Ухвала суду № 26508862, 08.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2012 року м. Київ К/9991/1391/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Козелецькому районі Чернігівської області

на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.12.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2010

у справі №2а-11540/09/2570

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Чернігівнафтопродукт»

до Державної податкової інспекції у Козелецькому районі Чернігівської області

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень та податкових вимог, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.12.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2010, позов задоволено повністю. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення від 03.08.2009 №0002221530/0 та від 03.08.2009 №0002231530/0. Визнано нечинними першу податкову вимогу №1/121 від 06.08.2009 та другу податкову вимогу №2/146 від 18.09.2009.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові повністю, з підстав порушення норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку з питань своєчасності сплати позивачем узгодженого податкового зобов'язання, за результатами якої складено акт від 31.07.2009 №898/15-010/03362710.

За висновками акта перевірки, позивачем в порушення пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»здійснено сплату узгоджених сум податкових зобов'язань з орендної плати за землю в розмірі 5194,78 грн. із затримкою до 30 календарних днів, а суму 1006,67 грн. із затримкою від 31 до 90 календарних днів.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 03.08.2009 №0002221530/0 та 000223153/0, якими на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з орендної плати за землю застосовано штрафні санкції в розмірі 519,48 грн. та 201,33 грн. відповідно.

Відповідачем надіслані позивачу податкові вимоги №18121 від 06.08.2009, якою визначено суму податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб в сумі 1068,04 грн. та повідомив про розповсюдження податкової застави на активи позивача з 31.07.2009, та №2/146 від 18.09.2009, якою визначено суму податкового боргу орендній платі з юридичних осіб в сумі 1799,14 грн.

За результатами адміністративного оскарження, скарги позивача залишені без задоволення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та Козелецькою районною державною адміністрацією укладено договори оренди земельних ділянок з земель державної власності Олексіївщинської сільської ради для розміщення АЗС.

На виконання вимог ст.14 Закону України «Про плату за землю» позивачем подано до податкового органу податкові декларації за 2008 та 2009 рік, якими визначено щомісячний платіж в сумі 1006,64 грн. та 1159,65 грн. відповідно.

Платіжним дорученням №2780 від 29.01.2009 позивачем перераховано орендну плату за грудень 2008 року в сумі 1006,64 грн., яке прийнято до виконання установою банку ТОВ «Укрпромбанк». Однак за повідомленням ТОВ «Укрпромбанк»від 13.02.2009 вказаний розрахунковий документ не виконаний у зв'язку з відсутністю коштів на кореспондентському рахунку банку.

Всі наступні платежі, здійснювані позивачем на виконання своїх зобов'язань по внесенню орендної плати за землю, незважаючи на зазначене призначення платежу, зараховувались відповідачем в рахунок в попередньої заборгованості, що спричинило нарахування штрафних санкцій передбачених підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно із п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових) платежів у встановлені законами терміни.

Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Виходячи із змісту пп. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, та зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Згідно із пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 цього ж Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фонами»визначена рівність бюджетних інтересів. З цією метою визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Разом з тим, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу і які не передбачають можливості зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, податковий орган не має права самостійно змінювати призначення платежу визначеного платником податків при здійсненні розрахунків зі сплати податків, зокрема, з метою погашення податкового боргу змінювати період, за який сплачується податкове зобов'язання.

Підпунктом 16.5.1 п.16.1 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах (пп.16.5.2 п.16.2 ст.16 цього Закону).

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що позивач, подавши до установи банку платіжні документи для сплати податкових зобов'язань, які прийняті банком до виконання, виконав свій обов'язок по сплаті узгоджених податкових зобов'язань у встановлені законами терміни, що виключає підстави для нарахування позивачу прогресуючого штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань, та відсутні підстави для висновку про наявність у позивача податкового боргу та прийняття податкових вимог на цю суму.

Доводи касаційної скарги правильності висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та не можуть бути підставою для їх скасування з наведених в касаційній скарзі мотивів.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Козелецькому районі Чернігівської області відхилити, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.12.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2010 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук