Рішення № 26509776, 18.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-72/12971-2012 18.10.12

За позовом Фізичної особи-підприємця Сімонова Сергія Володимировича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі -Холдінг"

про стягнення боргу 146 400,00 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Сімонов С.В.

від відповідача: Купріянов Б.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Фізична особа-підприємець Сімонов Сергій Володимирович (далі-позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі-Холдінг" (далі-відповідач) про стягнення 146 400,00 грн. боргу. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати виконаних робіт згідно договору № 29ЗБ від 01.10.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 09.10.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У судовому засіданні 09.10.2012 р. судом оголошувалась перерва до 18.10.2012 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

У процесі провадження у справі представник відповідача подав відзив на позов, в якому проти позову заперечив та пояснив, що сторонами договору при його підписанні не виконано вимоги ст.ст. 203,207,215 ЦК України, оскільки у представника відповідача не було повноважень підписувати правочин на суму вище 10 000,00 грн., а тому відповідач вважає договір №29ЗБ від 01.10.2011 р. недійсним.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав, викладених у відзиві.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 18.10.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2011 р. між Фізичною особою-підприємцем Сімоновим Сергієм Володимировичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стіомі-Холдінг" укладено договір №29ЗБ, умовами якого передбачено, що позивач зобов'язується виконати роботи зі збирання врожаю зернових та бобових культур -кукурудзи, а відповідач зобов'язується прийняти роботи та здійснювати їх оплату на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 2.7. договору протягом 1 дня після завершення позивачем виконання кожного етапу робіт сторони складають акт здачі-приймання виконаних робіт, що буде підставою для розрахунку проведення оплати між сторонами по відповідному обсягу робіт.

Відповідно до п. 3.2.2. договору відповідач зобов'язаний прийняти виконані роботи та оформити разом з позивачем акти здачі-приймання робіт у відповідності до п. 2.7 даного договору.

Пунктом 4.3. договору встановлено, що відповідач зобов'язується провести оплату робіт позивача після закінчення збирання врожаю, при наданні актів виконаних робіт, з моменту виставлення рахунку. Після завершення кожного етапу робіт позивач протягом 1 дня надає відповідачу акт виконаних робіт, в якому зазначається загальна площа землі в гектарах, на якій позивачем виконано роботи. Відповідач підписує акт та повертає один примірник акту позивачу.

Згідно п. 8.2. договору договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до повного виконання ними своїх договірних зобов'язань.

Відповідно до специфікації №1 до договору № 29ЗБ від 01.10.2011 р. вартість 1 га становить 300 грн.

Судом встановлено, що позивачем виконані підрядні роботи на загальну суму 146 400,00 грн., що підтверджується актами виконаних робіт, а саме актом за 15.04.2012-28.04.2012 р. на суму 56 400,00 грн., актом за січень-березень 2012 р. на суму 35 700,00 грн., актом за квітень 2012 р. на суму 34 200,00 грн. та актом виконаних робіт (без зазначення періоду) на суму 21 100,00 грн. (копії в матеріалах справи). Зазначені акти підписані сторонами та завірені печатками підприємств.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати виконаних робіт за договором № 29ЗБ від 01.10.2011 р., у зв'язку з чим останній заборгував позивачеві 146 400,00 грн.

Представник відповідача проти позову заперечував, однак щодо факту виконання позивачем зобов'язань за договором не заперечував.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 29ЗБ від 01.10.2011 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач на виконання умов договору виконав всі роботи вчасно та якісно, які були прийняті відповідачем без жодних зауважень на загальну суму 146 400,00 грн., що підтверджується актами виконаних робіт.

Однак відповідач за виконані роботи не розрахувався, у зв'язку з чим, заборгував позивачеві 146 400,00 грн.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Також позивач направляв на адресу відповідача претензію, з вимогою провести розрахунки на суму 146 400,00 грн., яка отримана відповідачем 19.07.2012, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів щодо належного виконання свого зобов'язання щодо оплати виконаних позивачем робіт, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 29ЗБ від 01.10.2011 р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому вимога про стягнення з відповідача 146 400,00 грн. визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Сімонова Сергія Володимировича задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі-Холдінг" (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 29, код ЄДРПОУ - 32827667) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Фізичної особи-підприємця Сімонова Сергія Володимировича (31100, Хмельницька обл., м. Старокостянтинів, вул. Ворошилова, 21, 15, ідентифікаційний номер -2404010899) 146 400 (сто сорок шість тисяч чотириста) грн. 00 коп. боргу та 2 928 (дві тисячі дев'ятсот двадцять вісім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 22.10.2012 р.

Суддя Бондарчук В.В.