Постанова № 26510614, 15.10.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2012 № 5011-42/4587-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Синиці О.Ф.

Скрипка І.М.

при секретарі: Волуйко Т.В.

Представники сторін:

позивача:Кость О.Г., довіреність № 14-326 від 16.03.2012;

відповідача: Адамович Є.В., довіреність б/н від 18.06.2012;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

на рішення

господарського суду

міста Києва

від 12.06.2012

у справі № 5011-42/4587-2012 (суддя: Паламар П.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

до Публічного акціонерного товариства «Компанія Райз»

про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 7148310,82 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Компанія Райз» про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 7148310,82 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.06.2012 у справі № 5011-42/4587-2012 провадження у справі № 5011-42/4587-2012 в частині вимог про стягнення боргу припинено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 44308,25 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 77868,20 грн. три проценти річних з простроченої суми, 50000 грн. пені, 50000 штрафу, 56731,07 грн. витрат по оплаті судового збору.

У позові в іншій частині відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у відповідності до якої просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2012 у справі № 5011-42/4587-2012 в частині відмови позивачу в задоволенні вимоги про стягнення 353259,92 грн. пені, 496024,41 грн. 7% штрафу і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити повністю.

Скарга мотивована тим, що господарським судом міста Києва не в повному обсязі були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також були порушені, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а саме судом першої інстанції не було взято до уваги, що в даній справі суд дослідив лише ступінь виконання зобов'язання боржником, не виконавши при цьому вимоги закону щодо оцінки майнового стану сторін, які беруть участь у зобов'язанні.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2012 прийнято до розгляду справу № 5011-42/4587-2012. Розгляд апеляційної скарги призначений на 10.09.2012 о 09:50.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2012 № 5011-42/4587-2012 у справі № 5011-42/4587-2012 у зв'язку з виробничою необхідністю введено до складу колегії суду суддю Скрипку І.М.

10.09.2012 представник скаржника в судовому засіданні для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 13.07.2012 надав належні докази надсилання апеляційної скарги відповідачу.

10.09.2012 в судовому засіданні оголошувалась перерва до 17.09.2012 до 11:10.

Згідно Розпорядження Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2012 у зв'язку з перебуванням головуючого судді Зеленіна В.О. на лікарняному, керуючись ст.ст.46, 69 Господарського процесуального кодексу України, згідно п.2.2. рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012 р., здійснити розгляд справи № 5011-42/4587-2012 у складі: головуючий суддя Буравльов С.І., судді Синиця О.Ф., Скрипка І.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2012 прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до провадження у справі № 5011-42/4587-2012. Розгляд апеляційної скарги призначений на 15.10.2012 о 12:30.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2012 № 5011-42/4587-2012 у справі № 5011-42/4587-2012 сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Синиця О.Ф., Скрипка І.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2012 прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до провадження у справі № 5011-42/4587-2012. Розгляд апеляційної скарги призначений на 15.10.2012 о 12:30.

15.10.2012 представник скаржника в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу і просив суд її задовольнити.

15.10.2012 представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача і просив суд рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2012 у справі № 5011-42/4587-2012 залишити без змін.

Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

30.09.2011 між сторонами по справі укладено договір № 14/2656/11 на купівлю-продаж природного газу (надалі - Договір).

Відповідно до умов Договору позивач зобов'язався передати відповідачу у власність у IV кварталі 2011 року та у 2012 році природний газ в обсязі до 8700 тис. м3 згідно графіку, а останній - прийняти та оплатити вартість одержаного газу та послуг з його транспортування.

Згідно до умов п. 5.2 Договору ціна природного газу з урахуванням вартості послуг транспортування становила з 1 вересня 2011 р. 4042,76 грн. з ПДВ, з 1 жовтня 2011 р. на підставі додаткової угоди № 1 від 30 вересня 2011 р. - 4139,57 грн. з ПДВ, з 11 жовтня 2011 р. - додаткової угоди № 2 від 11 жовтня 2011 р. - 3449,64 грн. з ПДВ.

В п. 6.1. Договору сторони визначили, що перший авансовий платіж покупець здійснює за 5 днів до початку здійснення поставки у розмірі 30 % вартості планових обсягів газу. Решту вартості планових обсягів газу покупець сплачує протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок здійснюється до 14-го числа наступного за місяцем поставки.

Пунктом 11.1. Договору визначено, що строк дії договору встановлений з моменту його підписання сторонами та поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склалися з 1 вересня 2011 і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2012 р., в частині проведення розрахунків -до їх повного здійснення.

З матеріалів справи вбачається та підтверджується поясненнями сторін, що на виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу 2137,272 тис. м3 природного газу вартістю 7800348,78 грн.

Проте, в визначений Договором строк відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання і не розплатився в повному обсязі за отриманий газ, в зв'язку з чим позивач і звернувся до суду з даним позовом.

За змістом ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 Цивільного кодексу України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином.

Частиною 1 ст. 530 передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, відповідачем було сплачено в повному обсязі вартість отриманого газу після звернення позивача в суд з указаним позовом.

Враховуючи, що заявлена до стягнення сума боргу у розмірі 6076850,04 грн. відповідачем сплачена, предмет спору в цій частині між сторонами відсутній, то провадження у справі в цій частині вимог відповідно до вимог п. 11 ст. 80 ГПК України правомірно припинено судом першої інстанції.

Оскільки, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, то позивач правомірно заявив вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій, збитків внаслідок інфляції за час прострочення та 3% річних з огляду на наступне.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України зазначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В свою чергу, договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

Таким чином в силу наведених положень законодавства, пеня може бути стягнута саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін).

В п. 7.2. Договору сторони погодили, що у разі не виконання відповідачем п 6.1. умов Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити позивачу крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банка України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний прострочений день платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачується штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача пені та штрафу є обґрунтованою та законною.

Проте, з оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції прийшов до висновку про зменшення розміру пені та штрафу відповідно до умов п. 7.2 договору пені до 50000 грн. та штрафу до 50000 грн. обґрунтовуючи це положеннями ст. 233 ГК України.

Проте, колегія суддів вважає помилковим та необґрунтованим зменшення розміру неустойки так-як в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази для цього, а відповідачем в свою чергу в розумінні ст. 33, 36 Господарського процесуального кодексу України не надав ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції докази які б доводили наявність в нього підстав для зменшення розміру неустойки, що вбачається з наступного.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

До того ж, судова практика виходить з того, що істотне значення можуть мати обставини, які стосуються ступеня виконання зобов'язання, причин невиконання або неналежного виконання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків тощо (роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.94 р. N 02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань" із змінами та доповненнями). Господарський кодекс України (ст. 233) визначає в якості обставин, які беруться до уваги у випадку зменшення неустойки, ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть учать у зобов'язанні, не лише майнові, але і інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, кредитор не має нести негативні наслідки відносин між боржником та його контрагентами, а також незалежно від того, що стало причиною відсутності у боржника необхідної суми грошей (об'єктивні обставини чи суб'єктивна недбалість боржника), це не звільняє його від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

З огляду на викладене вище, вимога позивача про стягнення з відповідача пені та штрафу підлягає повному задоволенню, а саме пеня в розмірі 403259,92 грн., штраф в розмірі 546024,41 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 44308,25 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 77868,20 грн. 3% річних є обґрунтованою, а тому правомірно була задоволена судом першої інстанції повністю.

В зв'язку з зазначеним вище, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2012 у справі № 5011-42/4587-2012 прийняте з неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права, а тому підлягає скасуванню в частині відмови позивачу в задоволенні вимоги про стягнення 353259,92 грн. пені, 496024,41 грн. 7% штрафу, з прийняттям в цій частині нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задовольнити повністю.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2012 у справі № 5011-42/4587-2012 скасувати частково.

3. Резолютивну частину рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2012 у справі № 5011-42/4587-2012 викласти в наступній редакції:

«Провадження у справі № 5011-42/4587-2012 в частині вимог про стягнення боргу припинити.

Позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в іншій частині задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" (03680, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 152, код 13980201) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, код 20077720) 44308 (сорок чотири тисячі триста вісім) грн. 25 коп. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 77868 (сімдесят сім тисяч вісімсот шістдесят вісім) грн. 20 коп. три проценти річних з простроченої суми, 403259 (чотириста три тисячі двісті п'ятдесят дев'ять) грн. 92 коп. пені, штраф в розмірі 546024 (п'ятсот сорок шість тисяч двадцять чотири) грн. 41 коп., 64380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп. витрат по оплаті судового збору.».

4. В іншій частині рішення залишити без змін.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" (03680, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 152, код 13980201) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, код 20077720) 4746 (чотири тисячі сімсот сорок шість) грн. 42 коп. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

6. Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

7. Матеріали справи № 5011-42/4587-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Зеленін В.О.

Судді Синиця О.Ф.

Скрипка І.М.