Рішення № 26509844, 09.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-38/11905-2012

09.10.12

За позовом

Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго»

До

Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжнародна академія управління персоналом»

Про

стягнення 84112,03 грн.

Суддя Власов Ю.Л.

Представники:

Від позивача

не з’явились

Від відповідача

не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача про стягнення заборгованості в розмірі 77188,11 грн., інфляційної складової боргу в розмірі 3245,90 грн., 3% річних в розмірі 2335,78 грн. та пені в сумі 1342,24 грн.

Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним. Між Позивачем та Відповідачем був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №3952/Ш від 01.01.04р., відповідно до якого Позивач надав, а Відповідач прийняв послуги теплопостачання, проте Відповідачем систематично порушувались договірні зобов’язання, внаслідок чого за період з 01.02.10р. по 30.04.12р. у нього виникла заборгованість за використану теплову енергію на суму 77188,11 грн.

Таким чином, Відповідач повинен сплатити Позивачу суму основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 3% річних та пеню.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.06.12р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 04.07.12р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.08.12р. справу №5015/2513/12 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.08.12р. cправу прийнято до провадження, розгляд справи був призначений на 25.09.12р. В судовому засіданні розгляд справи відкладався.

Судом досліджені надані сторонами докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.04р. між Позивачем та Відповідачем, в особі Львівського інституту, був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №3952/Ш, за умовами якого Позивач взяв на себе зобов’язання постачати Відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Відповідач зобов’язався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно з п.2.1. теплова енергія постачається Відповідачу в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону; гарячого водопостачання –протягом року згідно графіка, затвердженого органами місцевої влади.

Відповідно до п.3.2.1.-3.2.2. вказаного договору Відповідач зобов’язався додержуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; виконувати умови та порядок оплати спожитої енергії в обсягах і в терміни які передбачені даним договором.

Згідно з п.6.3 договору Відповідач до 15-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує Позивачу вартість фактично спожитої теплової енергії.

Відповідно до п.7.2.3. договору Відповідач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію –пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.

На виконання умов вказаного договору Позивач надавав, а Відповідач приймав теплову енергію, проте Відповідач належним чином свої зобов’язання не виконував, у зв’язку з чим за період з 01.02.10р. по 30.04.12р. у нього виникла заборгованість за використану теплову енергію на суму 77188,11 грн., що підтверджується матеріалами справи. Доказів протилежного Відповідачем суду не надано.

23.04.12р. Позивач направив на адресу Відповідача претензію за вих. №25/1-482, в якій просив сплатити заборгованість та пеню, проте Відповідач вказану претензію залишив без задоволення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, 01.01.04р., між Позивачем та Відповідачем був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №3952/Ш, за умовами якого Позивач взяв на себе зобов’язання постачати Відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Відповідач зобов’язався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Згідно з п.2.1. теплова енергія постачається Відповідачу в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону; гарячого водопостачання –протягом року згідно графіка, затвердженого органами місцевої влади. Відповідно до п.3.2.1.-3.2.2. вказаного договору Відповідач зобов’язався додержуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; виконувати умови та порядок оплати спожитої енергії в обсягах і в терміни які передбачені даним договором. Згідно з п.6.3 договору Відповідач до 15-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує Позивачу вартість фактично спожитої теплової енергії.

Як встановлено судом, на виконання умов вказаного договору Позивач надавав, а Відповідач приймав теплову енергію, проте Відповідач належним чином свої зобов’язання не виконував, у зв’язку з чим за період з 01.02.10р. по 30.04.12р. у нього виникла заборгованість за використану теплову енергію на суму 77188,11 грн., що підтверджується матеріалами справи. Доказів протилежного Відповідачем суду не надано.

Як встановлено судом, 23.04.12р. Позивач направив на адресу Відповідача претензію за вих. №25/1-482, в якій просив сплатити заборгованість та пеню, проте Відповідач вказану претензію залишив без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимогу Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості в сумі 77188,11 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За вказаних обставин суд вважає за можливе задовольнити вимоги Позивача про стягнення з Відповідача боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 80434,01 грн. та 3% річних в сумі 2335,78 грн.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п.7.2.3. договору Відповідач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію –пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.

За вказаних обставин суд вважає за можливе задовольнити вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені в сумі 1342,24 грн.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом»(03039, м. Київ, вул. Фрометівська, буд. 2, код 00127522) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго»(79000, м. Львів-МСП, вул. Данила Апостола, 1; код 05506460) основний борг з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 80434 (вісімдесят тисяч чотириста тридцять чотири) грн. 01 коп., 3% річних в сумі 2335 (дві тисячі триста тридцять п’ять) грн. 78 коп., пеню в сумі 1342 (одна тисяча триста сорок дві) грн. 24 коп. та судовий збір в сумі 1682 (одна тисяча шістсот вісімдесят дві) грн. 24 коп.

Суддя Ю.Л. Власов

Рішення підписане 22.10.2012р.