Рішення № 26509921, 11.09.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.12 Справа№ 5015/3033/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Раййфайзен Лізинг Аваль", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Танк Транс", м. Городок Львівської області

про: стягнення 67 214,16 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

Представники:

від позивача Самокиша В.Ю. -представник (довіреність № 07-05/12 від 07.05.2011 р.)

від відповідача Ахметова Г.В. -керівник юридичного відділу (довіреність б/н від 02.11.2011 р.)

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 11.09.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Раййфайзен Лізинг Аваль", м. Київ звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Танк Транс", м. Городок Львівської області про стягнення 67 214,16 грн. заборгованості за договором фінасового лізингу та судових витрат.

Ухвалою суду від 26.07.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 14.08.2012 року.

11.08.2012 р. позивачем через канцелярію суду подано клопотання, яке слід важати як заяву про зменешення розміру позовних вимог, згідно якого у зв'язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості просить стягнути з останнього 52 492,58 грн. заборгованості.

У п. 3.10. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 „Про деякі питання пректики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (зі змінами і доповненнями внесеними Постановою Вищого господарського суду України № 3 від 23.03.2012 р.) зазначено, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позорвних вимог слід розуміти, відповідно, збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Таким чином новою ціною позову є сума 52 492,58 грн.

В судовому засіданні 14.08.2012 року оголошувалась перерва до 11.09.2012 року.

Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги з врахування зменшення розміру позовних вимог підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання з'явиввся, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

04.10.2008 р. між сторонами було укладено договір фінансового лізингу № L3117-12/08 (далі по тексту -Договір), згідно з п. 1.1 якого Лізингодавець (позивач) на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в Специфікації (Додаток № 2 до Договору), а Лізингоодержувач (відповідач) зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.

На виконання умов вищезазначеного Договору, позивач придбав предмет лізингу за договором купівлі-продажу та передав у тимчасове володіння відповідачу, що підтверджується підписаним представниками сторін актом приймання-передачі предмета лізингу від 05.01.2009 р.

У зв'язку з наявністю у відповідача простроченої заборгованості за Договором сторони дійшли згоди внести зміни та доповнення до Договору, про що укладена відповідна Угода від 01.11.2010 р.

На підставі чого та відповідно до п. 2 Угоди сторони погодили внести зміни до Договору, погодивши його та додатки 1, 2 та 4 у новій редакції.

02.11.2010 р. між сторонами було укладено договір оренди (фінансового лізингу) № LС3117-12/08 (далі по тексту -Договір у новій редакції) за умов, передбачених Угодою. До Договору у новій редакції були підписані додатки 1, 2 та 4 до нього.

Відповідно до п.п. 1.1, 4.1 Договору у новій редакції Лізингоодержувач (відповідач) зобов'язався за цим Договором сплачувати відсотки за фінансування придбання Предмета лізингу та поточні лізингові платежі.

На підставі п. 4.2. Договору у новій редакції Лізингоодержувач (відповідач) сплачує відсотки за фінансування придбання Предмета лізингу у період з моменту підписання цього Договору до повної виплати Лізингоодержувачем (відповідачем) заборгованості Лізингодавцю (позивачу), визначеної за правилами цього Договору за ставкою LIBOR 3М плюс 11% від всієї суми заборгованості, визначеної в порядку п. 3.1. цього Договору. Сума відсотків в грошовому еквіваленті іноземної валюти підлягає перерахунку у гривню за курсом продажу, крім ПДВ.

Згідно з п. 4.3 Договору у новій редакції, Лізингоодержувач (відповідач) протягом строку лізингу щомісяця сплачує Лізингодавцю (позивачу) авансом поточні лізингові платежі, які розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду за поточний місяць та складаються з суми, що ставиться в погашення вартості Предмета лізингу та комісії Лізингодавця (позивача).

Пунктом 4.4 Договору у новій редакції передбачено, що розмір комісії для кожного періоду лізингу розраховується за ставкою, визначеною в п. 4.2 цього Договору, від заборгованості Лізингоодержувача (відповідача) у грошовому еквіваленті іноземної валюти для відповідного періоду лізингу згідно Графіку (Додаток 1 до Договору). Розрахована таким чином сума комісії перераховується у гривні за курсом продажу з дотриманням умов частини другої цього пункту.

Комісія Лізингодавця (позивача) розрахована у гривнях, не може бути меншою різниці між поточним лізинговим платежем у гривні та граничною сумою, яка ставиться в погашення заборгованості Лізингоодержувача (відповідача) згідно даних колонки «С»Графіку (Додаток 1 до Договору).

Перерахунок лізингових платежів, розрахованих у грошовому еквіваленті іноземної валюти, здійснюється Лізингодавцем (позивачем) за курсом продажу плюс ставка збору до Пенсійного фонду з купівлі іноземної валюти, що діє на момент виставлення рахунку, та комісія АТ «Райффайзен Банк Аваль»з купівлі валюти, згідно офіційного сайту Лізингодавця (позивача) (п. 4.5 Договору у новій редакції).

Згідно п. 4.6 Договору у новій редакції, оплата всіх платежів здійснюється в національній валюті України -гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Лізингодавця (позивача).

Пунктом 4.8 Договору у новій редакції передбачено, що всі додаткові послуги, визначені в Загальних умовах, а також ті, які не визначені цим Договором та необхідність в яких може виникнути у Лізингоодержувача (відповідача), оплачуються Лізингоодержувачем (відповідачем) окремо за тарифами Лізингодавця (відповідача), розміщеними на офіційному сайті Лізингодавця (позивача).

Відповідно до п.п. 5.3., 5.4. Загальних умов, Лізингоодержувач (відповідач) сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку Лізингодавця (позивача), направленого на вказану в Договорі у новій редакції електронну адресу Лізингоодержувача (відповідпача) або за допомогою факсимільного зв'язку. При чому, у разі неотримання рахунку Лізингодавця (позивача) до 5 числа поточного місяця Лізингоодержувач (відповідач) зобов'язаний звернутися до Лізингодавця (позивача) та отримати свій рахунок самостійно. В цьому випадку Лізингоодержувач (відповідач) зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця.

Згідно п. 6.1. Загальних умов Лізингодавець (позивач) має право в односторонньому порядку змінити суму лізингових платежів у наступних випадках (включаючи, але не обмежуючись): 6.1.1. У випадку зміни встановленого на день укладення Договору розміру ставки EURIBOR на період 3 місяці (якщо в п. 1.8 Договору сторони обрали валюту -Євро) або розміру ставки USD LIBOR на період 3 місяці (якщо в п. 1.8. Договору сторони обрали валюту -Долар США) розмір комісії змінюється відповідно за кожний з періодів лізингу починаючи з такого чергового періоду лізингу. При цьому для визначення LIBOR на період 3 місяці застосовується календарний квартал; 6.1.2. У випадку зміни чинного законодавства щодо лізингової діяльності Лізингодавця (позивача), системи оподаткування, розміру податків, зборів, обов'язкових платежів, пов'язаних з Предметом лізингу та/або виконанням Лізингодавцем (позивачем) своїх обов'язків за Договором; 6.1.3. У разі перевищення розміру комісії Лізингодавця (позивача) за Договором над подвійною обліковою ставкою Національного банку України, встановленою на день нарахування такої комісії за період, який минув з дня нарахування попереднього лізингового платежу за цим Договором, розраховану від вартості Предмета лізингу, комісія у складі лізингового платежу підлягає збільшенню на суму, яка дорівнює розміру ПДВ за ставкою 20%, нарахованому на таке перевищення; 6.1.4. В інших випадках, визначених Договором та додатками до нього, в тому числі у разі виникнення у Лізингодавця (позивача) додаткових витрат, які виникли в період дії цього Договору та пов'язані з ним.

Відповідно до п. 6.3 Загальних умов змінений за правилами п.п. 6.1, 6.2 Загальних умов розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку Лізингодавця (позивача) та підлягає сплаті Лізингоодержувачем (відповідачем) у безспірному порядку.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг», п.п. 4.1 Договору у новій редакції, 8.1.4 Загальних умов встановлено, що Лізингоодержувач (відповідач) зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 292 ГК України лізинг -це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Частина 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачає, що за договором фінансового лізингу (надалі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а у відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України та ч. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїх зобов'язань по договору фінансового лізингу перед позивачем щодо сплати лізингових платежів належним чином не виконував, внаслідок чого у нього станом на час розгляду справи виникла заборгованість у розмірі 52 492,58 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем у встановленому порядку проти задоволення позову не заперечено.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення повністю.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, Законом України „Про фінансовий лізинг", ст.ст. 11, 509, 526, 530, 611, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 292 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Танк Транс", м. Городок, вул. Івасюка, 2г, Львівська область (п/р 2600201014290 в Самбірській ф. ВАТ „КРЕДОБАНК", МФО 325332, код ЄДРПОУ 32115067) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль", м. Київ, просп. Московський, 9, корп. 5 (п/р 2600514928 в АТ „Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335, код ЄДРПОУ 34480657) 52 492 грн. 58 коп. заборгованості та 1 609 грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 14.09.2012 р.

Суддя Деркач Ю.Б.