втрат та відносної похибки вимірювання була встановлена фактична вага нафтопродуктів у кількості 44 553 кг, що підтверджується актом приймання нафтопродуктів за формою 5-НП за № 292 від 19.09.2011 р. (а.с. 23) та актом заміру вагону цистерни, складеного Роговенко О.М. -представником ТОВ «Інспекторат України»від 19.09.2011 р. (а.с. 21). Таким чином, при прийомі вагону-цистерни повноваженою комісією встановлено, що технічний стан вагону-цистерни справний (задовільний), пломби ЗПП, відбитки пломб ЗПП в наявності, наявність і стан уцільованих прокладок -присутні, технічні справні, доступу до вантажу не має. З урахування викладеного, повноважна комісія прийшла до висновку, що нестача нафтопродукту виникла в результаті її недоливу у вагон-цистерну, про що відображено у вищенаведеному акті форми 5-НП.

Отже, в даному випадку ризики утрати або пошкодження товару з часу прийняття та доставки товару до покупця перевізником відсутні, що свідчить про те, що нестача виникла не з вини перевізника. Порушень з боку позивача при прийомці нафтопродуктів не було.

Колегія суддів також зазначає, що з акту № 292 про приймання нафтопродуктів за кількістю від 19.09.2011 р. вбачається, що вантажовідправником зазначено ТОВ "ІТЕК Транс", а постачальником - ТОВ "Енергопол".

Згідно п. 7.3 договору, у випадку, якщо постачальник (відповідач) не є безпосереднім вантажовідправником товару, який поставляється в межах даного договору, претензії щодо невідповідної якості та кількості товару, а також вимоги про оплату витрат на проведення експертизи, пред'являються до безпосереднього вантажовідправника товару, зазначеного в товаросупровідних документах, на протязі 30 календарних днів.

Позивачем у відповідності до умов договору була направлена відповідачу претензія № 19/04-1121 від 05.10.2011 р. (а.с. 25), в якій позивач повідомив про те, що відповідальність за нестачу нафтопродуктів покладається на вантажовідправника - ТОВ "ІТЕК Транс", та запропонував відповідачу (постачальнику) в добровільному порядку відшкодувати збитки, заподіяні недопоставкою дизельного палива (Євро) марки С виду ІІ у вагон-цистерні № 72846505 по залізничній накладній № 34185140 в сумі 27774,11 грн.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно акту прийому-передачі до договору від 16.09.2011 р. відповідач передав позивачу нафтопродуктів у кількості 47500 кг на загальну суму 4970857,50 грн. (а.с. 16).

Тоді як фактична вага нафтопродуктів у кількості 44 553 кг підтверджується актом приймання нафтопродуктів за формою 5-НП за № 292 від 19.09.2011 р.

Згідно ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Вказана норма кореспондується з умовами п. 6.9 (б) договору, яким передбачено повернення постачальником покупцю надлишкові сплачені кошти на протязі 10 банківських днів за непоставлений товар.

Таким чином, беручи до уваги, що факт передачі відповідачем, як постачальником, товару у меншій кількості підтверджено матеріалами справи, відповідачем належними доказами не спростований, а також враховуючи, що згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, у позивача у відповідності з положеннями ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України є всі правові підстави вимагати стягнення з ТОВ "Енергопол" 27774,11 грн. - суми нестачі нафтопродуктів за договором № 31-10 від 04.11.2010р.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Отже, позивачем на підтвердження позовних вимог та обставин, викладених в апеляційній скарзі, надані належні документальні докази, які знаходяться в матеріалах справи, та свідчать в їх сукупності про правомірність позовних вимог, тоді як відповідачем не надано належних аргументованих доказів, які б спростовували заявлену до стягнення суму, а також не доведено відсутності підстав для повернення позивачу суми нестачі нафтопродуктів за договором № 31-10 від 04.11.2010р.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача у зв'язку з її юридичною та фактичною обґрунтованістю і наявності фактів для скасування оскаржуваного рішення з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 99, 101, 102, п.2 ст. 103, п. 1, 3, 4 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-Укрнєфтєпродукт", м. Київ в особі Полтавської філії, м. Полтава задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 21.08.2020 року по справі № 18/1052/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопол" (36008, м. Полтава, вул.. Автобазівська, 3 «Б», код ЄДРПОУ 56514950, р/р 26004028891 в АБ «Укргазпромбанк»м. Київ, МФО 320843, ІПН 365149516018) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-Укрнєфтєпродукт" в особі Полтавської філії (36010, м. Полтава, вул. Половки, 62, р/р 2600135311801 в ПАТ «Банк Петрокомерц-Україна», м. Київ, МФО 300120, код ЄДРПОУ 35017133, ІПН 330607026567) суму боргу у розмірі 27774,11 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 445,75 грн.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.

Повний текст постанови складено та підписано 19 жовтня 2012 року

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Слободін М.М.